ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
* * *
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вже водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що біжать із крутосхилів
І затоплюють ярки.

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
***
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
ПЕРЕМОВЧИ МЕНЕ…
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
1935. Пісня про Щорса (в скороченні)
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Золоте телятко
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руки й притулю...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все до

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
"Любій Учительці від неслухняного учня"
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
* * *
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Василь Сліпак
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
* * *
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Княжна козацького степу: Епілог Пам’яті. Троянда і Полин
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями (Jefferson Airplane)
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
Княжна козацького степу: Намисто султана -- прокляття і любов (продовження 3)
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олексій Бик (1980) / Вірші

 ***
Лід під ногами кришиться і тріщить. Ти невразливий, це твій природній стан. В правій – бруківка, в лівій – фанерний щит: люди виходять битися за Майдан. Дим від пожежі стелеться в небеса, місто вдихає чортову каламуть. Мамо, не плачте! Мамо, я тут не сам. Нас тут, шаленців, янголи бережуть. Мамо, я усвідомив глобальну річ: рабське життя огидне, неначе твань. Кажуть, у нас тут ніби постала Січ, вся Україна труситься від повстань! Нас тут гартує полум’я і вода, ми приростаєм тілом до барикад. Врешті, ну що нам вдіє оця орда? Ми ж розучились рухатися назад. Нам не забракне мужності або сил – в люті морози тулимось до багать. Мамо, у них в полоні наш Чорновіл. Треба ж комусь іти його визволять...

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Галина Гнатюк 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олена Опанасенко 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-01-25 08:39:10
Переглядів сторінки твору 8566
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.714 / 5.5  (5.186 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 5.124 / 6  (5.202 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.07.28 11:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2014-01-25 09:00:46 ]
Це просто блискуче! І з точки зору поезії, і з точки зору правди. Дякую щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Бик (Л.П./М.К.) [ 2014-01-25 09:15:30 ]
Дякую, ваші слова гріють не згірш революційних багать)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-01-25 09:32:08 ]
" наш Чорновіл" - це хто? Чорновіл у полоні...Тут щось не так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2014-01-25 09:39:56 ]
Пане Сергію! З барикад видно пам'ятник... Ви не знали, що він є у Києві?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-01-25 09:43:36 ]
З барикад багато чого видно... У творі навіть натяку немає на пам'ятник...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Бик (Л.П./М.К.) [ 2014-01-25 09:49:14 ]
Сергію, цей вірш не зрозуміють ті, хто не ТАМ. Але вірш не про них і не для них.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-01-25 09:56:10 ]
Я ТАМ, але " Мамо, у них в полоні наш Чорновіл. Треба ж комусь іти його визволять " - не розумію...Ніяка орда у полон ниньки Чорновола взяти не може.Хіба що - пам'ятник... (:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2014-01-25 09:57:33 ]
Як для мене, то вірш потрясаючий саме тому, що тут усе абсолютно прозоро, а не "сонцебризно- барвінкоцвітно". А зробити єдине зусилля, аби побачити пам'ятник за барикадами - читач зможе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2014-01-25 09:38:09 ]
...ми приростаєм тілом до барикад...
просто фізично відчуваю, як це!..
Янголи, вбережіть!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-25 10:16:04 ]
!!!
сильно.
закінчення вражає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-01-25 10:26:12 ]
Поезія, неймовірної сили і правди! Поезія Людини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-01-25 17:18:59 ]
Стискається серце від болю і гордості за наших синів та онуків! Така Поезія пробуджує найглибші почуттяУклін Вам, Олексію! Хай береже Бог!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2014-01-25 17:39:36 ]
Мамо, я усвідомив глобальну річ: рабське життя огидне, неначе твань. Кажуть, у нас тут ніби постала Січ, вся Україна труситься від повстань! - мурашки по шкірі, сльози на очах. Неперевершено.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2014-01-25 20:34:31 ]
гарний вірш. з Чорноволом чи без


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-01-25 23:28:53 ]
Олексію, твір потужний, як і Ваша життєва позиція!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Бик (Л.П./М.К.) [ 2014-01-26 14:43:37 ]
дякую, друзі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Опанасенко (Л.П./Л.П.) [ 2014-02-17 11:38:18 ]
Цікаво, чому в 90% цих революційних віршів автори звертаються до мами?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Бик (Л.П./М.К.) [ 2014-02-17 20:16:30 ]
Можу тільки за себе пояснювати, але це особисте.