Пустеля - диво, таїна,
краса,
За мить зникає будь яка
роса,
Під Солнцем, що не знає жалю
і пече,
З глибин очей
зникає вмить сльоза.

***

Знайшов колодязь у пустелі -
не спіши
І поспіхом бездумним
не гріши,
Умийся прохолодною
водою -
Розрадою хай буде
для душі.

***

В колодязь впав - зважай
на силу рук,
Тримайся, зараз допоможе
друг,
Він вірний друг і старший твій
товариш,
І радісно дзвенять
пісні папуг.

Чи справді вони у нашому світі,
Ці двоє закоханих в сніг пелюстків.
Підійняті весла, між вербовим віттям
Їх човен пливе до широких морів.

Чи справді це - люди, не марево ранку…
Такі непорушні, їх річка без хвиль,
Неначе їм небо співа колисанку,
І світ їх сховав від своїх божевіль.

***
Коли прийде лиха година,
не уповай на панацею...
Буває всяке: люди – глина,
та... знати, що таке людина,
не означає бути нею.

***
Не ліпші наші депутати,
аніж доконаний совок...
але ушосте-удесяте
на шило мило поміняти...
заплаче не один пророк.

***
Коли у владі клоуни – капець...
Кіно і цирк – то і не треба хліба,
та навіть у совка мине терпець,
якщо у Раді.. доміно і риба.

***
В історії таки були слов’яни,
яких розпорошили у війні...
І не одному видиться мені –
Болгарія – це перші могікани,
що залишили Волгу... кацапні.

***
Нема ума, вважай – каліка...
але кумекаю, таки, –
ординці – це бойовики,
лихі сусіди – це навіки,
а вороженьки... на віки.

***
Фіґня підігріває інтереси...
І маємо ілюзії одні,
що сила переможе у війні,
але... перемагає жовта преса.

***
Надія є у цьому світі,
що подолаємо старе...
минуть халепи і ковіти,
а Україна... не умре.

06/20

Діти- ангелочки

Небес , щастя батьків,

Майбутнє життя!!!

1.06.19 11.01

Діти- ангелочки

Небес , щастя батьків,

Майбутнє життя!!!

1.06.19 11.01

***
Перо позичу у гуся
і заримую порося,
яке юрмою управляє,
але усюди заважає,
бо хоче виділятися.

***
Україна має три нещастя:
слуги, пандемія і війна.
Всякі біди однієї масті.
Є і на Московії одна –
«раше-путіноїдна страна»,
від якої лиш одні напасті.

***
А ми обрали на біду
зеленокриле какаду,
яке літає в Емірати
еміра обіграти в карти.
У нього місія така –
валяти всюди дурака.

***
Веде майбутнє у пустелю,
та «оклімаємось» раніше.
Бідою вдаримо об землю
тай будемо чекати іншу.

***
Немає віри у митця,
то й у біди немає міри,
але опалюють сонця,
які відлунюють месіри,
аби добитися вінця.

***
Не буду говорити знову,
у кого місія така –
на лихо мати язика...
Знущаються поети з мови,
то що хотіти від совка?

05/20

БО Ж НЕ В ТРЕНДАХ ПОЕЗІЯ
(До дня поезії )

"Не віршами єдиними " ,
Хтось мені заперечував ,
В наші дні до поезії ,
Вже минув інтерес ,
Калліопа з Евтерпою
жити в міфах приречені
А всесвітніми трендами
Запрягає прогрес...

На ютюбі у блогерів де
мільйони переглядів ,
Монологи приземлені і сюжети прості ,
Залишились в історії ямби разом з хореями..
А фейсбук не окрилюють поетичні пости...

І змінилася лірика на дозвілля " Words танкове "
Замість пісні лунає оцифрованим репом .
В "instagram" зустрічати ходять роси світАнкові .
На екранах айфонів сяє зоряне небо ....

І крокують мережею віртуальні романтики .
Безкінечними стежками розважальних світлин ,
У примарних іллюзіях ефемерної вбраності ,
У буденності , пошуку сенсаційних новин ..

Запитати одне лише хочу я скептиків ,
Що співають про скорий спочинок віршам ,
Вже коли Арістотель написав про "поетику" ,
Де був диво фейсбук ,телеграмм , інстаграм ?

Може буде цікаво що Данте Аліг'єрі ,
На творіння "КОМЕДІЇ " надихнуло в свій час ?
Знаю точно що то не "СВАТИ" й не "ІНТЕРНИ"
З примітивного гумору зліплений фарс ....

Чи коли "Українка " словом рідним
нам мовила ,
І вустами чарівних лісових берегинь ,
Як була б вона зараз неприємно здивована,
Глибиною печерності розважальних світлин .

Так що прошу я щиро , не будьте пророками
Встане скраплене римами рідне слово в віршах ,
Милозвучне навіть в своїй одинокості ..
Бо ж не в трендах поезія , бо ж вона у серцях...

Олександр Квітень
м.Мукачево .

Подалі від гріха

Тримайтеся подалі
від гріха,
Най доля оминає вас
лиха,
Мов мошкара,
гріхів літають
хмари,
На всіх на нас
печатка є гріха.

***

Жабка у Коробці

Жабка у коробці
заплітає коси,
Раптом підрізає
"труна на колесах",
Коси - два аркани,
захлеснули кришку,
Хвацько Жабка
на труні
скаче, мов Мартишка.

***
У небес нема кінця і краю
і людині віри вистачає.
А во славу імені Його
нації дарується основа, –
все, що є, було і буде – Слово
волею Отця Всевишнього.

***
Дике поле знову
застує народу...
Поки дочекаємось месії,
пам'ятаймо: мова –
воля і свобода,
а язик – агресія Росії.

***
Не вистачає іноді лікнепу,
аби була поезія чітка.
Та видно, що політика така, –
коли совок оцінює дурепу,
то очі позичає у сірка.

***
Нікого не лякає маячня...
Коронавірус є, але не діє...
У півня на зозулю є надія...
Що не пиши, а радує дурня, –
чекає гомерична пандемія.

***
Нічого не буває випадково.
То ідемо подалі од біди,
то знову повертаємо сюди, –
боліємо за українську мову,
і хворіємо язиком орди.

***
Окопи – не надійний оберіг...
історія замішана на кро́ві...
всі за одного і один за всіх, –
коли ступає ворог на поріг,
то націю рятує рідна мова.

03/20

***
Яке їхало, таке й здибало,
а якщо оминуло, радій,
що не з'їло, але і не видало
за своє у конурі чужій.

***
Мир із Путькою – афера,
а з Росією – війна...
над Парижем як фанера
пролітає сарана...

***
Народ нуртує, та не має тями
зібрати закипаючий навар
і вилити у водозбірну яму
цю зайву піну неуків-нездар.

***
Нувориші дорвалися до влади,
паяци хочуть миру на крові...
злодії попереду, а позаду
очільники нової клоунади,
яка не має ґлею в голові.

***
У розрізі убогої спільноти
помітні глитаї-багатії
і непомітні парії її,
які стають героями Ґолґоти.

***
Ви кажете, – яка краса у небі!
А я кажу, – бери та обирай
усе, що обіцяє Божий рай.
Гадаю, що й поезії не треба
тієї, що запалює роздрай.


02/20

***
Куди поділися аматори сатири?
Лишилися одні комедіанти ліри
і невпихуємі у душі і серця
хіпуючі сонця, міксуючі месіри.

***
Поету темно, а п’яниці ясно –
поезію навіює аї.
Що́ імітує іноді прекрасне –
резону додає ґаліматьї.

***
Ніякої немає думки,
то й сенсу – думати, нема,
що слово вищого ґатунку
не від лукавого ума.

***
Адепти екзальтованих левиць,
шокуючих величиною циць
і публіки дешевої кумири, –
не варто воювати ради миру,
показуючи файні морди лиць.

***
У метри кандидати незборимі
і, ради очевидної дурні,
видумують оригінальні рими
та шепеляво глушать голосні.

***
Мімікрія мову не поборе
і не зайві КаПеДе мої.
Українська мова не прозора,
поки ЗОЯ* бовтає її.

02/20

* — змія особливо ядовита

***
Якщо свічу апологету
запалює Аполлінер,
це у поезії – мінер.
Свідоме збочення поета
не попадає у етер.

***
Я іще чалапаю по плаю.
І удача є, і фея є,
а копійки зайвої немає.
Що у підсвідомості дрімає,
те купує нас і продає.

***
Ей ви, заочні дуелянти,
кому усе іще охота
щаблі і сідала зайняти –
і курка може заспівати
як піє сокористий кочет.

***
І липові, і любі друзі,
не переймайтеся за мене,
що бачу небо у калюжі.
Якщо усе пасує Музі,
то і прозоре – нотабене.

***
Мої таємні візаві,
якщо моє надокучає,
то ви в єдиному праві,
що це моя хатина скраю
на бойовій передовій.

***
Дем’яни бєдні і бездомні
і нині не перевелись,
але на те вони й відомі,
аби не чули їх колись.

                            01/20

***
А ми такі усі єдині,
що і не треба злуки,
бо завдяки лихій годині,
аби не заблукали, нині
приклала Раша руку.

***
Ніяк не угомо́ниться совок
ані у школі, ні в селі, ні в місті.
Йому б зашити рота на замок
і кинути телекіно у смі́ття,
аби воно, як завчений урок,
не ширило неоковирні вісті.

***
Звичайно, що євреї – це найкраще,
що можемо обрати ми – дурні.
Годуємо і поїмо нізащо
ще й мусимо хвалити це ледащо
за деякі сеанси маячні.

***
Одноязикі москалі,
між нами є, таки, окопи,
невидимі у перископи...
Ми українці – сіль землі,
а ви – безмовні остолопи.

***
Ви, чиї надії у кремлі,
вірні ліліпуту-мародеру,
боїтеся імені Бандери?
Вас чекає пугало землі.
Гайда у обійми СеРеСеРу.

***
Ей, у серпентарії
переділені на класи, –
смолоскипи й тулумбаси
ще дійдуть до Таврії!
Ми – пассіонарії!
Ви – лайна зелена маса.

22/01/20

***
Ще доїдаємо еНЗе*
і маємо урок печальний,
але веселий і повчальний.
У байці – хто кого везе,
і шостий, як четвертий, зайвий.

***
Я не кажу, що зайві триколори
і не речу, шо геніїв – до чорта,
але почую як вони «гуторют»,
то думаю, шо «фєняют по-ботє».

***
Сила інерції ще на бігу,
та економіка вже – ні в дугу,
палуба бісами повна.
Слуги диявола мають вагу
ту, що уже не підйомна.

***
Явне, що було таємне,
не чекає ночі.
Шоста серія, напевне,
буде найкоротша.

***
Не з'їло вовчика моє теля.
А ми і не помітили моменту,
коли стають агентами кремля
майбутні кандидати в резиденти.

***
Якщо усе як на духу,
то і претензії немає
до скомороха-талалая,
та поки рило у пуху,
теоретично – не лоху
не вірю і не довіряю.

03.01.20

Свічі не гашу
з вечора до світанку.
Холодний ранок.

В крижмо туманів
сповиває левада
пуп’янок сонця.

Заглянув місяць
на філіжанку кави.
Самотності смак.

Пливе у Iрій
Листочок пожовтілий
З осені в осінь

***
Проти епідемії навали
нація прищеплює бандер.
Мирною ходою доказали:
«жити варто, щоб тебе боялись
сотні років після еСеСеР».

***
За мир війною йде цабе
і є кого на що міняти.
Команда Зе іще гребе,
але почуло УСБ,
що сотню можна убивати.

***
Пришита доказова база
і забуває кутюр’є,
що у самого є проказа.
Але інфекція й зараза
до зелені не пристає.

***
Коли на радіо зеленка,
чекай на «скору» у кінці.
А «як серйозно», -ич та -енко
є могікани і бійці.

***
У шостій палаті міцнішає штам
і не реагує на дози.
Іще виживають бактерії там,
де їх убивають серйозно.

***
Струшуємо зайве із ноги,
а куди іти – немає тями.
Істина не додає снаги,
що і віртуальні вороги,
і колеги – це одне й те саме.

02/20

***
Не бійся минулої мрії,
що спати іще не дає.
У якості анестезії
ін’єкція пам’яті діє,
лікуючи его твоє.

***
Доїли ми зі сиром пироги
і маємо – котюзі по заслузі.
Не так уже лукаві вороги
націлені на ріки та луги,
як наші любі окаянні друзі.

