ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.08.28 19:27
Цар москальський скликав кодло все на раду.
Пика скривлена, немов життю не радий.
Вся зібралася на раду ту «еліта».
Скоса зиркають, немовби пси побиті.
Забагато розвелося «горлопанів»,
Що говорять й по тверезому, й по п‘яні,
Що зажерлась влада та на

Віктор Кучерук
2025.08.28 06:17
Вишгород високий, Вишгород горбатий,
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува

Ярослав Чорногуз
2025.08.28 00:54
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.

Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -

Борис Костиря
2025.08.27 21:20
Голоси із покинутого будинку,
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.

Віктор Насипаний
2025.08.27 17:23
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.

Юрій Гундарєв
2025.08.27 09:15
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…

-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Публіцистика

 Идиот-2. Неожиданное продолжение известного романа

Від часів Салтикова-Щедріна мало що змінилося в менталітеті адміністративного апарату, що віддано прислужує тому чи тому режиму...
_______________________________________

"Петропавловск-Камчатский городской отдел судебных приставов провел проверку в отношении автора романа «Идиот» Ф. М. Достоевского по признакам состава преступлений, предусмотренных ч. 4 ст. 33 (подстрекательство) и ч. 1 ст. 297 УК РФ (неуважение к суду). В возбуждении уголовного дела отказано в связи с кончиной писателя. И это вовсе не скверный анекдот, а вполне реальная история..."

Кирилл Маренин, журналист

Петропавловск-Камчатский городской отдел судебных приставов провел проверку в отношении автора романа «Идиот» Ф. М. Достоевского по признакам состава преступлений, предусмотренных ч. 4 ст. 33 (подстрекательство) и ч. 1 ст. 297 УК РФ (неуважение к суду). В возбуждении уголовного дела отказано в связи с кончиной писателя. И это вовсе не скверный анекдот, а вполне реальная история.

Все началось в апреле 2011 года. В мировом суде житель Камчатского края Евгений Федорко, отвечая на вопрос своего оппонента, произнес слово «идиот». Судья Светлана Бобкова, на заседании у которой это случилось, сделала Федорко замечание. Могла сделать и больше: указать ему на дверь, оштрафовать или подвергнуть административному аресту. На этом инцидент (по большому счету пустяковый) был бы исчерпан. Однако дальнейшие события приняли просто вселенские масштабы.

Судебный пристав Е. Иванов, который охранял порядок на судебном заседании, написал рапорт о том, что в действиях Федорко обнаружены признаки преступления, предусмотренные ч. 1 ст. 297 УК РФ (неуважение к суду, выразившееся в оскорблении участников судебного разбирательства).

Сразу разберемся, что есть оскорбление с точки зрения уголовного права. Это унижение чести и достоинства другого лица, выраженное в неприличной форме (статья 130 УК РФ). Как пишет член российской Гильдии лингвистов – экспертов, профессор И. Стернин в статье «О понятии «неприличная форма высказывания» в лингвистической экспертизе», неприличная языковая форма в юридическом понимании - это негативная характеристика лица с использованием нецензурных слов и выражений. «Идиот» в число нецензурных слов не входит. Стало быть, состава уголовного преступления в действиях Федорко нет.

Однако есть и другие «специалисты», такие как А. Скорик, доцент кафедры русского языка Камчатского госуниверситета, которая по заданию службы судебных приставов делала экспертизу слова «идиот». Вывод А. Скорик вполне тянет на открытие в области русского языка. По ее мнению, слово «идиот» является неприличным, но может использоваться как медицинский термин.

В итоге из рапорта пристава Е. Иванова родилось целое уголовное дело, которое расследовалось два года и выросло в два с половиной тома! На раскрытие этого «преступления» были брошены немалые силы. Во-первых, шесть дознавателей службы судебных приставов. Во-вторых, их начальники, которые усердно проверяли дело и требовали направить его в суд. В-третьих, сотрудники прокуратуры, которые сначала указали на необходимость возбуждения самого дела, а потом требовали законности при его расследовании. Кроме того, в эту кипучую деятельность был вовлечен суд, который рассматривал жалобы Федорко на незаконные действия приставов (всего было проведено минимум 14 судебных заседаний).

В рамках уголовного дела допрошены свидетели (включая судью С. Бобкову), оформлено шесть принудительных приводов.

Привод - это когда бригада здоровых лбов на служебной машине едет за свидетелем или подозреваемым, чтобы доставить его на следственное действие, если тот сам явиться не хочет. В нашем случае выезжали за Федорко, хотя он мог прийти добровольно.

Три постановления о приводе были изданы еще до того, как уголовное дело появилось. Четвертый привод был оформлен через час после возбуждения дела. В тот день Федорко улетал в командировку и не подозревал, что за ним устроили погоню. Судебные приставы нагрянули в аэропорт, ворвались в самолет, напугали пассажиров. Но Федорко не нашли, потому что он улетел на вертолете. И его объявили во всероссийский розыск!

Суд признал все шесть постановлений о приводе незаконными, поскольку Федорко ни разу не был уведомлен о том, что его хотят видеть дознаватели.

После этого Федорко стал каждый день находить в своем почтовом ящике повестки о вызове на допрос. Так, в декабре 2011-го и январе 2012-го он был вызван к дознавателю более 20 раз.

Федорко был, мягко говоря, удивлен этими явно неадекватными действиями судебных приставов. И он написал в их службу такое заявление:

«О существовании слова «Идиот» я узнал из курса школьной программы, в частности, романа Ф. М. Достоевского «Идиот».

По мнению дознавателя Кошмана, совпадающему с мнением заместителя прокурора Петропавловска-Камчатского Дудина, слово «идиот» является бранным, оскорбительным, следовательно, содержащим неприличную форму. По их мнению, употребление в общественном месте слова «идиот» недопустимо и считается преступлением, которое они мне вменили.

Причиной, способствовавшей совершению мной этого преступления, явилось тлетворное влияние на меня романа Ф. М. Достоевского.

Поэтому считаю своим долгом, как гражданина РФ, сообщить нашим доблестным защитникам правопорядка о лицах, способствовавших совершению мной этого преступления. Это уже указанный мной выше, ныне покойный Достоевский, царствие ему небесное.

На основании изложенного прошу возбудить уголовное дело в отношении Достоевского Ф. М., как подстрекателя к совершению преступления».

Федорко полагал, что, прочитав этот текст, судебные приставы осознают абсурд ситуации и прекратят заниматься ерундой. Но те юмора не поняли. Заместитель начальника Петропавловск-Камчатского городского отдела судебных приставов И. Ли на полном серьезе принял это заявление, зарегистрировал, присвоил ему номер и приобщил к материалам уголовного дела. В отношении Достоевского натурально проведена проверка по признакам состава преступлений, предусмотренных ч. 4 ст. 33 (подстрекательство) и ч. 1 ст. 297 УК РФ (неуважение к суду).

В возбуждении уголовного дела против классика русской литературы все же было отказано по той причине, что он уже с лишком сто лет пребывает на Тихвинском кладбище.

Цитирую постановление Петропавловск-Камчатского городского отдела судебных приставов:

«Учитывая, что Достоевский Ф. М. скончался 28.01.1881, а Федорко Е. Н. родился 19.11.1960 года, Достоевский Ф. М. не имел реальной возможности склонить Федорко Е. Н. к совершению преступления путем уговора, подкупа, угрозы или другим способом…»

Чтобы сделать этот вывод, судебным приставам потребовалось 9 месяцев.

Кстати, в свете Федерального закона от 5 апреля 2013 года N 34-ФЗ, который предусматривает ответственность за распространение печатной продукции, содержащей нецензурную брань, у судебных приставов появился еще один повод проверить творчество Достоевского. Ведь если в их понимании слово «идиот» является неприличным и нецензурным, то издание и продажа романа «Идиот» может считаться административным правонарушением.

Перевернулся бы Федор Михайлович в гробу, если бы узнал про эти земные дела? Впрочем, он ведь бывалый каторжанин, все бы стерпел.

А что же с уголовным делом Федорко? После двух лет «активных» следственных действий оно прекращено за давностью сроков. Федорко с таким решением не согласился, так как давность сроков – не реабилитирующее основание. Так что ждем продолжения истории.

Все это было бы смешно, если бы не было грустно. Есть немало примеров того, как блюстители закона имели на руках достоверные сведения о преступлении (по-настоящему опасном для общества), но не возбуждали дело и вообще не принимали никаких мер. Зато, если вы скажете вслух слово, которое не понравится судебному приставу, то репрессивный механизм государства заводится с пол-оборота. Вам за это так изнасилуют мозг и психику, что вы навсегда потеряете покой и сон. Только вдумайтесь, на какую дребень судебные приставы потратили столько рабочего времени и сил. Чуть Федора Михайловича не достали из могилы! Ну и кем их после этого считать? Глупыми людьми. Если не сказать хуже.



Контекст : Радиостанция «Эхо Москвы»


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-08-02 11:38:06
Переглядів сторінки твору 3043
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.28 09:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-08-02 11:48:52 ]
Утім, вся справа можливо в ефекті Даннінга? Який, думається, поширений і в поетичних колах? (

"Ефект Даннінга - Крюгера - когнітивне спотворення, яке полягає в тому, що «особи, які мають низький рівень кваліфікації, роблять помилкові висновки і приймають невдалі рішення, але не здатні усвідомлювати свої помилки в силу свого низького рівня кваліфікації».
Це призводить до виникнення у них завищених уявлень про власні здібності, в той час як дійсно висококваліфіковані особи, навпаки, схильні занижувати свої здібності і страждати недостатньою впевненістю у собі, вважаюючи інших більш компетентними.
Таким чином, менш компетентні в цілому мають більш високу думку про власні здібності, ніж це властиво просто компетентним, які до того ж схильні припускати, що оточуючі оцінюють їх здібності так само низько, як і вони самі.

Гіпотеза про існування подібного феномена була висунута в 1999 році Джастіном Крюгером і Девідом Даннінгом, які при цьому посилалися на висловлювання Чарльза Дарвіна («Невігластво частіше народжує впевненість, ніж знання») і Бертрана Рассела («Одна з неприємних властивостей нашого часу полягає в тому, що ті, хто відчуває впевненість, дурні, а ті, хто володіє хоч якимось уявою і розумінням, сповнені сумнівів і нерішучості»).
Для перевірки висунутої гіпотези Крюгер та Даннінг провели серію експериментів за участю студентів - слухачів курсів з психології в Корнельському університеті. При цьому вони виходили з результатів досліджень своїх попередників, які продемонстрували, що некомпетентність багато в чому виникає з незнання основ тієї чи іншої діяльності, будь то розуміння прочитаного, керування автомобілем, гра в шахи, гра в теніс і т. п.
Ними була висунута гіпотеза, що для осіб із низькою кваліфікацією в будь-якому виді діяльності характерно наступне:
1. Вони схильні переоцінювати власні вміння;
2. Вони не здатні адекватно оцінювати дійсно високий рівень умінь у інших;
3. Вони не здатні усвідомлювати всю глибину своєї некомпетентності;
(4 У разі, якщо рівень цих умінь вдається значно підвищити, у них з'являється здатність усвідомити рівень своєї колишньої некомпетентності ..)

Результати експериментів, які підтвердили висунуту гіпотезу, були опубліковані в англ. Journal of Personality and Social Psychology"

(З коментарів до статті)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-08-02 20:30:19 ]
...о.... ТАК! дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-08-02 12:05:53 ]
Чим більше знаєш, тим більше запитань; чим менше знаєш, тим більше відповідей - приблизно така реальність була завжди, не виключення вона і сьогодні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-08-02 14:12:07 ]
Яка справді ідіотська історія! Як колись писав мій батько в романі "Аристократ з Вапнярки": "Нічого не вигадуйте. Пригляньтесь до людей, що вас оточують, і ви побачите, скільки в них дивацтв".
Дуже часто спостерігаю і на "Майстернях" і на інших сайтах комплекс Даннінга. Не лише в літературі таке буває, в музиці теж багато таких випадків, певно в усіх сферах таке трапляється! Головне, як на мене, - починати оцінку будь-яких діянь із себе, і судити себе якнайсуворіше, а потім уже дивитися на інших, а не навпаки. Тоді цього можна уникнути.
Цікавий, пізнавальний матеріал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-08-02 16:39:54 ]
Я знаю, що нічого не знаю - сказав мудрець (чи то Сократ, чи то Демокріт).
Ситуація ідіотична. І все ж... навряд чи хтось, почувши "ідіот(ка)" на свою адресу, не вважав би це слово образливим для себе... Це трохи інше, ніж читати про "ідіота" - літературного героя.
Про комплекс - цікаво і пізнавально. Дякую. В тому щось є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2013-08-02 16:41:16 ]
В якому абсурді ми варимось!!!
Спасибі, цікаво було прочитати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-08-02 19:36:44 ]
про статтю - тю!) та це ж не невігластво і не ідіотизм - це використання закону у власних цілях шляхом доведеня ситуації до абсурду ))

за комент Редакції - респект. хоча навряд чи ті, коому вона адресована зрозуміють - адже ж самовпевнені подумають на всіх, крім них самих))