ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
***
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші

 Увертюра осені
Образ твору ...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-08 16:09:26
Переглядів сторінки твору 9419
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.081
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 17:03:23 ]
Танечко, я такого КП ще не бачила - просто неймовірно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 19:37:48 ]
Якось перший рядочок сам по собі сплив, ідея виникла… Я на той рядочок глянула і спала мені думка втілити ідею так, щоб КП не знизити. Але у когось у ПМ і вищий коефіцієнт був, здається, отже, нічого неймовірного. Вірші у теперішньому часі зазвичай мають вищий КП, це закономірність, здається. А в минулому часі КП виший у творах з ЛГ – жінкою… Я не дуже добре до КП ставлюсь, він провокує викреслення з поетичного вжитку гарні, емоційно забарвлені слова тільки тому, що вони мають багато приголосних.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 18:41:32 ]
і сонця око
... холоне чаєм - сподобалося.
Якщо вибирати між братами, то уже краще Осіріс. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 19:40:17 ]
Безперечно, Осіріс краще, але мені поки не хочеться відображатись у його зіницях, бо хоч він і бог відродження, та все ж при цьому володар загробного світу. Як бог відродження він більше весні пасує. Сет асоціюється з руйнацією і смертю, а все це у якійсь мірі присутнє в осінній порі… хоча дивитися в очі Сета ще не означає померти.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 19:39:06 ]
"...а сонні оси рахують кроки..." - як по-осінньому, чисто, сонно, прозоро... Дуже гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 19:53:41 ]
Оси неймовірні створіння. Як вид їх є за що поважати. Дякую, Нінель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 19:58:08 ]
Нмсдд, Сет (міфологічне божество) виник якось несподівано.
Ми бачимо спочатку небо, сонце. Потім - плацебо (речовина без явних лікувальних властивостей), чай, поетів. Тобто перелік містить у собі усього, так би мовити, потроху.
Потім додається (долучається) Сет.
Нмсдд, це якась мішанина.

Високе небо, блакитна безодня. Це нормативне розташування іменників і прикметників.
За логікою правила повинно бути "свою блакитну безодню", а не якось навпаки.
Мені ліньки шукати параграфи та абзаци с правилами. Мені це відомо - от і все.

Можливо, Ви переслідуєте якусь мету і надзадачу.
Тоді - просю пардону :)

Без претензій,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:20:12 ]
:)О, Гарріо, ця мішанина досить добре гармонує з вмістом моєї голови, а це, хоч і нмсдд:), та все ж цілком логічно у даному разі, оскільки маємо справу з одноосібністю автора і ЛГ. А щодо зазначеної Вами інверсії, то це допустиме і досить розповсюджене у віршуванні явище, головне, щоб твір не виглядав суцільною інверсією, хоча, у такому разі… хм, а треба буде спробувати, що воно вийде…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 20:50:18 ]
А на мою думку саме така інверсія у вірші додає рядкам особливо тонкого звучання, вкценту. Мов срібна ниточка бринить...

П.С. Я не знала, що оси вміють рахувати )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:35:34 ]
:) Оси мені здаються інтелектуалами комашиного світу, тож хто їх знає, може, і вміють. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 20:50:37 ]
акценту)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:03:33 ]
Речення традиційної побудови має наступну структуру: підмет, присудок, визначення, доповнення, обставина. Інверсія дозволяє цей порядок порушити, щоб акцентувати увагу на найбільш важливому елементі [елементі самого речення].

Я ж звертаю увагу на порядок розташування якісних, присвійних і відносних прикметників, не наполягаючи на якихось змінах. Про речення не йшлось.
Як автору цікаво, так нехай і віршує.

Досвідчений читач уторопає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:32:43 ]
Гарріо, я буду сумувати за бісиками у очах прибраного Вами аватара. Тепер з Вами буде важче сперечатись, у Вас такий суворий вигляд... Усе так, як ви говорите, але то у прозі. У віршованих формах інверсія має більшу розповсюдженість, бо є засобом не стільки виразності, скільки збереження розміру...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:52:29 ]
Водного слова про інверсію від мене не пролунало :)
Мені робиться зле від згадки і про конверсію. У що перетворились відомі флагмани машинобудування і виробництва товарів широкого вжитку, конче потрібних економіці?
Які можуть бути бісики в очах, коли бісівська сила заволоділа свідомістю мало не всього населення? Я усіляко цураюсь.
Не до гигачок повинно бути і не до сподівань на щось краще, аніж осінь у наших серцях...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 22:03:34 ]
Нічого, Гарріо. З огляду на історію, де наше не пропадало... а живі досі. Перемелеться, я впевнена. Дурні гигачки, звісно, то погано, але іронія, нищівний сміх у очі ворогові і добрий усміх другові - таки сила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:53:15 ]
"Жодного".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-09 08:12:40 ]
гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 01:29:10 ]
Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-09 14:25:42 ]
Оригінально, пані Тетяно, осінній ракурс подаєте - головне меланхолійно)
А оси таки вміють рахувати. Дуже активно збирають, сортують і відправляють урожайність фруктів, винограду тощо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 01:28:10 ]
Хіба ж важко про осінь меланхолійно :) Оси Вам красно дякували за високу про них думку. :)