ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.11 00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.

Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний

Микола Дудар
2025.10.10 19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…

Микола Дудар
2025.10.10 18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…

Віктор Насипаний
2025.10.10 17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.

2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.

Віктор Кучерук
2025.10.10 15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить

Євген Федчук
2025.10.09 20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач

Сергій Губерначук
2025.10.09 15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:

С М
2025.10.09 13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Віктор Кучерук
2025.10.09 12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Гора (1964) / Вірші

 Єднання
Небом спалахне
Триколір рідноїдуші,
Я поруч з нею, змалку,
Разом купалися в теплі..




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-25 23:46:47
Переглядів сторінки твору 2387
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.401 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2020.05.03 17:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Протуберанець Бумеранг (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-19 23:21:10 ]
НА МІСЯЧНІЙ ДОРІЖЦІ НЕВПИННИЙ ДУШ ПОТІК:
ОДНІ – ДО БОГА ПІШКИ, ХТОСЬ – В ПРОТИЛЕЖНИЙ БІК.
АЛЕ ДОПОКИ В СЕРЦІ В ЖІНОЧОМУ ЛЮБОВ,
ЖИТТЯ НЕ ПЕРЕРВЕТЬСЯ, ВІДРОДЖУЮЧИСЬ ЗНОВ!

(Приводом для написання цього віршу став сюжет ТСН про молоду жінку, в якої народився син через добу після загибелі її чоловіка в зоні АТО)

***
На місячній доріжці зустрілись дві душі,
Одна - до Бога пішки, а інша – в грішний світ.
Одна – душа солдата, загиблого в бою,
А інша – немовляти, народжена в Раю.
І так би розминулись… але душа бійця
На іншу обернулась: знайоме щось з лиця.
Сказала: «Гей, малеча, а нумо, хлопче, стій!
А як ім’я, до речі, матусеньки твоїй?»

Душа же немовляти була як чистий сніг:
«Мене чекає мати, аби я вчасно встиг…
Казав Господь, Галина - таке її ім’я,
Ось-ось народить сина, а син її – то я!
Мене на Землю жити господь благословив,
Я маю народитись… ти вже там пожив?» -
Так у бійця спитало майбутнє немовля
(Воно ще знань не мало: що то таке – Земля?)

А той боєць «Галина» повторював ім’я …
Та це ж його дружина чекала немовля.
Сплили перед очима щасливі ті роки:
Як він , ще був хлопчина й просив її руки…
Весілля і навчання, І пристрасті потік…
Він всі її бажання виконував, як міг.
Усе було чудово: вагітність – добрий знак!
І взяв він з жінки слово, що родиться козак!
А потім…сум в родині... в країну зло прийшло.
Галини очі сині зробилися мов скло.
«Не йди – вона просила – Бо смерть гуляє там.,
Скількох вже покосила, та їй тебе – не дам!»
Та він своїй дружині сказав приблизно так:
«Як друзів я покину, який же я козак?
Як гляну в очі сину, що з’явиться в цей рік?
Скажу, що в злу годину я за спідницю втік?»

Поцілував Галину і рушив на війну…
А потім..постріл в спину.. і запах полину….

Згадав боєць те стрімко й до немовля сказав:
«Ти бережи Галинку що краща буде з мам.
Пробач мені, дитино, вас з мамою підвів.
Та буду я невпинно з тобою з перших днів!
Дивитимусь із неба, як швидко ти ростеш,
А все що буде треба в житті ти сам знайдеш.
Обнімемося ж, сину, тобі час йти в життя
А я прикрию спину тобі із небуття»
На місячній доріжці невпинний душ потік:
Одні – до Бога пішки, хтось – в протилежний бік.

Народжуються діти, в воєнний час страшний,
І щоб їх захистити хтось винен йти у бій.
Але допоки в серці в жіночому любов,
Життя не перерветься, відроджуючись знов!

(Людмила Лєгостаєва)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-21 11:06:18 ]
Благодарю, за многочисленные отзывы на мои публикации.
Немного об Украине скажу так, что те участки Земли, где наблюдается людское возмущение, подвергаются неким катаклизмам...
От посыла людьми сердечной любви происходит выравнивание энергетических потоков, направленных из далекого Космоса для обновления земной атмосферы. Открыты порталы Световых Космических излучений - там особые условия , для людского восприятия непонятные, человеческому взору многое не видно. Всё, что происходит на Святой Земле _ Киевской Руси, все под контролем Всевидящего.
Самое важное - не падать духом и жить с верою в душе, излучая посылки любви во благо мира на Земле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-21 11:08:35 ]
Возвратимся к стихосложению:
Небом спалахне
Триколір рідної душі,
Я поруч з нею, змалку,
Разом купалися в теплі..

В этих строках, что выше отражено Триединство:
Я ЕСМЬ Бог внутри человека _ это и есть это Совершенство и Господство МИРА _ Абсолют

«Безбрежно, как весь мир вокруг,
то крохотное пространство внутри сердца твоего:
в нем — небеса и земля,
огонь и воздух, солнце и луна,
молния и созвездия,
все, чем обладаешь ты здесь, внизу,
и все, что тебе неподвластно,
собрано в том крохотном пространстве
внутри сердца твоего».
Чхандогья-упанишада, 8.1.2

Давным-давно люди были совсем другими. Мы могли общаться и воспринимать мир такими способами, к пониманию которых в современном мире способны приблизиться лишь единицы. В той форме общения и восприятия, которую мы могли использовать, источником было священное пространство в сердце человека.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-21 11:11:11 ]
Не может быть неудач у любого, кто продолжает совершать самосознательные усилия выражения господства Божественного над человеческим, поскольку неудачи приходят лишь тогда, когда усилия прекращаются.

Все опыты, через которые проходит человек, существуют только с одной целью, а именно, – чтобы помочь ему осознать свой Источник. Он должен знать, кто он, осознавать себя Творцом, а, следовательно, и Владыкой над тем, что он создает.

Повсюду во Вселенной, когда бы Сила созидания ни давалась существу, наряду с ней, всегда присутствует ответственность за содеянное.

Все творение существует благодаря сознательному усилию. Если индивидуум, наделенный этим Великим Даром Жизни, откажется принять свою ответственность и выполнить взятое на себя обязательство, то его жизненный опыт будет толкать его к страданиям до тех пор, пока он не сделает это.

Поскольку человечество никогда не создавалось в состоянии ограниченности, оно не обретет покоя, пока Совершенство, которым оно было наделено в начале, не проявится во всей полноте. Совершенство, Господство, Гармоничное Использование и Контроль над всей Субстанцией и Силой является Образом Жизни – изначальной Божественной Светокопией человечества.

Бог внутри человека и есть это Совершенство и Господство. Это то Присутствие в сердце каждого, что является Источником Жизни – Подателем всякого блага и совершенного дара.

Когда индивидуум стремится к своему Источнику и признает его Подателем всякого блага, то в тот же миг на него и на весь мир автоматически начинает струиться поток всех благих даров, потому что его внимание к своему Источнику является Золотым Ключом к открытию каждого благого дара

В святом единении Духа и Любви Единого Господа
со всеми на Планете Земля
Да будут счастливы все существа во всех мирах
Да будет так
С Любовью Господа Отца и Сына, и Святого Духа