Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.26
22:33
Стільки народ мій мудрості втілив у приказки й прислів’я, що в дурнях залишатися якось уже й незручно. Ну, от хоча б: «Дозволь собаці лапу покласти на стіл,то він увесь захоче видертись». Або ж: «Зашморгом цей дивиться», «Добре говорить, а зле робить».
2025.12.26
22:25
Хоч родом з бувшого сторіччя,
хоч в розквіті в краю зима,
цілує вітерець обличчя
і ніжно-ніжно обійма.
Струна звучить в душі сердечно,
на подих вплинула сльоза,
тремтить в руці рука безпечна,
хоч в розквіті в краю зима,
цілує вітерець обличчя
і ніжно-ніжно обійма.
Струна звучить в душі сердечно,
на подих вплинула сльоза,
тремтить в руці рука безпечна,
2025.12.26
17:24
Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.
Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.
Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.
2025.12.26
15:11
З віконня ковзнувши, стрибайте собі
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори
Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори
Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь
2025.12.26
15:03
Приваблюють чужі жінки? —
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.
В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.
В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична
2025.12.26
13:06
Лютий залишив мороз,
Наче відгомін погроз.
Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.
Він з собою забере
Все нікчемне і старе.
Наче відгомін погроз.
Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.
Він з собою забере
Все нікчемне і старе.
2025.12.26
11:35
Хто на кого… проти кого…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…
2025.12.26
09:27
Білий сніг - шепіт чорної ночі,
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.
Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.
Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші
2025.12.25
18:48
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис
2025.12.25
14:53
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі
2025.12.25
14:03
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.
Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.
Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні
2025.12.25
09:09
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.
2025.12.25
08:06
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.
ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.
ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
2025.12.24
21:29
Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!
- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?
- Я-футурист! А ти -турист!
- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?
2025.12.24
15:51
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
2025.12.24
14:40
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Зернини мудрості
Першою особливістю, яка привернула мою увагу, була невимушена манера оповіді: складалося таке враження, ніби талановита авторка знаходиться десь зовсім поруч, а цікаві і повчальні притчі, психолог розповідає під час особистої зустрічі із читачем. Відкривши книжку на будь якій сторінці, читач матиме можливість крізь призму тексту притчі відчути певну особливість власного характеру чи світосприйняття.
В книзі є притчі на всі випадки життя: про «Твій хрест», «Любов і закоханість», «Що робити, якщо впав?», «Почуття чи розум?» та багато інших. Подаючи після кожної притчі цінні фахові коментарі та запитання для самотренування, авторка спонукає своїх читачів до особистісного зростання, саморозвитку, пошуку нових шляхів до реалізації своїх цілей, що є такими важливими і різноманітними у кожної людини. Олена Літковська прагне вдумливим словом достукатися до сердець своїх читачів, дати слушну підказку в проблемних ситуаціях, спонукати їх до активних дій заради зміни Вашого життя і близьких Вам людей на краще. Книга стане добрим незамінним порадником для кожного, хто шукатиме відповіді на питання: хто я на цій Землі? для чого прийшов у цей світ?, як прожити життя не даремно?, як отримувати задоволення від кожного дня подарованого Творцем?. Кожна притча є своєрідною зерниною мудрості так дбайливо і надхненно зібраною авторкою чи під час консультацій з численними відвідувачами чи шляхом творчого переказу добре відомих книг сучасної літератури: як наприклад, «Про чоловіків і жінок» (с.59), де виразно відчутні основні думки та мотиви твору Дж. Грея «Чоловіки з Марса, жінки з Венери», авторка щиро повідомляє, що знаходила притчі і «в безмежних просторах Інтернету».
Майстерний та чуттєвий стиль авторського слова Олени Літковської стане приємним дарунком та вишуканою несподіванкою для всіх хто перебуває у пошуках Істини і прагне зайти її в найпотаємніших глибинах власної душі.
Примітка: Статтю опубліковано на сайті авторки книги, Олени Літковської
http://springconsult.com.ua/show/reviews
22.05.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зернини мудрості
Відгук на книгу Олени Літковскої «100 притч для тих, хто вчить, і тих, хто вчиться» К:Шк. світ ,2012-224 с
Чи може книга «змусити» людину по іншому сприймати життєві труднощі та негаразди?, як навчитися шукати позитив в несприятливих ситуаціях повсякденності?, здається, знайти відповіді на такі риторичні питання є не легкою або навіть марною справою… Але, Ви зміните думку прочитавши нову захоплюючу книгу«100 притч для тих, хто вчить, і тих, хто вчиться», яка вийшла у світ в серії «Психологічна скарбничка» у київському видавництві «Шкільний світ» минулого року.
Першою особливістю, яка привернула мою увагу, була невимушена манера оповіді: складалося таке враження, ніби талановита авторка знаходиться десь зовсім поруч, а цікаві і повчальні притчі, психолог розповідає під час особистої зустрічі із читачем. Відкривши книжку на будь якій сторінці, читач матиме можливість крізь призму тексту притчі відчути певну особливість власного характеру чи світосприйняття.
В книзі є притчі на всі випадки життя: про «Твій хрест», «Любов і закоханість», «Що робити, якщо впав?», «Почуття чи розум?» та багато інших. Подаючи після кожної притчі цінні фахові коментарі та запитання для самотренування, авторка спонукає своїх читачів до особистісного зростання, саморозвитку, пошуку нових шляхів до реалізації своїх цілей, що є такими важливими і різноманітними у кожної людини. Олена Літковська прагне вдумливим словом достукатися до сердець своїх читачів, дати слушну підказку в проблемних ситуаціях, спонукати їх до активних дій заради зміни Вашого життя і близьких Вам людей на краще. Книга стане добрим незамінним порадником для кожного, хто шукатиме відповіді на питання: хто я на цій Землі? для чого прийшов у цей світ?, як прожити життя не даремно?, як отримувати задоволення від кожного дня подарованого Творцем?. Кожна притча є своєрідною зерниною мудрості так дбайливо і надхненно зібраною авторкою чи під час консультацій з численними відвідувачами чи шляхом творчого переказу добре відомих книг сучасної літератури: як наприклад, «Про чоловіків і жінок» (с.59), де виразно відчутні основні думки та мотиви твору Дж. Грея «Чоловіки з Марса, жінки з Венери», авторка щиро повідомляє, що знаходила притчі і «в безмежних просторах Інтернету».
Майстерний та чуттєвий стиль авторського слова Олени Літковської стане приємним дарунком та вишуканою несподіванкою для всіх хто перебуває у пошуках Істини і прагне зайти її в найпотаємніших глибинах власної душі.
Примітка: Статтю опубліковано на сайті авторки книги, Олени Літковської
http://springconsult.com.ua/show/reviews
22.05.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
