ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.03.07 00:36
Найдорожча перлина України
Народний голос і народна пісня
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.

І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн

Богдан Манюк
2026.03.06 21:15
Братство Каменя
Світлини в підгаєцькому підземеллі


Фірма

З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.

Юрко Бужанин
2026.03.06 18:18
***
Нарешті я збагнув,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,

Артур Сіренко
2026.03.06 17:20
Камінь серед ведмежих ягід
На подвір’ї кляштору містики
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,

С М
2026.03.06 16:15
Зле дівча (The Doors)
Зле дівча, повне вроди
Порятунок людського роду
Личко горде

Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати

Юрій Лазірко
2026.03.06 16:03
Може Ви Чули ---українська рок-балада
у кожної дороги є поріг...
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову

Артур Курдіновський
2026.03.06 15:55
Сморід
Життя - безодня,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.

Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,

Олена Побийголод
2026.03.06 11:48
1920. Марш Будьонного
Анатолій Д’Актиль (1890-1942)

А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими

Борис Костиря
2026.03.06 11:12
Миті
Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.

Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,

Юрій Гундарів
2026.03.06 09:54
Григір Тютюнник: бути Собою
березня 1980 року завершив свій земний шлях неповторний майстер новели, письменник трагічної долі, який завжди був «Собою, Особою, себто особливим»…
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма

Богдан Манюк
2026.03.06 07:58
Братство Каменя
продовження)

Ярослав Саландяк

Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,

Віктор Кучерук
2026.03.06 06:05
* * *
Ранкове затишшя... Півсонні тумани
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро

Артур Курдіновський
2026.03.06 00:43
Я - Зима (сонет)
Дарую щедро крижані октави
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.

Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",

Володимир Бойко
2026.03.06 00:21
Довколополітичні думки -10
Мовою ворога шукають друзів серед ворогів. Між політиками і повіями існують взаємоповага і взаємозамінність. Вічний диктатор – «вічний двигун» московської влади. Той, хто голосніше кричить, створює ефект чисельної переваги. Злочинам сприяють б

Богдан Манюк
2026.03.05 19:21
Братство Каменя
Підгаєцький міф у правдивих живих світлинах

Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук

Євген Федчук
2026.03.05 17:59
Легенда про раффлезію
Бува, дорветься хтось до влади і вважа,
Що він величніший з правителів усіх.
Що усі люди – то комашки біля ніг,
Він оком кине й всі виконувать біжать.
Що знає він, як всі народи мають жить
І має право шлях указувати їм.
Що за життя ще має стати він
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Відхід
Загнеться час - загасну сам не свій,
По мідяку на око ляже спокій.
Живця вірветься дзвонів перебій
І стане лунко, де було глибоко.

Останні пригошні повітря, з губ
Життя збере притоптані суниці...
І по-клітинно просякнеться труп
Порожністю тілесної божниці.

У згустки пам`яті зіб`ється шлях,
Прославши подих з першого в останній.
Обітниця розшиє на губах
Симптоми потойбічного мовчання.

Труни торкнеться ближнього теплінь,
У спогад хусточка сльозу сховає.
Погрузне тлінь, де споконвічна тінь
Розстелиться в рядках "Тут спочиває..."

Зацвяхне серце в стуці молотка,
Два метри, яма, опуски, лопата.
І буде сипатись життя в грудках...
Так пригортають лиш земля та мати.

22 Лютого 2007

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-22 16:13:22
Переглядів сторінки твору 5418
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.549 / 5.5  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.678
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.06 16:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 18:55:22 ]
Який жах....
Це перше, що прийшло в голову...
Так натуралістично - і в той же час дуже образно... Не хочу навіть про таке думати...Страааашно...
Привіт, Юрку!;))

PS.Отут от :Обітниця затає на губах....
Може, не ЗАТАЄ?
Може, розтопить?
Чи ще якось... Бо затає - то, мабуть, затаїть, але - не затає...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 19:06:04 ]
Олю - слушна заувага, вже виправив.
Дякую.
Як тепер?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-02-22 19:16:50 ]
Натуралістично - безперечно, прекрасно і жахливо - так. Одне лишень - "втрИмає" чи "втримАє"? Може "і хусточка вже сліз не витирає"? Хоч, звісно, Вам краще знати))) А вірш справді гарний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 19:29:34 ]
Наталю,
щоби не було непевності, я подав "запасний варіант. :-)
Дякую - цього вірша є близнюк, але схожий з цим лишень за темою... :-)
Згодом я їх злучу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 21:02:47 ]
Все одно - страшно;))
....І по-клітинно просякнеться труп
В порожності тілесної божниці........
Брррр...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-22 21:32:11 ]
Привіт, ЮРКУ! Слухай, хто з нас комп`ютерщик, а хто патанатом, га? :))) Загалом - непоганий вірш, є парочка ЗНАХІДОК - "По мідяку на око ляже спокій",
"Зацвяхне серце в стуці молотка", є парочка речей, котрі я не дуже розумію. Зокрема:
В останніх ворохах легень зкоцюб,
Єство надійде ротом в сукровиці.
І по-клітинно просякнеться труп
В порожності тілесної божниці - просякнеться сукровицею (наголос на О), яка виллється з рота? То куди вона ллється - з рота - чи хтось заливає її для бальзамування поклітинно?
Прославший - прославши?
І часом безвіч до кісток всихати? (Не зрозумів, що буде всихати? Що таке безвіч?
І наостанок - вірш залишає якесь надто гнітюче враження, навіть як для лікаря. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-22 21:34:22 ]
І ще добре придивись до слова ВОРОХАХ, чи це не русизм? Наголос там на першій О?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 22:34:55 ]
Славцю,

Дякую за слушні поради:
***
змінив повністю 4 і 5 рядки...
***
"Прославши" - це вірно - випавив
***
"безвіч" - це синонім до слова "вічність"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-23 16:39:27 ]
Славцю,
Замінив повністю останній рядок, думаю що вірш став теплішим від цього...:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2007-02-23 18:32:30 ]
Тільки добрався до кнопки,і зразу - цей вірш,
шкода,не встиг на початок, прочитав вже готовий.
Останній рядок надає такої теплоти,шо відчуття
приреченості і відчаю зникає.Кожен з нас про це думає, не всі так напишуть.Сподобалось !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-23 19:00:42 ]
Дякую Вячеславе,
Добре що й не читали попереднього варіанту - бо було би дуже холодно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-19 11:41:00 ]
Що ж, наші колеги вже все добре оглянули, маєш Юрію їм вислати пива :)
Вірш видався дуже самобутнім.
Можливо є деякі зауваги тільки стосовно стилю?
Твір, як на мене знаходиться на межі різних напрямків (можливо модернізму, романтизму) :)

Цікаво поглянути на твір із різних стильових кутів. Ось спробую з кордонів постмодернізму (не іронічного модернізму, а правдивого постмодернізму):
Загнеться час - (я) (і?) згасну сам не свій,
і стане легко, де було глибоко. (стане легко - гарне рішення, але можливо є і ще якісь "лунко", "прозоро"...?)
(порожністю) тілесної божниці ?
і (в?) (пам'ять?) хусточка (з очей) сховає. (?)
Ще буде (теплитись?) життя в грудках. (?)

"Так пригортають лиш земля та мати" - дуже сильний рядок, ніби трохи відсторонений, що, може, й дуже добре? І потрібно трохи часу, так? аби відсторонено побачити твір точніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-19 20:46:40 ]
Знова вдячний за уважне око,
Вніс зміни. Прошу переглянути.
З пивом - нема проблем - при найближчій нагоді -
хоч відро. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-10 18:43:41 ]
Цікавий вірш, найбільше мені приглянулась строфа:

Труни торкнеться ближнього теплінь,
У спогад хусточка сьозу сховає.
Погрузне тлінь, де споконвічна тінь
Розстелиться в рядках "Тут спочиває..."



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2007-07-10 19:39:55 ]
Привіт, Юра! Якось пропустила я цього вірша. Справді жахливу тему ти обрав. Я не знаю який там був перший варіант, але і від цього мурашки по тілу. Пиши про веселе, про щастя, про кохання, про життя :). Не хочеться сумувати. Але цей вірш дуже сильний.