ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.31 13:33
Попереду мороз і вічна мерзлота,
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем

С М
2026.07.31 07:47
Це було надлюб’язно, подумати про мене, отут
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,

Віктор Кучерук
2026.07.31 06:05
Коли ви вправно клавіші торкали, -
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо

Ірина Вовк
2026.07.31 05:55
до 120-ліття від дня народження Олени Теліги) …Остання ніч перед вічністю. Камера смертників № 34 у підвалах київського гестапо на Короленка. Лютий 1942 року. За кілька годин до розстрілу в Бабиному Ярі поетка Олена Теліга та її чоловік Михайло опиня

Сергій Губерначук
2026.07.30 16:11
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес

Євген Федчук
2026.07.30 16:11
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск

Артур Курдіновський
2026.07.30 14:39
Помилки ще не пробачені,
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.

У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника

Вячеслав Руденко
2026.07.30 13:20
Наче перший Адам підбираєш назви
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.

І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п

Борис Костиря
2026.07.30 12:54
Забрів у юність, у провулок тихий,
Де спів птахів, далекі голоси.
Під жовтим листям причаїлось лихо
В обіймах споконвічної краси.

Забрів подалі від кайданів міста
До первісних мелодій і казок.
Не виліплений із глевкого тіста,

Віктор Кучерук
2026.07.30 06:50
В. К. Осиповій

За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса

Ірина Вовк
2026.07.30 06:41
Фінальний акорд розлуки Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Шість полонезів для фортепіано, ор. 17 (Полонез № 3 фа мінор) «Жозефіна ступала бруківкою Лємберга так, наче кожен її крок відгукувався Adagio в його змученій душі. Баронеса з очима

Іван Потьомкін
2026.07.29 21:57
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від

Ольга Садкова
2026.07.29 21:05
Вже втрачаю у Тебе віру,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?

Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,

Олена Побийголод
2026.07.29 17:03
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:

М Менянин
2026.07.29 14:40
Баба деда присмотрела
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.

А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,

Борис Костиря
2026.07.29 14:05
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.

Не хочеться зранку вставати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 НАПРЯЖЕННАЯ СДЕРЖАННОСТЬ.
От чего зависит чувственность женщины?

Чувственность женщины проявляется во всем: в ее движениях, голосе, осанке, реакциях на происходящее. Как двигается настоящая женщина? Очень медленно и размерено, она никуда не спешит. Ей некуда спешить, она знает, что все успевает, время работает на нее, а не против. Она не борется с миром и временем. Вспомните фильм «Малена» и ту сцену, где мальчик подглядывает за Моникой Беллуччи впервые, посмотрите, как она двигается. Многие могут не согласиться – вон, мол, что она получила в итоге, но не забывайте, что это фильм и без «экшена» просто не было бы смысла снимать. На самом деле настоящая Женщина никогда не получит такой ответной реакции и прочитав статью до конца, поймете почему.

Вернемся к женской пластике. Действительно, если делать все не спеша и с удовольствием, без раздражения, постоянного поглядывания на часы и без унылых мыслей о том, что еще столько нужно всего сделать, а времени и сил так мало, любая работа не займет много времени. Чем бы женщина не занималась, силы отбирает у нее не сама работа, а постоянное дерганье самой себя (быстрей-быстрей) и чувство вины (и это самый страшный враг женственности). Современная женщина испытывает чувство вины в любой ситуации: не успела убраться во всем доме – чувствует себя виноватой, отдраила весь дом до блеска – снова чувствует себя виноватой, но уже перед собой, что так загоняет себя и не дает времени на отдых.

Женщина постоянно находится в мире чувств и ощущений – она не запрещает получать себе удовольствие, но не то удовольствие, которое показывают нам в фильмах в постельных сценах с разгромлением всей квартиры и порванной одеждой и не та радость, которая демонстрируется, купив красивое платье или съев запретный тортик. Женщина испытывает спокойную радость, внутреннюю, поскольку ей не нужно выставлять свое счастье напоказ, дабы убедить в нем всех, а заодно и себя. Она точно знает, что чувствует, знает, что счастлива и не испытывает вины за это. Ей не нужны подтверждения своей радости из вне в виде завести или привлечения внимания.

Чувственность женщиныГолос раскрывшейся женщины спокойный и ровный. Он рождается не в горле, а где-то в животе. Когда открываешь в себе женщину, приходит ощущение, что ты говоришь не ртом, а всем телом, как будто звук идет через каждую клеточку и привычный голос становится немного ниже и мелодичней. Это конечно, все красивые абстрактные фразы, но по-другому это не описать. Настоящую женщину действительно легко вычислить по голосу, он не громкий, но ее очень хорошо слышно, она никогда не переходит на крик, и тем более на визг. В ее голосе чувствуется какой-то природный, стихийный гул и, конечно же, сила. Он отражает ее спокойствие, в нем отсутствуют резкие перепады и напряженность, так же как и в ее настроении и душевном состоянии. Именно душевное равновесие является исходным компонентом, если вы просто будете сдерживать себя всякими «нельзя» (нельзя кричать, нельзя ругаться), то в голосе появится только холодная

Секрет женщины именно в том, что она не сдерживает своих чувств, не жадничает и не скупиться на любовь и объятия. На самом деле многие женские истерики от жадности и гордости – мы жадничаем дать другим свою любовь (нам, мол, самим мало, на себя еле хватает), но требуем любви от других и если не получаем, то на сцену выходит наша гордость и требует к себе «хотя бы элементарного уважения». Каждой женщине суждено понять, что любви неограниченное количество, просто нужно перестать жадничать и отдавать ее искренне, и, конечно же, полюбить себя, ведь пока вы не любите себя, вы подсознательно считаете, что любви недостойны.

Женщина постоянно чувствует и наполнена тактильными ощущениями: дуновение ветерка на коже, брызги воды, шум дождя, запах свежепостиранного белья или любимого мужчины – ей все доставляет удовольствие. Она не ворчит, что промокла под дождем, что очень жарко или дети слишком сильно расшумелись. Это следствие доверия к миру, принятия его и пребывания здесь и сейчас. Учитесь доверять окружающему пространству, не отгораживайтесь от него, пропускайте через себя. Способность чувствовать, открываться миру для новых ощущений наполняет энергией нижние энергоцентры, и именно это привлекает мужчину.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-06 22:47:05
Переглядів сторінки твору 1001
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2026.03.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній