
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.10
18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
2025.10.10
17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
2025.10.10
15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
2025.10.10
15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
2025.10.09
12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
2025.10.09
09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
2025.10.08
22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
ЧТО ТАКОЕ АСКЕЗА?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЧТО ТАКОЕ АСКЕЗА?
Изучайте "Бхагавад-гиту", потому что в ней дается подробнейшее описание, как правильно совершать аскезы и когда они дают максимальный результат.
Что такое аскеза? Аскеза – это ограничение чувств. Мы не позволяем своим чувствам делать все то, что они хотят, а ограничиваем их. Никак иначе накопить силу в этом мире невозможно. Но важно понять, что аскеза – это не что-то выдуманное, это связано с нашей природой. Например, есть природа моего физического тела: ночью ему нужно отдыхать, днем оно действует. Чем раньше оно встает, тем больше энергии у него будет – это закон тела. Поэтому аскеза означает, что нужно просто следовать этому правилу. Вечером не хочу спать, хочу телевизор смотреть. И аскеза состоит в том, чтобы уложить себя спать, потому что тело хочет отдыхать. Ум хочет наслаждаться, но есть природа тела, есть его законы. Аскеза означает соответствовать этим законам. Это не что-то выдуманное.
То же самое в питании. Аскеза в пище означает: не есть все, что вам нравится, но именно то, что положено человеческому существу. Например, мясо не положено есть человеческому существу, у него даже зубы для этого не приспособлены. У человека не клыки, а зубы травоядных животных, которые перемалывают пищу. Мясо не переваривается в человеческом теле, оно вообще не расщепляется. А поскольку мясо не переваривается, оно шлакуется по стенкам желудка, загрязняет кишечник, а потом шлаки разносятся по крови, по всем органам. Множество болезней связано с тем, что люди едят мясо. И результатом являются не только болезни. Это еще и агрессивность, которую люди накапливают сейчас все больше и больше. Она связана с этой энергией убийства, которую люди получают через мясо. То есть аскеза в питании означает просто есть то, что моему телу предназначено по закону природы. Это не что-то выдуманное. Не нужно сажать себя на хлеб и воду. Это просто естественное правило.
"Работа больше всего очищает сердце мужчины".
Мужчина должен стать мужчиной. Быть мужчиной означает ломать себя. Сражаться со своим эгоизмом. Идти на работу, работать. Стать честным человеком: если ты хочешь кушать, значит, надо работать. Где Бог дал, там и работай. Я замечал за собой, что могу три часа заниматься йогой, сидеть в аскезе, научился голодать… Но когда пошел работать дворником (а я всегда следил, что мне тяжело делать, и пытался научиться это делать), увидел, что мне очень тяжело. Не потому, что я не могу снег раздолбать, - психически тяжело: каждый день одно и то же, и постоянно сорят, и надо рано утром вставать, чтобы люди тебе не мешали работать… Большая аскеза. И я увидел разницу: очень легко делать йогу. Очень легко соблюдать пост. Но очень трудно работать.
Я тогда понял, что работа очищает сердце гораздо сильнее, чем йоги и посты. Это более благочестивое действие, потому что оно более аскетичное по природе. И люди часто хотят белоручками быть, для себя что-то делать… Ведь йогой занимаются для себя, пост соблюдают для себя, а работают для других. «Я хочу духовной практикой заниматься, зачем мне эти деньги…» Не нужны деньги – иди в монастырь. Никаких денег не будет. Но работать там тоже будешь, потому что тебе скажут: хорошо, ты молишься – все молятся. Но если хочешь кушать, иди и чисть картошку. Поэтому никак не обойдешься без работы, нигде.
Работа больше всего очищает сердце мужчины. А женское сердце очищает работа дома. Женщины бегут из дома, они хотят себе любую работу найти, лишь бы дома не торчать. Потому что для женщины работа дома, а на работе у нее отдых, развлечение. Поэтому женщина должна учиться работать дома, а мужчина должен учиться работать на работе. И делать духовный вид не надо.
Что такое аскеза? Аскеза – это ограничение чувств. Мы не позволяем своим чувствам делать все то, что они хотят, а ограничиваем их. Никак иначе накопить силу в этом мире невозможно. Но важно понять, что аскеза – это не что-то выдуманное, это связано с нашей природой. Например, есть природа моего физического тела: ночью ему нужно отдыхать, днем оно действует. Чем раньше оно встает, тем больше энергии у него будет – это закон тела. Поэтому аскеза означает, что нужно просто следовать этому правилу. Вечером не хочу спать, хочу телевизор смотреть. И аскеза состоит в том, чтобы уложить себя спать, потому что тело хочет отдыхать. Ум хочет наслаждаться, но есть природа тела, есть его законы. Аскеза означает соответствовать этим законам. Это не что-то выдуманное.
То же самое в питании. Аскеза в пище означает: не есть все, что вам нравится, но именно то, что положено человеческому существу. Например, мясо не положено есть человеческому существу, у него даже зубы для этого не приспособлены. У человека не клыки, а зубы травоядных животных, которые перемалывают пищу. Мясо не переваривается в человеческом теле, оно вообще не расщепляется. А поскольку мясо не переваривается, оно шлакуется по стенкам желудка, загрязняет кишечник, а потом шлаки разносятся по крови, по всем органам. Множество болезней связано с тем, что люди едят мясо. И результатом являются не только болезни. Это еще и агрессивность, которую люди накапливают сейчас все больше и больше. Она связана с этой энергией убийства, которую люди получают через мясо. То есть аскеза в питании означает просто есть то, что моему телу предназначено по закону природы. Это не что-то выдуманное. Не нужно сажать себя на хлеб и воду. Это просто естественное правило.
"Работа больше всего очищает сердце мужчины".
Мужчина должен стать мужчиной. Быть мужчиной означает ломать себя. Сражаться со своим эгоизмом. Идти на работу, работать. Стать честным человеком: если ты хочешь кушать, значит, надо работать. Где Бог дал, там и работай. Я замечал за собой, что могу три часа заниматься йогой, сидеть в аскезе, научился голодать… Но когда пошел работать дворником (а я всегда следил, что мне тяжело делать, и пытался научиться это делать), увидел, что мне очень тяжело. Не потому, что я не могу снег раздолбать, - психически тяжело: каждый день одно и то же, и постоянно сорят, и надо рано утром вставать, чтобы люди тебе не мешали работать… Большая аскеза. И я увидел разницу: очень легко делать йогу. Очень легко соблюдать пост. Но очень трудно работать.
Я тогда понял, что работа очищает сердце гораздо сильнее, чем йоги и посты. Это более благочестивое действие, потому что оно более аскетичное по природе. И люди часто хотят белоручками быть, для себя что-то делать… Ведь йогой занимаются для себя, пост соблюдают для себя, а работают для других. «Я хочу духовной практикой заниматься, зачем мне эти деньги…» Не нужны деньги – иди в монастырь. Никаких денег не будет. Но работать там тоже будешь, потому что тебе скажут: хорошо, ты молишься – все молятся. Но если хочешь кушать, иди и чисть картошку. Поэтому никак не обойдешься без работы, нигде.
Работа больше всего очищает сердце мужчины. А женское сердце очищает работа дома. Женщины бегут из дома, они хотят себе любую работу найти, лишь бы дома не торчать. Потому что для женщины работа дома, а на работе у нее отдых, развлечение. Поэтому женщина должна учиться работать дома, а мужчина должен учиться работать на работе. И делать духовный вид не надо.
Из лекции Олега Гадецкого "Путь к себе"
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію