" Встанеш раненько,
Віченьки вмивши,
Спокусою сповни
Зіниці по край,
Сонцю всміхнувшись,
Богу помолися,
Ну а тоді вже
Про мене згадай..."

Химерний Віршувальник

2013

Впаде у снігові замети
гаряча грудочка душі,
і не зігріють на планеті
когось не складені вірші...

Ти не за дальніми світами,
а тут - по другий бік гори,
але безодні поміж нами,
круті провалля і яри.
Аж ось
дзвінок перевертає
все верхи дригом, і слова,
мов пташки, пурхають між нами,
і давня притча ожива.

"Ти пам'ятаєш, як для тебе
я склав нехитрії рядки?"
"Щось про спокусу і про небо?"
"Невже не стерли їх роки?"

"Немовби...Встану я раненько,
спокусу в усмішку сховаю,
всміхнуся сонцю, помолюся,
ну а тоді тебе згадаю...

Чи так, мій любий?" "Майже вірно!
То чи пригадувала мила
мене щоранку на світанку,
як тільки віченьки відкрила?"

"Не знаю, любий, не згадаю,
та пам'ятаю я прекрасно:
коли зірки нас розлучили,
тоді для мене сонце згасло."

"А я гадав, що не любила,
а я тебе любив-кохав.
Чому життя нас розділило?
О як я Господа благав,
Щоб знову нам колись зустрітись,
хоч скільки років хай мине...
Пробач мені!" "О ні, коханий,
найперше ти прости мене!"

"Як ти жила?" "Та мандрувала
у спеку й холод і охоче
я попіл снігу спізнавала
й південне небо опівночі.

Міняла Крим на Рим і мовам
новим навчилась, і звичаям,
та не зустрілася з тобою
на цих вселенських виднокраях..."

Мій віршувальнику химерний,
з-під лоба синій погляд твій,
як давній відблиск ефемерний,
розбурхав марево надій.

"А як ти жив?" "У морі горя:
я ж не вберіг свою дружину,
похоронив ще молодою -
загинула в моїй машині.
Мені лишилась наша доня,
як пагінець маленький, рідний,
але вона уже доросла,
і я їй вже не так потрібний."

"А знаєш, що я теж віршую?
Недосконалі й хаотичні
мої вірші,
та ти відчуєш у цих словах
мій біль відвічний:
Чекай, зима, затихни, вітер,
морози сиві, не спішіть -
нам крихту б часу, щоби вспіти
душею душу відігріть..."

Та враз - гудки, замовк твій голос,
усе розвіялось, як сон,
коли в пухнасту кучугуру
упав "шпигунський" мій смартфон.

Все так і було насправді, крім смартфона - мусить бути якась інтрига, подумала я собі. Ця розмова відбулася зовсім недавно, і я ще досі під її впливом.