
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.06
12:39
Ще день висить на сонця цвяшку.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.
Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.
Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.
2025.09.06
11:59
Каже батько: годі, сину!
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину:
Боже зранку, всім по чину!
06.09.2025р. UA
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину:
Боже зранку, всім по чину!
06.09.2025р. UA
2025.09.06
07:19
І уявити не можу
В снах, або в мріях своїх,
Щоб я на тебе схожу
Стріти колись десь зміг.
Тож не покину ніколи
І не ображу ніяк, –
В мене залюблену долю
Більше не стріну – це факт.
В снах, або в мріях своїх,
Щоб я на тебе схожу
Стріти колись десь зміг.
Тож не покину ніколи
І не ображу ніяк, –
В мене залюблену долю
Більше не стріну – це факт.
2025.09.06
02:51
Повзучі гади теж літають, якщо їх добряче копнути.
Тим, що живуть у вигаданому світі, краще там і помирати.
Хочеш проблем собі – створи проблеми іншим.
Не дикун боїться цивілізації, а цивілізація дикуна.
Люди якщо і змінюються, то не в кращий
2025.09.05
21:30
Мене жене гостроконечний сніг,
Мов кара неба чи лиха примара.
Як Жан Жене, наздоганяє сміх.
Примарою стає гірка омана.
Мене жене непереможний сніг.
Він вічний, він біблійний і арктичний.
Сніг падає, немовби пес, до ніг
Мов кара неба чи лиха примара.
Як Жан Жене, наздоганяє сміх.
Примарою стає гірка омана.
Мене жене непереможний сніг.
Він вічний, він біблійний і арктичний.
Сніг падає, немовби пес, до ніг
2025.09.05
16:40
Зелен-листя поволеньки в'яне,
Опадає додолу, сумне.
Затужу за тобою, кохана,
Щем осінній огорне мене.
Наших зустрічей, Боже, як мало --
Світлих днів у моєму житті.
Наче кинутий я на поталу
Опадає додолу, сумне.
Затужу за тобою, кохана,
Щем осінній огорне мене.
Наших зустрічей, Боже, як мало --
Світлих днів у моєму житті.
Наче кинутий я на поталу
2025.09.05
11:18
Ця ніч,
зла ніч -
зліт Зла!
І чорнота
із-зусебіч
наповза!
зла ніч -
зліт Зла!
І чорнота
із-зусебіч
наповза!
2025.09.05
09:33
Життю радію, мов дитина,
І щиро тішуся щодня,
Що в хату пнеться без упину
Моя турботлива рідня.
Найближчим людям небайдуже
В яких умовах я живу, –
Що тре робити швидко й дружно,
Аби лишався на плаву.
І щиро тішуся щодня,
Що в хату пнеться без упину
Моя турботлива рідня.
Найближчим людям небайдуже
В яких умовах я живу, –
Що тре робити швидко й дружно,
Аби лишався на плаву.
2025.09.05
08:09
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Карнавал пон
Карнавал пон
2025.09.04
21:59
Ці марення і візії природи
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.
Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.
Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,
2025.09.04
19:28
Московія у ті часи росла.
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»
2025.09.04
15:42
Тато сина обіймав,
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний будеш богатир,
Ти мені, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш нашу Вітчизу.
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний будеш богатир,
Ти мені, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш нашу Вітчизу.
2025.09.04
14:28
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Солом'яне з
Солом'яне з
2025.09.04
12:48
Не забарилась панна, то ж прийшла
у чудернацькій сукні вересневій.
Через плече химерна сумка-клатч.
Одежа, ніби знята з манекена.
А туфлі модні з жовтим ланцюжком,
і цокають легкі підбори вправно.
Злетілись серпокрильці табуном,
але у вирій їм ще,
у чудернацькій сукні вересневій.
Через плече химерна сумка-клатч.
Одежа, ніби знята з манекена.
А туфлі модні з жовтим ланцюжком,
і цокають легкі підбори вправно.
Злетілись серпокрильці табуном,
але у вирій їм ще,
2025.09.04
12:44
Сойка-віщунка
Пророчить журбу
(Бо осінь – як тінь неминуча)
(Бо трохи малярством
Заповнює вічність
Гончар кулястих глеків
Бородатий філософ –
Майстер Бо).
Пророчить журбу
(Бо осінь – як тінь неминуча)
(Бо трохи малярством
Заповнює вічність
Гончар кулястих глеків
Бородатий філософ –
Майстер Бо).
2025.09.04
09:45
Сьорбнула я біди чимало,
не віриться — «зурочив хтось.»
Що мало статися, те сталось,
що мало бути те збулось.
В собі копатися не буду,
шукати винних не берусь.
Невже зробили ляльку-вуду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...не віриться — «зурочив хтось.»
Що мало статися, те сталось,
що мало бути те збулось.
В собі копатися не буду,
шукати винних не берусь.
Невже зробили ляльку-вуду
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Проза
З глибин мого серця
Шановні читачі!
Відверто кажучи, я довго вагався: чи варто взагалі публікувати збірку «З глибин мого серця», вступну статтю до якої Ви зараз читаєте, бо не вважаю, свою скромну творчу працю чимось незвичним чи оригінальним… Написання моїх віршів виникає абсолютно спонтанно, під впливом певних оптимістичних чи негативних подій або емоцій, які трапляються у моєму житті. Це просто сплеск почуттів, які сповнюють моє серце і душу в момент створення рядка. В поезії я – початківець, а написання рецензій та відгуків на твори сучасної української та світової літератури – просто улюблена справа, якою займаюся у вільну хвилинку заради власного задоволення.
Звичайно, моя творчість не відбулася б без повсякчасної підтримки найрідніших людей, адже саме їхня любов і кохання дарують світлі, мрійливі миттєвості натхнення і творчого піднесення. На цих сторінках Ви знайдете вірші присвячені єдиній і неповторній володарці мого серця, чиє кохання допомагає стійко триматися на хвилях бурхливого життєвого моря, рядки присвячені моїй матусі, братові, маленькому племінникові і світлій пам’яті бабусі Євгенії, яка самовіддано допомагала мені впродовж всього життя, але, нажаль, зовсім нещодавно відійшла у Вічність.
Пропоную Вашій увазі низку неупереджених, а іноді дискусійних рецензій та відгуків на твори видатних письменників сучасної української та світової літератури. Ви зможете відкрити для себе дивовижний та захоплюючий, сповнений драматизму світ романів Ліни Костенко, Марії Матіос, Лесі Романчук, Ніни Фіалко, Люко Дашвар, Сімони Вілар, Філіпа Ванденберга та інших майстрів художнього слова, зможете зрозуміти моє бачення певних романів і зробити власні висновки!
Щиро дякую людям, які співпрацювали зі мною і сприяли моїй творчій реалізації в царині літератури: п.Юрієві Микитенку, головному редактору журналу іноземної літератури «Всесвіт»,п. Дмитрові Дроздовському, редактору відділу літературної критики журналу «Всесвіт» п. Олександру Апалькову, головному редактору міжнародного –літературного журналу і видавництва «Склянка часу», п. Лесі Романчук, письменниці, авторці роману «Лицарі любові і надії», п. Валентині Січкоріз, працівниці видавництва «Навчальна книга Богдан», п. Лілії Стасюк, редактору незалежного літературного альманаху «Lira», п. Миколі Жарких, засновникові літературного сайту «Мислене древо», викладачам – наставникам у середній та вищій школі .
Якщо цікаво, то більше інформації можна прочитати в Інтернеті:
Блог в Інтерет –виданні «Хайвей» http://h.ua/profile/304340/ http://h.ua/profile/298780/
Блог в Інтерет –виданні «Поетичні майстерні» http://maysterni.com/user.php?id=5637
Сторінка на сайті «Мислене древо»
http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/LiteraryStudies.html
ЗАПРОШУЮ ДО ДИСКУСІЇ ТА БУДУ ВДЯЧНИЙ ЗА ВАШІ ВІДГУКИ!
З повагою, автор
16.05.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
З глибин мого серця
Вступна стаття до збірки віршів, відгуків та рецензій на твори сучасної української та світової літератури
ВІД АВТОРА
Шановні читачі!
Відверто кажучи, я довго вагався: чи варто взагалі публікувати збірку «З глибин мого серця», вступну статтю до якої Ви зараз читаєте, бо не вважаю, свою скромну творчу працю чимось незвичним чи оригінальним… Написання моїх віршів виникає абсолютно спонтанно, під впливом певних оптимістичних чи негативних подій або емоцій, які трапляються у моєму житті. Це просто сплеск почуттів, які сповнюють моє серце і душу в момент створення рядка. В поезії я – початківець, а написання рецензій та відгуків на твори сучасної української та світової літератури – просто улюблена справа, якою займаюся у вільну хвилинку заради власного задоволення.
Звичайно, моя творчість не відбулася б без повсякчасної підтримки найрідніших людей, адже саме їхня любов і кохання дарують світлі, мрійливі миттєвості натхнення і творчого піднесення. На цих сторінках Ви знайдете вірші присвячені єдиній і неповторній володарці мого серця, чиє кохання допомагає стійко триматися на хвилях бурхливого життєвого моря, рядки присвячені моїй матусі, братові, маленькому племінникові і світлій пам’яті бабусі Євгенії, яка самовіддано допомагала мені впродовж всього життя, але, нажаль, зовсім нещодавно відійшла у Вічність.
Пропоную Вашій увазі низку неупереджених, а іноді дискусійних рецензій та відгуків на твори видатних письменників сучасної української та світової літератури. Ви зможете відкрити для себе дивовижний та захоплюючий, сповнений драматизму світ романів Ліни Костенко, Марії Матіос, Лесі Романчук, Ніни Фіалко, Люко Дашвар, Сімони Вілар, Філіпа Ванденберга та інших майстрів художнього слова, зможете зрозуміти моє бачення певних романів і зробити власні висновки!
Щиро дякую людям, які співпрацювали зі мною і сприяли моїй творчій реалізації в царині літератури: п.Юрієві Микитенку, головному редактору журналу іноземної літератури «Всесвіт»,п. Дмитрові Дроздовському, редактору відділу літературної критики журналу «Всесвіт» п. Олександру Апалькову, головному редактору міжнародного –літературного журналу і видавництва «Склянка часу», п. Лесі Романчук, письменниці, авторці роману «Лицарі любові і надії», п. Валентині Січкоріз, працівниці видавництва «Навчальна книга Богдан», п. Лілії Стасюк, редактору незалежного літературного альманаху «Lira», п. Миколі Жарких, засновникові літературного сайту «Мислене древо», викладачам – наставникам у середній та вищій школі .
Якщо цікаво, то більше інформації можна прочитати в Інтернеті:
Блог в Інтерет –виданні «Хайвей» http://h.ua/profile/304340/ http://h.ua/profile/298780/
Блог в Інтерет –виданні «Поетичні майстерні» http://maysterni.com/user.php?id=5637
Сторінка на сайті «Мислене древо»
http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/LiteraryStudies.html
ЗАПРОШУЮ ДО ДИСКУСІЇ ТА БУДУ ВДЯЧНИЙ ЗА ВАШІ ВІДГУКИ!
З повагою, автор
16.05.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію