ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.

Світлана Пирогова
2026.01.14 10:45
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.

- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл

Іван Потьомкін
2026.01.14 09:17
Коло товаришів неохоче ширив:
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо

Віктор Кучерук
2026.01.14 06:59
Сонце зирить з-поза хмари,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались

Микола Дудар
2026.01.13 22:13
Перекотивсь із снігу в сніг,
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…

Світлана Пирогова
2026.01.13 21:00
А міжсезоння пам*ятало жінку,
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.

На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту

Кока Черкаський
2026.01.13 20:33
Коли тобі дають-
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!


То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!

Олег Герман
2026.01.13 20:03
ДІЙОВІ ОСОБИ: Молоток (Валєра): Грубий, прямий, з відлущеною фарбою. Весь час хоче щось бити. Викрутка (Жанна): Тонка натура, хромована, з вічним відчуттям, що її не докрутили. Старий рівень (Степанович): Мудрий, але депресивний. Весь час намагає

Володимир Ляшкевич
2026.01.13 16:26
Я хованка, донечка домового,
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.

Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.

С М
2026.01.13 16:19
Пані, ви питаєте, чому він любить, як так
Цікаво, що він хоче іще, адже щойно брав
Хлопче, у неї є чим гратися & є іграшок удоста
Жіночі очі глипають, із пальцями у клею
Її уста татуювання нумо йди до мене
Кремова засмага, що тане в її душовій
Папер

Іван Потьомкін
2026.01.13 12:20
Без кори про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,

Борис Костиря
2026.01.13 10:34
Я ніби зріднився
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.

Олена Побийголод
2026.01.12 22:25
Із Леоніда Сергєєва

Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»

Мою долоню з талії

Ігор Шоха
2026.01.12 20:10
                    І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Нінель Новікова (1949) / Вірші

 Кому дістанешся?
Образ твору Зелена молодіж у барах
Крізь соломинки смокче «муть».
«Тузи» пузаті на Канарах
«Текілу» та «Мартіні» п’ють.

А виснажені та старенькі,
«Кравчучки» тягнучи риплять,
Щоб і онуків молоденьких
І «пузанів» нагодувать.

Хоча вони не уявляють,
Як взяти ту сапу до рук,
Та споживати полюбляють
Свіженький, з грядочки, продукт.

Кому дістанешся ти, земле,
Як ці старенькі перемруть?
Китайці з’їдуться, напевне,
І «кров» із тебе всю доп’ють!
2013


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-08-26 13:18:29
Переглядів сторінки твору 3224
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.921 / 5.5  (5.188 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.107 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.11.05 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-08-26 13:44:54 ]
Еге ж, болить, Нінель, пече. А я колись давно у модненькому глянцевому журналі читала (і тоді не дуже йняла віри), що люди повернуться до землі, до природи, з міст у села (тільки, напевне, сучасніші). Потроху зараз вже це починається, і не здається таким неймовірним, а навіть багатьом бажаним. Гадаю, Ваші рядки - крок до роздумів у тому напрямку, Нінель!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-26 16:06:13 ]
Дякую, Олесю. за розуміння. Важко дивитись, коли до нашого "дачного" автобусу сходяться дуже старенькі люди, з ціпочками, майже незрячі... А потім ще завозять і заносять відра та валізи з овочами дітям та онукам. які не завжди, навіть, вийдуть на зупинку, щоб зустріти та допомогти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-08-26 16:52:47 ]
Болюча тема... Про це треба писати, Ніночко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-26 17:29:46 ]
Дякую, Інно! Тема насправді, дуже серйозна і болюча...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-08-26 22:52:05 ]
Душа дійсно болить від цієї правди. Але молодь треба виховувати, щоб допомагала. Хто молодь балував у дитинстві, жалів, таке й мають, що не вийде на зупинку і не поможе! Думаю, Олеся має рацію в тому, що тенденція повернення до природи і села є, особливо це у великих знедуховлених містах відчувається. Вірю, що наш народ буде господарем на своїй землі, йому просто треба відновитися, регенеруватися, щоб знову народилися оті винищені "куркулі" - справжні господарі своєї землі. І тоді все буде гаразд. А такий сильний народ, як китайці тільки може навчити, як любити свою землю і традиції, і як поважати інші народи. Я навчався з китайцями у педуніверситеті на вокалі в Києві. Вони розмовляли українською і співали українських пісень так, що сльози капали з очей. Мені хотілося у відповідь вивчити китайську народну пісню і заспівати.
Розумію Ваш біль, Нінеле, питання підняте вчасно і правильно, щоб спонукати до роздумів.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 08:17:59 ]
Дякую, пане Ярославе, за душевний, розумний та справедливий коментар. Погоджуюсь з кожним Вашим словом, але ж поки що картина дуже невтішна.
Сподіваємось на споконвічну, закладену в генах нашого народу, любов до землі!
Щиро з повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-27 02:27:18 ]
Пузані на Канарах розкошують за рахунок тих, хто ще до пенсії не дожив, і, можливо, не доживе при сучасному рівні охорони здоров'я пересічних українців, а щодо молоді, то інколи вони бувають праві, коли не хочуть витрачати час на "фазенди", їм бажано інші орієнтири у житті мати, більш успішні... хоча, пройде час, і частина з них повернеться до витоків... Але все одно, тема бабусь, залишених сам-на-сам зі своїми проблемами, є актуальною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 08:19:55 ]
Приємно читати такі виважені, небайдужі коментарі.
Щиро дякую, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-27 15:06:20 ]
Велика життєва правда, пані Ніло! Цю неприховану правду відкривали й поширювали Шевченко, Франко, Коцюбинський... Щиро дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 16:43:18 ]
Пане Юрію! Щиро дякую за розуміння та щедрість Вашого серця! Хай Вам завжди буде добре! З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Герасименко (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-28 17:21:24 ]
Дуже сильний і дуже потрібний вірш. Дякуємо
і влоняємось до землі, яку не віддамо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-28 19:55:51 ]
Приємно таке взаєморозуміння. Дякую за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-02 22:36:01 ]
Люблю землю. Хоч і живу в Франківську,
але беру в оренду трохи землі , так щоб
після роботи мати змогу босому попрацювати
на землі. Допомагає тільки наймолодший син.
Двоє старших - навідріз відказалися цього
року допомагати. Земля дає людині силу
, якщо ти робиш все з любовю.
Дякую Вам за вірш і за любов до землі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 18:26:55 ]
А Вам, Мішелю, уклін за ці слова та працю на Землі!
З повагою