ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 * * *

Анна Візантійська - княгиня(цариця) Київської Руси, дружина князя Володимира.

Хрещена Русь цариці у дарунок
та ідолів потрощені кістки.
Гареми геть! Кохання Анни – трунок
і вогнище, що спалює містки.

Шерше ля фам – оту чарівну жінку,
єдину неповторну у житті.
Мотає ера чорно-білу плівку,
а там жінки, через одну, святі.

21.12.2013





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-12-22 08:22:04
Переглядів сторінки твору 3293
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.056 / 5.25  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.014 / 5.25  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2024.11.14 20:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-12-22 12:42:38 ]
Читаю і згадую Рогніду-Гориславу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-12-22 19:44:17 ]
У яких смислах згадуєте? Рогніда була поневолена, а Анна - родичка Візантійського імператора. Що їх порівнювати? Дякую за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-12-22 20:12:06 ]
У смислі святої. Анна, донька славнозвісної Феофано, сестра імператорів Василя і Костянтина, святою на той час не була аж ніяк. Володимир не любив її, так само, як і вона його. Не шлюб, а необхідність. Інша річ - Рогніда...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-12-22 20:35:55 ]
Хто зараз знає: любила чи ні? Анна не сприймала Володимира як язичника, а після хрещення його і Руси була(так мені здається, бо не можу сказати, що глибоко в темі)і дружиною(жінка), і порадником(статус княгині), і наставником(християнка). Хіба не довід на користь Анни є те, що Володимир, великий любитель жіночого роду, відмовився від своїх гаремів(кілька сотень наложниць)і прожив з Анною більше 20 років, до її смерті. Крім того є така історична версія, що саме Володимир почав будувати Софіївський Собор не тільки як данину прийнятої віри, але й як пам'ять про свою дружину. А кохання - це не догма. Самі знаєте: від кохання до ненависті - один крок; зтерпиться - злюбиться; любов зла, полюбиш і .... і т. д. Ми ж до них у ліжко не могли заглянути, щоб категорично стверджувати про відсутність почуттів. Усе покрито історичною димкою часу, але ті факти, що нам відомі, не заперечують їхнього кохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-12-22 20:46:13 ]
Може й так, справді, достеменно не знаємо. Але від гаремів відмовився (теоретично) перш за все тому, що став християнином. А порадник - точно не знає ніхто, але Володимир Візантійського патріарха все ж таки не прийняв на Русь. Особисто для мене Анна залишається лише отою залогою корони василевса. Проте, в джерелах можна знайти різні думки з цього приводу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-12-22 21:00:29 ]
Не знаю, як Ви, а я на знання історичної давнини не претендую. Користуюсь тим, що лежить на поверхні, тобто більш-менш відомо. Тому сперечатися не буду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-12-22 15:31:19 ]
Святих жінок історія виокремлює і тепер. Жаль тільки, що доводиться їм тепер, втрачаючи здоров'я, стояти на морозі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-12-22 19:45:20 ]
Ваша правда. Дякую, Богдане.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кримнець (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-22 16:45:51 ]
Крім Анни Візантійської була ще одна Анна - Новгородська - дружина князя Ярослава. Щоправда, це ім'я вона здобула після постригу (перший постриг у великокняжому домі в історії України). Зачислена до когорти святих (пам'ять 23 лютого). За життя з чоловіком звалася Іриною.
Отакі-от перші Анни Київської Русі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кримнець (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-22 16:51:55 ]
І ще (щойно прочитала) - благородну справу святої Анни Новгородської продовжила її внучка - також Анна - київська княжна (пам’ять 16 листопада).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-12-22 19:51:40 ]
Дякую, Олено, за цікаву інформацію. Анна Візантійська не стала святою, але те, що Володимира зарахували до сану святих - заслуга її дуже визначна. Мала великий вплив на свого чоловіка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2013-12-23 02:12:03 ]
Оригінальна думка щодо історії.... Сподабалась мініатюра...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-12-23 17:46:39 ]
Дякую, Шоне. Ви такій рідкісний гість, що Ваше "сподобалась" для мене вагоме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-12-23 13:39:31 ]
Шерше ля фам - оту єдину, неповторну... Не всім щастить, та усі мріють і шукають!
Сподобався вірш і коментарі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-12-23 17:51:49 ]
Дякую, Ксеніє. Шукають і знаходять... інколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-23 14:09:47 ]
Оце княгиня/цариця (у епфграфі)якось би увиразнити, бо була ж визначна правителька - велика княгиня Ольга - бабуся князя Володимира. Тепер теж у рангу святих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-12-23 17:53:48 ]
Дякую, Галино. Може прибрати слово "перша"?