Присвячую УПА

Давним-давно пророчиця Михальда
проживала
і у своїх пророцтвах таке нам сповіщала:
що прийде царство Сатани,
країни завоює,
і заборонить віру в Бога,
і храми всі сплюндрує.

І ще додала, що народ
не буде з цим миритись,
повстане військо дуже грізне -
за волю й правду битись.

“Підземним військом”, —
так вона цю армію назвала,
яка народ весь захистить
від сатани навали.

Ніхто з людей не відгадав,
що це за військо буде?
Як воно вийде із землі,
які ж то будуть люди?

Коли ж з'явились криївки
в лісах, горах, долинах,
то відповідь на цю загадку
дала нам Україна.

Народні месники з УПА,
що в криївках ховались,
Сміливо вийшли з-під землі
до помсти й бою рвались.

О, славна армія УПА,
Могутня в тебе сила!
Від голоду, знущань Ти нас,
достойно захистила!

Повстанська Армія в боях
боролась до загину:
за віру, волю, за народ
моєї України!

"Сибірські тундри, Казахстан,
Соловки й підвали,
табОри, дрОти, холод, жах —
нам сили не зламали”.

У боротьбі упівці наші
великий успіх мали;
тож недарма і закородоном
їх тактику признали.

А криївки, з яких упівці
на бій ішли кривавий,
у всіх державах на землі —
легендою повстали!

Роман Шухевич, Євшан-Емма,
і Тихоліс, і Лютий —
ніхто із цих героїв славних
народом не забутий!

Пирятин наш — це перемога
над ворогом проклятим,
який всю землю України,
хотів в неволю взяти.

Більш як двадцять років тому,
ми незалежні стали.
Вічна слава Україні
і героям — слава!

Тішуся з того, що відгадала загадку Михальди про “підземне військо”.

Кожушко Катерина Григорівна — вчитель англійської мови, відмінник народної освіти, ветеран праці.

17 серпня 2013

У селі Кіпті, недалеко від Лаврикова, проживав старенький дідусь, який перейшов І-шу Світову війну, багато пережив лиха, тому багато ромірковував над законами житейської мудрості. А ще — навчав старих і малих задумуватись над прийдешнім життям і майбутньою долею.
Він сідав на призьбі коло хати, відкривав книжку — пророкування Михальди і голосно читав людям, які вечорами приходили, щоб послухати. Цю книжку дідусь приніс із фронту. Якось і я втрапила на ті читання (у мене на Кіптях жила тітка Олена Смалюх). Мені тоді було 9 років.
Цікаво було послухати про оте павутиння, що заснує всю планету Земля (інтернет), про той чортів ящик (телевізор), що буде стояти в кутку кожної хати, про прихід держави Сатани, про підземне військо (УПА), яке повстане проти сатанинської влади...
Ми всі слухали, затамувавши подих. А я не могла надивуватись, і все думала, яке ж то підземне військо буде? І, о диво! Це військо наших упівців — народних месників!
Я вирішила написати вірш і присвятити його Українській Повстанській Армії.