Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.19
16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
2026.09.19
15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
2026.09.19
15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
2026.09.19
12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
2026.09.19
09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
2026.09.19
06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
2026.09.19
06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ
«Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш».
Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо
2026.09.18
21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз
2026.09.18
20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.
Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.
Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув
2026.09.18
18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри
2026.09.18
17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками
2026.09.18
14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
2026.09.18
13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.
Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.
Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,
2026.09.18
12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно.
Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти.
Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними.
Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди.
У панібра
2026.09.18
09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе
2026.09.18
07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста,
навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ»
ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней
(задум авторки)
Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
ЧТО ТАКОЕ АСКЕЗА?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЧТО ТАКОЕ АСКЕЗА?
Изучайте "Бхагавад-гиту", потому что в ней дается подробнейшее описание, как правильно совершать аскезы и когда они дают максимальный результат.
Что такое аскеза? Аскеза – это ограничение чувств. Мы не позволяем своим чувствам делать все то, что они хотят, а ограничиваем их. Никак иначе накопить силу в этом мире невозможно. Но важно понять, что аскеза – это не что-то выдуманное, это связано с нашей природой. Например, есть природа моего физического тела: ночью ему нужно отдыхать, днем оно действует. Чем раньше оно встает, тем больше энергии у него будет – это закон тела. Поэтому аскеза означает, что нужно просто следовать этому правилу. Вечером не хочу спать, хочу телевизор смотреть. И аскеза состоит в том, чтобы уложить себя спать, потому что тело хочет отдыхать. Ум хочет наслаждаться, но есть природа тела, есть его законы. Аскеза означает соответствовать этим законам. Это не что-то выдуманное.
То же самое в питании. Аскеза в пище означает: не есть все, что вам нравится, но именно то, что положено человеческому существу. Например, мясо не положено есть человеческому существу, у него даже зубы для этого не приспособлены. У человека не клыки, а зубы травоядных животных, которые перемалывают пищу. Мясо не переваривается в человеческом теле, оно вообще не расщепляется. А поскольку мясо не переваривается, оно шлакуется по стенкам желудка, загрязняет кишечник, а потом шлаки разносятся по крови, по всем органам. Множество болезней связано с тем, что люди едят мясо. И результатом являются не только болезни. Это еще и агрессивность, которую люди накапливают сейчас все больше и больше. Она связана с этой энергией убийства, которую люди получают через мясо. То есть аскеза в питании означает просто есть то, что моему телу предназначено по закону природы. Это не что-то выдуманное. Не нужно сажать себя на хлеб и воду. Это просто естественное правило.
"Работа больше всего очищает сердце мужчины".
Мужчина должен стать мужчиной. Быть мужчиной означает ломать себя. Сражаться со своим эгоизмом. Идти на работу, работать. Стать честным человеком: если ты хочешь кушать, значит, надо работать. Где Бог дал, там и работай. Я замечал за собой, что могу три часа заниматься йогой, сидеть в аскезе, научился голодать… Но когда пошел работать дворником (а я всегда следил, что мне тяжело делать, и пытался научиться это делать), увидел, что мне очень тяжело. Не потому, что я не могу снег раздолбать, - психически тяжело: каждый день одно и то же, и постоянно сорят, и надо рано утром вставать, чтобы люди тебе не мешали работать… Большая аскеза. И я увидел разницу: очень легко делать йогу. Очень легко соблюдать пост. Но очень трудно работать.
Я тогда понял, что работа очищает сердце гораздо сильнее, чем йоги и посты. Это более благочестивое действие, потому что оно более аскетичное по природе. И люди часто хотят белоручками быть, для себя что-то делать… Ведь йогой занимаются для себя, пост соблюдают для себя, а работают для других. «Я хочу духовной практикой заниматься, зачем мне эти деньги…» Не нужны деньги – иди в монастырь. Никаких денег не будет. Но работать там тоже будешь, потому что тебе скажут: хорошо, ты молишься – все молятся. Но если хочешь кушать, иди и чисть картошку. Поэтому никак не обойдешься без работы, нигде.
