ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.12.01 05:54
Коли на старості зубожів
І так ударився в плачі,
Що вже обмінювати можеш
Усе, що маєш, на харчі,
То не міняй лиш тільки совість
І з горя гідність не продай,
Бо не отримаєш натомість
Довгоочікуваний рай…

Микола Соболь
2024.12.01 05:21
Із Харківським корінням,
з єврейським корінцем,
в Мироновича вміння
оформити слівце,
підлий міф розвалюю
раша-фарисейський –
підданий Ізраїлю,
а поет – расейський.

Микола Дудар
2024.11.30 22:49
Котись ти покотом котило
Та будь куди собі котись
І пам’ятай, що ти мудило
Муд-муд… муд-муд, нацокотись
І зачекай у закуточку
Ну як тобі? Нацокотів?..
Ковтни ковточок кип’яточку
У приспів цокоту без слів…

Борис Костиря
2024.11.30 19:27
Я ліг під снігом. Сивина
Укрила ліс, немов нірвана.
І шквал вітрів не промина.
Ледь видних постатей омана.

Я ліг під снігом. Сон віків
Мене штовхає до безодні.
І ключ від тисячі замків

Микола Соболь
2024.11.30 18:48
У днів своїх мурашнику,
як голуб на току,
все більше лік в загашнику
і менше коньяку.
29.11.24р.

Іван Потьомкін
2024.11.30 18:32
Рік ходила, два ходила, да усе намарне.
Той так смалить самосад, що аж квіти в’януть.
Той марусин поясок знає тільки в чарці.
Той не слухає нікого. Той щодня у сварці.
Той незграбний. Той малий. А той голомозий...
Як дівчата заміж йдуть – второпать н

Козак Дума
2024.11.30 15:56
Для щастя треба зовсім небагато:
аби за п’яти не хапав мороз
і не точили шлунок мишенята,
та вчасно підіспів… анабіоз.

Невиліковно не хворіли діти,
за шиворот не капала сльота
і ворожнеча не гуляла світом,

Світлана Пирогова
2024.11.30 13:18
Той, хто розуміє друга,
Розділяє думку і світогляд,
Не самотній в темній смузі,
Бо єдиний з другом має погляд.

Гріє серце дружба вірна,
Солідарна у переживаннях.
Щира, віддана і нерозривна,

Микола Дудар
2024.11.30 09:07
З давніх давен відгукнулось забуте
І не про сонях і не про рапс…
Всі ті рядки «червоної рути»
Зястряли в душі, але тут не про вас…

Здавніх давен засівали місцину
Я б запитав: - чим, і для чого?
А, врожаї… як власну провину —

Віктор Кучерук
2024.11.30 07:33
Анатолію К...
Минають дні, проходять тижні,
Зникають місяці й роки, –
Любити треба нині ближніх,
А не водити балачки.
Хоча ніяких заохочень
Ніхто для тебе не припас, –
Любов надалі не відстрочуй

Микола Соболь
2024.11.30 05:47
Ніч збере у кошик зорі
у сувій Чумацький Шлях…
«Хай полежать у коморі
чи повісити на цвях?» –
отака дилема в ночі
тільки є одне але –
їхати вози не хочуть
ні в Маямі, ні в Кале.

Ігор Шоха
2024.11.29 22:20
                    І
Гадаю, що нікого не забув,
але уже ніколи не побачу.
У часі розминулися і... наче,
у просторі блукаємо. Я чув
не раз у тому світі, що минув, –
немає часу і... терпи, козаче.

Борис Костиря
2024.11.29 19:20
Я викинутий
у снігову заметіль лісу.
Лежу, укратий снігами
і кригою, ніби забуттям.
Я ліг у вікову сплячку.
Крізь товщу снігу
проросте зелений паросток,
але він буде вбитий

Володимир Каразуб
2024.11.29 19:01
Ти ніколи не зможеш роздивитися усе небо,
Спіймати його хмари чи місяць у воді, як один
З персонажів п’єси. Все, що ти можеш це
Стояти осторонь і передавати історію,
Що можливо розпочинається листівкою
Чиєїсь посмішки, або й шаленим реготом,
Як ц

Ігор Терен
2024.11.29 14:34
                І
Де-не-де новішає епоха
і місцями стаємо людьми –
додаються звивини потроху...
розуміють слуги-скоморохи,
що земні господарі – це ми,
що не їм і сіяти, і жати,
і заради спокою душі

Леся Горова
2024.11.29 13:19
Небо, хмарами балухате,
Снігу щільний пустило рій.
Він узявся вербі старій
Чорні репини білувати.

Хутром білим укрив гілляку,
Що відламана з літа ще,
Й стала схожою на плече -

Микола Дудар
2024.11.29 13:02
Скажи мені чому так млосно
Неначе в клітку всадовили
Лишивши праведної сили
І гнівно так одноголосно…

Ну не прогнувся, і не вгодив
А як же я міг поступитись?
То краще може би втопитись —

Ніна Виноградська
2024.11.29 11:42
Не сплять вітри, шугають поза лісом,
Сміється день, охриплий з холодів.
Калини кущ з червоним дармовисом
Ховається між велетнів-дубів.

Усі стежки замовкли попід листом,
З боків їх оберегом є трава.
Кущі шипшини зі своїм намистом

Микола Соболь
2024.11.29 05:46
Усе до крихти підберуть синички,
птахам сьогодні голодно – зима,
ні хліба в годівничці, ні водички,
ні сонечка зігрітися нема,
лишень метіль мете до горизонту,
сніжинки укривають божий світ
і церкви обважнілу снігом ґонту,
і туї не зів’ялий малахіт

Віктор Кучерук
2024.11.29 05:08
Чую, на жаль, і бачу,
Вулицею ідучи, -
Тужне: Гей, плине кача...
І голосіння, й плачі.
Вдягнені в темне люди,
Прапором вкрита труна, -
Братися за розсудок
Досі не хоче війна.

М Менянин
2024.11.29 01:30
… українців де краї
Бог дав разом два киї*,
їх тримає Київ-град –
стольне місто всіх громад…

… жезл**, чи посох, або шест –
для народів сили жест,
влади символ, булава** –

Ярослав Чорногуз
2024.11.28 23:54
До смурного віршаря
Знов прийшло нещастя…
Бо напала й «витворя»
Слова швидка Настя.

Із породи він ослів,
Хлопець не ледачий.
І летять кавалки слів

Юрій Лазірко
2024.11.28 22:55
Ти тягнися, та не рвися, доле-ниточко.
Серце - кліточка,
а в ній та,
що тріпоче, заливає співом літечко
хтиве літечко
на устах.

По дорозі подорожником стелитимусь

Іван Потьомкін
2024.11.28 21:26
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Євген Федчук
2024.11.28 20:31
Сидять вої при багатті між верб над рікою.
Прохолодою вже тягне від води легкою.
Жебонить тихенько річка, соловей співає.
Неголосно між собою вої розмовляють.
- А чи правда, що ти Могут, - один став питати, -
Ходив кілька років тому Царград воювати?

Борис Костиря
2024.11.28 19:10
Старі дерева, ніби чаклуни,
Торкнуться лапами, як знаки долі.
І звуки опівнічної луни
Шепочуть сподівання захололі.

Заходжу в арку, ніби в німоту,
Заходжу в пам'ять, наче в павутину,
Відкривши в заметілях пустоту,

Світлана Пирогова
2024.11.28 11:57
Білить зима дерева,
Білить у колір білий.

Осінь взяла перерву,
Чи набереться сили?

Зимні прибігли коні.
Б'є по землі копито.

Микола Дудар
2024.11.28 11:41
Ми будем і там... ми будемо скрізь
Ми будем і тут самими собою
Залишимо лиш ті залишки сліз
І зміним маршрут, що змило рікою

А ви збережіть на згадку собі
Хоча би струмок для серця, на згадку
І друзів позвіть і щоб без обід...

Микола Соболь
2024.11.28 11:21
Коли здригається оселя
чи усвідомлюєте ви?
Страшні не геї із Брюсселя,
а під*р*си із москви!
28.11.24р.
(Вибачте, наболіло чи накипіло).

Віктор Кучерук
2024.11.28 05:27
Голос високого неба
В рухах повітря звучить, –
Наче Всевишній до себе
Кличе мене кожну мить.
Шепотом зве на пораду,
Як і куди далі йти,
Щоб оминуть снігопади
І холоднечі кути.

Іван Потьомкін
2024.11.27 22:55
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Сонце Місяць
2024.11.27 21:10
Не до пояснень. Аніякого зиску зі скиглення або ниття, жодних сентиментів, лиш зненацька в’їжджаєш оце ж знову осінь. Чи вдасться пережити ще зиму—актуальне & риторичне питання. На колись гамірному перехресті горобці патрулюють облишені та поки ще не усун

Володимир Каразуб
2024.11.27 20:52
Вона сказала, що запах старої книжки противний,
Як кімната самотнього, що покрита дощовими плямами,
Що сонце стікає полум’яними краплями
Пластмаси вбиваючи нещасних мурах,
А найдивовижніше те, що жити цікаво тому,
Хто не дочитує книг.
«Так, так, —

Борис Костиря
2024.11.27 18:33
Забуті поетичні рядки -
ніби перла, які потонули
у бурхливому мутному морі,
отруєному відходами.
Як їх виловили
у безликості океану,
як відрізнити від каменів,
крабів, риб, медуз?

Гриць Янківська
2024.11.27 16:32
Моя любов – це вересень на схилі
осяйних днів, заквітчаних узбіч.
У чорнобривцях світло воскресає.

Та як пророцтва криються в Псалтирі,
так барви в сяйві уникають віч.
І тільки зрячий серцем розгадає.

Микола Дудар
2024.11.27 08:58
Летять у простір думки різні
І не такі вони й сумні…
Нехай, при тому, що запізні
Для когось «так», для когось «ні»…
А навкруги у небі всесвіт…
А поруч діток щирий сміх…
А під ногами сум і безвість —
Стоїш і думаєш: це збіг?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:20 ]
    Побажання покинутій дівчині
    Побажання покинутій дівчині

    Гарненька дівчина, покинута коханцем,
    Бреде одна в сніговій круговерті.
    Не стрівся справжній, цей же був поганцем...
    Здається- драма, краще б вже померти...

    Прийди додому, свічку запали
    Ти перед дзеркалом. Зніми повільно плаття,
    Сама себе, красиву, полюби
    У шалі витончено-ніжного завзяття...

    Вина бокал п"янкий і сигарети дим,
    І попіл, що солодким смутком впав на груди...
    Скажи минулому коханню- біс із ним!..
    Перегорить. Нове кохання буде!



    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477093
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 04.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  2. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:44 ]
    В ванне. На краю (16+)
    В ванне. На краю ( 16+ )

    Проходят годы. Вспоминаю,
    Как на краю седой зимы,
    Минуты счастья прожигая,
    С тобой сидели в ванне мы.
    От алкоголя или дыма
    Мозг поволокой оповит...
    И чудилось- мы в Древнем Риме,
    И я- философ-нигилист...
    Казалось- ты, моя рабыня,
    Надета телом на меня,
    И в нем дрожит неуловимо
    Лампадный свет любви огня...
    И я, в экстазе, отрешенно
    Тебя касаясь,предложил-
    Давай мы оба, вскрывши вены,
    Переселимся в лучший мир,
    С достоинством аристократа,
    С тобой, наложницей моею...
    Ты посмотрела виновато,
    И, изогнув изящно шею,
    Вся подалась навстречу телом,
    И бритвы сталь в руке зажглась...
    Затем так странно посмотрела...
    И прошептала- Не сейчас...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487967
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 24.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  3. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:31 ]
    Літній вихідний (16+)
    Літній вихідний ( 16+ )

    Літо наступає. Сонце золоте
    Ніжно припікає. Дивлячись на те,
    Ми удвох з тобою зробим вихідний,
    І на пляж обоє ляжемо. Нудний

    Пляж міський, звичайний, з товпами людей,
    В трикотаж розплавний втиснутих грудей,
    З присмаком від сонечка спреїв дорогих,
    З спотиканням схованих під зонтами ніг.

    Ми туди не підемо. Ми підем туди,
    Де схиляють коси верби до води,
    Де цікаві погляди нас не доженуть,
    Де клеймо нескромності нам не нададуть.

    Роздягайся! Гола по траві пройдись.
    Тіла молодого травами торкнись.
    Ти така красива в наготі своїй!
    Зимно- біле тіло сонечком зігрій,

    А тоді, закохана в ніжність наготи,
    На моє запрошення схочеш увійти
    В теплу воду річки, у її полон,
    І в воді відчуєш ти моє тепло...

    Будемо купатись, гратися в воді,
    А тоді кохатись швидше виходи,
    І вологість тіла подаруй мені!
    Хочу, щоб згоріла в зорянім вогні

    Ти уся зі мною, злившись два в одне...
    Тож, моя любове, поцілуй мене!..
    А тоді увечері вогнища краса
    Сипатиме іскрами в темні небеса,

    І попід палаткою в таїні нічній
    Ти мені співатимеш зоряні пісні...
    Вихідний закінчено. Їдемо назад...
    У міській кіптявині плавиться асфальт...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499062
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 15.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  4. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:35 ]
    Воспоминание (одной... крымчанке)
    Воспоминание (одной… крымчанке)

    А ты одна идешь вдоль моря мокрым парком...
    Твой "новый"- да, таки неплох... неплох... как муж...
    Но... Вспомнив встречи, где я был твоим подарком,
    О нем подумаешь- объелся бы ты груш!..

    Как ни пытайся, но забудешь ты едва ли
    Тот старый шкаф, где в темных зеркалах
    Слиянья тел мы наших часто наблюдали,
    Взмывая в небо в эротично-сладких снах...

    Той старой комнаты таинственные звуки,
    Когда в ночи ты вся испуганно во сне
    В меня вжималась... И невидимые руки
    Теней узоры рисовали на стене...

    Вовек из памяти не вырвешь, не забудешь
    Слова любви, что нежно в ушко говорил,
    И любовался, как в постели кушать будешь
    Тот теплый супчик, что на ужин я варил...

    Конечно- кончено. Полет видений темных...
    Но навсегда, пускай придет наш смертный час,
    Те наши образы извечно будет помнить
    Старинный парк, который верно любит нас...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496053
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 01.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  5. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:57 ]
    Перша ніч кохання
    Перша ніч кохання

    Ночі першої маристе марево...
    За вікном сніг в кружлянні зими...
    Ми ще юні, нічого не знаємо...
    Боже мій! Як же щАсливі ми!..

    Ніч холодна жбурляє сніжинками
    У вікно, місяць в небі завис...
    Вигин тіла блищить намистинками,
    В світлі місяця весь оголивсь...

    Я тебе прикрашаю намистами...
    Я в тобі відчуваю себе...
    Ми у пошуку хтивості істини...
    Перша ніч... Подарунок небес...

    Вже ніколи таке не повториться,
    Хоч відтвориться тисячі раз-
    Ніч кохання у томному мороці...
    Спомин серця у кожного з нас...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495208
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 27.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  6. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:39 ]
    Ночная улица. Путь любви (16+)
    Ночная улица. Путь любви ( 16+ )

    Свет луны. Свет фонарный. Ночь
    Зыбким светом окрасила улицу...
    Ты по ней мне навстречу идешь,
    От рекламного света жмуришься.

    Снова встретились, снова вдвоем,
    И как будто разлуки не было...
    Вновь, обнявшись, с тобой пойдем...
    Вновь счастливою тебя сделаю

    В дом войдя, и ступив на порог,
    Зацелую, тебя раздевая...
    Это лучшая из дорог,
    Это- путь любви, дорогая...

    Бархат тела мне подарив,
    Ты, нагая, взойдешь на ложе.
    До рассвета мне говори
    Те слова, что всего дороже...

    Зацелуй меня, заласкай,
    В жажде страсти, моя недотрога!
    Я в тебе, и твоя рука
    Голубеет от света ночного...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482636
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 01.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  7. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:58 ]
    Страшна зброя (потішу вас, бо щось ви всі сумні)
    Страшна зброя (потішу вас, бо щось ви всі сумні)

    Брязкіт дзенькає в небо
    Стародавніх щитів.
    Що ж тій армії треба?
    Бойових хом"яків!
    Що прямують сердито
    З войовничим "ХРУМ-ХРУМ"!
    Що скарають бандита
    На поталу і глум!
    Ці відважні солдати
    Вдачу мають таку-
    Ворогів волохатих-
    Та куди ж???... ЗА ЩОКУ!!!...
    І коханці- самиці
    Отого хом"яка
    У коханні згодиться
    Диво-зброя- ЩОКА...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504061
    рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
    дата поступления 09.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  8. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:52 ]
    Наложница, разденься! (16+)
    Наложница, разденься! ( 16+ )

    В гиперфункции света
    Обнаженно дрожишь предо мной...
    В ожидании этом-
    Подойди. Свое тело открой!

    Сбрось одежды оковы.
    Вся нагая, ты так хороша!
    Мне отдаться готова,
    Ты в томленьи стоишь, чуть дыша...

    Подойди без смущенья,
    Не прикрыв свое лоно рукой.
    И в свободном движеньи
    Поколеблен постели покой...

    Сбрось сандалии долу,
    И, ладонью касаясь груди,
    Босоногостью пола
    Ты прохлады покой ощути.

    Упади на колени,
    Утопая в постели туман.
    Дал тебе повеленье
    Древний демон греха- Ахриман

    Распластать свое тело,
    Словно в жертву отдав, предо мной,
    И мучительно-смело
    Насладиться своей наготой.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489758
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 02.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  9. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:42 ]
    Купівля рабині. Спомин у метро. (16+)

    Купівля рабині. Спомин у метро. ( 16+ )

    Ти стоїш у метро за півметра.
    Погляд твій- мов ікона жива...
    Від здогадки стискається серце-
    Може я тебе вже... купував?

    Вже яке ми життя проживаєм?
    Пам"ять серця, хоч час уже сплив...
    Де ж я бачив тебе?.. На базарі,
    Де колись я тебе там купив...

    Дивний ринок прадавнього сходу...
    Ти соромишся серед дівчат...
    Покривало відтінює вроду...
    То за скільки ж тебе вторгувать?

    Ти стояла, оголеність тіла
    Продавець зі знанням вихваляв...
    І відчув я, як ти захотіла
    Щоб тебе саме я вторгував.

    Торгувались... Питав безсоромно,
    Що з тобою можливо робить.
    Не тебе. Продавця. Як невтомно
    Ти хазяїна зможеш любить.

    Твого лона торкався руками.
    Шал по тілу... І пружність грудей
    Відчував... Це не зовсім те саме,
    Як тримав би я вільну тебе...

    Хоч здригалась від сорому й хіті,
    Та відмовити ти не могла
    В відчутті доленосної миті.
    Врешті-решт ти рабиня була.

    Ціну збив. Розплатився. Так треба.
    Це базар, тут багато рабинь.
    І була ти на сьомому небі,
    Як тебе я за руку повів

    До своєї оселі, де мала
    Ти мені підкоритись уся.
    Ти чекала... Здригалась, бо знала-
    Насолоді не буде кінця...

    Відчиняються двері вагону...
    Я з тобою свій погляд схрестив...
    Я виходжу, відчувши навздОгін,
    Як ти хочеш... аби я... купив...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493691
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 20.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  10. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 01:58 ]
    Космогонічне дослідження кохання (16+)
    Космогонічне дослідження кохання ( 16+ )

    Кружляння у мороці неба холодних планет...
    В кулак гравітації стиснуто простір навколо...
    У холоді світу одне зігріває мене-
    Лиш те, що сьогодні для мене танцюєш ти гола...

    Стискається серце під масою світу сього...
    В дисфункції всесвіту місця коханню немає...
    Ентальпія ніжно надходить до серця мого,
    Коли я дивлюсь, як ти тіло своє вигинаєш...

    Ця пластика рухів- як скривлений простір і час...
    Естетика вигинів координатної сітки...
    Дві функції тіл, що бажанням проходять крізь нас
    Руками, губами- це рівня кохання відмітки.

    Дослідником в Темну Матерію я увійду...
    Прихована Темна Енергія виснажить тіло...
    Оргазму космічності нам небеса нададуть...
    Так... Фізику шалу кохання ми вдвох дослідили!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495854
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 30.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  11. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 01:51 ]
    Предательство
    Предательство

    Мы разошлись- нет, ты не умерла...
    Но ты свой выбор сделала умело.
    Костер погас, весь выгорев дотла...
    И вот мы врозь... Но нет, не в этом дело...

    Ты предала- да сложно ли продаться
    Когда сменила ты того, кто всех дороже,
    И неустроенность, и жизнь в движеньи танца
    На теплосладкое супружеское ложе.

    Да уходи- да мне уж нечего терять!..
    Остыло все, и стали дни короче...
    В покое пошлом будешь долго вспоминать
    Безумства страсти- наши огненные ночи...

    Так что ж теперь? Тебя уж больше нет.
    И на столе стоит с цикутой чаша...
    Она- как избавление от бед...
    Она- как продолженье жизни нашей...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473527
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 19.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  12. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:57 ]
    Ночь любви в поле (16+)

    Ночь любви в поле ( 16+ )

    Эта дивная ночь так тревожно-сладка...
    Несозревшая рожь шелестит у виска...
    Мы с тобою лежим да на грешной земле,
    И любовь нам двоим дарят звезды во мгле...

    Было таинство дня, и вечерний закат...
    И безумство огня, словно пламенный ад...
    Охладила порыв вездесущая мгла....
    Ты коснулась меня... Словно в душу вошла...

    Мы нагие лежим да на поле ржаном...
    Я в тебе недвижим... И движим... А потом
    За разрывом-травой потянулась рука,
    И дрожит свет ночной, словно жилка виска...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479572
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 15.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  13. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:45 ]
    Пізнання жінки. Наукове дослідження (16+)
    Пізнання жінки ( наукове дослідження 16+ )

    Жінко- що ти є? Серденько моє,
    Розкажи на запитання, що життя дає,
    Хто ж ти- каламуть?... Чи рухлива ртуть?
    Так же ж бажано пізнати всю жіночу суть...

    Броунівський рух?.. Парфумерний дух?..
    Мушля равлика підкаже- приклади до вух...
    Це жіноче тіло без кінця грішило...
    Все ж я знаюсь на цій справі-неодмінний нюх.

    От цнотлива ця. Дивишся- вівця...
    А приділиш їй увагу- затріпоче вся...
    Річки беріжки- ніжки дві стрункі...
    Камінь шалу у вологе- теми, ще й які...

    Твій кохання шал- пара чи душа?
    Ти створіння ентропії- хаосу межа.
    У кохання ти наведеш мости,
    І нараз щасливим шлюбом зможеш розвести...

    Чи дитя, чи мати- як тебе пізнати?
    Цю оголеність чутливу прикривають шати
    Правди і брехні... Розкажи мені
    Ти секрети ці жіночі... Ні? -Ідемо спати!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479768
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 16.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  14. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:54 ]
    Забавы юности (16+)
    Забавы юности ( 16+ )

    Над землею солнышко ласково смеется.
    На поляне девушка парню отдается...
    Вся одежда сброшена, и в траве густой
    Озорные, голые, двое- мы с тобой.

    Неглубокой речки берег не изрыт...
    Позабыт навечно, котелок кипит...
    Слилось тело с телом, юности задор!
    Мы дровишки дружбы да в любви костер

    Все себе бросаем в упоеньи дня...
    -Ляг ко мне нагая! Поцелуй меня!
    -Дай, тебя за руку отведу к воде...
    Ты желанья муку ощути везде...

    Встали, искупались, в воду занырнув,
    И опять упали, в счастье утонув,
    В луговые травы берега реки...
    Юности забавы...Как же вы сладки!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478776
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 11.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  15. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:44 ]
    Рабиня (16+)
    Рабиня ( 16+ )

    У залі, де віск, мов сльоза, омиває свічки,
    Оголена вся, білотіла, цнотлива Рабиня,
    Присвяту Господарю, ніжний танок, залюбки
    Для мене ти з шалом коханки виконуєш нині.

    Тобі ці жорстокі світи непотрібні були,
    Навіщо холодна потреба буремної волі?
    Кайдани, тоненькі і ніжні, намистом лягли
    На шию, і тіло стікає бажаннями. Доля

    Твоя не у тому, щоб шмата черствого шукать,
    Втішаючись думкою, що от одірвешся, вскочиш,
    Та підеш від мене... Як гарно в таночку кружлять
    З таким відчуттям, що для мене ти створена. Ночі

    Наповнені трунком п"янким поцілунків. Грудей
    Тих подихів ніжних, і лона вологого шалу...
    В неволі солодкій щасливіша серед людей-
    Уява не висвітлить наших "Пирів Валтасара"...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476992
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 04.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  16. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:23 ]
    Ироничный вопрос (16+)
    Ироничный вопрос ( 16+ )

    Скажи, ну когда ты наелась любви?
    Ленивы и вялы движенья твои,
    Прохладного тела холодный ожог,
    И "вялотекущи" движения ног.

    Ленива прохлада твоих поцелуев,
    Живот не дрожит в предвкушении страсти...
    Под "телик" лежишь ты без жара в крови...
    Когда ты успела наесться любви?

    Так сельский, откормленный гостем котяра
    Всю ночь от еды не отходит угара.
    Он "Вискасом" пузо набьет до ушей,
    И ловит мышей... И не ловит мышей...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468267
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 25.12.2013
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  17. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:18 ]
    Вівця та Вовк. Прадавня дуже притча
    Вівця та Вовк. Прадавня дуже притча

    В Прадавній Греції здавна
    Філософи писали притчі.
    Сподобалась мені одна...
    Оця... Жіночо-чоловіча...

    ...Струнка Овечка молода
    Раз Вовка хижого зустріла,
    І ну тікати, бо шкода,
    Як в пащі згине юне тіло.

    Та все кричала на ходу-
    Рятуйте! Ме... Рятуйте! Мамо!..
    І от, на щастя чи біду,
    Забігла в огорожу храму.

    Спинився Вовк. В святі місця
    Йому дорога перекрита.
    Промовив він- Моя Вівця!
    Одначе будеш ти убита.

    Якщо не з"їм, то жрець тебе
    Хоч як, та принесе у жертву!
    Відповіла Вівця на те-
    Усе одно мені, де вмерти!

    Їй Вовк- Який меркантилізм!
    Яка вузька в Вас точка зору!
    Вам все одно, та не мені-
    Я їсти хочу, як на горе!..





    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497369
    рубрика: Байка
    дата поступления 07.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  18. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 14:33 ]
    Минута встречи
    Минута встречи

    В эпоху, когда рушатся миры,
    И мера жизни слишком коротка,
    И на пороге чУмные пиры,
    Минута встречи- как же ты сладка!..

    И ожиданье встречи сквозь тебя
    Пройдет, как "дней связующая нить",
    И из последних сил крепишь себя
    Желанием единственным- дожить.

    Дожить, чтоб из протянутой руки
    Испить любви короткой звездопада.
    Мы наших тел сплетенные венки
    Наденем друг на друга, как награду

    За все, за все, что испытали мы
    Идя дорогою тернистой к этой цели.
    Она, как свет среди кромешной тьмы-
    Для этого мы только уцелели.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481505
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 24.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  19. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 14:48 ]
    Відьма. Спокута. Поміж часів
    Відьма. Спокута. Поміж часів.

    Ти ходила нічними ярами
    В Чарі Дійства прогоркло-солоній,
    І нічні наполохані трави
    Лоскотали оголене лоно...

    Ти літала нічними містами
    І кропила їх кров"ю сердець,
    Щоб в пожежних вогнях вихорАми
    Легковірність звести нанівець...

    І у шалі пізнань ексцентричних
    Ніч, торкнувши тебе, тріпотіла,
    Наче подруга зваб еротичних,
    Обійнявши оголене тіло...

    Ці знання, що від Темряви Ночі,
    Від закритої іншому Брами,
    Жаром вогнища жалять охоче...
    Закрутились на тілі цепами...

    Час не той... І не та нині Ера,
    Щоб у клубах гламурно "світитись"...
    Середвіччя примхлива Химера-
    Доведеться за все розплатитись...

    І "бомонду" образи відчуєш...
    І плебейське шипіння незгодних...
    І Епоха Майбутня парує.
    І "зіркове" те вогнище модне.

    Тільки раз. За долоню узявшись,
    Ту, що нею ти Коло обводиш,
    Мов на подіум стрімко піднявшись,
    Ти, як Зірка, на вогнище сходиш.

    Ти вся гола стоїш перед ними...
    Вже вогонь доторкнувся до тіла...
    Тільки раз у житті є хвилини...
    Це-твоє. Ти сама так схотіла.

    Лине крик твій останній, мов пісня...
    У Майбутнє Рука волохата
    Душу тягне, в Минулім завислу...
    Жменя попелу. Стомленість ката...





    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525681
    рубрика: Лірика
    дата поступления 25.09.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  20. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 13:42 ]
    Ніч у готелі (16+)
    Ніч у готелі ( 16+ )

    Ми танемо в томному мороці.
    Ми злилися двоє в одне.
    В скуйовджених локонів порослі
    Обличчям покрила мене

    Ти, в вигині ніжного, спраглого,
    Чарівного тіла лежиш,
    І в місячну повінь одягнута,
    Уся від бажання тремтиш.

    Чарівно, і солодко, солодко
    Я тіло твоє обійму,
    І, в шалі від доторку голого,
    Беззахисно-палко візьму.

    Яка ж ти красива, коханочко!..
    Венерою на полотні
    Ти сяєш від ночі до раночку,
    Коли віддаєшся мені...

    На справі кохання ми знаємось,
    І в подиху коко шанель
    Так лагідно нам усміхається
    Старий таємничий готель...



    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485587
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 14.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  21. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 13:33 ]
    Мы не знакомы (16+)
    Мы не знакомы ( 16+ )

    Мы не знакомы. Я не помню
    Ни цвета глаз, ни вкуса губ.
    Стриптиз передо мной исполнив,
    Ни платьев цвет, ни мягкость шуб
    Мне не почувствовать, не видеть
    Прохладной тела белизны...
    Мне Вас изменой не обидеть
    В несмелом трепете весны.
    Я не познаю, как несмело,
    Остатки гордости храня,
    Мне подарив нагое тело,
    Вы вся, надевшись на меня
    В любовном сладостном дурмане,
    Себя пронзив стрелой любви,
    Мне отдадитесь. Сам я ранен
    Мечтой... Не ранен. Се ля ви...
    Из непреложенных усилий,
    Фантазий, не осуществив
    Своих желаний, Вы незримы,
    Как домик карточный сложив,
    Своим мечтаньям потакая.
    Мы не знакомы. Я поник.
    Порыв желаний истекает,
    Как влагу поглотил родник.
    Вы не приложите усилий
    Ко встрече. Но порой ночной,
    Явившись в звезд небесной сини,
    Во снах Вы будете со мной,
    Пройдя прохладой темных комнат...
    И я готов Вам обещать-
    Я Вас не помня буду помнить...
    Не зная буду познавать...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485803
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 15.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  22. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 13:47 ]
    Капля ртути
    Капля ртути

    Каплей ртути легла ты на чью-то ладонь...
    Капля ртути... Ее удержать ты попробуй...
    Ты в сверканьи ее ядовитом не тронь.
    Но ронять погоди, поиграй с ней немного...

    Так ярка... Так подвижна... Как отблеск луны
    Отражен в этом взгляде, игриво- холодном...
    Ты прохладой зовешь в эротичные сны,
    Оставаясь при том отрешенно- свободной...

    Капля ртути... Красой неживою своей
    Ты играешь судьбою желанья живого...
    Не стекай по ладони! Останься на ней!
    Капля ртути... Ты ядом отравишь любого!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513177
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 24.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  23. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 13:47 ]
    Ще кохай
    Ще кохай!. .

    Ще кохай мене! Ще кохай,
    Поки небо розкидало зорі!
    Не віддай мене! Не віддай
    На самотністю перчене горе.

    Поки час іще, поки час
    Наш не вийшов- цілуй, кохана!..
    Поміж нас уже, поміж нас
    Причаїлась розлуки рана...

    Забери мене, забери!..
    Зацілуй, закохай до ранку!
    До зорі кохай, до зорі,
    До світання, як до останку.

    Тож візьми мене, тож візьми,
    Закохай у шаленстві ночі!..
    Що в коханні не вічні ми-
    Серце вірити все не хоче...


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505442
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 16.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  24. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 04:18 ]
    Встреча поэтов (16+)
    Встреча поэтов. ( 16+ )

    Судьбой нам дарована встреча, моя поэтесса,
    И воздух пронизан желаньем познанья процесса
    Слияния душ, упоенных поэзии силой...
    И голову счастье кружит в ожидании милой...

    Скажу я тебе, словно оду желанью слагая-
    Ты неповторима, в любви совершенно другая,
    Я женщин знавал, все же как ты на них непохожа!
    И в сердце, как пазлы, сложилось желание... Боже!..

    Извечность желаний себе мы исполнить поможем.
    Нам станет степною травою любовное ложе.
    В поля побредем мы одетые в солнечный ветер,
    Вдвоем, затерявшись для всех на огромной планете...

    Чтоб ласково солнце нагие тела целовало,
    И где-то вдали за холмами гроза бушевала,
    И сладко-тревожные песни нам ветры шептали,
    Играя травою, примятой от наших сандалий...

    И в страстном порыве, почти истязая друг друга,
    И яду испив в невозможности выйти из круга,
    Тебя целовать, словно ведьму в горниле огня,
    И слушать в истоме о том, как ты любишь меня.

    И громом вулкана взорвется гроза за горою,
    И с неба потоком дождя исступленье омоет...
    Причина ли, следствие- что есть явление это-
    Природы каприз, или все же слиянье поэтов?..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500217
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 20.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  25. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 04:45 ]
    Жіноча роздвоєність (16+)
    Жіноча роздвоєність ( 16+ )

    Жіноча роздвоєність- ніжна чутливість,
    Завзята жагою бажання буремною.
    І поряд настраханість зради, вразливість,
    Засліплена тою підозрою темною-

    Це все у природі будови жіночої.
    Мабуть недаремно Природа створила
    Той розріз красивий між ніжок дівочих...
    Така вже будова жіночого тіла...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475743
    рубрика: Лірика
    дата поступления 29.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  26. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 04:18 ]
    Ночь любви в поле (16+)
    Ночь любви в поле ( 16+ )

    Эта дивная ночь так тревожно-сладка...
    Несозревшая рожь шелестит у виска...
    Мы с тобою лежим да на грешной земле,
    И любовь нам двоим дарят звезды во мгле...

    Было таинство дня, и вечерний закат...
    И безумство огня, словно пламенный ад...
    Охладила порыв вездесущая мгла....
    Ты коснулась меня... Словно в душу вошла...

    Мы нагие лежим да на поле ржаном...
    Я в тебе недвижим... И движим... А потом
    За разрывом-травой потянулась рука,
    И дрожит свет ночной, словно жилка виска...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479572
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 15.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  27. Серго Сокольник - [ 2014.10.24 00:02 ]
    Кохання в нічній хаті (16+)
    Кохання в нічній хаті ( 16+ )

    Дівчино моя, іди до мене!
    В напівтемній хаті нишкне хіть...
    Ти тремтиш, тендітна і шалена,
    Солодко п"ючи єднання мить...

    Я в тобі... Гладенько і чуттєво
    Випиваю всю тебе до дна.
    Ми одні у хаті... Наче Єва,
    В цілім світі ти моя одна...

    Місяць хату міря крізь фіранку...
    Таємниче сипле срібний пил...
    Ми кохатись будем до світанку...
    Тільки на зорі не стане сил,

    І тоді в ранковій прохолоді
    Ми, тілами сплетені, поснем...
    В місячного світла насолоді,
    Випещені зоряним дощем...


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522907
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 12.09.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  28. Серго Сокольник - [ 2014.10.24 00:12 ]
    Эксгибиционистка (16+)
    Эксгибиционистка ( 16+ )

    На камне девушка лежала
    Изящно спинку изогнув,
    Совсем нагая. Чуть дрожала
    Воды поверхность. Я, нырнув,

    И вынырнув чуть-чуть подале,
    Ей любовался из воды.
    Пришел ее любимый парень...
    Я, словно путая следы,

    На камень загорать соседний
    Неловко лег... Ну а она,
    Одетая лишь в ветер летний,
    Вдруг подошла. И на меня

    Глядела как-то странно очень...
    Затем вернулась к пареньку,
    И предо мною, днем, не ночью,
    Ему отдавшись, на боку

    В изгибе спинки, и со стоном
    Совокуплялась на виду,
    И все глядела, как с укором,
    Ну почему, мол, не иду

    Я третьим к ним... Оцепеневши,
    Смотрел я, затаивши дух...
    Все кончилось. Собрали вещи...
    Уходят... И услышал вдруг-

    Ты извини, конечно, парень-
    Сказала, платье теребя-
    Я виновата... Как в угаре...
    Вся возбудилась... От тебя...


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487031
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 20.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  29. Серго Сокольник - [ 2014.10.22 00:14 ]
    Нічна дорога в нікуди
    Нічна дорога в нікуди

    В тумани сиві пірнають фари...
    За борт хапають нічні кошмари...
    Куди я їду? Куди мій шлях?
    Спитай у крука в нічних полях...

    Це зустріч? Мара? П"янке видіння?
    На зов Мольфара нічне створіння?
    Лиш звук сопілки... Чи вітру свист...
    По-між світами ажурний міст...

    Що я покинув? Що я отримав?
    Де я щасливий- чи там, чи нині?
    Совиний стогін в питаннях цих
    На перехрестях нічних доріг...

    Чимало знаю. Чимало бачив.
    За шал кохання чим я віддячу?
    Куди прямує мій корабель?
    Пливу до неї... Можливо-в Хель...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478447
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 10.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  30. Серго Сокольник - [ 2014.10.22 00:19 ]
    Страсти по Аэлите
    Страсти по Аэлите

    В железной скорлупе... Все ближе, ближе, ближе!..
    В иллюминатор красным глазом Марс блистал..
    Какие тайны, мятежи, события увижу,
    Рукою алчущей сквозь мрак тебя достав?

    Сквозь ночи мглу, дрожащий холодом забвенья,
    Тужуркой кожаной укутав свой озноб,
    Влекомый силой притяженья- вдохновенья,
    Тянусь рукой к тебе, земной озябший сноб,

    В твоих согреться зыбко- призрачных долинах,
    Познать хрустальный блеск твоих вершин,
    Припасть к немым сакральным тайнам властелинов
    Былых эпох, изведать мощь твоих машин...

    Кружиться в вихре перманентных революций,
    Пьянящий пить поток твоих кровавых вин,
    Проверить прочность неземных твоих конструкций
    Лечу... Во всей вселенной я один, совсем один...

    И будет встреча... Кем-то выписан мне литер
    Познаний таинства космической любви...
    Меня ты темным ангелом увидишь, Аэлита!..
    Встречай же падшего, и им одним живи...

    Испить мне дай эзотерических познаний,
    И в нежность женственности крови свежей влить
    На пике жажды эротических желаний,
    И дай Надежду революции вершить...

    На торможенье!.. Дрожью мелкой бьет ракету,
    Как от экстаза... Аэлита! За тобой
    Я прилетел! Аз есмь! О, где ты? Где ты? Где ты?
    Я приземлился!.. Где же ты, любовь?..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506774
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 23.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  31. Серго Сокольник - [ 2014.10.19 04:40 ]
    Ракушке
    Ракушке

    У ног моих пенится Черное море.
    В краю, где не знаешь понятия "горе"
    Сижу в ресторане, пьянею туманно,
    И подали мне шашлыки из Рапаны...

    Красивая ракушка, в нежном покое
    Царевной морскою на дне ты жила,
    Покуда ныряльщика жадной рукою
    Из панциря вырвана с мясом была...

    Не видел никто, как ты млела от боли...
    Как раны твои замочили в рассоле...
    Убита. Насажена крепко на ось...
    Хотела ты жить, только жить не пришлось.

    Не съем я тебя, я к тебе не притронусь.
    Лишь выпью вина, расплачусь я и тронусь
    В дорогу. Свободой наполню карман.
    Гори он огнем, этот ваш ресторан!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472163
    рубрика: Лирика
    дата поступления 13.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  32. Серго Сокольник - [ 2014.10.16 01:05 ]
    Одиночество (16+)
    Одиночество ( 16+ )

    В полночный час
    Танцуешь в комнате
    Во мраке ночи...

    Ты мне сейчас,
    как кукла голая,
    Отдаться хочешь.

    Обнажена,
    Движенья плавные,
    И ты одна...

    Ты влюблена...
    Мотив печальный...
    Бокал вина...

    Я далеко.
    Но расстояния
    Нам не преграда.

    Мне нелегко,
    Но ожидание-
    Моя отрада...

    И до тебя
    В своих мечтаниях
    Я дотянусь.

    Рукой тепла,
    Рукой желания,
    Тебя коснусь.

    Я дотянусь-
    И ты почувствуешь...
    И вздрогнет тело...

    Исчезнет грусть.
    В изгибе чувственном
    Ты вся несмело

    Сама возьмешь
    Себя изысканно...
    И при луне

    Оргазма стон,
    Живой и искренний,
    Подаришь мне.

    Умолкнет стон...
    Умолкнет музыка...
    Ты голышом

    Стихи любви
    Напишешь памяти
    Карандашом.

    И ляжешь спать.
    И в утомлении
    Окончишь вечер...

    Ты будешь ждать.
    И будешь верною.
    И будет встреча.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475872
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 30.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  33. Серго Сокольник - [ 2014.10.14 02:09 ]
    Охота (16+)
    Охота ( 16+ )

    Как и я, ты охотиться любишь.
    Ты со мной, ты в меня влюблена...
    В эту ночь ты охотиться будешь
    На меня! На меня! На меня!

    Ружья наши стоят в турникете...
    Ты со мною- и это не сон!..
    Мы одни в эту ночь на планете
    Отворили охоты сезон...

    Огоньки по болотам блуждают...
    Тени тьмы паутину плетут...
    Мы с тобою в палатке и знаем-
    Силы зла нынче нас не найдут.

    Ты ко мне влажным телом прижалась,
    И в истоме любовной горя,
    Обреченно со мной целовалась
    До утра! До утра! До утра!

    Ветер кроны деревьев колышет...
    Догорает костер у реки...
    Мы единым желанием дышим,
    И желанье сжимает виски...

    Завтра мы этот остров покинем.
    Завтра нас разлучат города...
    Только в памяти сердца отныне
    Мы останемся здесь навсегда...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473957
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 21.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  34. Серго Сокольник - [ 2014.10.13 01:05 ]
    Молотовский коктейль любви (16+)
    Молотовский коктейль любви ( 16+ )

    Рушится прошлое на площадях.
    Рушится, рушится все в головах.
    Ночи пронизаны снежною мглою...
    Мы в эту ночь не замерзнем с тобою.
    Сладковозвышенно в мир влюблены,
    Видим вдвоем Революции сны.

    Здесь, в уголке потаенных желаний,
    Мы отогреемся в неге слияний.
    Родина время нам даст отдохнуть,
    Просто согреться любовью чуть-чуть...
    В жажде любовной измята постель...
    "Молотовский" изготовим "коктейль"...

    Этот рецепт в совершенстве познали.
    Кровь площадей в свое тело впитали.
    В жажде познанья вхожу я в тебя,
    В ушко желанья шепчу я, любя -
    Рушится прошлое на площадях,
    Кружится, кружится мед в головах...

    Родине нашей сейчас мы поможем.
    Ингредиенты смешаем, умножим
    Страсть первобытную с дрожью сольем,
    Трепетом наши тела обовьем,
    Девичью гордость сольем с униженьем
    Поз утонченных.. Глубоких вхождений...

    Этой энергии темная сила
    В сладкой истоме нас соединила...
    Мы отогреемся, мы отдохнем,
    И леденеющий мир подожжем!!!
    Рушится прошлое на площадях...
    Кружится счастье у нас в головах...



    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475024
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 26.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  35. Серго Сокольник - [ 2014.10.13 00:37 ]
    Нудистка (16+)
    Нудистка (16+)

    Оголена дівчина, вигнувши спинку,
    Стоіть по коліна в воді,
    А море ласкаве, за хвилькою хвилька,
    Змива на пісочку сліди...

    Оголеність дівчини, ніжно-цнотлива,
    Приваблює погляд людей,
    І поза її, соромливо-грайлива,
    І зваба маленьких грудей,

    І ніжки стрункі, і оголеність лона,
    На спину волоссячко впало....
    Неначе скорившись одвічним законам
    Природа шедевр написала....

    Стоїть і милується з власного тіла.
    Всим видом показує, що
    Лиш морю та сонцю віддатись хотіла б-
    Юначе, тобі- ні за що!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470340
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 05.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  36. Серго Сокольник - [ 2014.09.22 02:42 ]
    :Жертве аборта
    Красивая женщина в сладкой истоме
    Любви предавалась судьбы на изломе.
    Змеей извиваясь, в изыске маня-
    Ты любишь? Ты любишь? Ты любишь меня?

    Зачатое в брызжущей неге, шутя,
    Под сердцем теплом согревалось дитя.
    Резвясь, ожидало урочного дня-
    Вы ждете? Вы ждете? Вы ждете меня?

    Холодных ланцетов чеканная сталь.
    Вопрос без ответа. Былого не жаль.
    Холодное сердце. Душа, как броня...
    Спасите! Спасите! Спасите меня!...

    Горячего тела кровавый комок
    В эмалевый таз у ее стройных ног
    Был выброшен, жизни тепла не храня.
    За что вы? За что вы? За что вы меня?..

    В поту просыпаюсь в ночи и хриплю-
    Люблю я тебя? Нет... Уже не люблю...
    И сердце горит, как свеча от огня-
    Простите. Простите. Простите меня...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466110
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 15.12.2013
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  37. Нанея Золотинська - [ 2014.08.29 09:37 ]
    Невагомість
    2007р
    Зафарбувати невагомість
    Того відвертого торкання
    Між нами вдерлося кохання
    І все червоним залилось.

    За чорні чари, ще й без чварів
    Заламіновані пісні про страх…
    Страх і горе за бажання
    Чужої долі. Так хотіти
    Нам один одного далось
    Це невід’ємне право.

    Кудись все дерлось, десь
    Тяглось і ти – все глибше
    Далі й далі танок нестримного кохання
    В шаленім темпі розгорання.
    Між нами став солодкий крик.

    Ти поряд. Таке жарке тіло
    Навколо мене обвилось
    І ми лежали…
    Серця наші з грудей тікали і тікали…
    Саме тоді все відчувалось
    Немов живу зараз востаннє
    А завтра буде просто сон
    Просто намарена пригода.
    Зустрінемося й там
    Щоб знову
    Теплоти горнутись
    І в морі криків захлинутись.
    Вже скоро буде нам нагода.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  38. Анничка Фрік - [ 2014.06.13 11:11 ]
    О кіт!
    Яська на плечі сиділа
    Муркотіла в вухо
    Тихо-тихо засопіла
    Кельтка-вуркотуха

    Сині-сині очка в Яськи
    Шерстки небагато
    Майже лиса, бо скінгедка.
    В неї кошенята

    Геніальні і музичні
    Як складні етюди.
    Дуже гарні і чемнющі,
    Як ганяють всюди.

    І хоча їх тільки п'ять
    Як перстів в долоні
    А співають як Майлз Девіс
    Навіть і зпросоння!

    З Чаком Беррі всі звучать
    Як одна октава
    Особливо м'явкотить
    Кошенятко справа.

    Кошенятко всередині
    Нявкає синкопи.
    Після того навіть пси
    Муркають по нотах!

    Під Колтрейна в нас завжди
    Тривають пологи.
    Під Паркера ми колишнім
    Наставляєм роги.

    А під Моррісона всі
    Гарно вишивають.
    Кожне кошеня у Яськи
    Грає і співає!


    25 березня - перший день сексу Яськи з Маруською,
    Я боюсь. Скоро пологи приймати.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  39. Параска Коливашаласка - [ 2014.04.22 20:31 ]
    Ні...ні...Ні! )пародія)
    ПАРОДІЯ

    Ні...ні...Ні !

    Дійшов. Заснув. Прокинувся. А-га!
    Шкарбан* не мій, але моя нога.
    Труси в клітинку, майка "адідас"...
    На кріслі поруч - пиво, кава, квас...
    Чужа квартира. Згадую не все...
    Якась білявка одяг мій несе...
    О людоньки! ( І тут кидає в дрож)
    Ми щось таки робили вчора... Що ж...
    Ця жінка у халатику, що світиться,
    Чомусь так пильно нижче пупа дивиться...
    Щось крапає в напівпрозору склянку...
    Дає пігулку...Не дає сніданку...
    Се сон чи казка? Підкажіть мені...
    Не хочу вже нічого...
    Ні...ні...
    Ні !


    22.04.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (11)


  40. Марина Пермякова - [ 2014.03.21 23:16 ]
    Твій погляд ніжний наче квітка...
    Твій погляд ніжний наче квітка,
    Твій голос - найсмачніший шоколад,
    А поцілунки – то найбільша втіха,
    Для мене, мабуть, кращого нема.

    Я так раптово закохалась,
    Що й оклиматися не встигла,
    А ти подумав, що я звиклась…
    От тут ти справді помилився.

    У Новорічну ніч ми ж все ж таки зустрілись…
    Приїхав ти… хоч і не збирався.
    О, та ніч…остання ніч, коли ми так кохались,
    Поїхав ти і більш не повертався.

    Навіщо ти так тепер зі мною?
    Хоча це може ще й не все…
    Не забираю я свободу твою!
    А просто відчуваю… ти - моє!

    Я знаю, ми ще будем разом.
    І прочитавши ці рядки та зрозумівши, що вони про тебе,
    Можливо в стіну кинеш телефоном,
    Але приїдеш, знаю я…не сьогодні…згодом…

    04.02.2014


    Рейтинги: Народний 5.13 (5.31) | "Майстерень" 5 (5)
    Прокоментувати:


  41. Антон Єщенко - [ 2014.03.04 12:32 ]
    Чому-чого-чого-чили
    Чому в червоно чорний день
    В чарівний червень через пень
    Чатуй численні чари, чар!

    Де в чесний час, чума до нас
    Чиргик та й через чагарник
    Чатуй численні чари, чар!

    Почвара, чортів чоловік
    Щебече наче щойно втік

    Чи чаю чан,
    Чи червень сам?

    Чатуй численні чари, пан!



    Рейтинги: Народний 5.25 (5.38) | "Майстерень" 5.25 (5.25) | Самооцінка 6
    Коментарі: (2)


  42. Галина Михайлик - [ 2014.02.10 15:52 ]
    Опісля (переспів)
    Пішла у реслінг. Був там Міккі Рурк…
    О, краще б я в саду доїла Мілку,
    і Карлсону стогнала: «Деміург!»
    Десята мантра? У народі – «білка».

    І кактус змерз. І вже не гріє піп…
    Ключі украла бісова ворона.
    Покришу жменю чіпсів на окріп,
    позаганяю «тлусте МИ» в загони.

    10.02.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (16)


  43. Галина Михайлик - [ 2014.02.10 14:22 ]
    Руде кошатко
    Сиджу собі – мадам. «Емануель»
    (на автореверсі касета) – знов спочатку.
    І пестую сама (бо ж – «цитадель»)
    своє руде під шовком кошенятко.

    10.02.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (24)


  44. Кассандра Рімскі - [ 2014.01.16 16:30 ]
    Все йде плавно
    Все іде плавно, чітко по лінії,
    Куриш драп і начісуєш хаєр,
    Я відкрила свою кундаліні
    І сьогодні тебе покохаю.

    У метро так спокійно думати,
    Особливо, в пустому вагоні.
    Розтягнуся яскравою гумою
    У твоїх білосніжних долонях.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (10)


  45. Кассандра Рімскі - [ 2014.01.16 13:01 ]
    Ми лежали
    Ми лежали, без жалю, навпроти,
    Без інтриг і взяття Бастілій.
    Ми утрьох підписали угоду
    Про поняття честі в цих стінах.

    Номер раз не боявся емоцій,
    Номер два вже минув сорок шостий.
    Ми лежали, законсервовані в оцет -
    Всі одне до одного гості.

    Кожен з нас відчував власний обрій,
    Кожен з нас ще жахався, напрочуд -
    Ми хотіли забути, як добре
    Всім нам було цієї ночі.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (12)


  46. Кассандра Рімскі - [ 2014.01.15 16:43 ]
    Кассандра
    А потім я знову буду посміхатися люстерку
    І розмальовувати глиняні фігурки,
    Я тільки прошу: ти до кінця дослухай,
    Вірніше, до кінця дочитай.
    Бо той факт, що ти бачиш цю сторінку,
    Вже говорить про те, що ти мене читаєш,
    І ти навіть не можеш уявити,
    Якою щасливою мене це робить.

    *

    Іноді слово "кохання"
    Нічого не значить
    І навіть нічого не варте.
    Сказати можна будь-що,
    Особливо, після кількох келихів рому
    (і ти розумієш, я маю рацію),
    Коли ти казав, що закоханий,
    Я не те, щоб не вірила у майбутнє нашого рок-н-роллу,
    Я навпаки, захотіла повірити,
    Що у моїх вух не сталася галюцинація,
    Що я не божевільна.
    Іноді слово "кохаю" -
    То просто щось кимось сказане,
    Наприклад, під час ідеального сексу,
    Коли обидва вже доходять до грані,
    З запалених вуст вилітають подібні фрази,
    Та це нормально. В житті й не таке буває.
    Так от, коли я нарешті сказала
    Це важке для вимови слово,
    Я вже взагалі не жахалася того,
    Що насправді воно означає.
    І це вже можна з серця
    Хіба що сокирою вирубити,
    Це приступ такого вишуканого мазохізму.
    Кохати моторошно -
    Болить і зверху, і знизу
    (особливо знизу),
    І це у голову не лізе.
    А я тієї сокири неймовірно боялася,
    Страшилася того, що як у серіалах
    Все з однієї контори,
    І якщо перший сезон,
    Зазвичай, викликає банато галасу,
    То другий і третій - то таке, лише гарна згадка,
    Але з тими самими акторами.
    А від зйомок четвертої частини саги
    Актори іноді взагалі відмовляються,
    Їм вже не цікаво, і вони шукають інші
    Більш популярні розваги.
    Та ми ж з тобою з самого початку
    Рубили дрова із правди,
    Ми не виконували ніяких ролей,
    Просто чесно і просто двоє,
    І серце моє не крав ти,
    Я його віддала сама.
    І нехай, не одразу,
    Адже такі дивні речі
    Відбуваються виключно з часом.
    І сьогодні я прокинулася
    З дивною думкою для понеділка:
    Я з тобою не боюся нічого!
    Навіть коли ти не поряд,
    І коли я не чую твоє муркотіння
    Під час наших ніжних поцілунків.
    Навіть коли ми в різних містах
    І навколо немає друзів,
    Я завдяки тобі нічого вже не боюся,
    Мені тепло на серці,
    Я божевільна.
    Лікарі не рятують від такого,
    Тільки сокира вищезгадана вирішує,
    Я залежна від твого слова.
    І може, в моїх словах
    Не так вже й багато ніжності,
    Але останню краще залишити тілу.
    Хоча, про тіло краще писати окремо.
    І про ніжність окремо.
    У мене ще досить багато паперу,
    Щоб написати про все, що мені заболіло.
    Мені так хочеться про тебе піклуватися,
    І коли ти спиш,
    Прикривати тебе теплою ковдрою,
    І, насправді,
    Чим би я не займалася,
    Мені добре, тільки коли тобі добре.
    Та мені зовсім не хочеться тебе до себе приклеїти,
    І я не мрію пришити
    Тебе до себе циганською голкою
    Щоб щодня і у кожному місці
    Ти був поряд і не відходив ніколи ти...
    Ти й без того в моєму серці,
    Я завжди була пацифістом.
    І я усвідомлюю, що все це занадто сміливо.
    І що ти можеш все не так зрозуміти,
    Я просто, коли тебе відчуваю,
    Морально й фізично, зверху і знизу,
    Я стаю так банально щасливою,
    Хіба я може це припинити?
    І тепер, завдяки тобі, моє небо зелене,
    І мені посміхаються навіть дикі тварини,
    Бо мене нічого в тобі не лякає,
    І я не боюся нічого,
    До мене
    З тобою погане більше не лине.
    Іноді, відверте слово "кохаю"
    Означає схильність до порозуміння.
    Я курю із тобою в вікно,
    І ми думаєм, кожен про своє.
    Моє слово щире.
    Я не боюся відкривати душу.
    Я божевільна.
    Іноді, слово "кохаю" і дійсно багато важить -
    Це залежить від того, чи щиро його кажуть.
    Я щиро.

    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3)


  47. Анничка Фрік - [ 2013.12.23 11:17 ]
    Pro bab ly
    А, може й збабленою буду я колись.
    Та Бог створив мене коханою такою,
    Що й в грубих штанях чуюся п’янкою
    І конкурую навіть і з весною
    Так, що й зима хотіла би... піти.

    А, може й звабленою буду хоч би ким!
    Бо Бог створив мене шаленою такою,
    Яка віддасться в кожну мить з жагою,
    Хоч хлопці смілі тільки з перепою.
    То ж прошу, напивайтеся хоч в дим.

    А, може й скроплена я буду хоч вином!
    Земля – насінням, ну а я тобою.
    Бо я суха земля, і ти росою
    Небесною мене одну скропи!
    На це я чую – хочу лиш спокою.
    Скропив мене байдужості окропом.

    А я від муки аж вмивалась потом
    і в тебе ще б напитися благала,
    Цю спрагу так наситити хотілось,
    А ти лишив мене в пустелі, в тих пісках
    Де б я любові попрохать не сміла,
    І полонила тільки біле твоє тіло.


    Молочний шлях малює на ланітах,
    Пустеля в мені просить спеки літа
    Дощу не хоче. Лиш заснуть навіки.
    Я б хоч вином піски свої залляла.
    Омана хоче, щоб її не стало.
    2013


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  48. Анничка Фрік - [ 2013.12.20 12:46 ]
    ба-ду-па-ду
    Кохання в інтернеті
    Вчора ти сказав можливо, а я сказала так!
    Мені, скажімо, цікаво,
    Чи ти розцінюєш це як знак
    О, як знак чогось
    А хтось би добавив гадів -
    Славне місто моє Львів!

    Ти сказав можливо, а я сказала так!
    Мені просто цікаво, чи ти вважаєш, що це знак
    О, знак чогось, чого саме - я ще не знаю,
    Боже, невже я першою скажу це кожного разу...
    От. Всі рими на -аю. Їх багато, і це, в основному, дієслова.
    Ну добре, а то я першою пишу, а тебе все нема! Немає!

    Ти сказав так, і я сказала так!
    Мені так цікаво, чи ти вважаєш, що то знак
    о знак чогось, чого саме - я ще не знаю,
    Боже, невже ми в унісон це скажем кожного разу...
    От. Всі рими на -аю. Їх багато, і це, в основному, дієслова.
    Ну добре, бо я зараз першою пишу, а тебе ще нема. Немає!

    Ти сказав так, і я сказала так!
    Мені так цікаво, чи ти вважаєш, що то знак,
    о знак чогось, чого саме - я ще не знаю,
    Боже, невже ми скажеш це разом, щоб я не страждала, а я скажу - як добре, все ж я довго чекала, і ми все ж скажемо (і зробимо!)
    всі рими на -аєм. Їх багато, і це, в основному, дієслова. У множині.
    Ну добре, бо я зараз першою пишу, а тебе ще нема. Немає! Хоч може, у далині...

    О, вчора я так багато разів сказала "так",
    а потім приїхав ти, сказав
    "в нас не буде сексу, бо своїй дівці в очі я подивлюсь як?"
    А я сказала:
    "Хоч косо"
    А нині я прочитала віршик про міжніжні коси
    Та все ж і на даний момент мені - ніяк.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  49. Олена Багрянцева - [ 2013.12.13 13:15 ]
    Вечір на двох
    Мати б вечір на двох
    І годинник без довгих стрілок.
    І дотепні думки,
    Де метелики в животі.
    Ти б розтанув, як сніг,
    Незбагненний дивак і лірик.
    Ти уклав би мене
    У верлібри свої прості.

    Потонула б нудьга
    У глибоких твоїх кишенях.
    Всі кімнати – на ключ.
    Тільки блюзу сміливий крик.
    Смакувало б мені
    Це вишневе желе у жмені.
    І до ранку зима
    Не закрила б важких повік.

    Нам би вечір на двох.
    І відлуння бажань прозорих.
    Кольоровий пісок
    Серед віхоли вільних слів.
    Ти узяв би мене
    Персонажем своїх історій.
    Ти б зіграв на мені
    Віртуозно новий мотив.
    12.12.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Прокоментувати:


  50. Анонім Я Саландяк - [ 2013.11.24 08:01 ]
    Якщо не мільйон...
    як не мільйон
    то хоч би сто
    я думав собі он
    нарешті таланить
    і буде буде бу-у-уде
    ось…
    Худ. Я Саландяк 2009 р. туш – перо…



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (8)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   11