Ваню, перш за все, хочу зауважити, що ні на чому не наполягаю, а просто висловлюю свою думку, оскільки вважаю, що ПМ – цілком нормальне місце і для дискусій не академічного рівня.:)
Погоджуюсь з тобою щодо «гуся», хоч можна було б доводити, що наведені тобою приказки є калькою з російської, але проблема в тому, що в царині приказок справи такі, що вже навряд чи розберемось, хто в кого і що запозичив, тож цілком можна і зворотньому стояти.
А от стосовно «тину», «паркана», «плоту» та інших огорож, то ти мені нагадав про одну невеличку місцевість, де люди баклажани помідорами називали, бо звідкілясь пішло і вони так звикли. До речі, у нашій місцевості звикли обходитись словом «забор». У нас тини використовують швидше декоративно, я і моя сусідка, наприклад, сплели невеличкі, не вище перелазу, навколо клумб, і російське «плетень» я чую частіше, аніж наше «тин». Тож, мабуть, ми маємо враховувати, що живемо у час, коли у процесі негативних впливів усне мовлення українців значно збідніло, а деякі науковці згодні збіднити її ще більше, викреслюючи слова, що схожі на російські, хоча русизми дійсно є проблемою, адже не секрет, що суржикові слова розповсюдились по усій Україні, де більше, де менше. Отже, маємо керуватись чуттям і словниками. Бо якщо орієнтуватись на те, як і які слова вживають зараз, втратимо значну частину нашої Мови, скотимось у суцільний суржик. Маємо йти проти течії, якщо хочемо повернути втрачене у цьому відношенні. Мені моє чуття, після заглядання у словники, підказує, що «пліт» плететься з лози чи іншого гнучкого матеріалу, а от «тин» може бути синонімом «плоту», або ж мати вигляд огорожі, зробленої з більш міцної деревини, у тому числі і загострених кілків, вкопаних сторчма.(Отже,на питання,щ о міцніше, конкретної відповіді бути не може, залежить від якостей вибраного матеріалу і майстерності майстра, бувають навіть з візерунками виплетені) А всі інші огорожі можуть називатися парканами, окрім випадків, коли вони є стінами чи валами.:) До речі, «паркан» у нашій місцевості знають, про «тин» уяву мають, а з «плотом» мало знайомі. Були ще огорожі, викладені з уламків каменю або ракушняка, можливо, вони теж мали свою назву… Ну вибач, така вже я зануда… чоловікові он день народження, а я тут огорожі горожу. Все, побігла до милого, поки не образився… :)

Вітаю, Тань! Як я зіскучив за твоїми розлогими коментарями - ти навіть не уявляєш собі.(А колись було!) За "гуся" щира дяка, буде жити значить. За огорожу ( пліт, паркан чи тин ) теж - хай стоять собі. Я правда про "забори" зараз взнав більше, ніж за все попереднє життя. Як припре, то "перегородимо"!
Вітання щирі чоловікові! Шануй його - чоловіки такі ранимі.
Уклін!!!