ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 * * *

Анна Візантійська - княгиня(цариця) Київської Руси, дружина князя Володимира.

Хрещена Русь цариці у дарунок
та ідолів потрощені кістки.
Гареми геть! Кохання Анни – трунок
і вогнище, що спалює містки.

Шерше ля фам – оту чарівну жінку,
єдину неповторну у житті.
Мотає ера чорно-білу плівку,
а там жінки, через одну, святі.

21.12.2013





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-12-22 08:22:04
Переглядів сторінки твору 3522
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.056 / 5.25  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.014 / 5.25  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2024.11.24 15:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-12-22 12:42:38 ]
Читаю і згадую Рогніду-Гориславу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-12-22 19:44:17 ]
У яких смислах згадуєте? Рогніда була поневолена, а Анна - родичка Візантійського імператора. Що їх порівнювати? Дякую за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-12-22 20:12:06 ]
У смислі святої. Анна, донька славнозвісної Феофано, сестра імператорів Василя і Костянтина, святою на той час не була аж ніяк. Володимир не любив її, так само, як і вона його. Не шлюб, а необхідність. Інша річ - Рогніда...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-12-22 20:35:55 ]
Хто зараз знає: любила чи ні? Анна не сприймала Володимира як язичника, а після хрещення його і Руси була(так мені здається, бо не можу сказати, що глибоко в темі)і дружиною(жінка), і порадником(статус княгині), і наставником(християнка). Хіба не довід на користь Анни є те, що Володимир, великий любитель жіночого роду, відмовився від своїх гаремів(кілька сотень наложниць)і прожив з Анною більше 20 років, до її смерті. Крім того є така історична версія, що саме Володимир почав будувати Софіївський Собор не тільки як данину прийнятої віри, але й як пам'ять про свою дружину. А кохання - це не догма. Самі знаєте: від кохання до ненависті - один крок; зтерпиться - злюбиться; любов зла, полюбиш і .... і т. д. Ми ж до них у ліжко не могли заглянути, щоб категорично стверджувати про відсутність почуттів. Усе покрито історичною димкою часу, але ті факти, що нам відомі, не заперечують їхнього кохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-12-22 20:46:13 ]
Може й так, справді, достеменно не знаємо. Але від гаремів відмовився (теоретично) перш за все тому, що став християнином. А порадник - точно не знає ніхто, але Володимир Візантійського патріарха все ж таки не прийняв на Русь. Особисто для мене Анна залишається лише отою залогою корони василевса. Проте, в джерелах можна знайти різні думки з цього приводу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-12-22 21:00:29 ]
Не знаю, як Ви, а я на знання історичної давнини не претендую. Користуюсь тим, що лежить на поверхні, тобто більш-менш відомо. Тому сперечатися не буду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-12-22 15:31:19 ]
Святих жінок історія виокремлює і тепер. Жаль тільки, що доводиться їм тепер, втрачаючи здоров'я, стояти на морозі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-12-22 19:45:20 ]
Ваша правда. Дякую, Богдане.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кримнець (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-22 16:45:51 ]
Крім Анни Візантійської була ще одна Анна - Новгородська - дружина князя Ярослава. Щоправда, це ім'я вона здобула після постригу (перший постриг у великокняжому домі в історії України). Зачислена до когорти святих (пам'ять 23 лютого). За життя з чоловіком звалася Іриною.
Отакі-от перші Анни Київської Русі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кримнець (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-22 16:51:55 ]
І ще (щойно прочитала) - благородну справу святої Анни Новгородської продовжила її внучка - також Анна - київська княжна (пам’ять 16 листопада).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-12-22 19:51:40 ]
Дякую, Олено, за цікаву інформацію. Анна Візантійська не стала святою, але те, що Володимира зарахували до сану святих - заслуга її дуже визначна. Мала великий вплив на свого чоловіка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2013-12-23 02:12:03 ]
Оригінальна думка щодо історії.... Сподабалась мініатюра...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-12-23 17:46:39 ]
Дякую, Шоне. Ви такій рідкісний гість, що Ваше "сподобалась" для мене вагоме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-12-23 13:39:31 ]
Шерше ля фам - оту єдину, неповторну... Не всім щастить, та усі мріють і шукають!
Сподобався вірш і коментарі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-12-23 17:51:49 ]
Дякую, Ксеніє. Шукають і знаходять... інколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-23 14:09:47 ]
Оце княгиня/цариця (у епфграфі)якось би увиразнити, бо була ж визначна правителька - велика княгиня Ольга - бабуся князя Володимира. Тепер теж у рангу святих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-12-23 17:53:48 ]
Дякую, Галино. Може прибрати слово "перша"?