Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2024.10.24 14:20

Тарас Трясило

Сидять діди під корчмою, згадують минуле,
Коли кров була гаряча та молоді були.
Згадують літа далекі, як козакували.
З ким билися та в краях яких побували.
Більшість згадують про Хмеля, бо ж із ним ходили,
Під Зборовом, під Корсунем ляське вій

Євген Федчук

2024.09.01 15:26

Русь Велика

Вступ
Сонце піднялось високо та гріє не надто,
Бо ж вже осінь і холодний вітер з моря віє.
Добре, хоч сьогодні з неба мжичкою не сіє.
Днів таких от, як сьогодні, зовсім небагато.
Тож сів старий на колоді на березі моря.
Сонцю лице підставляє, мружи

Борис Костиря

2024.06.02 22:46

Істина

Я загубився у гаях понять,
Я віддалився від людей натхненно.
І нависає видиво проклять,
Що поселились на землі нужденній.

Розчарувавшись в марноті доби,
Я поселився в лісі одиноко
І слухаю мелодію дубів,
Розгадуючи ребуси сороки.

Іван Потьомкін

2024.05.09 12:44

Один із зграї лебединої

Час не наспів іще для газових печей.
У Сталіна ще Гітлер тільки вчиться,
Як нищити людей.Чужих, щоправда, не своїх.
Далеко фюреру до комуністів.
***
Було їх п’ятеро у лебединій зграї –
«П’ятірне гроно нездоланих співців».
Лиш двоє з них зуміли уціл

Іван Потьомкін

2024.04.26 23:36

Ісус в Ірода Антипи

Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Євген Федчук

2024.01.11 19:53

Микола Капуданпаша

Вставай же, синку! Досить уже спати! –
Над вухом батьків голос прогудів,
Немов хто поряд вистрілив з гармати
І гарний сон миттєво відлетів.
Микола підхопився. «Де це я?» -
Майнула думка. Але вмить пропала.
Бо ж батько не один над ним стояв.
Два коз

Микола Соболь

2023.09.02 06:46

Чугайстер

сага-трилогія

частина І-ша – Зустріч

Де Черемоші* сходяться в єдино
й вітрисько у розпадині живе,
кривава повня у нічну годину
стару заводить пісню про нове,
на березі ріки попід горою

Євген Федчук

2023.08.06 15:35

Пригоди козака Степана

Над балкою легкий димок здіймавсь,
Можливо, від маленького багаття.
Та хто там, скільки – як то можна взнати?
Отож, Степан в траві тихцем скрадавсь.
А він чудово знався на цій справі –
Ніщо не трісне й не зашелестить.
Частенько завмира на якусь мить

Євген Федчук

2023.05.25 18:13

Морські походи запорожців на Стамбул у 1624 році

Розпростерши білі крила, пливуть Чорним морем
«Чайки». Вже аж під Стамбулом опиняться скоро.
Поки турки під Кафою вовтузяться з ханом,
Козаки з Січі зібрались в гості до султана.
Отаман на першій «чайці» вперед поглядає,
Десь турецький берег скоро з’

Ніна Виноградська

2023.04.20 18:41

Три Василі

Присвячую вірним синам України:
Василю Симоненку
Василю Стусу
Василю Сліпаку

Розділ I

Кал

Євген Федчук

2023.03.30 14:45

Скір із роду Арсака

Полуденна спека поволі на спад вже пішла,
Камінна дорога не так припіка босі ноги.
Затихли Афіни, сховалися в кокона свого
І тиша поволі над гамірним містом лягла.
У темному небі яскраво засяяли зорі,
Знайомі сузір’я, хоч трохи, немов не такі.
Як ба

Ігор Герасименко

2023.02.26 16:17

Ранкове алегро

Мчи, поете, маршруткою вдаль
золотистим і листям, і містом.
Нагорода очікує, вдай,
і поблискує солодко-близько.

Мчи, поете, натхнення ввімкни,
не проґав – десь приблизно о восьмій.
Погляд ввесь потонув у вікні.
На зеленому «Спринтері» в осінь

Євген Федчук

2023.02.23 19:32

Татарчук (Оповідь з часів Хотинської війни)

Він степом гнав коней крізь день і ніч,
Пересідав з одного на другого,
Не мав й на хвильку зупинитись змоги,
Адже важливі вісті віз на Січ.
Він на Січі відколи пам’ятав,
Між козаків з малого зовсім виріс,
Тож у козацьке братство вірив щиро
І братчи

Євген Федчук

2023.01.22 16:07

Анти

Вступ

Поглянути б крізь часу далечінь
На рідну землю, на її простори –
Степи безмежні і високі гори.
Піднятися б високо в неба синь,
Оглянути навкруг з отих висот
Від Дону аж до самого Дунаю,
Які край цей народи населяють.

Євген Федчук

2023.01.12 17:14

Вася Стрьомкін

Вася Стрьомкін іде на війну.

Зав’яз Путін в Україні у спецоперації.
У далекім Мухосранську йде мобілізація,
Бо шукають добровольців йти «хохлів» громити.
А там грошиків добряче можна заробити.
Ще й, як кажуть, у «хохлів» тих добра є багато
Так, що

Тетяна Левицька

2022.12.20 17:54

Горлиця

Відцвіла весною,
Літом серенадним,
Верби низиною
Сиплять листопади.

Осінь на долівки
Жовті плахти стелить.
Спурхнула із гілки
У чужу оселю.

Євген Федчук

2022.12.15 16:17

Визволення

ІІ ВЕРЕСНЯ 1943 РОКУ.

Осінь вже робила перші кроки
По шляхах великої війни.
І чекали в Токмаку два роки
Доки будуть звільнені вони
Від цієї чорної навали,
Що прийшла, вважала, назавжди
На землі і в душах залишала

Євген Федчук

2022.12.11 16:49

Солдат

М.І.Кавуну
І
Хто раз в житті у очі голоду дивився,
Той пам’ятає хліба справжнього ціну
І не дозволить собі крихту ні одну
Під ноги кинуть. Хай би як був не наївся.
А що вже ті, хто тридцять третій пережив,
Пройшов живим кр

Євген Федчук

2022.10.13 19:17

Гуня (хроніка козацької війни)

Скільки раз нас закликали: «Повстань, Україно!»,
Скільки раз ми піднімались і на смерть ішли
І мільйонами під ноги недругам лягли
Аби лише не стояла вона на колінах.
Скільки раз ми піднімались – стільки й помирали,
Щоб до рук комусь віддати кляту бу

Євген Федчук

2022.09.15 19:16

Кохання?

Він був козак, вона – вельможна пані
Та ще різниця чимала в літах,
Але коли народиться кохання,
Хіба воно про те кого пита?
Так уже сталось в ту тривожну осінь,
Як Хмель з полками під Замостя став
І самій Польщі бачить довелося
Стихію бунту в полум

Ігор Герасименко

2022.05.22 14:52

Небо кульбабине

О полудню квітневий, ти посій
емоції і прагнення у пам’ять,
а відпочинеш уночі, бо ці
рослинки, як
мандрівника і лірника, цікавлять

і спалюють, і створюють мене,
і генерують мрії незгасимі.
Цей полудень чарівний не мине.

Ярослав Чорногуз

2022.04.26 06:54

Ліки від війни

Я все думаю нощно і денно,
В Боже небо дивлюсь голубе --
Україно моя ти стражденна,
Ну за що розпинають тебе?!

Ну за що знов тобі — стільки горя? -
Очі виплакав я у журбі.
То — сусід бездуховний і хворий
Так озлоблено заздрить тобі.

Іван Потьомкін

2022.04.19 13:57

ІСУС В Ірода АНТИПИ

Євген Федчук

2022.02.06 20:17

Миколка - джура козацький

Усілись діти коло печі,
Коло старого дідуся
І напосілася малеча
На нього галаслива вся:
- Повідай казочку, дідусю,
Таку, яку ніхто не чув!
А дід підкручує все вуса.
Біля печі оце б заснув
Та не дають ці охламони,

Тетяна Левицька

2021.12.30 21:09

СВІТОЧ ДУШІ — магістрал магістралів

КОРОНА СОНЕТІВ
СВІТОЧ ДУШІ

Магістрал (І)

Розбилося зими холодне скло,
Відлига із дахів збирає краплі.
Шпак розганяє зоряним крилом

Тетяна Левицька

2021.12.27 09:07

Сповідь — чотирнадцятий вінок корони сонетів — СВІТОЧ ДУШІ

ЧОТИРНАДЦЯТИЙ ВІНОК

СПОВІДЬ

І (XIV)

Дай золотитись у твоїй любові
Трояндою, коханий. Тільки ти

Євген Федчук

2021.12.26 19:39

Олег

Вступ

Каган Дір мовчки їхав на коні
Попереду цілої кавалькади.
Гучні розмови чулися позаду,
Всі здобич обговорювали радо.
А в нього очі все одно сумні,
Не дивлячись на полювання вдале.
Везли позаду турів, кабанів,

Ігор Герасименко

2021.12.22 10:39

Друге грудня

Друге, нам не віриться, що грудня.
Дні зимові грюкають-видзенькують.
Дві симфонії – грибна й городня –
«смачно» диригуються виделкою.

Що моїй душі в негоду взути?
Скрізь, о, не зими замерзла злість,
а навколо і на серці – всюди
осені вляглись

Тетяна Левицька

2021.12.21 23:06

ЗОЛОТИТИСЯ В ЛЮБОВІ — тринадцятий вінок корони сонетів — СВІТОЧ ДУШІ

ТРИНАДЦЯТИЙ ВІНОК

ЗОЛОТИТИСЯ В ЛЮБОВІ

І (XIII)

Допоки не порветься щастя нить,
Снагу черпатимемо із криниці.
В траві кульбаба жовта мерехтить,

Тетяна Левицька

2021.12.08 09:48

ЩАСТЯ НИТЬ — дванадцятий вінок корони сонетів — СВІТОЧ ДУШІ

ДВАНАДЦЯТИЙ ВІНОК

ЩАСТЯ НИТЬ

І (XII)

Квітує ніжність в малиновім слові.
Ти говори, коханий, це – бальзам

Тетяна Левицька

2021.12.05 11:07

ЧАРІВНА КАНТАТА — одинадцятий вінок ( корона сонетів — СВІТОЧ ДУШІ

ОДИНАДЦЯТИЙ ВІНОК

ЧАРІВНА КАНТАТА

І (XI)

До серця серцем щемно притулись,
Зліпили нас із однієї глини.

Євген Федчук

2021.12.02 20:16

Ромейський орел

Весна вступала у свої права.
Хоча вітри ще прохолодні дули
Та вже зеленим килимом трава
Укрила степ, уже тепло відчула.
На сонці вигріваючи боки,
Широкі балки розляглися степом,
Спускаючись неквапно до ріки.
Кому-кому, а їм, напевно, тепло.
Не те,

Тетяна Левицька

2021.11.30 18:20

ДО СЕРЦЯ СЕРЦЕМ — десятий вінок ( корона сонетів — СВІТОЧ ДУШІ)

ДЕСЯТИЙ ВІНОК

ДО СЕРЦЯ СЕРЦЕМ

І (X)

Весна пісні сплітала колискові,
Кульбаб краплини сонця – у траві.

Євген Федчук

2021.11.28 20:26

Гостомисл

не зовсім історична поема, навіяна першим Майданом)

Історія повторюється двічі.
А, може, й не історія, а так.
Когось я, може, надто возвеличив,
Когось пр

Євген Федчук

2021.11.25 20:07

Рід

Як денний гамір, врешті, у теремі стихав,
То Святослав маленький, набігавшися вволю,
Награвшись, до кормильця до Асмуда сідав
Чи поряд на колоду, чи то травою долі
Та й слухав, слухав, доки аж зорями зряснить
Небесний звід над ними, цікаві оповідки.

Євген Федчук

2021.11.21 19:55

Рогволд

Старий князь Рогволд в теремі сидів.
Вже сутінки вечірні наступали
Та він свічки палити не велів,
Думки у голові його снували
Та спогади про все життя його,
Що, як для руса, виявилось довгим.
Однолітків нема ні одного,
Мабуть, уже на світі окрім нь

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів