Дурого ранку і доброї кави!
А особливо Оксані Яблонській (кавоману а значить оптимісту).
Дуже дякую, Оксано, за увагу, підтримку, за таке логічне і точне сприйняття.
Вранці зайшов на сторінку, а тут коментів...
І чомусь захотілось дещо уточнити. Всетаки причина виходила від мене.
Серж, " я себе уже все доказал". Та не пнусь я за оцінками. Звісно - приємно, але в матеріальній (в результаті оцінки-рейтингування-нагородження) стороні, час "витрачений" на спілкування на Самвидаві для мене збитковий. Я певен що голосуючи один за одного, в результатіми отримаємо "по пончику". Але пане Серж, я дякую тим людям, які створили цей сайт, і через якісь "оцінки" допомогли мені знайти таких розумних, тактовних, цікавих і головне живих (не закостенілих) співбесідників-колег як Оксана Яблонська, Лариса Вировець, Кость Куліков, Світлана Лавренчук, Тарас Кремінь, Наталя Клименко, Ростик Сенів, Юрій Лазірко, Фешак Адріана, Мрія Весна...
Головне вони ніколи не вчать і не насаджують свою думку. Просто це фізично здорові люди у який не виділяється надміру жовч і її не треба виливати на когось іншого. Розумно, тактовно, інтелигентно...

З приводу вірша, близько його відчуваєте Ви, Оксано.
Але тут я "перемудрив" колись, і тепер треба коментувати. Повторюсь - віршу багато років. Тоді я захоплювався Еклізіастом і (надто вже) Далі. Я пробував щось шукати. Звісно були речі надто відверті, іноді агресивні, суперечливі, скандальні, з викликом, з епатажем... (Ну які вчителі - такі і ...)
В даному випадку мене мучила проблема одноманітності буття, зацикленості, буденності і повторів. Я взяв за епіграф (то, Оксанко, назва картини Далі, як епіграф) назву дуже образної, зашифрованої речі.
По великому рахунку ми всі кожен день робимо спроби вирватись із цієї буденності і одноманітності своїми віршами.

Оксанко, я до народження вірша відношусь так - глибина думки, образи, і мінімум слів. і все це має бути замішано на свіжості, небанальності, неординарності, новизні.
Можливо, як приклад вірш "...вами бездарно замята постіль".

"А ти кажеш, що не варто писати твори малого розміру..." Вибач, Оксано, щось я не пам`ятаю за собою цеї фрази. В мене язик не повернеться сказати "чим більше - тим краще". Можна і в два рядки одному вкласти стільки змісту, скільки іншому не вдасться викласти цілою книгою.
Юрію, скажу чесно, якби не Ваше згадування Далі, я б не звернув уваги на цей твір, який ,до речі, досить непоганий, але... Мені надзвичайно подобається творчість Сальвадора, але для чого Ви, як я зрозумів, тактовна і інтелигентна людина, висмикнули цю не зовсім "естетичну " фразу? Епатаж? Тоді Ви попали в 10-ку.
Ви - не учень, а я - не вчитель, тому в мене і в думках не було когось тут вчити, або тим більше нав`язувати свою точку зору. Я просто, дещо прямолінійно (і жовч тут ні до чого), висловив свою точку зору і не більше. Прошу вибачення, я не знав, що тут існує клуб "любителів пончиків". Даю тверду обіцянку більше ніколи не псувати Вам "апетиту". На щастя ще існує "клуб" Ірини Пиріг, Ганни Осадко, Віталія Круглова... Дійсно, краще вже залишати коменти цим авторам, навіть не сподіваючись на взаємність...
Скажу чесно, я не маю до Вас, Юрію, ніякої негативної упередженності, а тому відверто бажаю перемог і творчого натхнення. Ще раз вибачаюсь за можливу різкувату прямолінійність.
P.S. Цю тему вважаю вичерпаною.

Тему, теж вважав би вичерпаною, коли б...
Коли б Ви, пане Серж, сказали просто ці слова і все. Я не промовив би і слова (доречі на початку я не хотів реагувати). Але... На привеликий жаль Ви для початку на моїй сторінці порядних людей назвали "клуб "любителів пончиків""... При цьому Ви естетствуєте навколо (повторюсь)назви геніальної картини і її суті (взятої як ЕПІГРАФ). Я на досить професійному рівні вивчав таке явище як сюрреалізм. Його "породили" дуже освідчені, талановиті, інтелигентні люди. Далі, Бунюель, Елюар, Арагон, і т.д. і сумніватись в їх інтелектуальності і інтелигентності ("не зовсім "естетичності"")я не берусь...
Мені дуже жалко, бо ми не говоримо про суть, про якісь глибокі речі, а про форму (та навіть не про форму!!!).
Це нагадує "хвокуси" Нікіти Сергійовича Хрущова з художниками.
Я не думаю що інтелигентність - в чистих комірчиках, в певної форми оригінальних окулярах, чи "зовсім "естетичних" фразах. Вона десь глибше. І дуже вже "пролєтаріат" там "глибше" потоптався. Я не протиставляв би Ірину Пиріг, Ганну Осадко, Віталія Круглова... і клуб "любителів пончиків"(???), тому що вони мені здавалось теж там. Перечитайте коментарі всіх названих людей (друзі, я щиро вибачаюсь за те що згадую ваші імена) іншим авторам і Ви побачите їх щирість, інтелигентність, добро. Їхні коменти написані в іншому жанрі...
Я настільки тонко відчував згаданих людей, що якщо
доведеться зняти свої вірші з сторінки заради незгадування їх в такому контексті (в якомусь розподілі), то я зніму.

Епатаж?
Думаю, місія художника, поета, композитора в житті побачити-відчути-відтворити. А пояснювати...

Оксано, ну для чого ці "самобічєванія"? Ти то тут при чому? Оскільки усю кашу заварив я і , як виявилось, не бажаючи цього, багатьом людям зіпсував настрій, зроблю відповідні висновки. А саме залишу за собою право інколи ставити оцінки іншим і залишати коментарі лише на власних сторінках принаймні пару місяців. Думаю, так буде правильніше. Так що викинь з голови "творчу відпустку" і надалі радуй усіх мешканців "Самвидаву" і, якщо дозволиш, мене в тому числі, своєю веселістю і оптимізмом. Прошу закрити цю тему. Коментів від мене більше не буде. Усім без вийнятку творчого натхнення!!!!!!!!!