ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.05.20 09:48
Запроданець – то не пусті слова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…

Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,

Віктор Кучерук
2024.05.20 05:12
Віком ослаблена пам'ять
Зраджує нині мені, -
Плутаю дати з місцями,
Змішую ночі та дні.
Вже пригадати несила
Часу подій і розмов, -
Стан - мов позбавивсь вудила
В товщі води риболов.

Володимир Бойко
2024.05.20 01:53
Московська зараза гидка і брутальна,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, мов зашморгом душить.

Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не знищені свинособаки,

Артур Курдіновський
2024.05.20 00:49
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.

Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос

Ілахім Поет
2024.05.20 00:04
биті жаки й калачики терті
впалі ангели ой не святі
ти мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі

для такого занадто вже палко
дуже гаряче все це - ще б пак
далебі, ти не скромна фіалка

Ілахім Поет
2024.05.19 21:12
Місто зустрічей, місто небажаних втрат.
Місто гарних жінок і славетних мелодій...
Діамант - 800 чи років, чи карат.
І шукати подібної цінності годі.

Філіжаночка щастя - чого треба ще
В місті дивних легенд і веселих кав'ярень?
Місто, де всі надії

Світлана Пирогова
2024.05.19 18:28
Вже сердитий зранку Толя,
На дружину знов кричить.
Не зварила їсти Оля,
Як змія тепер сичить.

В хаті бруду по коліна,
Не помиті тарілки.
Що це в нього за дружина,

Євген Федчук
2024.05.19 15:01
Травень місяць на порозі. Сонце в небі світить
Та так світить, що, неначе, справжнісіньке літо.
Сидять діди на лавочці, вже їх розморило.
Видається, все, що можна вже обговорили.
Отож, сидять, подрімують, кості вигрівають,
Про що б ще поговорити, под

Козак Дума
2024.05.19 13:59
Одного погожого ранку, у перші дні березня, велика ватага любителів підлідного лову зібралася за околицею села Новокиївка, на самому березі Дніпра. Оскільки сьогоднішній день був вихідним, багато мешканців вирішили спробувати свого щастя – змістовно прове

Володимир Бойко
2024.05.19 12:13
Потвори видають свою потворність за неповторність. Росіяни поважають тільки підкорені народи, усіх інших ненавидять або бояться. Ті, що прикидаються носіями абсолютної істини, найчастіше і є абсолютними брехунами. Правду можна скомпілювати так,

Олександр Сушко
2024.05.19 11:36
Сусідка укотре прийшла зарюмсаною. Це й не дивно, бо власне чадо щоденно мордує власну неню. З виду - хлопець як хлопець: повнощокий, сідниці ледь улазять у штани, пузо звисає аж до колін. І це при тому, що йому всього лишень 25 годочків і ніякі хвороб

Микола Соболь
2024.05.19 09:09
Кажеш, з Чорноволом за столом
у буфеті Ради сьорбав зупу?
В'ячеславе, що ж Ви це лайно
не втопили в тій тарілці супу?!
19.05.24р.

Віктор Кучерук
2024.05.19 06:04
Зігріває сонечко повіки
І обличчя обдає вогнем, -
Цілий день, немов сумлінний лікар,
Сяянням обстежує мене.
Усього пронизує промінням,
Щоб я радо стверджував затим:
Сонце залишається незмінно
Неутомним, милим, дорогим…

Микола Соболь
2024.05.19 04:20
Открытое письмо Артуру Курдиновскому Артур Дмитриевич, меня смутили и даже весьма огорчили Ваши последние по времени публикации. Несколько цитат. О русском языке - «свинособача мова» («Народу, отрезающему головы»). Однако в миру, как говорится, Вы об

Артур Курдіновський
2024.05.19 02:31
У колгоспі "Червоне дишло"
Вся свідома громадськість вийшла.
Уперед понесли їх ноги,
Перекрили усі дороги.

Транспорант несе дядя Юра,
Визначна й відома фігура.
І кричить він, хоча й не хлопчик:

Вадим Василенко
2024.05.18 20:22
Заступаєш у тінь, як у сірий, понурий куток,
Не прикритий від ока, що зрить віковою злобою.
Підійшовши до прірви, торкаєшся краю ногою,
Прислухаючись. Серце й годинник відлічують крок.
Чий це вирок? Урок? І ти зводиш свій зір, як курок.
Але це пантом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Тоді

...Коли в UA й не чули різних страхів,
і дирижабль Рахів-London-Рахів
ще не літав ні звідти, ні туди...

Коли пухнасті хмари ткали з вати,
а я гостив по тижню в Гайавати
і ще не знав тлумачення біди...

Коли жінки й дівчата нехороші
ще не дійшли любитися за гроші –
mademoiselle, charmant! pardon, madame…

Коли „Рожеве”, „Біле” і „Столове”
було дешевше жому і полови,
а у містах із кранів тік „Агдам”...

Коли тинявся, пив, молився Богу,
читав про sex, шукав про tantra-йогу,
не брав до серця кашу в голові...

Коли іще не було „Кока-Коли”
і „Pepsi” теж. І всі з моєї школи
ще цілий рік лишалися живі...

Коли не слухав, пробував курити,
не знав про що з жінками говорити,
не ночував, палив назад мости...

Коли – за слово! – билися до крові.
Коли були стакани паперові!
Коли не знав що є на світі ти...


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Сянька Радомська 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-18 23:45:16
Переглядів сторінки твору 5787
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.968 / 5.4  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 5.040 / 5.5  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-19 00:08:19 ]
пане Сергію, Пару Віршів Тобі, як і інші Ваші твори - вражають. Маленькими штрихами передати цілі пласти ЧАСУ, епохи - справжня майстерність... Ера "ДО тебе".

і все так природно, так невимушено... читати Вашу поезію - насолода. дякую

щиро,
Павленок


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2007-02-19 00:24:07 ]
Дякую Вам, Ірино.
Висока оцінка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-19 00:25:35 ]
Сергію, отримав велике задоволення від цих віршів!
Вони - супер! Заодно і посміявся :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2007-02-19 00:30:57 ]
Дякую, Ярославе. Я намагався щоб було смішно крізь сумно (чи навпаки?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-19 00:53:44 ]
Прекрасні вірші. Цікаві, якось всього у них багато... спогади, почуття, емоції. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редактор Майстерень (М.К./Л.П.) [ 2007-02-19 17:26:19 ]
Вірші Сергія прекрасні, як завжди.Вони звучать доволі переконливо, впевнено. Здається, ніби автор розмірковує вголос, а мовленєвий пульс (чи це просто потужний енергетичний струм поетичного голосу?) безпомилково заримовує думки, оприлюднені, звичайно ж, у вигляді слів. Влучно, неординарно, неповторно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редактор Майстерень (М.К./Л.П.) [ 2007-02-19 17:28:02 ]
І головне, що такій поезії хочеться вірити - кожному слову і звуку...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сянька Радомська (М.К./Л.П.) [ 2007-02-19 23:58:27 ]
Оригінальна побудова вірша.
Та й взагалі цікавий підбір означення отого „коли”.
Але от в кінці чекала підсумку. Короткого, лаконічного. Але все ж його. Ну от чогось бракує, як на мене. Незавершеним виглядає вірш, і навіть назва цього не компенсує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-19 01:16:57 ]
"...Коли іще не було „Кока-Коли”
і „Pepsi” теж. І всі з моєї школи
ще цілий рік лишалися живі..."

Pepsi вже було. Принаймні в Києві. Але то не головне. Головне - ще майже рік.