ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ

Володимир Каразуб
2024.11.19 12:53
Минулась буря роздумів твоїх,
Ти все порозкидав догори дриґом.
З нудьги напишеш безсердечний вірш,
І злість бере, що їх вже ціла книга.

15.10.2023

Світлана Пирогова
2024.11.19 09:37
Тисячний день...Одещина плаче.
Ворог руйнує безкарно життя.
Гинуть серця безвинні гарячі,
Дійство криваве ввійшло у буття.

Тисячний день...Подільщина в горі.
Тут енергетиків вбила війна.
Вже не побачать сонця, ні зорі.

Микола Соболь
2024.11.19 05:39
Впаде відтята голова до ніг:
«Ну що, скажи, всесильний Ґоліяте,
така за самовпевненість розплата?
За тисячу ночей в яких ти міг
примножити добро у цьому світі,
але була одна жага – убити…
Прийшов, як сніг. І підеш, наче сніг».
Перекуємо ми мечі на

Віктор Кучерук
2024.11.19 05:12
Я так любив тебе донині
І все робив, що тільки міг,
Щоб не шукала ти причину
Почати плетиво інтриг.
Я так любив тебе щоденно
І на красу твою моливсь,
Що серце повнилось натхненням,
А мрії зносились увись.

Іван Потьомкін
2024.11.18 18:12
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські, наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,
А думку Господом Богом с

Микола Дудар
2024.11.18 13:49
А ось і Осінь… сум осінній
Не забарилися вітри…
Заморосило по обіді
Годин на цілих півтори…
А ось і сонечко трамваєм…
Чому трамваєм? хто йо зна…
Йду на зупинку, там дізнаюсь
Вона від нині вже з’їзна

Юрко Бужанин
2024.11.18 10:09
Має теща моцне вміння
"Діставати" до «кипіння».
Зять, доведений до «точки»,
Підізвав умить синочка:

-Глянь, у бабці губа трісла.
Збігай, крем візьми на кріслі
В кухні. То – найліпший бренд.

Віктор Кучерук
2024.11.18 06:44
Не тільки вас гарно розгледів,
А добре відчув заразом,
Що пахнете солодко медом
І вкрай ароматним вином.
Красою дурманите розум
Отак, що кров б’є до лиця, –
І легко умієте схоже
Чужі розбивати серця.

Іван Потьомкін
2024.11.17 18:42
У мене набагато більше свят,
ніж хто живе од свята і до свята.
Адже за свято звик сприймать,
коли задумане здійснилось,
коли малятко усміхнулось,
коли відкрив нове ім’я,
коли у хор пташиний долучився,
як линyть звіддалік синівські голоси,

Євген Федчук
2024.11.17 15:17
Ідуть якось батько з сином, з гостей повертають.
Сніг біліє під ногами, скрипить на морозі.
Люди по хатах сховались, пусто на дорозі.
Лише гавкотом собаки з дворів зустрічають.
Син на небо позирає, що зорями сяє.
Та у батька розпитує, де яке сузір’я.

Микола Дудар
2024.11.17 11:26
Осінь… зрощена хандра
Ні розваг, ні сміху
Далечінь, димочку грам
Вітру на потіху…
З рук у руки… треба ж так
Небо ж безкоштовне…
Не однакові на смак
Всі оті обнови

Віктор Кучерук
2024.11.17 05:27
Пройшла мигтюча громовиця,
Затихли гуркоти густі, –
Шугають радо в небі птиці
І сіють співи в ясноті.
Від поля віє запах жита,
Повсюди пишно в’ється квіт, –
Мов заохочує цим жити
Мене такий жорстокий світ.

Микола Соболь
2024.11.17 05:26
Цінуйте хліб і тишу. Більше – Хліб –
без нього не існує сьогодення.
Коли синиця вилетить із жмені
чи пролунає кулеметний дріб,
цінуйте найсвятіше в світі – Хліб.

Прожити можна навіть без душі.
Живуть бездушні, ходять поміж нами,

Іван Потьомкін
2024.11.16 20:46
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Юрій Лазірко
2024.11.16 19:14
чи дорога змучена
кнайпами й хрестами
чи то смерть заручена
з холодом у храмі
я себе не впізнаю
мов слова молитву
бо так тихо як в раю
як по горлі бритва

Світлана Пирогова
2024.11.16 17:32
Димить пора вечірня листопаду,
Тумани в'ються, меркнуть зорепади.

І листя втомлене лишає гілля,
Додолу сила падає змарніла.

А прохолода у шпарини лізе,
На пару з вітром розгулялась сліпо.

Микола Соболь
2024.11.16 13:47
Кажуть обкладуть податком сало,
бо із дров навару не ого.
«Слугам», що не дайте все замало,
а багацько хочеться всього.
Для коханки треба діаманти,
для дружини шубу із песця...
Ну і що, що лізуть окупанти?
То жаска народу нечисть ця.

Юрій Гундарєв
2024.11.16 09:39
Той, хто танцює бариню,
поверни нам загиблих,
щоб з посмішками безхмарними
піднялися з могили,
щоб наша земля свята
очистилася від мін,
а знищені міста
повстали з руїн,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Вибрані твори


  1. Леся Горова - [ 2023.11.19 12:50 ]
    Давай розфарбуємо день
    Давай розфарбуємо день за вікном,
    За тріснутим склом, поміж смужками- скотчами
    Змалюємо те, що так бачити хочемо,
    З уривків, дарованих ранішнім сном
    Згадаємо разом війною столочену
    Не кинуту мрію. То ж фарби подай
    І я розмалюю веселками згарища,
    Штрихами зелено- блакитними - далечі,
    Ти тільки уважно дивися в ту даль-
    Там мрія. Жива. Усміхнися, побачивши.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.78) | "Майстерень" 5.5 (5.95)
    Прокоментувати:


  2. Тетяна Левицька - [ 2023.11.18 09:50 ]
    Застудила душу осінь...
    Застудила душу осінь,
    чутно інколи "кахи",
    як вино червоне в льосі
    бродить тиша навкруги.
    Зажурився сад пожухлий,
    що лисіє під дощем,
    хвощ голки ховає в мушлях
    білосніжних хризантем.
    Затужили пишні ружі,
    бо втрачають пелюстки,
    відбиваються в калюжі
    хмаровиння — лантухи.
    Молиться уклінно вечір,
    на патики сперся тин,
    мовби дідуган старечий
    у оточені жоржин —
    битий лютими вітрами,
    (зуби втратив майже всі)
    та ще п'є із порцеляни
    чисті роси звідусіль,
    і радіє сонцю й зливам,
    сподіваючись на те,
    що колись, усім на диво,
    верболозом зацвіте.

    18.11.2023р.


    Рейтинги: Народний 7 (6.1) | "Майстерень" 7 (6.19)
    Коментарі: (6)


  3. Ярослав Чорногуз - [ 2023.11.18 08:28 ]
    Коханій
    Твоя душа - як бісеринки-зорі,
    Еолової арфи щемний дзвін.
    То ендорфінів фантастичних море,
    Які розлиті в небі, мов живі.

    Німіє щастя в висі неозорій,
    І співом зависає у траві...
    Леліє радість між сумних історій,
    Едем уяви родить соловій.

    Вогнем пекельним спротив наростає,
    Імла водою заливає жар,
    Цілує смерть північна зелень гаю...

    Краса на попелищі - Божий дар -
    Ізнов мертвотну блідість подолає -
    Ймовірне диво неймовірних чар.

    18 листопада 7531 р. (Від Трипілля) (2023)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (2)


  4. Хельґі Йогансен - [ 2023.11.17 16:40 ]
    Ми всі потрохи втрачаєм глузд
    Ми всі потрохи втрачаєм глузд.
    Можливо, десь і самі це бачимо.
    Наївна віра в порожній звук,
    А те, що поряд, не має значення.

    "Заскалка в оці" відома всім.
    Та й інші вислови пам'ятаємо.
    Застрягли в'язнями серед стін
    Своїх ілюзій в чужих уявленнях.

    Ми всі цинічні, як не крути,
    А пошук правди — це пік нещирості.
    Заради ясності, простоти
    Готові йти на всілякі хитрощі.

    Підтримки хочемо. Так і є...
    Наш розум вкотре воює з совістю:
    Наплюй на інших, бери своє
    Чи хоч би грюкни дверима голосно!

    Втомились вже від дилемних мук,
    Однак на зміни нема сміливості.
    Ми всі потрохи втрачаєм глузд,
    Прийнявши вади за особливості.



    12/2012
    11/2023


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  5. Тетяна Левицька - [ 2023.11.16 13:19 ]
    На розі семи вітрів
    Стікають зливами хвилини
    з долоні Божої руки,
    червоні згарди горобини —
    гребуть граблями двірники.

    В натхненнім подиху на злеті
    у тьмянім полиску лампад
    фінал трагічного лібрето
    на біс танцює листопад.

    Розсіює зухвала хвища
    осінній порох навкруги,
    залишивши на кладовищі
    усі не сплачені борги.

    У міста сивого в облозі,
    мов тужна бранка на війні,
    я знов чекатиму на розі
    семи вітрів на білий сніг.

    15.11.2023р.


    Рейтинги: Народний 7 (6.1) | "Майстерень" 7 (6.19)
    Коментарі: (6)


  6. Козак Дума - [ 2023.11.16 08:08 ]
    Просто осінь
    Ніхто тебе й ніколи не любив
    так віддано, як я тебе кохаю!
    Не знайдеться у світі більше див
    за цю любов! Я те напевне знаю.

    Забутися не можу день і ніч,
    стараюся не жити почуттями.
    Гоню оте із пам’яті опріч,
    але люблю. Безмежно, до нестями!.

    І часом тяжко думам дати лад,
    і душу укриває часу іній…
    А може осінь?. Просто листопад
    і крапельки роси на павутині?.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.46)
    Коментарі: (2)


  7. Юлія Щербатюк - [ 2023.11.13 07:06 ]
    І падали краплі
    І падали краплі у темряву ночі,
    Про щось шурхотіли, ледь чутно, пророче.
    І кожна співала, окремо від інших,
    Ті звуки творили мелодію тиші,

    Яка огорнула все суще навколо,
    Була осяйною її колискова,
    Що, мов розчинила у темряві світло,
    Невидиме зору та серцю привітне.

    Звучали дощу монотонні мотиви,
    За хмарами місяць старів горделиво.
    А сон ненав'язливо сіяв оману,
    Яка, як і ніч, на світанні розтане.



    12 листопада 2023 року.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (6)


  8. Володимир Бойко - [ 2023.11.10 10:24 ]
    Негоже - 2
    Чи можна бути щирим українцем,
    Залюбленим в московські матюки?
    Сказав би я одверто наодинці,
    А як про те на людях - невтямки.

    Лютує навкруги лиха година
    Та біль не відступає із грудей -
    Чи варті українці України,
    Чи вдатні лиш у випасі свиней?


    Рейтинги: Народний 6 (5.53) | "Майстерень" 6 (5.68)
    Коментарі: (8)


  9. Світлана Пирогова - [ 2023.11.08 11:49 ]
    Туман щемить
    У забаганках осені - туманність:
    Кристали льоду, крапельки води.
    І сизоликий день в чуттєвих гранях,
    І доля зводить нас вряди-годи́.

    Любов така буває лиш весною,
    І не по вінця - тільки через край.
    Скажи, чому туманною сльозою
    Окроплений цей невимовний рай?

    Розвидниться, а далі що? Безвихідь?
    Бо примхи осені не зупинить:
    То вітер дмухне вогко, а то - тихо.
    Любові краплі ...- це туман щемить.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.81) | "Майстерень" 5.5 (5.94)
    Коментарі: (4)


  10. Юлія Щербатюк - [ 2023.11.06 21:26 ]
    І гойдає оголені віти. Листопад.
    Він царює тепер на землі,
    Обриває зіщулене листя.
    І природне, яскраве, барвисте,
    Залишає з теплом у імлі.

    У мінливому небі його,
    Що, частіше понуре і сиве,
    Сонце висне, зігріти не в силі,
    І втрачає останній вогонь.

    Не втішає блакить, бо не та, -
    Майже синя, тому і холодна.
    Все сильніше панує негода...
    Осінь пізня, немов сирота,

    Вирушає, забувши про спів,
    У сезон охололого світу.
    І гойдає оголені віти
    Перемінлива роза вітрів.





    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (8)


  11. Світлана Пирогова - [ 2023.11.06 20:23 ]
    Єдина
    Не зламали заборони і тенета,
    Не зазнала від репресій руйнування.
    Мова - дивосвіт, духовності планета.
    Зберегла традиції і сподівання.

    Упродовж віків творили мову нашу.
    В ній є таємнича сила і безсмертя.
    Милозвучна, чарі́вна, для нас - найкраща
    З досвіду, культури й слави в ній осердя.

    Найкоштовніше надбання - рідна мова,
    Бо як мати в кожного, як Батьківщина.
    Передасть нащадкам мудрість в кожнім слові.
    Для народу українського - єдина.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.81) | "Майстерень" 5.5 (5.94)
    Коментарі: (2)


  12. Ярослав Чорногуз - [ 2023.11.05 23:51 ]
    Реквієм прощання
    Мій перший день пенсіонера
    У ботанічному саду.
    Життя мойого нова ера
    На щастя, радість чи біду...

    Вже на заслуженім спочинку
    Свій день плануй, як хочеш ти.
    Іди гуляй чи спи в будинку -
    Невже на працю не іти?!

    Не віриться. А час приходить
    І бачиш - сили вже не ті.
    І музика дійшла до коди...
    Та лиш в роботі, не в житті.

    А може й добре? Бо чому все
    Я грав лиш музику чужу?
    Мій Боже милий і забувся,
    Коли свою наворожу.

    А у саду гуляє осінь,
    Я чую вітровий мінор --
    В її жовтавому волоссі --
    Шумить гілля чудовий хор.

    І щем єство проймає чуле,
    І лиш дерева - слухачі.
    Неначе вмерли дні минулі -
    Прощальний реквієм звучить!!!

    3. 11. 7531 р. (Від Трипілля) (2023)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (2)


  13. Світлана Пирогова - [ 2023.11.05 21:50 ]
    Карнавал осінній
    Карнавал осінній не шкодує ласки,
    З охри і буршти́ну, злотоперу - теж.
    І дерева, ніби персонажі казки.
    Видумка природи ще не має меж.
    Кущики калини пурпурові нині,
    Терен темноокий, в яблунь - ліхтарі.
    Вітерець у танці, небеса - у сині,
    Осінь-чарівниця грає попурі.
    Саду сукні модні і костюми лісу.
    Ексклюзив строкатий - мчить жовтневий кінь.
    Листокрут в повітрі, десь - підкрався лисом.
    Карнавал осінній - з сонячних краплин.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.81) | "Майстерень" 5.5 (5.94)
    Коментарі: (4)


  14. Тетяна Левицька - [ 2023.11.05 11:33 ]
    Лікарі
    1.
    На відчай і біль, невгамовну тривогу
    Рушає в дорогу швидка допомога.
    Шляхетна професія зі співчуття
    Дарує надію, рятує життя.

    приспів:

    Ти, лікарю, нас борони!
    Нехай будуть люди здорові!
    Здоров'ю немає ціни,
    Як світлу душі та любові.

    2.
    У лікаря руки цілющі та сильні,
    Здолати біду допоможуть людині.
    За те, що на варті життя лікарі,
    Ми щиро вклоняємось їм до землі.

    приспів:

    Ти, лікарю, нас борони!
    Нехай будуть люди здорові!
    Здоров'ю немає ціни,
    Як світлу душі та любові.

    2016р


    Рейтинги: Народний 7 (6.1) | "Майстерень" 7 (6.19)
    Коментарі: (8)


  15. Світлана Пирогова - [ 2023.11.02 16:20 ]
    Пульсують контури розмиті


    Суцільна дощова стіна взяла в полон,
    Але пульсують контури розмиті.
    У венах стрімко сунеться якийсь циклон,
    Нагадує про світлі дні щомиті.

    Тепер лише кохання солод уві сні:
    І очі зі стрілою Купідона,
    І поцілунки губ яскравістю рясні,
    А у вухах слова від Цицерона.

    Журливо, темно, бо дощова завіса,
    Краплин води нейронова чечітка.
    В краях далеких десь заблукав гульвіса.
    Попало серце зжате в мокру сітку.