***
У нас усе своє – ліси і гори,
вода і суша, сонце і зело,
але як це не раз уже було,
сусіда окупує синє море,
і хоче удавитися ОРДЛО.

***
Нічого не буває всує.
Єднає оргія біди.
Туди-сюди, туди-сюди
по Україні чумакує
убоге юрмище орди.

***
За час окупаційної навали
похована історія села
і пам’ять України не мала,
як їй за шкіру заливали сало.
На всю епоху вистачає зла.

***
Живим би жити і ховати мерших
іще до суду Божого орді,
в якої кров тече по бороді...
Та думає Пуйло, що буде перший,
кому не буде вироку Судді.

***
Імперією карли і гундяя
ще явно управляє сатана.
Як пень у свіжій течії –
тюрма народів... світле убиває,
а темноту розбурхує війна.

12/19

***
Єпархія іудина єднає
юродиву юрму на всі часи.
Це обо-юдо-любіє, єси?
Парафія неситого гундяя
і в Україні все іще бажає
дешевої чужої ковбаси.

***
Війна іде. Біда – не за горою.
Вимолюємо волю у Отця.
Та із ордою
нерозлийводою
ми будемо аж до її кінця.

***
Чи маємо ми успіхи, чи ні,
чи у Європі, а чи на війні,
а як уміли так і показали
двійні стандарти і діла дурні
у вигляді російської навали.

***
Нічого, що керує ще зелене,
і нічого пеняти на ману,
що мали барикади іноземні,
а маємо невидиму, тюремну,
іще не узаконену стіну.

***
Стіну епоха може і зруйнує
великою до ворога любов’ю,
та рубежі, уже политі кров’ю,
залишимо напам’ять одесную.

***
Самі кацапи не підуть
і треба віником паршивим
повимітати це вошиве
на всі віки у дальню путь.

‘***
Московія лукава, та вона
ніяк собі не вириє могилу,
аби свою історію до дна
побачити, яка вона брудна,
і як її свинота перерила.

12/19

Ех, і вкотре вже —
до зими розкошує
осінь айстрами!

Тільки знов чому
нелегку журбу несе
журавлине «кру»?

(24 вересня 2019)

***
То не біда, коли поезій – вал,
з якого неотеса виринає.
Біда, коли шукають кримінал,
якого і у себе вистачає.

***
І двійники являються таки,
аби чужу охаяти сторінку.
Це наші дорогі епатюки,
які трояк дають за поведінку.

***
Ячить неугодоване маля.
Гірку соплю йому втирає Лана
і ахінею Недожуравля
координують неохристияни.

***
Не зачепи ніяке ненароком,
яке літає іноді високо.
Не наступи на босі мозолі,
бо вилізе така подія боком.

***
І жартома, а іноді й серйозно
кусає ще опудало безбожне.
Нічого особистого, але
сміятися і над собою можна.

***
І ябеди училися у школі.
Не зайві їм пілюлі та уколи.
І не зійде полуда із очей
або лише на мить, або ніколи.

09/19

***
Мені то що? Пишу і не читаю.
Я чукча із Якутії Китаю.
І це серйозно, а не жартома...
На те і графоманія. Вітаю!

***
І у піїта є свої фанати,
які читають мелоси і чати.
Але немає того читача,
який уміє істину читати.

***
Не досягаю я до Спілки члена –
таємне оминаю і зелене.
Інверсією граються усі,
аби було не так як є у мене.

***
Рятуй мене, мелодіє моя.
Була моєю, стала нічия.
Кохання читача не надихає
як надихає соло бугая.

***
На сайті казанови не усі,
та іноді почкуються, мерсі,
і невідомо, що тоді чекати,
чи сюр, чи епітафію красі.

***
Не полишає неофіта мрія
десь записати, що і він – месія,
якщо не гуру із роси й води.
Та умирає і його надія.

***
Чи рубаї, чи рубої – не знаю.
На хоку хайку іноді міняю.
Затюканий майстрами у низи,
закручую гайки, іржу пиляю.

10/19

***
Чекаємо на місію Ереба
і на месію з манною із неба.
А на умі усе одно одне –
усе, що є – собі і ради себе.

***
Партії ніякої немає.
Те, що є, не обіцяє раю.
Поки обіймаються куми,
не повірю у свободу краю.

***
Ми любимо і волю, і дідизну,
і націю за неминучу тризну.
Якщо патріотизму не було,
то де його узяти – за Вітчизну?

***
На Рашії і людоїда знають,
і апетити до і після чаю.
Бо лідерами не самі стають,
а їх лакеї їхні обирають.

***
Фанатики космічної ідеї
усе ті самі юди-фарисеї.
Об’єднуємо неділиму Русь,
та українофобу – зась до неї.

***
Іще літає чартер на Росію,
де іноді пакуються злодії,
бо є утаємничена мета,
яка оберігає лиходія.

10/19

Краса ні, не позбавлена гниття.
В красуні-поетесі – відбиття.
Обійми графомана їй дорожчі,
Ніж справжнього поета почуття.

О скільки зарікався: мудрість май,
В любові на дрібниці не зважай!
Бо підведуть же під дурного хату!
О ні, безмежна дурості межа!

О Боже мій, як добре нам було –
І душ і тіл єдналося тепло!
Які короткочасні миті щастя!
Куди тепер усе те загуло?!

Чому усе так сталося, чого?
Всевишнього це воля чи кого?
Самі породжуємо велич у коханні
І знищуєм дрібницями його.

6 вересня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)

***
Ти біса із Аїда не проси,
аби свічу поета погасив.
Якщо у тебе совісті немає,
то й душу вельзевулу віддаси.

***
Руйнується і наше, і моє,
і нице зазіхає на високе,
та не поцупиш те, що ніби є...
Його пильнує небайдуже око.

***
Поети є – на пару три,
одне на одного похожі,
а іноді – одні майстри
тінь кидати на огорожі.

***
І лапки, і дужки, епітети і звуки,
і коми по великому рахунку
у мові – це поезії вінець.
Та неуки не відають науки,
в якій і точка – це ще не кінець.

***
Зозуля кукурікає,
а півень не кує...
Усе минає, що було,
та іноді ще є.

***
Буває і ніяке, а читаю,
буває і на вуса намотаю
і ради економії, бува-
є, рубаями ірода рубаю.

10/19

По зеленій траві веселиться розмай,
Та в розквітлім саду ще не знайдеш плодів...
Не печуть коровай із зелених хлібів...
Для насіння достигле зерно обирай...

© 19.08.2019

***
Ще ідемо Союзом у нікуди.
І вибір є, а доля не така.
Сосо подох, але його талмуди
і досі на озброєнні совка.

***
Усі – за Вову! Маємо надію,
що завоює Чудь Наполеон...
Ой, Україно, ти таки повія:
квартал... семіти... урки і – ...Сіон?

***
Ще покається гола і боса
смердоносна держава совка.
Як не є, а на тлі малороса
Україна моя не така.

***
Кацапія, не слухайте базік
і, знайте, – по великому рахунку
моя дитяча мова – це язик,
але багато вищого ґатунку.

***
А на коні уже команда Зе.
Усі пегаси видохли на сайті,
а дохла кляча у імлу везе.
Чого хотіли, те собі і майте.

***
І я туди, і ви у той же блуд –
у вушко голки, що веде до раю.
Електорат – це той таки верблюд,
який плює на те, що обирає.


07/19

Родина – основа,
Щастя, любов,початок
Нового життя!!!
8.07.19 9.12

Муха і бджола

Запитав якось комар муху:
- Чи є тут в околиці квіти?
- Щодо квітів нічого не знаю, - відповіла йому муха. - А ось смітників повнісінько.
І муха почала перераховувати комару всі навколишні смітники, на яких йому обов'язково потрібно побувати.
Полетів комар в зазначеному напрямку і зустрів по дорозі бджолу.
Я правильно лечу до смітників? - запитав він у неї.
- Смітники? Я ніде тут не зустрічала смітників, - здивувалася бджола. - Тут кругом - одні квіти!
Переклала на українську мову 24.06.19 7.31

Прочитала цю знайдену в інтернеті притчу, переклала її на українську мову і прийшов на думку такий висновок:
Помічати диво-
Красу, людей, природу –
Джерело щастя !!!
24.06.19 7.48

***
Усі ідуть уже у старші класи,
а я – у перший. Знаю два по два,
читаю поетичні вихиляси
і думаю, – поезія! Нова?

***
На мені помічають корону!
Я! Найліпша! Читайте, – свята...
Я! Яскрава зоря Оріону,
мене кожен і зна’, і чита’!

***
Уже даю дорогу молодому,
надійно оминаю забіяк...
Ну то і що? Римуємо солому...
І до тоґо́ а іноді й по тому
поети не міняються ніяк.

***
Осла навчати явно не на часі.
Якщо й співає, все одно співа’...
В поезію повзе культура маси,
коли культура мови ще, – іа!

***
Усі поети гострі на язик,
а їхні знаки якості умовні.
Малює кожен те, до чого звик:
зоря уповні – ладо молодик...
любов! – сивуха і пітні долоні.

***
Опали крила рідно-краю,
куняє істина на дні.
« Ні дать, ні взять», – осел співає.
Немає правди у вині.

06/19

Витримка –риса
Цінна, дивує, викликає
Позитив,повагу!!!
13.06.19 7.04

***
Релігія – це опіум совка.
Якби не це, не мали би халепи.
Немає на Московію Сірка.
Та може бути, що його рука
рубає ще залиті кров’ю «скрєпи».

***
Коли ніякого немає,
то і чуже стає своє.
Перун усе не видибає,
а віра в чудо все ще є.

***
Питання віри – це не, прошу пана,
таке собі жахаюче, - ой, Бо!
Кого лиш не обожнюють погани –
явилися чужі пани і хани
тай замінили Ладо і Дажбо.

***
Язичники усе іще ведуть
до комунізму, у його тенета.
На капища поділена планета,
а кривослав’є обирає путь
Московії у віру Магомета.

***
У небі зорі – тисячі думок,
дволикий Янус – місяця проява,
а сонце – всюдисущий колобок,
у яві вимальовується нава,
але яріє у зеніті Бог.

***
Це може зайві видумки поета,
що на олімпі лиш одні цабе
і Томосу не помічає секта,
і думи патріарха Філарета
заполонили біси кагебе.

06/19

Як часто в житті, помилково втрачаємо тих, кого цінуємо,
Чужим сподобатись бажаючи, часом від ближнього втікаємо,
Підносимо тих, що нас не вартий,а самих вірних зраджуємо,
Хто нас так любить ображаємо,і самі вмбачень чекаємо. ( Омар Хаям)

Зустріч - щастя !
Любов, тепло –цінність,
Ближній є доля !
11.06.19 7.50

Везіння є ризик,
Вдача, успіх,подяка,
Обставин оцінка!!!
8.06.19 10.48

Життя жінки – це
Любов, ласка, посмішка-
Затишок вдома!!!
7.06.19 9.10

Життя – це школа,
Наука, досвід, помилки-
Берегти серця!!!
4.06.19 6.50

Посмішка - диво,
Чарує, лікує, джерело
Насолоди,щастя!!!
3.06.19 10.22

Мудрість наша-
Любов, добро ,турбота
Батьків цінна!!!
1.06.19 11.07

Діти - ангелочки
Небес , щастя батьків,
Майбутнє життя!!!
1.06.20 11.01

Завзятість –це
Успіх, новий талант-
Радість життя!!!
29.05.19 5.00

Оптимізм - риса
Благо ,гарна , корисна,
Початок - успіх!
29.05.19 4.50

Давати поради –
Гумор, цінні -корисно,
Рішення - думай!!!
28.05.19 7.35

Осудити легко –
Любов, добро –одержав-
Сімейне щастя!
28.05.19 7.05

Весняні справи
Посів, полив, уборка,
Надихає гордо!!!
27.05.19 7.40

Весна чарівниця,
Цвіте, росте, піклує -
Людство годує!!!
27.05.19 7.30

Розквітла роза,
Гарна чайна весняна-
Варення готую!
26.05.19 7.06

Сестричка моя
Лопух - листя зірвала-
Хворі лікують!
26.05.19 6.58

Скарб природи-
Сонце, земля,повітря-
Дарунок Божий !
24.05.19 9.25
На фото природа на Дніпрі