
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.10
18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
2025.10.10
17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
2025.10.10
15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
2025.10.10
15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
2025.10.09
12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
2025.10.09
09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
2025.10.08
22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
НАПРЯЖЕННАЯ СДЕРЖАННОСТЬ.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
НАПРЯЖЕННАЯ СДЕРЖАННОСТЬ.
От чего зависит чувственность женщины?
Чувственность женщины проявляется во всем: в ее движениях, голосе, осанке, реакциях на происходящее. Как двигается настоящая женщина? Очень медленно и размерено, она никуда не спешит. Ей некуда спешить, она знает, что все успевает, время работает на нее, а не против. Она не борется с миром и временем. Вспомните фильм «Малена» и ту сцену, где мальчик подглядывает за Моникой Беллуччи впервые, посмотрите, как она двигается. Многие могут не согласиться – вон, мол, что она получила в итоге, но не забывайте, что это фильм и без «экшена» просто не было бы смысла снимать. На самом деле настоящая Женщина никогда не получит такой ответной реакции и прочитав статью до конца, поймете почему.
Вернемся к женской пластике. Действительно, если делать все не спеша и с удовольствием, без раздражения, постоянного поглядывания на часы и без унылых мыслей о том, что еще столько нужно всего сделать, а времени и сил так мало, любая работа не займет много времени. Чем бы женщина не занималась, силы отбирает у нее не сама работа, а постоянное дерганье самой себя (быстрей-быстрей) и чувство вины (и это самый страшный враг женственности). Современная женщина испытывает чувство вины в любой ситуации: не успела убраться во всем доме – чувствует себя виноватой, отдраила весь дом до блеска – снова чувствует себя виноватой, но уже перед собой, что так загоняет себя и не дает времени на отдых.
Женщина постоянно находится в мире чувств и ощущений – она не запрещает получать себе удовольствие, но не то удовольствие, которое показывают нам в фильмах в постельных сценах с разгромлением всей квартиры и порванной одеждой и не та радость, которая демонстрируется, купив красивое платье или съев запретный тортик. Женщина испытывает спокойную радость, внутреннюю, поскольку ей не нужно выставлять свое счастье напоказ, дабы убедить в нем всех, а заодно и себя. Она точно знает, что чувствует, знает, что счастлива и не испытывает вины за это. Ей не нужны подтверждения своей радости из вне в виде завести или привлечения внимания.
Чувственность женщиныГолос раскрывшейся женщины спокойный и ровный. Он рождается не в горле, а где-то в животе. Когда открываешь в себе женщину, приходит ощущение, что ты говоришь не ртом, а всем телом, как будто звук идет через каждую клеточку и привычный голос становится немного ниже и мелодичней. Это конечно, все красивые абстрактные фразы, но по-другому это не описать. Настоящую женщину действительно легко вычислить по голосу, он не громкий, но ее очень хорошо слышно, она никогда не переходит на крик, и тем более на визг. В ее голосе чувствуется какой-то природный, стихийный гул и, конечно же, сила. Он отражает ее спокойствие, в нем отсутствуют резкие перепады и напряженность, так же как и в ее настроении и душевном состоянии. Именно душевное равновесие является исходным компонентом, если вы просто будете сдерживать себя всякими «нельзя» (нельзя кричать, нельзя ругаться), то в голосе появится только холодная
Секрет женщины именно в том, что она не сдерживает своих чувств, не жадничает и не скупиться на любовь и объятия. На самом деле многие женские истерики от жадности и гордости – мы жадничаем дать другим свою любовь (нам, мол, самим мало, на себя еле хватает), но требуем любви от других и если не получаем, то на сцену выходит наша гордость и требует к себе «хотя бы элементарного уважения». Каждой женщине суждено понять, что любви неограниченное количество, просто нужно перестать жадничать и отдавать ее искренне, и, конечно же, полюбить себя, ведь пока вы не любите себя, вы подсознательно считаете, что любви недостойны.
Женщина постоянно чувствует и наполнена тактильными ощущениями: дуновение ветерка на коже, брызги воды, шум дождя, запах свежепостиранного белья или любимого мужчины – ей все доставляет удовольствие. Она не ворчит, что промокла под дождем, что очень жарко или дети слишком сильно расшумелись. Это следствие доверия к миру, принятия его и пребывания здесь и сейчас. Учитесь доверять окружающему пространству, не отгораживайтесь от него, пропускайте через себя. Способность чувствовать, открываться миру для новых ощущений наполняет энергией нижние энергоцентры, и именно это привлекает мужчину.
Чувственность женщины проявляется во всем: в ее движениях, голосе, осанке, реакциях на происходящее. Как двигается настоящая женщина? Очень медленно и размерено, она никуда не спешит. Ей некуда спешить, она знает, что все успевает, время работает на нее, а не против. Она не борется с миром и временем. Вспомните фильм «Малена» и ту сцену, где мальчик подглядывает за Моникой Беллуччи впервые, посмотрите, как она двигается. Многие могут не согласиться – вон, мол, что она получила в итоге, но не забывайте, что это фильм и без «экшена» просто не было бы смысла снимать. На самом деле настоящая Женщина никогда не получит такой ответной реакции и прочитав статью до конца, поймете почему.
Вернемся к женской пластике. Действительно, если делать все не спеша и с удовольствием, без раздражения, постоянного поглядывания на часы и без унылых мыслей о том, что еще столько нужно всего сделать, а времени и сил так мало, любая работа не займет много времени. Чем бы женщина не занималась, силы отбирает у нее не сама работа, а постоянное дерганье самой себя (быстрей-быстрей) и чувство вины (и это самый страшный враг женственности). Современная женщина испытывает чувство вины в любой ситуации: не успела убраться во всем доме – чувствует себя виноватой, отдраила весь дом до блеска – снова чувствует себя виноватой, но уже перед собой, что так загоняет себя и не дает времени на отдых.
Женщина постоянно находится в мире чувств и ощущений – она не запрещает получать себе удовольствие, но не то удовольствие, которое показывают нам в фильмах в постельных сценах с разгромлением всей квартиры и порванной одеждой и не та радость, которая демонстрируется, купив красивое платье или съев запретный тортик. Женщина испытывает спокойную радость, внутреннюю, поскольку ей не нужно выставлять свое счастье напоказ, дабы убедить в нем всех, а заодно и себя. Она точно знает, что чувствует, знает, что счастлива и не испытывает вины за это. Ей не нужны подтверждения своей радости из вне в виде завести или привлечения внимания.
Чувственность женщиныГолос раскрывшейся женщины спокойный и ровный. Он рождается не в горле, а где-то в животе. Когда открываешь в себе женщину, приходит ощущение, что ты говоришь не ртом, а всем телом, как будто звук идет через каждую клеточку и привычный голос становится немного ниже и мелодичней. Это конечно, все красивые абстрактные фразы, но по-другому это не описать. Настоящую женщину действительно легко вычислить по голосу, он не громкий, но ее очень хорошо слышно, она никогда не переходит на крик, и тем более на визг. В ее голосе чувствуется какой-то природный, стихийный гул и, конечно же, сила. Он отражает ее спокойствие, в нем отсутствуют резкие перепады и напряженность, так же как и в ее настроении и душевном состоянии. Именно душевное равновесие является исходным компонентом, если вы просто будете сдерживать себя всякими «нельзя» (нельзя кричать, нельзя ругаться), то в голосе появится только холодная
Секрет женщины именно в том, что она не сдерживает своих чувств, не жадничает и не скупиться на любовь и объятия. На самом деле многие женские истерики от жадности и гордости – мы жадничаем дать другим свою любовь (нам, мол, самим мало, на себя еле хватает), но требуем любви от других и если не получаем, то на сцену выходит наша гордость и требует к себе «хотя бы элементарного уважения». Каждой женщине суждено понять, что любви неограниченное количество, просто нужно перестать жадничать и отдавать ее искренне, и, конечно же, полюбить себя, ведь пока вы не любите себя, вы подсознательно считаете, что любви недостойны.
Женщина постоянно чувствует и наполнена тактильными ощущениями: дуновение ветерка на коже, брызги воды, шум дождя, запах свежепостиранного белья или любимого мужчины – ей все доставляет удовольствие. Она не ворчит, что промокла под дождем, что очень жарко или дети слишком сильно расшумелись. Это следствие доверия к миру, принятия его и пребывания здесь и сейчас. Учитесь доверять окружающему пространству, не отгораживайтесь от него, пропускайте через себя. Способность чувствовать, открываться миру для новых ощущений наполняет энергией нижние энергоцентры, и именно это привлекает мужчину.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію