 ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
 ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
    2025.10.30
    21:33
    Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
    2025.10.30
    20:00
    А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
    2025.10.30
    18:21
    Землетруси,  повені,  цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
    2025.10.30
    11:18
    Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
    2025.10.30
    10:52
    «На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
    2025.10.30
    10:03
    Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
    2025.10.29
    22:28
    Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
    2025.10.29
    21:47
    Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
    2025.10.29
    18:32
    Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
    2025.10.29
    17:54
    Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
    2025.10.29
    13:15
    А для мене негода - вона у замащених берцях 
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
    2025.10.29
    11:51
    Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
    2025.10.29
    06:04
    Пообіді в гастрономі 
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
    2025.10.28
    22:03
    Вогненні мечі - це основа закону. 
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
    2025.10.28
    16:14
    Безліч творчих людей 
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
    2025.10.28
    12:32
    Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом. 
Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття. 
Промишляв на скляній тарі та макулатурі.
Якщо везло знайти пристойні ношені речі,
здавав по п’ять гривен Вірці – 
стерві у дві точки: на барахолці
і
    
Останні надходження:  7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
 Нові автори (Проза):
 Нові автори (Проза): 
    2025.09.04
    2025.08.19
    2025.04.30
    2025.04.24
    2025.03.18
    2025.03.09
    2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
 
Автори /
  Ігор Зіньчук (2008) /
    Проза
  
  
З глибин мого серця
Шановні читачі!
Відверто кажучи, я довго вагався: чи варто взагалі публікувати збірку «З глибин мого серця», вступну статтю до якої Ви зараз читаєте, бо не вважаю, свою скромну творчу працю чимось незвичним чи оригінальним… Написання моїх віршів виникає абсолютно спонтанно, під впливом певних оптимістичних чи негативних подій або емоцій, які трапляються у моєму житті. Це просто сплеск почуттів, які сповнюють моє серце і душу в момент створення рядка. В поезії я – початківець, а написання рецензій та відгуків на твори сучасної української та світової літератури – просто улюблена справа, якою займаюся у вільну хвилинку заради власного задоволення.
Звичайно, моя творчість не відбулася б без повсякчасної підтримки найрідніших людей, адже саме їхня любов і кохання дарують світлі, мрійливі миттєвості натхнення і творчого піднесення. На цих сторінках Ви знайдете вірші присвячені єдиній і неповторній володарці мого серця, чиє кохання допомагає стійко триматися на хвилях бурхливого життєвого моря, рядки присвячені моїй матусі, братові, маленькому племінникові і світлій пам’яті бабусі Євгенії, яка самовіддано допомагала мені впродовж всього життя, але, нажаль, зовсім нещодавно відійшла у Вічність.
Пропоную Вашій увазі низку неупереджених, а іноді дискусійних рецензій та відгуків на твори видатних письменників сучасної української та світової літератури. Ви зможете відкрити для себе дивовижний та захоплюючий, сповнений драматизму світ романів Ліни Костенко, Марії Матіос, Лесі Романчук, Ніни Фіалко, Люко Дашвар, Сімони Вілар, Філіпа Ванденберга та інших майстрів художнього слова, зможете зрозуміти моє бачення певних романів і зробити власні висновки!
Щиро дякую людям, які співпрацювали зі мною і сприяли моїй творчій реалізації в царині літератури: п.Юрієві Микитенку, головному редактору журналу іноземної літератури «Всесвіт»,п. Дмитрові Дроздовському, редактору відділу літературної критики журналу «Всесвіт» п. Олександру Апалькову, головному редактору міжнародного –літературного журналу і видавництва «Склянка часу», п. Лесі Романчук, письменниці, авторці роману «Лицарі любові і надії», п. Валентині Січкоріз, працівниці видавництва «Навчальна книга Богдан», п. Лілії Стасюк, редактору незалежного літературного альманаху «Lira», п. Миколі Жарких, засновникові літературного сайту «Мислене древо», викладачам – наставникам у середній та вищій школі .
Якщо цікаво, то більше інформації можна прочитати в Інтернеті:
Блог в Інтерет –виданні «Хайвей» http://h.ua/profile/304340/ http://h.ua/profile/298780/
Блог в Інтерет –виданні «Поетичні майстерні» http://maysterni.com/user.php?id=5637
Сторінка на сайті «Мислене древо»
http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/LiteraryStudies.html
ЗАПРОШУЮ ДО ДИСКУСІЇ ТА БУДУ ВДЯЧНИЙ ЗА ВАШІ ВІДГУКИ!
З повагою, автор
16.05.2013
  
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
З глибин мого серця
Вступна стаття до збірки віршів, відгуків та рецензій на твори сучасної української та світової літератури
ВІД АВТОРА
Шановні читачі!
Відверто кажучи, я довго вагався: чи варто взагалі публікувати збірку «З глибин мого серця», вступну статтю до якої Ви зараз читаєте, бо не вважаю, свою скромну творчу працю чимось незвичним чи оригінальним… Написання моїх віршів виникає абсолютно спонтанно, під впливом певних оптимістичних чи негативних подій або емоцій, які трапляються у моєму житті. Це просто сплеск почуттів, які сповнюють моє серце і душу в момент створення рядка. В поезії я – початківець, а написання рецензій та відгуків на твори сучасної української та світової літератури – просто улюблена справа, якою займаюся у вільну хвилинку заради власного задоволення.
Звичайно, моя творчість не відбулася б без повсякчасної підтримки найрідніших людей, адже саме їхня любов і кохання дарують світлі, мрійливі миттєвості натхнення і творчого піднесення. На цих сторінках Ви знайдете вірші присвячені єдиній і неповторній володарці мого серця, чиє кохання допомагає стійко триматися на хвилях бурхливого життєвого моря, рядки присвячені моїй матусі, братові, маленькому племінникові і світлій пам’яті бабусі Євгенії, яка самовіддано допомагала мені впродовж всього життя, але, нажаль, зовсім нещодавно відійшла у Вічність.
Пропоную Вашій увазі низку неупереджених, а іноді дискусійних рецензій та відгуків на твори видатних письменників сучасної української та світової літератури. Ви зможете відкрити для себе дивовижний та захоплюючий, сповнений драматизму світ романів Ліни Костенко, Марії Матіос, Лесі Романчук, Ніни Фіалко, Люко Дашвар, Сімони Вілар, Філіпа Ванденберга та інших майстрів художнього слова, зможете зрозуміти моє бачення певних романів і зробити власні висновки!
Щиро дякую людям, які співпрацювали зі мною і сприяли моїй творчій реалізації в царині літератури: п.Юрієві Микитенку, головному редактору журналу іноземної літератури «Всесвіт»,п. Дмитрові Дроздовському, редактору відділу літературної критики журналу «Всесвіт» п. Олександру Апалькову, головному редактору міжнародного –літературного журналу і видавництва «Склянка часу», п. Лесі Романчук, письменниці, авторці роману «Лицарі любові і надії», п. Валентині Січкоріз, працівниці видавництва «Навчальна книга Богдан», п. Лілії Стасюк, редактору незалежного літературного альманаху «Lira», п. Миколі Жарких, засновникові літературного сайту «Мислене древо», викладачам – наставникам у середній та вищій школі .
Якщо цікаво, то більше інформації можна прочитати в Інтернеті:
Блог в Інтерет –виданні «Хайвей» http://h.ua/profile/304340/ http://h.ua/profile/298780/
Блог в Інтерет –виданні «Поетичні майстерні» http://maysterni.com/user.php?id=5637
Сторінка на сайті «Мислене древо»
http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/LiteraryStudies.html
ЗАПРОШУЮ ДО ДИСКУСІЇ ТА БУДУ ВДЯЧНИЙ ЗА ВАШІ ВІДГУКИ!
З повагою, автор
16.05.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію 
 



