ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.19 11:07
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.

Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вмить водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що побігли з крутосхилів
У провалля та ярки.

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руки й притулю...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все до

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Тоді

...Коли в UA й не чули різних страхів,
і дирижабль Рахів-London-Рахів
ще не літав ні звідти, ні туди...

Коли пухнасті хмари ткали з вати,
а я гостив по тижню в Гайавати
і ще не знав тлумачення біди...

Коли жінки й дівчата нехороші
ще не дійшли любитися за гроші –
mademoiselle, charmant! pardon, madame…

Коли „Рожеве”, „Біле” і „Столове”
було дешевше жому і полови,
а у містах із кранів тік „Агдам”...

Коли тинявся, пив, молився Богу,
читав про sex, шукав про tantra-йогу,
не брав до серця кашу в голові...

Коли іще не було „Кока-Коли”
і „Pepsi” теж. І всі з моєї школи
ще цілий рік лишалися живі...

Коли не слухав, пробував курити,
не знав про що з жінками говорити,
не ночував, палив назад мости...

Коли – за слово! – билися до крові.
Коли були стакани паперові!
Коли не знав що є на світі ти...


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Сянька Радомська 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-18 23:45:16
Переглядів сторінки твору 6382
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.969 / 5.4  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 5.040 / 5.5  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-19 00:08:19 ]
пане Сергію, Пару Віршів Тобі, як і інші Ваші твори - вражають. Маленькими штрихами передати цілі пласти ЧАСУ, епохи - справжня майстерність... Ера "ДО тебе".

і все так природно, так невимушено... читати Вашу поезію - насолода. дякую

щиро,
Павленок


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2007-02-19 00:24:07 ]
Дякую Вам, Ірино.
Висока оцінка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-19 00:25:35 ]
Сергію, отримав велике задоволення від цих віршів!
Вони - супер! Заодно і посміявся :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2007-02-19 00:30:57 ]
Дякую, Ярославе. Я намагався щоб було смішно крізь сумно (чи навпаки?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-19 00:53:44 ]
Прекрасні вірші. Цікаві, якось всього у них багато... спогади, почуття, емоції. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редактор Майстерень (М.К./Л.П.) [ 2007-02-19 17:26:19 ]
Вірші Сергія прекрасні, як завжди.Вони звучать доволі переконливо, впевнено. Здається, ніби автор розмірковує вголос, а мовленєвий пульс (чи це просто потужний енергетичний струм поетичного голосу?) безпомилково заримовує думки, оприлюднені, звичайно ж, у вигляді слів. Влучно, неординарно, неповторно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редактор Майстерень (М.К./Л.П.) [ 2007-02-19 17:28:02 ]
І головне, що такій поезії хочеться вірити - кожному слову і звуку...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сянька Радомська (М.К./Л.П.) [ 2007-02-19 23:58:27 ]
Оригінальна побудова вірша.
Та й взагалі цікавий підбір означення отого „коли”.
Але от в кінці чекала підсумку. Короткого, лаконічного. Але все ж його. Ну от чогось бракує, як на мене. Незавершеним виглядає вірш, і навіть назва цього не компенсує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-19 01:16:57 ]
"...Коли іще не було „Кока-Коли”
і „Pepsi” теж. І всі з моєї школи
ще цілий рік лишалися живі..."

Pepsi вже було. Принаймні в Києві. Але то не головне. Головне - ще майже рік.