ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,

Юрій Гундарів
2026.02.28 09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко

Віктор Кучерук
2026.02.28 06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Іван Потьомкін
2026.02.27 19:44
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.

Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 Зв’язкова*

Дівчатко ніжне, наче цвіт калини,
Із прізвищем козацьким — Козачок,
З іменням гордим славної княгині
І станом, філігранним, як смичок.

Їй би науки в школі осягати,
А те дівча крізь юнь переступа:
Не відали ні батько, ані мати,
Що їхня доня — зв'язкова УПА.

Коли ж ти, Олю, помужніти встигла
І проміняти пуп'янковий світ
На бойові повстанськії вітрила? —
Тобі ж було лише п'ятнадцять літ!

Ти відхилила зрілості куліси,
Дочасно подорослішавши враз,
І не на шпацир бігала до лісу —
Жертовно йшла виконувать наказ.

І куля від руки енкаведиста
Тебе настигла в хащах лісових,
Та вимолила в Господа Пречиста,
Щоб зойк навіки в грудях не затих.

Уже рука тягнулася поволі
До ковнірця, де — ампула і смерть…
Завмерла… Й підкорилась Божій волі,
Любов'ю переповненій ущерть.

— Сматрі! Жива, бандеровская сволочь!
Фамілія? Што дєлаєш в лесу?!
— …Меланя я… Меланя Федорович…
Я заблукала… — витерла сльозу.

…Ішли роки… У більшовицькім раю
Мовчанкою кривавилась душа.
А серце болем нило: “Пам'ятаю…
Мій корінь із козацького коша…"

Усе життя її — служіння людям:
Цю місію обрала ж бо сама.
І милосердя розпирає груди,
І стриму у жертовності нема.

Їй без молитви — кроку не ступити,
А оберегом — Діви образок ...
Ви заслужили незліченних митей
У ласці Божій, Ольго Козачок!

2008 (2013)

*- жива легенда, зв’язкова УПА, від народження – Ольга Козачок, яка після поранення і захоплення енкаведистами майже усе життя прожила під чужим прізвищем Меланії Федорович





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-08 13:40:37
Переглядів сторінки твору 2434
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.541 / 6  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-08 16:28:11 ]

Світла Пам"ять Ользі Козачок! - як важливо не забувати!!!
Мирославе, уклін Вам за рядки оці- адже такі вірші відточують правду історії і не дають черствіти серцям до усього рідного.
коли би мали змогу читнути і мою звязкову - раділа би тому безмежно.
http://maysterni.com/publication.php?id=70797


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-08 18:11:31 ]
Дякую, Роксоланко, за дотик до цієї сторінки нашої історії. На щастя, Ольга Козачок ще купається у ласці Божій серед нас, хоча літа уже невтомно нагадують про себе...
Тішуся нашим унісонним словом, адресованим славним патріоткам України!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-07-08 16:43:54 ]
Мирославе, дякую за гарний вірш. Радий, що трохи спричинився до публікації.
...Мені розказувала мати, що їй доводилось переносити в косі записки бійцям УПА.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-08 18:15:21 ]
...а це ж не бігати на побачення до парку...один хибний крок і... Юність відчайдушна. Слава їм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-08 17:42:01 ]
Про Ольгу Козачок я чула ще від тата...
Я дуже Вам вдячна, Мирославе, що Ви написали такий твір!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-08 18:21:22 ]
Дякую, Лесю! Можливо, йдеться про одну і ту ж особу... Важливо те, що маємо пам'ятати цих юних відчайдухів - вони свідомо міняли свій пуп'янковий світ на повстанські вітрила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-08 19:51:41 ]
Дякую, Мирославе, за чудовий вірш і нове ім'я, про яке я до цього часу не знала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-08 23:47:38 ]
Впродовж усього життя відкриваємо для себе щось нове... Спасибі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-08 21:02:07 ]
Мій Вам уклін.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-09 00:10:32 ]
Дякую...