ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Кондратюк / Вірші

 Фінал спектаклю
(дзеркало в моїй гримувальній)

під ранок прокидаюсь і не сплю
в задусі надоїдливих думок
та вкотре день мені дає урок
я скаженію, навіснію, злюсь

я все не вірю, що усе не так
я злюсь на себе (а на кого ж злитись)
то хто ж примусив дзеркало змінитись
що скільки не стараєшся дивитись
а сам себе у нім не впізнаєш

отой старий, що дивиться на мене
то ще не я, але, але, але…
і хоч життя, здається, не мале
та схоже на трагічну сцену…




Найвища оцінка Наталія Клименко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 4.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-02-20 20:45:27
Переглядів сторінки твору 3198
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.669 / 5  (4.753 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.562 / 5.09)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Жінкам на 8 БЕРЕЗНЯ
Автор востаннє на сайті 2022.10.04 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-20 21:11:26 ]
Загалом сподобалась ідея, що причиною зміни зображення у дзеркалі є саме дзеркало. Непогане закінчення. Можливо, приймете кілька зауважень (їсти не дай, дай покрити... правильно :))-
отой старик, що дивиться на мене -
той дідуган, що дивиться на мене
Старик - русизмом попахує :)),
та сам , та схоже (можливо - а сам...)
З нетерпінням чекаю нових віршів!
я ВСЕ не вірю, що УСЕ не так - це повторення ріже вухо,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-20 22:49:01 ]
Старик - дуже невдале слово. Дідуган краще. Або старий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-21 08:21:45 ]
Дякую, Ларисо!
Дякую, Ярославе!
Мені редагує книжку Володимир Білобровець. Дуже розумна поміркована людина, професор, викладач, літератор.
З приводу русизмів у мене, і правок, я наслухався від нього багато (виріс я при "совку" і нажаль вихований "совком", вулицею).
Але щодо цього вірша жодних зауважень не було. Навіть слово "старик" обговорювалось. Не згоден що це русизм, в українській воно має інше значення,(відтінок, якщо хочете).
Хоча...
Хочеш бути прочитаним - будь зрозумілим!
(Як сентенція?)
Правлю, але залишаю кінцевий результат для роздумів.
Дякую за оцінки і коменти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-21 08:34:41 ]
Ларисо, Ярославе!
Ми з вами якось на одній хвилі...
У мене є серія робіт (різьба по дереву). Там такі патлаті, бородаті дядьки. Так от я їх разом (всю серію) називаю дідами.
І якось довго ми сперечались на виставці в Києві на ВДНХ. Я все доказував, що в місті де я народився слово дід має і значення близье до "кобзар", бродячий філософ, мудрець (але бродячий). Невибагливий до зовнішності (одіж) старий, мудрий, дуже розумний (але неподає виду), сивий, патлатий-вусатий, битий-перебитий, самотній чоловік в якого все життя в дорозі від села до села.
От вам і дід, і старик...
Українська мова вона найбагатша не тому що це моя рідна мова, а тому що у ній усе (кожен предмет, подія) має свою назву. Кожне слово, крім того має дуже багато відтінків. Може дякуючи тому що на нашу мовк було стільки впливу і тиску, вона змінюючись стала такою багатющою.
Я працюю в Центрі народної творчості і попоїздивши по області і Україні бачу наскільки мова змінюється, наскільки вона багата. Я веду мову про справжніх носіїв мови - про село.
Місто навряд чи може бути прикладом. А ми з вами, скоріше, виняток.
Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2007-02-21 10:02:22 ]
Досить цікава думка :). А як ви думаєте, Юрію, хто в кого повинен вчитися мови: бабусі й дідусі в селі із своїми діалектами в нас, чи ми в них? Якщо взяти до уваги всі діалекти і запозичені слова, які "гуляють" у розмові різних областей, то чи можна назвати ту мову збагаченою? Є українська літературна мова. Я думаю, що ми повинні звертати увагу на той "кістяк" чи ні? (Однак, я не маю на увазі те, що не повинно бути неологізмів - це трохи інше :). Якщо вживати і залишати всі слова, які так чи інакше залишилися у мові (вплив російської, польської і т. д.), то чи не щезне з часом українська?
Як на мене, то нехай собі буде російська окремо :).
Але згідна, що наша мова найкраща :). До кожного слова стільки синонімів. То чи потрібна нам калька іншої мови?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-21 22:22:01 ]
Я думаю, що те слово було перекрученим на російський манер словом "старець". Старцювати - має значення російською "просить подаяние", тобто схоже на те, що Ви написали, Юрасю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-21 22:23:00 ]
Дякую, що Ви все ж змінили. Як на мене - значно краще.