Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.14
21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.
І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.
І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,
2026.03.14
21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.
А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.
А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила
2026.03.14
16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
2026.03.14
13:57
Співала самотність про зграйну дружбу.
Співала, аж серце злітало з словами
І в звуках тремтіло.
Здіймалося вище і вище.
Як жайворон, висло
Та й впало, мов грудка...
Нараз обірвалася пісня.
На серце людина поклала руку.
2026.03.14
13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
2026.03.14
11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
2026.03.14
02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
2026.03.14
00:59
Олександр Жаров (1904—1984)
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
2026.03.13
22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
2026.03.13
21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
2026.03.13
20:00
І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
2026.03.13
19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
2026.03.13
19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
2026.03.13
19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
2026.03.13
11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
2026.03.13
11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.
Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.
Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
ЧТО ТАКОЕ АСКЕЗА?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЧТО ТАКОЕ АСКЕЗА?
Изучайте "Бхагавад-гиту", потому что в ней дается подробнейшее описание, как правильно совершать аскезы и когда они дают максимальный результат.
Что такое аскеза? Аскеза – это ограничение чувств. Мы не позволяем своим чувствам делать все то, что они хотят, а ограничиваем их. Никак иначе накопить силу в этом мире невозможно. Но важно понять, что аскеза – это не что-то выдуманное, это связано с нашей природой. Например, есть природа моего физического тела: ночью ему нужно отдыхать, днем оно действует. Чем раньше оно встает, тем больше энергии у него будет – это закон тела. Поэтому аскеза означает, что нужно просто следовать этому правилу. Вечером не хочу спать, хочу телевизор смотреть. И аскеза состоит в том, чтобы уложить себя спать, потому что тело хочет отдыхать. Ум хочет наслаждаться, но есть природа тела, есть его законы. Аскеза означает соответствовать этим законам. Это не что-то выдуманное.
То же самое в питании. Аскеза в пище означает: не есть все, что вам нравится, но именно то, что положено человеческому существу. Например, мясо не положено есть человеческому существу, у него даже зубы для этого не приспособлены. У человека не клыки, а зубы травоядных животных, которые перемалывают пищу. Мясо не переваривается в человеческом теле, оно вообще не расщепляется. А поскольку мясо не переваривается, оно шлакуется по стенкам желудка, загрязняет кишечник, а потом шлаки разносятся по крови, по всем органам. Множество болезней связано с тем, что люди едят мясо. И результатом являются не только болезни. Это еще и агрессивность, которую люди накапливают сейчас все больше и больше. Она связана с этой энергией убийства, которую люди получают через мясо. То есть аскеза в питании означает просто есть то, что моему телу предназначено по закону природы. Это не что-то выдуманное. Не нужно сажать себя на хлеб и воду. Это просто естественное правило.
"Работа больше всего очищает сердце мужчины".
Мужчина должен стать мужчиной. Быть мужчиной означает ломать себя. Сражаться со своим эгоизмом. Идти на работу, работать. Стать честным человеком: если ты хочешь кушать, значит, надо работать. Где Бог дал, там и работай. Я замечал за собой, что могу три часа заниматься йогой, сидеть в аскезе, научился голодать… Но когда пошел работать дворником (а я всегда следил, что мне тяжело делать, и пытался научиться это делать), увидел, что мне очень тяжело. Не потому, что я не могу снег раздолбать, - психически тяжело: каждый день одно и то же, и постоянно сорят, и надо рано утром вставать, чтобы люди тебе не мешали работать… Большая аскеза. И я увидел разницу: очень легко делать йогу. Очень легко соблюдать пост. Но очень трудно работать.
Я тогда понял, что работа очищает сердце гораздо сильнее, чем йоги и посты. Это более благочестивое действие, потому что оно более аскетичное по природе. И люди часто хотят белоручками быть, для себя что-то делать… Ведь йогой занимаются для себя, пост соблюдают для себя, а работают для других. «Я хочу духовной практикой заниматься, зачем мне эти деньги…» Не нужны деньги – иди в монастырь. Никаких денег не будет. Но работать там тоже будешь, потому что тебе скажут: хорошо, ты молишься – все молятся. Но если хочешь кушать, иди и чисть картошку. Поэтому никак не обойдешься без работы, нигде.