Работа больше всего очищает сердце мужчины. А женское сердце очищает работа дома. Женщины бегут из дома, они хотят себе любую работу найти, лишь бы дома не торчать. Потому что для женщины работа дома, а на работе у нее отдых, развлечение. Поэтому женщина должна учиться работать дома, а мужчина должен учиться работать на работе. И делать духовный вид не надо.
Что такое аскеза? Аскеза – это ограничение чувств. Мы не позволяем своим чувствам делать все то, что они хотят, а ограничиваем их. Никак иначе накопить силу в этом мире невозможно. Но важно понять, что аскеза – это не что-то выдуманное, это связано с нашей природой. Например, есть природа моего физического тела: ночью ему нужно отдыхать, днем оно действует. Чем раньше оно встает, тем больше энергии у него будет – это закон тела. Поэтому аскеза означает, что нужно просто следовать этому правилу. Вечером не хочу спать, хочу телевизор смотреть. И аскеза состоит в том, чтобы уложить себя спать, потому что тело хочет отдыхать. Ум хочет наслаждаться, но есть природа тела, есть его законы. Аскеза означает соответствовать этим законам. Это не что-то выдуманное.
То же самое в питании. Аскеза в пище означает: не есть все, что вам нравится, но именно то, что положено человеческому существу. Например, мясо не положено есть человеческому существу, у него даже зубы для этого не приспособлены. У человека не клыки, а зубы травоядных животных, которые перемалывают пищу. Мясо не переваривается в человеческом теле, оно вообще не расщепляется. А поскольку мясо не переваривается, оно шлакуется по стенкам желудка, загрязняет кишечник, а потом шлаки разносятся по крови, по всем органам. Множество болезней связано с тем, что люди едят мясо. И результатом являются не только болезни. Это еще и агрессивность, которую люди накапливают сейчас все больше и больше. Она связана с этой энергией убийства, которую люди получают через мясо. То есть аскеза в питании означает просто есть то, что моему телу предназначено по закону природы. Это не что-то выдуманное. Не нужно сажать себя на хлеб и воду. Это просто естественное правило.
"Работа больше всего очищает сердце мужчины".
Мужчина должен стать мужчиной. Быть мужчиной означает ломать себя. Сражаться со своим эгоизмом. Идти на работу, работать. Стать честным человеком: если ты хочешь кушать, значит, надо работать. Где Бог дал, там и работай. Я замечал за собой, что могу три часа заниматься йогой, сидеть в аскезе, научился голодать… Но когда пошел работать дворником (а я всегда следил, что мне тяжело делать, и пытался научиться это делать), увидел, что мне очень тяжело. Не потому, что я не могу снег раздолбать, - психически тяжело: каждый день одно и то же, и постоянно сорят, и надо рано утром вставать, чтобы люди тебе не мешали работать… Большая аскеза. И я увидел разницу: очень легко делать йогу. Очень легко соблюдать пост. Но очень трудно работать.
Я тогда понял, что работа очищает сердце гораздо сильнее, чем йоги и посты. Это более благочестивое действие, потому что оно более аскетичное по природе. И люди часто хотят белоручками быть, для себя что-то делать… Ведь йогой занимаются для себя, пост соблюдают для себя, а работают для других. «Я хочу духовной практикой заниматься, зачем мне эти деньги…» Не нужны деньги – иди в монастырь. Никаких денег не будет. Но работать там тоже будешь, потому что тебе скажут: хорошо, ты молишься – все молятся. Но если хочешь кушать, иди и чисть картошку. Поэтому никак не обойдешься без работы, нигде.
Работа больше всего очищает сердце мужчины. А женское сердце очищает работа дома. Женщины бегут из дома, они хотят себе любую работу найти, лишь бы дома не торчать. Потому что для женщины работа дома, а на работе у нее отдых, развлечение. Поэтому женщина должна учиться работать дома, а мужчина должен учиться работать на работе. И делать духовный вид не надо.
Из лекции Олега Гадецкого "Путь к себе"
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
