ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Одержимому
Клич сурми... Ти на подих лицар -
Лати світяться, зброї ляскіт.
Б`є життя - вигина в зіницях
У підкову (що з долі) щастя.

Правду трепіт ознаменує...
Як надати рукам їх волю,
Серце власне биття не чує
І тупе до чужого болю.

Не зцілити оплаткам гніву,
Не напитись з того в що плюнув.
Та не рвуться надиво диву
Перетягнуті надто струни.

Хто блаженний - той в перших лавах.
Труп за трупом - земна дорога...
Не шукайте для себе слави,
Кров змиваючи з перемоги.

Де сирітками квітнуть діти,
Пантеони будує горе -
Там конає любови вітер,
Не пройшовши в душевні пори.

19 Лютого 2007




Найвища оцінка Наталія Клименко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Любов Вороненко 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-19 17:19:40
Переглядів сторінки твору 4384
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.731 / 5.33  (5.079 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.649 / 5.25  (5.142 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.08.02 16:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-19 18:00:15 ]
Шикарний твір. Експресія, ритміка, смислове навантаження... Все на високому рівні. Юрко, якщо дозволиш, все ж пару маленьких питаннячок...
"Вигина, мов крицю..." Образ "криці" , зазвичай, це щось непорушне, сильне, міцне... А тут складається враження, що вона якась "гутаперчива". Не зовсім знаю фізичні можливості криці, проте здається , що вона скоріше зломиться, аніж зігнеться... Проте, дивлячись під якою температурою це робити... :))Сумніви в цьому.
"Перетягнуті зайво струни". Може "зайво" краще поміняти на "надто"?
"Де сирітками квітнуть діти". "Квітнути" "сирітками"? Ну не знаю... Якось не дуже стикується...
Проте вірш - сильний. Так тримати :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-19 19:59:35 ]
Привіт Сержко,
Дуже вдячний Тобі за зауваги.
Я вніс певні зміни... (зараз пан Олесь - зроблять заувагу - за поспіх) :-)
Залишив останню заувагу без змін - "сирітки" - це ще назва квіток, тому тут я вбачаю двоякий зміст.:-)
Ще раз - з вдячністю Юрко. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-19 21:34:00 ]
Привіт Юрію, привіт Сергію. Поки читаю вірша може переглянете нову нашу сторіночку - віршів на тему, вірніше "Поезії образу".І місто, заодно, також може впізнаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-20 01:54:38 ]
Сильний вірш, Юрію... аж дух захопило.
"Серце власне биття не чує
І тупе до чужого болю."
Люди часто не помічають чуго болю на жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-20 15:46:30 ]
Майстерні,
Хотів запитатися - ця нова тема - то вірш(і) подавати під темою #5 чи у моментарях до поданого лінку? (Мав на увазі - Поезії образу.)
Поезії образу повинні відповідати поданій свілині?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-20 15:49:03 ]
Привіт Мартусе,
Дякую. Я от тільки сьогодні вийшов на роботу - у нас вчора був вихідний - День Президентів. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-20 16:15:19 ]
Привіт Юрію.
Так, до світлини http://www.maysterni.com/publication.php?id=9923 найкраще додавати тексти коментарями. Якщо вже вірш дуже гарний, то і на своїй сторіночці опублікувати його паралельно можна. Із вказуванням Url контексту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-20 16:32:15 ]
Дякую Володимире за роз`яснення,
Цікава тема - обов`язково щось нашкробаю. :-)
P.S.
Може бути по англійськи чи краще по українськи?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-20 16:37:47 ]
Юрію, це вже, як получиться, і те, й інше вкрай цікаво, - особливо з-під пера Знавців ландшафту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-20 20:17:51 ]
Завтра ( як не забуду ) притарабаню фотоапарат і вишлю Вам те що я бачу. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2007-02-21 20:12:42 ]
Мабуть, це поезія про змарноване життя, а жаль, що так сумно все закінчилося, одне тішить, що у цій руйнації любові жінка участі не брала. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-21 20:34:32 ]
Маєте рацію Любове - жінка тут "поза грою" - йшлося про загально-людську любов...:-)