ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.18 06:42
Уже навкіл не міражі,
А дійсність повсякденна, –
Як сирота в сім’ї чужій,
Вчуваю скверни терні.
Стає все важче далі жить
Мені в хисткій хатині, –
Тривоги множаться щомить
В новім життєвім плині.

Микола Соболь
2024.05.18 05:41
– Крок у небо.
– А далі що?
– Тиша.
Більше такої не буде ніде.
І тільки вітер купол колише,
навіть двигун літака не гуде –
тиша.
Тут горизонти зовсім інакші,

Артур Курдіновський
2024.05.18 01:39
Я - твій промінчик, вірний оберіг.
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Врятую я твою крихку надію
В байдужості засніжених доріг.

Я згаснув. Так багато ще не встиг!
Але своїм теплом я втілив мрію
В життя твоє. Я добре розумію:

Ілахім Поет
2024.05.18 00:04
Зроби це, поки я ще не встиг на око зважити pro і contra.
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в ду

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,

Микола Соболь
2024.05.16 05:48
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лілія Ніколаєнко (1988) / Вірші

 Готична королева

(вінок сонетів)

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-13 12:52:43
Переглядів сторінки твору 3587
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.205 / 6  (4.920 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 4.964 / 6  (4.831 / 5.81)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.04.05 18:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-13 17:17:40 ]
Лілю, сонети заворожують...

А ще й Магістрал... До речі, давно-давно не зустрічала цього майстерного прийому.

Дякую.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2013-10-13 21:14:44 ]
Дуже дякую, п. Лесю! Приємно, що читаєте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-13 20:28:06 ]
Дивовижний Магістрал! Навіть. якийсь Магічний Астрал...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2013-10-13 21:15:48 ]
Дякую!!! Якраз про містику я і думала, коли писала... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-10-13 21:32:18 ]
Ну Лілю, ти даєш! Ростеш просто на очах. Яке легке і майстерне письмо. Ти створила за змістом справжню казку осені. Деякі твої читачі і попередні коментатори, хай вибачають, навіть повною мірою не уявляють, яку ти проробила роботу і щО ти сотворила, бо не знають, певно, що таке вінок сонетів справжній, написаний за всіма правилами і дотриманням всіх вимог. Це - як симфонія в музиці за рівнем складності, і ти її осягла ще краще цього разу. І головне - що є ціле мереживо гарних образів у сонетах, і сама складність письма - непомітна - оце і є вищий пілотаж поезії, синтез глибокого змісту і складної форми, виписаний органічно.
Одна "блоха" мене зачепила, у шостому сонеті "Мов тушить у душі бентежну свічку", тушить - русизм, який нескладно виправити.
Не завжди є антитеза у першому терцеті, (це я вже дуже чіпляюся, але ж ти прагнеш досконалості, то слухай!) частіше він розвиває попередню думку, оце на майбутнє я б радив тобі врахувати, і написати четвертий вінок із чітким дотриманням схеми: Теза - 8 рядків перших - антитеза - 3 наступних - синтез 3 завершальних. Не забувай про засіб контрасту, він особливо майстерно вдається Ігорю Павлюку у звичайних віршах, бо так, коли всі 15 сонетів ллються безперервним потоком, як річка, це заколисує читача. А контраст, протиставлення, навпаки, збуджують уяву, рельєфніше окреслюють думки і образи. Не зважай на те, що не всі класики цю схему витримують, (у декого взагалі вінків немає!) ти - будь справжнім класиком і майстром і зроби це, бо воно тобі під силу, ще один крок лишився.
Ще є один ступінь складності, який був у Франца Прешерна, словенського поета досягнений. У його вінку про кохання в магістралі зашифровано ще акровірш, де є ім"я коханої поета - Пріміцової Юлії - так співпало, що воно вмістилося саме в 14 сонетних рядках. Почитати можна його в українському перекладі Дмитра Паламарчука в його книзі "Подзвіння". Пошукай в інтернеті, може він є.
Я вже цей ступінь пройшов. Черга за тобою. А загалом обнімаю, як дочку-ученицю, вітаю з творчою удачею і ставлю найвищий бал. Чесно кажучи, вражений швидкістю твого зростання! Недаремно ми витримали такі бої колись за тебе тут на "ПМ". Тепер опоненти не скажуть, що ти "школярка" і т.д. Дай Боже їм сягнути такого рівня вишколеності в поезії!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2013-10-13 21:41:09 ]
Ого, Ярославе! Який розлогий цікавий коментар! Дякую Вам велике! Всі зауваження прийму на майбутнє! Як добре, коли є такі наставники, як Ви! )))))))