ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.03.24 14:43
                І
Імперії очолюють царі,
але не менш відомі їхні коні:
це буцефали, інцитати... поні,
яких сідлають бовдури старі,
точніше, русофіли-упирі
із пиками каліґул та неронів
і новоявлені поводирі,

Борис Костиря
2026.03.24 11:59
Я залишу усі двері навстіж
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.

Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.

Віктор Кучерук
2026.03.24 06:25
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,

Юрій Гундарів
2026.03.23 09:36
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.

Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.

…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно

Віктор Кучерук
2026.03.23 07:25
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Вірші

 Александр Яннай (з добірки «Поміж рядками Аґади»)


Яблуко од яблуні, кажуть, недалеко пада.
Це правда, якщо йдеться про сина й батька.
Якби ж покотилось воно далі, то Матіт’ягу та його сини,
Що проти грецьких напасників народ за віру підняли,
Певно, не сказали б, що Александр Яннай
Належить до славного роду Хасмонеїв .
Нащадок не тільки був байдужий до віри предків,
А й глумивсь над нею, як доти ніхто так не глумивсь.
Після якоїсь перемоги (а воювати гордовитий цар любив)
Порадили Яннаю його лакузи-садукеї окрім корони
Вдягнути ще й вбрання першосвященника.
«Вдовольнись одною короною!»-кричали фарисеї.
І цар розгнівавсь. І в святотатстві пішов ще далі.
Віддавна заведено було, що на Сукот у Храмі
Першосвященник виливає воду на жертівник.
Але Яннай зумисне вилив її на землю.
Такого доти не було і царя засипали етрогами .
«Ах, ви отак!»- тільки й сказав у злості цар
І покотились тисячі голів невинних...
Та ось і для Янная настали дні невтішні:
Поразками змінились перемоги: відсахнувсь народ,
Покликаши сірійського царя собі на поміч.
І переміг. І хоч не скинув з трону, а все ж довів,
Що важить віра, а цар теж підляга суду Синедріону.
А було так: раб царя убив когось з юдеїв.
Винний явивсь на суд. «Явись і ти!»- сказано було Яннаю.
З’явився цар і сів поруч з головою Синедріону.
«Цар Яннай, устань і вислухай свідоцтва проти тебе!»-
Сказав Шiм’он бен Шетах.- Так велить закон».
«Я це зроблю,- цар на те,- як почую те ж од решти суддів».
Поглянув голова праворуч і ліворуч, а судді похилились долу.
Мовчать, немов води набрали в рот – помсти царя бояться.
«Ну, якщо так, то хай Всевишній промовить Своє слово!»-
Тільки сказав бен Шетах, як з’явивсь архангел Гавриїл.
І тої ж миті судді звалились на підлогу. Затрясся й цар.
«Устань!»- повторив наказ раббі Шім’он.- І знай:
Не перед нами стоїш, а перед Тим, хто сoтворив весь світ».
Цар Яннай покірно встав і мовчки вислухав вирок Синедріону.
-----------------------
Александр Яннай (125-76 рр. до н.е.) – син Йоханана Гіркана , який, підкоривши Ідумею, змусив її люд прийняти юдаїзм. Згодом настала й розплата: ідумеєць Ірод Великий став царем Юдеї..
Династія Хасмонеїв пов’язана з родиною священника Матіт’ягу з Модіїна, що неподалік Єрусалима, та його синів. Під їхнім проводом почалася й закінчилась перемогою боротьба проти елінізації юдеїв, котру вели Селевкіди.
Сукот – свято Кущів – одне із трьох, заповіданих Всевишнім.
Етрог –один з чотирьох предметів, необхідних для того, щоб виконати заповідь під час Сукоту.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-06-20 20:45:04
Переглядів сторінки твору 1270
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.047 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.239 / 5.86)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.24 08:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-22 11:50:49 ]
Спасибі Вам, пане Іване, за дуже змістовний і повчальний твір!!!