Я так уважно прочитав твір і подумав - треба троха поштрикати його на надійність:
Отже спочатку просто запитання:
***
ФШМ - це що Футбольна Школа Майстрів??? :-)))
***
Ви спеціально міняли розмір вірша після 8го рядка???
***
"зайняти чергу на місце під сонцем" - які зміст укладений у зайнятті черги???
***
"Я з глини зліплю нам обом статуетку" - чому ви так думаєте, що комусь іншому буде потрібна Вашої героїні статуетка???

А тут ось мої щирі враження:

***
Я не знаю, як Ви - а я люблю, коли вірш несе в собі якийсь логічний сенс. Отже так:
***
"Спустити курок, попрощатись зі страхом" - якось не послідовно вийшло.
Логічно - 1)прощання, 2)спуск. ( Хіба поставити "-", тоді це стає рівнозначною подією).
***
Так виглядає зі змісту, що "страх" = "буденних проблем".
Чи Ви натискали на курок вбити "страх", а розстріляли "буденні проблеми"???

З повагою,
Юрій :-)

Дуже приємно що Ви, пане Юрій, уважно прочитали твір! Тож з радістю відповім на всі Ваші "штрикання". :)
1. ФШМ - це Федеративні Штати Мікронезії, держава знаходиться в Тихому Океані, дуже милі краї.
2. Розмір вірша незмінний - 3/4, мовою музики. Наголошені і ненаголошені склади чергуються послідовно, їхня кількість у кожному рядку є однакова. Це щодо будови вірша. Якщо вас бентежить розмір, і Ви можете обґрунтувати спостережену його зміну - далі поговоримо про це більш детально.;)
3. Тепер щодо "місця під сонцем". Як Ви, мабуть, помітили, це метафора. Який зміст? А чи Ви не прагнете до кращого? Гадаю, кожна людина прагне знайти своє "місце під сонцем", але воно нікому не дається за дарма, а якщо й дається, то те сонце зразу обпікає, бо людина, яка не "займала черги" не вміє ним користуватися! На своє щастя треба чекати й терпіти.
4. Героїня мого вірша звертається не до "когось іншого", а до близької їй людини, що випливає з контексту. Адже часто вживається "ми", коли йде мова про спільні задуми, спільну мету, отже цих людей багато що поєднує, чи не так? То чому вони не можуть розділити, окрім всього іншого, імпровізовану статуетку, скажімо, "Оскара"? Це втілення тої думки, що люди, прагнучи мрії і підсвідомо розуміючи її недосяжність, створюють собі її уявну проекцію, тішать себе ілюзіями, для прикладу, якась домогосподарка складає перед дзеркалом промови, які вона начебто буде виголошувати на улюбленому ток-шоу, чи та ж відчайдушна, закохана людина, яка ніколи не досягне об’єкта своїх захоплень, купує собі гумову ляльку і уявляє замість неї Ту людину і при цьому отримує якусь певну сатисфакцію… Ті ж наркомани, і просто люди одержимі МРІЄЮ. Всі намагаються матеріалізувати свою мрію, хай навіть ОДНУ на ДВОХ… Хай навіть лівим мізинцем, але ТОРКНУТИСЯ щастя!...
5. Тепер щодо Вашого розуміння рядка "Спустити курок, попрощатись зі страхом".
Спробую розтлумачити його справжнє смислове наповнення.
Зверніть увагу, далі йде мова про російську рулетку, про те, що герої твору не будуть в неї більше грати. Ви грали коли-небудь в цю гру? В житті кожної людини настає критичний момент, коли все тримається на волосині і в будь-яку мить може обірватися. Тоді, знаєте, такий настрій, що хочеться самому все взяти й обірвати, щоб не давати комусь іншому такий привілей. Але, як відомо, завжди залишається надія, саме тому, сильна духом людина ніколи не зарядить револьвер всіма кулями, адресованими собі. Тут має дію фактор ризику і бажання пустити все на розсуд долі. Тоді людина, у відчаї й бере до рук револьвер, заряджає його однією кулею. Не дивуйтесь, його носить у кишені кожна друга людина. Сподіваюсь, Ви розумієте, що в даному випадку револьвер – це образ, і мова йде не лише про конкретні речі. І ось ми підійшли до основного змісту фрази. Людина тримає в руках наш гіпотетичний револьвер, але чи вистачить їй сміливості спустити курок? Її може не вистачати довгий час, бо тут присутній СТРАХ. Людина може роками ходити під власним прицілом і не наважитись вистрілити. Але доки вона цього не зробить, не випробує долю, цей страх її не залишить! Адже ставку вже зроблено.
"Спустити курок, попрощатись зі страхом" – ось що потрібно зробити! Прийняти рішення Долі таким, яким воно є, і якщо патрон виявиться холостим – ніколи більше не грати в російську рулетку. Лише тоді можна рухатись далі.
6. Буденні проблеми Львів’ян напряму пов’язані з водою, це така характерна річ, Вам це, мабуть, відомо. Вони в чаї, в душі, в крані…В Мікронезії ці проблеми, навряд чи є. 
"Розстріляних нами проблем" – це тих проблем, яких ми вже підсвідомо позбулися, знаєте, ще ніби у Львові, а подумки вже на островах. Проблеми вже розстріляли, а тіла їхні ще муляють нам очі.

Сподіваюся, у Вас не залишилося сумнів щодо значення тих чи інших рядків, їхньої тісної взаємодії між собою, з чого випливає їх логічний сенс.
Мені було приємно Вам, і всім читачам його розтлумачити. Та, знаєте, поезія – то така річ, яка спонукає людину до думки. Поет дає читачеві духовну поживу, і він може вкладати у вірш зовсім інше значення, спричинене якимись миттєвими поривами, які властиві лише йому. І важливо, коли читач розвиває свою думку, починає помічати все нові й нові образи, не обов’язково чітко охарактеризовані автором. Адже поезія – це не конкретика, це політ думки! І дуже важливо, коли той політ присутній і в автора, і в читача.
Тоді встановлюється гармонія!
З повагою, Юльця.:-)

Ой, Юльцю-Юльцю :-)))
Дякую за детальне витлумачення того, що Ви намагались подати у творі.
А то настільки покручено все там, що й годі й збагнути...
У Вас мабуть був тоді бойовий настрій, коли Ви це шкробали.
1)***
Не кожен знає, що то є ФШМ - у такому випадку ставлять ремарку.

2)***
Отже давайте почнемо з розміру рядків (беру 1-й і 9-й)
(1)Вхо-(2)пи-(3)ти б (4)пі-(5)р’ї-(6)ну (7)від (8)си-(9)ньо-(10)го (11)пта-(12)ха
(1)Роз-(2)стрі-(3)ля-(4)них (5)на-(6)ми (7)бу-(8)де-(9)нних (10)про-(11)блем
Розмір змінено!

3)***
Ви так ще довго будете чекати в черзі - на місце не чекають - його завойовують.

4)***
Давайте залишимо гумових ляльок для невдах...
А мрія у кожного своя (вона може час-до-часу співпадати з мрією когось іншого, але вона у кожного власна. Можу тут проаргументувати, якщо треба.

5)***
Тут звичайно проявляється Ваш світогляд - і це Ваше право. Але, як на мене обаз не чітким...
З повагою,
Юрій :

"образ не є" - вибачаюсь.
Прошу це все сприймати, як дружню критику, а не спробу Вам дошкулити.
Якщо бажаєте, я можу ігнорувати Ваші твори...

Пане Юрію, саме так я і сприймаю ваші коментарі! ;-) А ігнорування моїх творів означало б лише Вашу байдужість до них. Ба більше, я б радила й іншим завсідникам цього сайту брати з Вас приклад. Адже дуже просто проглянути вірш і закинути його до категорії добре/погано, аніж проаналізувати і висловити свою думку.
Отже,
1. Абсолютно з Вами згідна, слушно. Обов’язково вставлю ремарку, аби люди не думали що то Фабрика Швейних Машинок чи як Ви казали…:^))
2. Це ж не розмір вірша, це кількість складів. У віршах присутні паузи, не кожна доля мусить бути заповнена складом. Тут просто з’являється пауза в кінці рядка. А розмір залишається той самий - ¾, тобто йде система: нагол.скл.-ненаголош.скл.-ненагол.скл.-нагол.скл…. і т.д. Тобто сильна доля чергується з інтервалом у дві слабкі. Це і є розмір вірша. Якби ця система порушилась, це було б суттєво. А паузи навпаки розріджують, я би сказала, нагромадження тексту. Зрештою, якби у вірші не було жодної паузи, він би був важким для читання вслух, нам би просто не вистачило дихання.
3. Браво! Це ж бо і є мій меседж! :-) Черги я просто ненавиджу, у всіх їхніх проявах. Але йдеться не про мене, а про двох героїв мого твору. Якби вони по Вашому рецепту завойовували своє місце під сонцем, то старий грамофон не співав би їм реквієм по мрії, і зрештою мій вірш був би зовсім не про це. Маємо причинно-наслідковий зв'язок: якби вони не жили ілюзіями, то досягли б своєї мети, знайшли б врешті своє щастя.
4. А цей вірш і є про невдах! Про недолугих людей, які ставлять собі високі цілі, і ЧЕКАЮТЬ, коли синій птах сам до них постукає у шибку. І в кінці ми бачимо ЩО з того вийшло…
Звісно, у кожної людини є своя, особиста мрія, вже через те, що люди різні! Але все ж ми шукаємо в тих же людях якісь аналогії, проводимо паралелі… і все-ж знаходимо щось спільне! І якщо в людей є спільна, хоча б мета – це об’єднує їх, вони стають на одну стежину. І якщо є певні розбіжності в кінцевому пункті призначення (бо справді, у кожного мрія ВЛАСНА), то спільними можуть бути способи досягнення.
5. Тут проявляється моя критика вищезгаданих людей, і лише та маленька частинка мого світогляду, яка пов’язана з мріями та їх досягненням, що випливає вже з самої назви.
А втім, Вам судити! З нетерпінням чекатиму на Ваші коментарі.
;-)))
З повагою, Юльця. :))

Хто тут давно "тосується" і знає мене - то знає, що не всі мої коментарі слід сприймати дуже на серйо. У мене (я так думаю) досить інтелекту інтерпритувати любий вірш. Мене більше цікавить - чи зможе свої погляди захистити автор. А ще більше - це власна візія автора...
Творчих Успіхів Вам - подавайте щось нове для штрикання. :-)))))