Работа больше всего очищает сердце мужчины. А женское сердце очищает работа дома. Женщины бегут из дома, они хотят себе любую работу найти, лишь бы дома не торчать. Потому что для женщины работа дома, а на работе у нее отдых, развлечение. Поэтому женщина должна учиться работать дома, а мужчина должен учиться работать на работе. И делать духовный вид не надо.
Что такое аскеза? Аскеза – это ограничение чувств. Мы не позволяем своим чувствам делать все то, что они хотят, а ограничиваем их. Никак иначе накопить силу в этом мире невозможно. Но важно понять, что аскеза – это не что-то выдуманное, это связано с нашей природой. Например, есть природа моего физического тела: ночью ему нужно отдыхать, днем оно действует. Чем раньше оно встает, тем больше энергии у него будет – это закон тела. Поэтому аскеза означает, что нужно просто следовать этому правилу. Вечером не хочу спать, хочу телевизор смотреть. И аскеза состоит в том, чтобы уложить себя спать, потому что тело хочет отдыхать. Ум хочет наслаждаться, но есть природа тела, есть его законы. Аскеза означает соответствовать этим законам. Это не что-то выдуманное.
То же самое в питании. Аскеза в пище означает: не есть все, что вам нравится, но именно то, что положено человеческому существу. Например, мясо не положено есть человеческому существу, у него даже зубы для этого не приспособлены. У человека не клыки, а зубы травоядных животных, которые перемалывают пищу. Мясо не переваривается в человеческом теле, оно вообще не расщепляется. А поскольку мясо не переваривается, оно шлакуется по стенкам желудка, загрязняет кишечник, а потом шлаки разносятся по крови, по всем органам. Множество болезней связано с тем, что люди едят мясо. И результатом являются не только болезни. Это еще и агрессивность, которую люди накапливают сейчас все больше и больше. Она связана с этой энергией убийства, которую люди получают через мясо. То есть аскеза в питании означает просто есть то, что моему телу предназначено по закону природы. Это не что-то выдуманное. Не нужно сажать себя на хлеб и воду. Это просто естественное правило.
"Работа больше всего очищает сердце мужчины".
Мужчина должен стать мужчиной. Быть мужчиной означает ломать себя. Сражаться со своим эгоизмом. Идти на работу, работать. Стать честным человеком: если ты хочешь кушать, значит, надо работать. Где Бог дал, там и работай. Я замечал за собой, что могу три часа заниматься йогой, сидеть в аскезе, научился голодать… Но когда пошел работать дворником (а я всегда следил, что мне тяжело делать, и пытался научиться это делать), увидел, что мне очень тяжело. Не потому, что я не могу снег раздолбать, - психически тяжело: каждый день одно и то же, и постоянно сорят, и надо рано утром вставать, чтобы люди тебе не мешали работать… Большая аскеза. И я увидел разницу: очень легко делать йогу. Очень легко соблюдать пост. Но очень трудно работать.
Я тогда понял, что работа очищает сердце гораздо сильнее, чем йоги и посты. Это более благочестивое действие, потому что оно более аскетичное по природе. И люди часто хотят белоручками быть, для себя что-то делать… Ведь йогой занимаются для себя, пост соблюдают для себя, а работают для других. «Я хочу духовной практикой заниматься, зачем мне эти деньги…» Не нужны деньги – иди в монастырь. Никаких денег не будет. Но работать там тоже будешь, потому что тебе скажут: хорошо, ты молишься – все молятся. Но если хочешь кушать, иди и чисть картошку. Поэтому никак не обойдешься без работы, нигде.
Работа больше всего очищает сердце мужчины. А женское сердце очищает работа дома. Женщины бегут из дома, они хотят себе любую работу найти, лишь бы дома не торчать. Потому что для женщины работа дома, а на работе у нее отдых, развлечение. Поэтому женщина должна учиться работать дома, а мужчина должен учиться работать на работе. И делать духовный вид не надо.
Из лекции Олега Гадецкого "Путь к себе"
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
