ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.09 09:46
себе обожнюємо ще
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший

Вячеслав Руденко
2026.05.09 09:25
Айвенго! Будь коханим! Будь живучим!
Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л

Тетяна Левицька
2026.05.09 09:13
— Я прийшла до вас не за цим,
Що у голову вбили, друже?
На столі — сигаретний дим,
Самогон і зів'ялі ружі.
Я прошу, не торкайтесь пліч,
Ваші пальці такі холодні.
Наче ця кришталева ніч
Снігопадом зійшла з безодні.

Кока Черкаський
2026.05.08 23:03
Я і Red Bull - друзі,
Як то кажуть - нерозлийвода,
Я люблю Red Bull пити,
Red Bull любить вливатись в мої уста.

Когось наша дружба харить,
І ми з редбулом - як серед акул,
Та нам начхати, що хто там каже,

Олена Побийголод
2026.05.08 21:05
Марія Вега (1898-1980)

Не дивіться ви так крізь прозурку очей,
джентельмени, піжони та денді!
За п’ятнадцять хвилин не сп’янить мене цей
перший келих духмяного бренді.

    Бо я – інститутка, дочка камергера,

Охмуд Песецький
2026.05.08 20:33
За обрієм, далеко як не першим,
І скільки би їх не нарахував,
Ти знахідкою пошук не завершиш,
Бо це ілюзія і зоровий обман.

Тремке повітря оптику збиває –
Водночас ти і наче на землі,
А виднієшся перед небокраєм,

Володимир Невесенко
2026.05.08 18:10
Місто зморене – в облозі,
тліють школи і будинки,
люди маються в тривозі –
ні м’якушки, ні скоринки.

Дике ревище сирени,
гул гарматний із-за яру...
І забутий, і смиренний

Костянтин Ватульов
2026.05.08 17:03
Останній вірш, то все тому віддам.
Нехай із крапкою, готовий.
Звіряюся написаним листкам,
Кому не зміг сказати слова.

Шкодую, що невчасно загубив,
Коли на полі звівся серпень.
Невже напередодні довгих злив

Артур Курдіновський
2026.05.08 13:30
За цю реальність і гроша не дам я!
Хай промовчить оратор-демагог.
Удвох на кухні, я і світла пам'ять,
Створили нескінченний діалог.

Для мене порятунок - тільки втеча,
І щоб нікого не було навстріч!
Навколо мене - чорна порожнеча,

Борис Костиря
2026.05.08 13:02
Сильний вітер історії дише
У потилицю пеклом лихим.
І напружилась м'язами тиша,
І напружився голосом дим,
Увібравшись в небачені вірші.

Сильний вітер змітає людину
І непевний, фальшивий плакат.

Ірина Вовк
2026.05.08 11:35
Сьогодні день пам’яті мами, омитий дощами.
І небо захмарене плаче над нами за нами…
Та квітне бузок, наливаються трунком тюльпани,
І образ малюють далекої юної панни –
То спогад-відлуння, то хміль чи видіння, а може…
То сміх дзвінкострунний рясний, н

Юрій Гундарів
2026.05.08 11:29
Що таке війна?
Це коли весна,
неба свіжа блакить…
А в труні - юнак,
наче просто спить.

Що таке війна?
Це коли весна,

Вячеслав Руденко
2026.05.08 10:15
Знай!- за вОсьмим не завждИ приходить сьоме,
Не тривке, марке, зманіжене, кошлате,
Тихо-мирно, проникати в підсвідоме
Тріскотінням довгим вправної цикади.

Дні друїдів ефемерні і тривожні,
Німфи Фів миліши нам за кола в ЦЕРНі*,
Є крихке передчуття,

хома дідим
2026.05.08 09:57
сьогодні був хороший день
а завтра буде ліпший
і я співатиму пісень
на пересічні вірші
чи споглядатиму усе
здійнявшись трішки вище
бо травень і кудись несе
природа ідентичність

Тетяна Левицька
2026.05.08 08:37
Я б тебе в юрбі пізнала
серед тисячі облич.
Чом же на воротах раю
просиш «Богу помолись»?

Нащо ті псалми читати
з помислом пустих благань?
Перед образом розп'ятим —

Євген Федчук
2026.05.07 19:50
Коли війна ця, врешті, закінчиться,
Повернуться додому українці,
Які по закордонах рятувались,
Дітей порятувати намагались?
Питання багатьох сьогодні мучить.
Я думаю, історія научить,
Як це питання треба розглядати,
Щоб відповідь на нього точну да
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Теа Маркс (1992) / Проза

 На крыльях синих занавесок
третий день на снотворном
никаких снов
никаких эмоций
ничего
не
хочется
только спать
спать
три дня
какое это было число
странно
72 часа
4320 минут
239200 секунд
я посчитала это
в уме
мгновенно
но не помню
какое это было число
ветреный
день
он ушел
да
на мне оранжевый шарф
не хочу вспоминать не хо
и перчатки
чу
перчатки
черные
кожаные
лаковые
с цветком на тыльной стороне ладони
как они обтягивали мои руки
так сильно
и туго
как его объятия
его
его
нет
не хо
чу
крепкие
и мягкие
мягкие
мягкие
и я представляла
я представляла
как мои руки
обтянутые этой
мягкой
мягкой
мягкой кожей
плот от плоти
кровь от крови
ласково невесомо
касаются его шеи
хрупкой
белой
лебединой
я сжимала её всё крепче
и крепче
улыбка его пропадает
ты сам виноват
ты слишком похож на него
хрип замирает в горле
в глазах появляется страх
навязчивой синей тенью
оранжевое едва слышно шелестит от движений
о да страх
смертельный ужас
наполняет кровь
а она отливает от лица
все крепче и крепче
мягкие
мягкие
мягкие
они въедаются
в нежную кожу
хрустят тонкие косточки
набухают синие венки

сердце забилось чаще

хочется спать
нет
нет
оранжевый шарф
синие вены

рука медленно сползает вниз
огибает холмы грудей
как река
по равнине живота

его ноги подкашиваются
такой маленький
легкий
наверно такой же был он
в детстве
сжимаю крепче
милый родной
ни стона ни хрипа
он выпадает из моих рук
и
мягко
мягко
мягко
падает на ковёр
медленно снимаю перчатку
лизнула
кожаную гладь
солоноватый вкус
и запах
его кожи
вторая перчатка упала на пол
рядом с ним

потянулась к снотворному
смотрят мёртвые глаза
твоего
сына
такого маленького
такого лёгкого

синие занавески
как крылья

синяя птица

призрачный свет
солнце
оно тоже синее
свет мертвеца


одолевает
смех
звон ключей
кажется
кажется
не хо
чу

с грохотом
катится
пузырек
без снотворного
уже
а я лечу
на крыльях
синих занавесок



2013




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-08 12:28:52
Переглядів сторінки твору 1647
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.823 / 5.5  (4.604 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.528 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.02.06 08:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вівіан Вівіан (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-08 19:46:01 ]
Блискуче.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Теа Маркс (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-08 21:02:08 ]
дуже дякую :)