Вічноживі - Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2024.12.21 17:46

***

Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

М Менянин

2024.12.21 12:07

Офіра удосвіта

Володар на ґанку,
Свого звісно замку,
Тризубом вже зранку
розбив забаганку:

вже годі вам жерти,
вже досить їх жертви,
вже геть протиріччя –

Микола Дудар

2024.12.21 10:49

***

Дивуєте мене, мадам Принада!
Дивуєте щоразу… вчім секрет?
З якого джерела ота бровада…
Невже причина все той же інтернет?..

З якого ваші щупальці ресурса?
Хто викладач, чи визначений курс,
Чи може, всього навсього це - бурса?

Віктор Кучерук

2024.12.21 05:07

* * *

Морозним ранком темно-синім
Я дім утеплений покину
І лижі прикріплю до ніг,
Щоб рух мій не сповільнив сніг.
Гайну туди, де безголосно
Сніжинки вихряться на соснах
І де змарніле та худе
Зайча на подарунок жде.

Борис Костиря

2024.12.20 19:28

* * *

Минає час. Безжальний біг
Скажених коней в безум ночі.
Хтось вийде на святий поріг
У лапи темені. І очі
Зануряться в нове буття,
В нові простори і закони.
Двох вимірів жахне тертя
Спроможне стерти перепони

Артур Сіренко

2024.12.20 17:10

Заброда зозулі

Смугасті кіклопи
Вистрибують з текстів Гомера,
Копають рів
Навколо непорушних Мікен духу,
Навколо Аргосу диких жадань.
Наповнений мушлями келих*
Моря кам’яних вусатих котів
(Для кентаврів –

Шон Маклех

2024.12.20 16:09

Маленький крук

Маленький крук
Завбільшки з око левіафана
Став чужинцем на руїнах Лариси
І співає пеани пеласгів
(Тільки його слова і ноти
Не розуміють папуги,
Яких привезли на Самос,
Чи то на Родос, чи то на Лесбос

Ігор Шоха

2024.12.20 15:04

На грані апокаліпсису

І
Чекає Україна Вашинґтона
і, взявши свої голови до рук,
обдумують заручники закону,
куди подіти неуків наук.
Така ремінісценція у мене
Тарасова... така у дні війни
реакція на нице і зелене,

Леся Горова

2024.12.20 13:09

Даруй, нічко, сон мені...

Даруй, нічко, мить мені
хай зомліє серденько,
Затріпоче пташкою
і заб'ється солодко.
Даруй, нічко, сон такий,
Люба нічко-сестронько.

Я скажу про все йому,

Микола Дудар

2024.12.20 10:58

***

Ні ні, не бідкаюсь, живу
А бідкаюсь впереміж
І помираючи, не мру —
Супротиви безмежні…

Ні - ні, у черзі місць нема.
Блукальцям тут не раді
Хіба, що ви сосун-комар

Світлана Пирогова

2024.12.20 10:42

Думками у зірчастості небесній

Думками у зірчастості небесній...
І хоч не зірка, а проста людина,
Я згадую свої колишні весни,
Що цвітом облетіли, мов пір*їни.

Гарячим було літо до нестями,
Проміння-щастя огортало серце.
Кохання обіймало почуттями,

Віктор Кучерук

2024.12.20 06:18

* * *

Це щастя – бути нещасливим,
Але співучим, наче дрозд, –
На світ дивитися журливо
І співом тішити когось.
Яка це радість – привикати
Серед людей до самоти, –
Спокою вчитися у брата,
В сестри – утішливе верзти.

Сонце Місяць

2024.12.19 22:44

Район Запустінь (Bob Dylan)

Торгівля фотками повішаних
Коричневі паспорти
Салон краси де всі матроси
До міста в’їхав цирк
Заходить комісар сліпий
У трансовому стані
Правиця у зв’язці з линвоходцем
Лівиця десь під трусами

Іван Потьомкін

2024.12.19 18:31

З голосу Езопа

У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Євген Федчук

2024.12.19 17:34

Як дід Гарвасій за царя-батечка воював

Розказував дід Гарвасій на лавці в неділю,
Як вони зі своїм кумом на війну ходили.
- Було то все, люди добрі, за царя Миколи.
Якось так, мабуть, непевно повернулась доля,
Що мене і кума Гната в армію забрали.
Забрали з села та й пішки у безвість погн

Микола Дудар

2024.12.19 14:34

***

Вернись і виправ. Все правимо.
І більше цього не роби…
Не запивай горілку пивом
Аби… аби.
Присядь навколішки. Уголос
Не вимовляй своїх потреб.
І зачекай, щоб охололо,
Проте… проте

Микола Соболь

2024.12.19 06:11

Негода

Солодким нектарином ранок
стікає з обважнілих хмар,
туман сьогодні на сніданок
і це не кара – Божий дар,
від лісу глицею запахло
і ніжним повівом грибів,
для когось запах надто затхлий,
я ж аромат цей полюбив,

Віктор Кучерук

2024.12.19 05:46

* * *

Жінка гірко ридає всю ніч
За стіною моєї квартири, –
Переносити більше невміч
Їй образи і гніт дебошира.
Не уперше доводить до сліз
Він образливим криком сусідку
За погано протертий сервіз
І зарано зів’ялену квітку.

Борис Костиря

2024.12.18 19:50

Туман над озером

Туман над озером, як сивина
Століть, які заслуги у знемозі.
Втонула непромовлена вина
У озері в невидимій тривозі.
Туман над озером, немов думки
Мислителів, що потонули в часі.
Вони сховали грозові роки
У ваті в прозорливості нещасній.

Микола Дудар

2024.12.18 15:58

***

Світильник, ніч… душа притихла
У небі вереск, знов приперлись…
Не будь такою Осінь вербна —
Ми вже б зігнулися від лиха…
На очі сум очима страху
Без рук, без ніг вчепилось ціпко
А днем лишили ще й без вікон,
Хоча і цілились у шафу…

Сергій Губерначук

2024.12.18 15:09

Читачу

Будь-який з віршів потрапив до вас випадково.
Їх могло б і не бути, бо вирішую я, а не ви.
Поезія – мов кінь. Поет – мов незагублена підкова.
Читач – мов степ ще невитоптаної ковили.

Ви байдужі мені, хоч декого з вас кохаю,
декому навіть читаю обме

Світлана Пирогова

2024.12.18 10:51

Замріялась

Зима в календарі "блищить", і сніг - надворі.
На думці літо тепле і дзеркальні бліки.
Мороз легкий рипить, та сонце ніби хворе,
Сховалося чомусь, де відшукати ліки?

Змерзає чуле серце - денно наодинці.
Йому б проміння, море тихе з узбережжям,
Ал

Віктор Кучерук

2024.12.18 06:38

* * *

Допоки ми спокійно спали,
На чорний мармур п’єдесталу
Твоя зоря знеслась, – не впала! –
Й сіяти так яскраво стала,
Що світла ясного навала
Осяяла померклі далі
Та очі всім повідкривала
На те, де зараз, друже, ти,

Віктор Михайлович Насипаний

2024.12.18 05:19

На фізиці

Кінець уроку. Є ще трохи часу.
Дає питання вчителька до класу:
- Чи зрозуміли ви, спитать хотіла,
Чи змінить сила швидкість тіла?
Встає хлопчак, зітхаючи, з – за парти:
- Залежно, чи копняк чи щигля дати.

15.12.2024

Микола Соболь

2024.12.18 05:16

Коли настане колись

Як стану трохи іншим, не таким.
Не сплутати б автобусні маршрути.
Люблю терпкий, осінніх парків дим,
який чекає моїх слів спокути.
А там гріхів, як у собаки бліх,
уже не пригадаю їх коріння.
Чи міг я не грішити? Звісно, міг.
Але тоді чи буде воскре

Микола Дудар

2024.12.17 21:31

***

Тебе зачовгають, повір
Вони охочі човгати
Як тільки но полишиш двір
Тобі вже не оговтатись

Там, за двором, ріка спокус
Самотнику не встояти
Мотай, мій хлопчику, на вус

Борис Костиря

2024.12.17 19:42

Дощі

Дощі ідуть, і запливає розум
У океані втрачених думок.
Наперекір невидимим погрозам,
Дощі ідуть невизначений строк.

Дощі ідуть, і тоне в них покора
Жорстоким, невблаганним небесам.
В калюжі проглядається потвора,

Ольга Олеандра

2024.12.17 11:23

***

Йди з миром, уходячи з мого життя,
і частку мене забери із собою.
Ми в світ привели наше спільне дитя.
Воно є любов’ю.

Світ став ще гарнішим, бо ми були в нім,
крізь зустріч формуючи диво.
Крокуй далі обраним шляхом своїм

Віктор Кучерук

2024.12.17 06:28

* * *

Серед знайомих та одна,
Що на зорю яскраву схожа, –
Мене надихує сповна
Й рожеві мрії далі множить.
Дивлюсь закохано на стан
Гнучкий, тендітний і радію,
Що не віддався досі в бран
Міцних обіймів безнадії.

Микола Соболь

2024.12.17 06:22

Одна з чеснот

Старий гусляр на сіножаті
за краєць хліба заспівав:
«Сідай до столу, чим багаті,
хоч небагато маєм страв,
але голодного не кинем,
тобі далеко ще іти…» –
якщо у серці ти людина
спасеш людину від біди.

Микола Дудар

2024.12.16 23:44

Я вас шукатиму

Я вас шукатиму в собі
Нарешті без оплати
І не затримуйте, побіг
Лише скажіть, як звати?

Ви що, подумали, це — гра
З якого, панно, дива?
… А дощ неначе із відра

Володимир Бойко

2024.12.16 23:25

Дивує світ -10

Чеширський кіт помітив тапки путіна. Відтоді путін дуже дивно посміхається. Якщо центр прийняття рішень не сумісний з головою, то й самі рішення будуть, відповідно, через задницю. При патологіях мозку окуляри не допомагають навіть мавпам. Де не

Артур Курдіновський

2024.12.16 23:24

Харків'яни! В укриття!

Тихий спокій та мирне життя -
У минулому. Дуже далеко.
-Харків'яни, біжіть в укриття!
Дбайте про особисту безпеку!

Дав наказ шизофренік пуйло -
Залізяку пустив ворожина.
Досягти щоби "ціль есвео"

Леся Горова

2024.12.16 21:17

Мати

У розбитому домі зимно як.
Холод сковує ланцюгами.
Мати стерпить. А як же синові,
Що тримає плечима браму?

Ту важкезну, що розмежовує
Волю мрій і кайдани скрепів,
На мільйони розтиражованих

Іван Потьомкін

2024.12.16 20:04

14.Для диригента. Псалом Давидів

Сказав мерзотник у серці своїм:
«Немає Бога!»
І зіпсувавсь, і збивав спантелику інших...
І немає охочих робить добро.
А Господь із небес споглядає
На синів людських:
«Чи ж є поміж ними котрийсь розумний,
Хто потребує Бога?

Сонце Місяць

2024.12.16 13:40

Pierrot Lunaire

усяке тойбічне
кшталту синіх псів за вікном
салют п’єро

містичні конвалії
тротуари
тотальна відсутність діб

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів