ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Борис Костиря
2026.02.26 11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків

Тетяна Левицька
2026.02.26 09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.

До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози

Віктор Кучерук
2026.02.26 06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Кондратюк / Вірші

 Фінал спектаклю
(дзеркало в моїй гримувальній)

під ранок прокидаюсь і не сплю
в задусі надоїдливих думок
та вкотре день мені дає урок
я скаженію, навіснію, злюсь

я все не вірю, що усе не так
я злюсь на себе (а на кого ж злитись)
то хто ж примусив дзеркало змінитись
що скільки не стараєшся дивитись
а сам себе у нім не впізнаєш

отой старий, що дивиться на мене
то ще не я, але, але, але…
і хоч життя, здається, не мале
та схоже на трагічну сцену…




Найвища оцінка Наталія Клименко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 4.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-02-20 20:45:27
Переглядів сторінки твору 3243
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.669 / 5  (4.753 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.562 / 5.09)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Жінкам на 8 БЕРЕЗНЯ
Автор востаннє на сайті 2022.10.04 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-20 21:11:26 ]
Загалом сподобалась ідея, що причиною зміни зображення у дзеркалі є саме дзеркало. Непогане закінчення. Можливо, приймете кілька зауважень (їсти не дай, дай покрити... правильно :))-
отой старик, що дивиться на мене -
той дідуган, що дивиться на мене
Старик - русизмом попахує :)),
та сам , та схоже (можливо - а сам...)
З нетерпінням чекаю нових віршів!
я ВСЕ не вірю, що УСЕ не так - це повторення ріже вухо,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-20 22:49:01 ]
Старик - дуже невдале слово. Дідуган краще. Або старий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-21 08:21:45 ]
Дякую, Ларисо!
Дякую, Ярославе!
Мені редагує книжку Володимир Білобровець. Дуже розумна поміркована людина, професор, викладач, літератор.
З приводу русизмів у мене, і правок, я наслухався від нього багато (виріс я при "совку" і нажаль вихований "совком", вулицею).
Але щодо цього вірша жодних зауважень не було. Навіть слово "старик" обговорювалось. Не згоден що це русизм, в українській воно має інше значення,(відтінок, якщо хочете).
Хоча...
Хочеш бути прочитаним - будь зрозумілим!
(Як сентенція?)
Правлю, але залишаю кінцевий результат для роздумів.
Дякую за оцінки і коменти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-21 08:34:41 ]
Ларисо, Ярославе!
Ми з вами якось на одній хвилі...
У мене є серія робіт (різьба по дереву). Там такі патлаті, бородаті дядьки. Так от я їх разом (всю серію) називаю дідами.
І якось довго ми сперечались на виставці в Києві на ВДНХ. Я все доказував, що в місті де я народився слово дід має і значення близье до "кобзар", бродячий філософ, мудрець (але бродячий). Невибагливий до зовнішності (одіж) старий, мудрий, дуже розумний (але неподає виду), сивий, патлатий-вусатий, битий-перебитий, самотній чоловік в якого все життя в дорозі від села до села.
От вам і дід, і старик...
Українська мова вона найбагатша не тому що це моя рідна мова, а тому що у ній усе (кожен предмет, подія) має свою назву. Кожне слово, крім того має дуже багато відтінків. Може дякуючи тому що на нашу мовк було стільки впливу і тиску, вона змінюючись стала такою багатющою.
Я працюю в Центрі народної творчості і попоїздивши по області і Україні бачу наскільки мова змінюється, наскільки вона багата. Я веду мову про справжніх носіїв мови - про село.
Місто навряд чи може бути прикладом. А ми з вами, скоріше, виняток.
Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2007-02-21 10:02:22 ]
Досить цікава думка :). А як ви думаєте, Юрію, хто в кого повинен вчитися мови: бабусі й дідусі в селі із своїми діалектами в нас, чи ми в них? Якщо взяти до уваги всі діалекти і запозичені слова, які "гуляють" у розмові різних областей, то чи можна назвати ту мову збагаченою? Є українська літературна мова. Я думаю, що ми повинні звертати увагу на той "кістяк" чи ні? (Однак, я не маю на увазі те, що не повинно бути неологізмів - це трохи інше :). Якщо вживати і залишати всі слова, які так чи інакше залишилися у мові (вплив російської, польської і т. д.), то чи не щезне з часом українська?
Як на мене, то нехай собі буде російська окремо :).
Але згідна, що наша мова найкраща :). До кожного слова стільки синонімів. То чи потрібна нам калька іншої мови?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-21 22:22:01 ]
Я думаю, що те слово було перекрученим на російський манер словом "старець". Старцювати - має значення російською "просить подаяние", тобто схоже на те, що Ви написали, Юрасю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-21 22:23:00 ]
Дякую, що Ви все ж змінили. Як на мене - значно краще.