ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 НАПРЯЖЕННАЯ СДЕРЖАННОСТЬ.
От чего зависит чувственность женщины?

Чувственность женщины проявляется во всем: в ее движениях, голосе, осанке, реакциях на происходящее. Как двигается настоящая женщина? Очень медленно и размерено, она никуда не спешит. Ей некуда спешить, она знает, что все успевает, время работает на нее, а не против. Она не борется с миром и временем. Вспомните фильм «Малена» и ту сцену, где мальчик подглядывает за Моникой Беллуччи впервые, посмотрите, как она двигается. Многие могут не согласиться – вон, мол, что она получила в итоге, но не забывайте, что это фильм и без «экшена» просто не было бы смысла снимать. На самом деле настоящая Женщина никогда не получит такой ответной реакции и прочитав статью до конца, поймете почему.

Вернемся к женской пластике. Действительно, если делать все не спеша и с удовольствием, без раздражения, постоянного поглядывания на часы и без унылых мыслей о том, что еще столько нужно всего сделать, а времени и сил так мало, любая работа не займет много времени. Чем бы женщина не занималась, силы отбирает у нее не сама работа, а постоянное дерганье самой себя (быстрей-быстрей) и чувство вины (и это самый страшный враг женственности). Современная женщина испытывает чувство вины в любой ситуации: не успела убраться во всем доме – чувствует себя виноватой, отдраила весь дом до блеска – снова чувствует себя виноватой, но уже перед собой, что так загоняет себя и не дает времени на отдых.

Женщина постоянно находится в мире чувств и ощущений – она не запрещает получать себе удовольствие, но не то удовольствие, которое показывают нам в фильмах в постельных сценах с разгромлением всей квартиры и порванной одеждой и не та радость, которая демонстрируется, купив красивое платье или съев запретный тортик. Женщина испытывает спокойную радость, внутреннюю, поскольку ей не нужно выставлять свое счастье напоказ, дабы убедить в нем всех, а заодно и себя. Она точно знает, что чувствует, знает, что счастлива и не испытывает вины за это. Ей не нужны подтверждения своей радости из вне в виде завести или привлечения внимания.

Чувственность женщиныГолос раскрывшейся женщины спокойный и ровный. Он рождается не в горле, а где-то в животе. Когда открываешь в себе женщину, приходит ощущение, что ты говоришь не ртом, а всем телом, как будто звук идет через каждую клеточку и привычный голос становится немного ниже и мелодичней. Это конечно, все красивые абстрактные фразы, но по-другому это не описать. Настоящую женщину действительно легко вычислить по голосу, он не громкий, но ее очень хорошо слышно, она никогда не переходит на крик, и тем более на визг. В ее голосе чувствуется какой-то природный, стихийный гул и, конечно же, сила. Он отражает ее спокойствие, в нем отсутствуют резкие перепады и напряженность, так же как и в ее настроении и душевном состоянии. Именно душевное равновесие является исходным компонентом, если вы просто будете сдерживать себя всякими «нельзя» (нельзя кричать, нельзя ругаться), то в голосе появится только холодная

Секрет женщины именно в том, что она не сдерживает своих чувств, не жадничает и не скупиться на любовь и объятия. На самом деле многие женские истерики от жадности и гордости – мы жадничаем дать другим свою любовь (нам, мол, самим мало, на себя еле хватает), но требуем любви от других и если не получаем, то на сцену выходит наша гордость и требует к себе «хотя бы элементарного уважения». Каждой женщине суждено понять, что любви неограниченное количество, просто нужно перестать жадничать и отдавать ее искренне, и, конечно же, полюбить себя, ведь пока вы не любите себя, вы подсознательно считаете, что любви недостойны.

Женщина постоянно чувствует и наполнена тактильными ощущениями: дуновение ветерка на коже, брызги воды, шум дождя, запах свежепостиранного белья или любимого мужчины – ей все доставляет удовольствие. Она не ворчит, что промокла под дождем, что очень жарко или дети слишком сильно расшумелись. Это следствие доверия к миру, принятия его и пребывания здесь и сейчас. Учитесь доверять окружающему пространству, не отгораживайтесь от него, пропускайте через себя. Способность чувствовать, открываться миру для новых ощущений наполняет энергией нижние энергоцентры, и именно это привлекает мужчину.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-06 22:47:05
Переглядів сторінки твору 1017
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2026.08.05 19:26
Автор у цю хвилину відсутній