ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володя Криловець (2006) / Вірші

 ***
Зеленіє шпориш біля хати.
Йдуть стежиною хлопчик і мати.
Усміхаються мальви у сні.
Вітерець їм співає пісні.
Подорожник щось шепче з порога
Про крилаті широкі дороги,
Про рожевий далекий лиман
І життя, що так схоже на лан.
КровавнИк і полин обнялися,
Вони б з радістю в світ подалися.
Тільки корінь приріс до землі.
Вам не зрушити з місця, малі.
…Пролітають у небі хмарки,
А за ними – дитячі роки.
І стежина та сама в’юнка
Проводжає вже в даль юнака.

25 червня – 1 липня 2013 року




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-01 14:32:35
Переглядів сторінки твору 3354
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.619 / 5.25  (4.690 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.532 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.02.27 01:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 19:10:07 ]
Володю, серйозні думки...
Сподобалося мені дуже!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-10 17:57:44 ]
Ти молодець! Гарненько пишеш.Успіхів тобі і гарних канікул!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
оленка коваль (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-15 23:36:57 ]
Вітаю Володю з виходом поетичної збірки "Волошкове небо"! Вітаю Всіх!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володя Криловець (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-19 18:01:42 ]
Маріє, дякую за гарні слова про мого хлопчика.
Ан. Крил.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
оленка коваль (Л.П./Л.П.) [ 2014-04-20 22:19:37 ]
Спориш звичайний або Гірчак звичайний (Polygonum aviculare L.). Місцеві назви — гусячий ШПОРИШ, мурижок, пташина гречка тощо. З родини гречкових — Polygonaceae.
У східно-слов'янській міфології спориш — символ родючості. Спориш здавна використовували для лікування безпліддя.

ПОДОРОЖНИК в IX столітті називали «матір'ю всіх трав ». Великий алхімік і цілитель Плініус говорив, що якщо в казан з шматочками м'яса кинути лист подорожника, то м'ясо зростеться. У християнстві подорожник уособлює шлях Христа, шлях паломника. Старовинні народні назви подорожника - попутнік, подорожній.
У Китаї подорожник до цих пір означає самоосвіту: за легендою якийсь студент, який не міг купити папери, писав на листках подорожника.

Рослини роду МАЛЬВА є основним (а інколи і єдиним) харчовим ресурсом для гусениць деяких видів метеликів. (Трансформація гусениці в метелика – символ трансформації матеріального в духовне)
ДЕРЕВІЙ звича́йний (Achillea millefolium) — трав'яниста рослина з кореневищем, родини Айстрових (Asteraceae).
Інші назви: Деревій тисячолистий, кривавник, серпоріз, маточник тощо. Латинська назва роду походить від імені міфічного героя Ахіллес, який нібито першим використав цю рослину для лікування. Видова назва утворена від грецьких слів, що в перекладі означають «тисяча листків». Українська назва, очевидно, пов'язана з наявністю в рослині дубильних речовин.
ПОЛИН (Artemisia) — рід рослин родини айстрових (Asteraceae). Представники — багаторічні трави або напівкущі, поширені в усій Євразії, Америці та Африці.
У Біблії полин - символ суду Божого за відступництво і непослух. У східних народів полин - символ батьківщини і пам'яті про предків. Народні назви полину: вермут, гіркота.
«Кровавник і полин обнялися» - вони з однієї родини – айстрових, а айстра аstra (гр. αστερ) — зірка.
Вони б з радістю в світ подалися.
Тільки корінь приріс до землі.
Вам не зрушити з місця, малі.
Поки вважають, що малі – не зрушити з місця. Може, варто повірити, що великі, варто спробувати відірватися від землі?
Може, варто згадати своє зоряне походження?

НАРОДЖЕННЯ- ШЛЯХ-ТРАНСФОРМАЦІЯ- ЗОРЯ.
Так я прочитала твій вірш, Володю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
оленка коваль (Л.П./Л.П.) [ 2014-04-28 21:23:42 ]
Володю! Дякую за збірку "Зеленіє шпориш біля хати".
Коли я думаю про чисту воду, то згадую джерельну;
коли я думаю про чисте слово, то згадую твої вірші.
З повагою,
Олена Коваль.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
оленка коваль (Л.П./Л.П.) [ 2014-05-26 23:48:51 ]
"Гірка доля моя в цьому споганеному світі, але хто полюбить полин -боже дерево,кого дійме гіркота життя,той знайде шлях до мого нового чистого світу..."(слова Дайбога) / Олесь Бердник. Полин -Боже дерево.