ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.06 00:43
Дарую щедро крижані октави
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.

Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",

Володимир Бойко
2026.03.06 00:21
Мовою ворога шукають друзів серед ворогів. Між політиками і повіями існують взаємоповага і взаємозамінність. Вічний диктатор – «вічний двигун» московської влади. Той, хто голосніше кричить, створює ефект чисельної переваги. Злочинам сприяють б

Богдан Манюк
2026.03.05 19:21
Підгаєцький міф у правдивих живих світлинах

Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук

Євген Федчук
2026.03.05 17:59
Бува, дорветься хтось до влади і вважа,
Що він величніший з правителів усіх.
Що усі люди – то комашки біля ніг,
Він оком кине й всі виконувать біжать.
Що знає він, як всі народи мають жить
І має право шлях указувати їм.
Що за життя ще має стати він

Ігор Терен
2026.03.05 15:16
                    І
І живу, й виживаю окремо
від юрби, що заковтує сир
мишоловки. Лякає дилема –
чи герой, чи фальшивий кумир,
чи дрімуче, чи дуже зелене
Україну веде у ясир?
І стає, навіть дуже, помітно,

Ольга Олеандра
2026.03.05 11:31
Весна. Нарешті. Цього року тебе чекала особливо.
Хоча зима, морозна й сніжна, була вражаюче красива.
Ходила в білому й шапками поснулі віти прикрашала.
І дихала на перехожих сліпучо-мерехливим жаром.

Але тепла не вистачало. А без тепла краси замало.

Іван Потьомкін
2026.03.05 11:30
Скарай мене, Поезіє, дорогою.
Я стільки не добрав на ній думок.
Дорогою і людською тривогою,
Карай! Карай, щоб голос мій не мовк.

2
Отак би йшов і йшов
До скону підошов,

Борис Костиря
2026.03.05 11:24
Закутий дощами в оселі тісній,
Не можеш ти вийти нікуди навколо,
Немовби закутий в темниці німій.
Стоїть чатовим незворушливий Молох.

Закутий дощами в кайданах тяжких,
Не можеш ти рушити птахом на волю.
Закутий дощами в тенетах сумних,

Микола Дудар
2026.03.05 10:09
Вже кілька сот в душі поранень
І безліч стомлених думок.
Чи хтось, чи щось до себе манить.
Не відгадати, не пророк…

І біль розмножився у болі…
Дійшло, і раптом зрозумів,
Що поруч шастає недоля,

Юлія Щербатюк
2026.03.05 07:00
Уплелась неминучість у долі
Непокірним і вільним "люблю"!
Я ту ніжність, що зріла поволі
Безкінечно з тобою ділю.

І, вростаючи словом навічно
У твій Всесвіт у кожному дні,
Відчуваю мотиви зустрічні

Тетяна Левицька
2026.03.04 19:34
Хто збирав металобрухт
і макулатуру
у того кремезний дух,
здатен зрушить фуру.

Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті,
ніби справжні мародери

Татьяна Квашенко
2026.03.04 17:03
В небе на Дерибасовской
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.

Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение

Ігор Шоха
2026.03.04 16:41
                    І
На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.

                    ІІ
Ми сіяли історію одні,

С М
2026.03.04 11:29
Ти – вінець сотворіння
Ти – вінець сотворіння
Але уже нікуди йти

Онде стабільність, якої ви прагнули
У єдиний гарантований спосіб
Серед артефактів лишених від нас

Юрій Гундарів
2026.03.04 10:39
Російські окупанти офіційно стверджують, що б'ють лише по військових об'єктах…
Унаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула 12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об'єкти — діти!
Витягують з-під завалу
юну зо

Борис Костиря
2026.03.04 10:15
Засуваю ворота від лих і нещасть,
Та даремна ця спроба нічого не варта.
Зачиняюсь від хаосу, лютих ненасть.
Догорає у серці невтілена ватра.

Засуваю ворота від битв і нашесть,
Від знущань, катувань, безнадії та мору.
Від епохи збираю небачен
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Нінель Новікова (1949) / Вірші

 Кому дістанешся?
Образ твору Зелена молодіж у барах
Крізь соломинки смокче «муть».
«Тузи» пузаті на Канарах
«Текілу» та «Мартіні» п’ють.

А виснажені та старенькі,
«Кравчучки» тягнучи риплять,
Щоб і онуків молоденьких
І «пузанів» нагодувать.

Хоча вони не уявляють,
Як взяти ту сапу до рук,
Та споживати полюбляють
Свіженький, з грядочки, продукт.

Кому дістанешся ти, земле,
Як ці старенькі перемруть?
Китайці з’їдуться, напевне,
І «кров» із тебе всю доп’ють!
2013


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-08-26 13:18:29
Переглядів сторінки твору 3245
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.921 / 5.5  (5.188 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.107 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.11.05 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-08-26 13:44:54 ]
Еге ж, болить, Нінель, пече. А я колись давно у модненькому глянцевому журналі читала (і тоді не дуже йняла віри), що люди повернуться до землі, до природи, з міст у села (тільки, напевне, сучасніші). Потроху зараз вже це починається, і не здається таким неймовірним, а навіть багатьом бажаним. Гадаю, Ваші рядки - крок до роздумів у тому напрямку, Нінель!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-26 16:06:13 ]
Дякую, Олесю. за розуміння. Важко дивитись, коли до нашого "дачного" автобусу сходяться дуже старенькі люди, з ціпочками, майже незрячі... А потім ще завозять і заносять відра та валізи з овочами дітям та онукам. які не завжди, навіть, вийдуть на зупинку, щоб зустріти та допомогти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-08-26 16:52:47 ]
Болюча тема... Про це треба писати, Ніночко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-26 17:29:46 ]
Дякую, Інно! Тема насправді, дуже серйозна і болюча...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-08-26 22:52:05 ]
Душа дійсно болить від цієї правди. Але молодь треба виховувати, щоб допомагала. Хто молодь балував у дитинстві, жалів, таке й мають, що не вийде на зупинку і не поможе! Думаю, Олеся має рацію в тому, що тенденція повернення до природи і села є, особливо це у великих знедуховлених містах відчувається. Вірю, що наш народ буде господарем на своїй землі, йому просто треба відновитися, регенеруватися, щоб знову народилися оті винищені "куркулі" - справжні господарі своєї землі. І тоді все буде гаразд. А такий сильний народ, як китайці тільки може навчити, як любити свою землю і традиції, і як поважати інші народи. Я навчався з китайцями у педуніверситеті на вокалі в Києві. Вони розмовляли українською і співали українських пісень так, що сльози капали з очей. Мені хотілося у відповідь вивчити китайську народну пісню і заспівати.
Розумію Ваш біль, Нінеле, питання підняте вчасно і правильно, щоб спонукати до роздумів.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 08:17:59 ]
Дякую, пане Ярославе, за душевний, розумний та справедливий коментар. Погоджуюсь з кожним Вашим словом, але ж поки що картина дуже невтішна.
Сподіваємось на споконвічну, закладену в генах нашого народу, любов до землі!
Щиро з повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-27 02:27:18 ]
Пузані на Канарах розкошують за рахунок тих, хто ще до пенсії не дожив, і, можливо, не доживе при сучасному рівні охорони здоров'я пересічних українців, а щодо молоді, то інколи вони бувають праві, коли не хочуть витрачати час на "фазенди", їм бажано інші орієнтири у житті мати, більш успішні... хоча, пройде час, і частина з них повернеться до витоків... Але все одно, тема бабусь, залишених сам-на-сам зі своїми проблемами, є актуальною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 08:19:55 ]
Приємно читати такі виважені, небайдужі коментарі.
Щиро дякую, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-27 15:06:20 ]
Велика життєва правда, пані Ніло! Цю неприховану правду відкривали й поширювали Шевченко, Франко, Коцюбинський... Щиро дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 16:43:18 ]
Пане Юрію! Щиро дякую за розуміння та щедрість Вашого серця! Хай Вам завжди буде добре! З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Герасименко (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-28 17:21:24 ]
Дуже сильний і дуже потрібний вірш. Дякуємо
і влоняємось до землі, яку не віддамо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-28 19:55:51 ]
Приємно таке взаєморозуміння. Дякую за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-02 22:36:01 ]
Люблю землю. Хоч і живу в Франківську,
але беру в оренду трохи землі , так щоб
після роботи мати змогу босому попрацювати
на землі. Допомагає тільки наймолодший син.
Двоє старших - навідріз відказалися цього
року допомагати. Земля дає людині силу
, якщо ти робиш все з любовю.
Дякую Вам за вірш і за любов до землі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 18:26:55 ]
А Вам, Мішелю, уклін за ці слова та працю на Землі!
З повагою