    Дощить, а парасолька лиш одна в юрбі,
    Стікають краплі по душі в печалі,
    І хоч пульсують контури лиця в журбі,
    Вівальді чути - скрипку пасторалі.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.81) | "Майстерень" 5.5 (5.94)
    Коментарі: (2)


  16. Ярослав Чорногуз - [ 2023.10.28 23:55 ]
    Присмерковий сад
    Тріщить вогонь війни ген-ген за небокраєм,
    І сиві пасма він пускає в небеса.
    Густющий хмарний дим усе оповиває,
    Обіймами стискає присмерковий сад.

    Шепочуть тихо щось уста пошерхлі вітру,
    Вслухаються у спів зажурених цикад.
    І згущує мазків свою ясну палітру
    Художник-вечір легко - дивний дивогляд.

    Так хочеться мені хоч в цей відносний спокій
    Поринути цілком, допоки не пече.
    Геть розчинитися у тиші цій глибокій,
    І брату-затишку схилитись на плече.

    28 жовтня 7531 р. (Від Трипілля) (2023)




















    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (4)


  17. Хельґі Йогансен - [ 2023.10.28 17:10 ]
    В її очах ... (рондель)
    В її очах палає дика пристрасть,
    а погляд душу спалює дотла.
    З твого колись красивого життя
    вона — усе, що зараз залишилось.

    За нею вслід шалено і невпинно
    готовий бігти хоч би й до кінця.
    В її очах палає дика пристрасть,
    а погляд душу спалює дотла.

    В її обіймах ладен розчинитись,
    забути все і те, чого не знав,
    всього себе віддати без вагань,
    без страху впасти в осуд та немилість.
    В її очах палає дика пристрасть...


    28.10.2023


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (12)


  18. Тетяна Левицька - [ 2023.10.21 19:07 ]
    Знахідка
    Вже осінь виплакала сльози,
    схилили небо журавлі,
    а я шукаю у знемозі
    своє коріння на землі,
    дідуся плетену колиску
    за польським цвинтарем старим.
    Змінилось все, що серцю близько,
    за обрій кануло, мов дим
    і не знайти у вертограді*
    прадавніх нарисів сувій,
    лише завія листопаду
    кружляє в тиші гробовій,
    куйовдить павітер чуприну
    давно самотньої сосни,
    можливо пращур пуповину
    тут закопав серед весни?
    А на вузькому перехресті
    біля костелу край села
    хтось загубив натільний хрестик...
    Навіщо ж, Боже, підняла?

    Вертоград* — сад

    20.10.2023р.


    Рейтинги: Народний 6 (6.1) | "Майстерень" 6 (6.19)
    Коментарі: (6)


  19. Ярослав Чорногуз - [ 2023.10.16 16:44 ]
    Геній доброти
    А я уже пробачив їх усіх -
    Тих, хто мене словами розіп'яли.
    Їх теж колись розіпнуть, як на сміх,
    За судження гидкі й недосконалі.

    І не простять - отак, як і вони!
    Бо не судіть - не будете судимі!
    Опиняться в обіймах Сатани -
    Залишаться ізгоями дурними.

    А я пробачу. Бо у тебе вчусь,
    Бо як би тяжко ми не посварились.
    Ти забуваєш зле усе чомусь.
    І де береш на це духовні сили?!

    Й ми ще сильніше любимося знов -
    Попри огуду й заздрісні всі пики.
    Бо править нами рідкісна любов -
    Як океан, як Всесвіт цей - велика.

    У нім царюєш, ЛЮБА ЖІНКО, - ти.
    Кому я поклоняюсь на колінах.
    Ось хто насправді - ГЕНІЙ ДОБРОТИ,
    Вона в тобі - Божественна й нетлінна!

    15 жовтня 7531 р. (Від Трипілля) (2023)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (4)


  20. Ярослав Чорногуз - [ 2023.10.14 22:09 ]
    Суть справедливості
    Буває, вип'єш й душу розтина...
    Проллється слів тоді лайливих злива.
    Душа поета, наче та струна -
    Нестримана, чутлива і вразлива.

    Бурхливо реагує, ніби рве
    Потік потужний враз усі загати.
    Й обурює наплив отих словес
    Тих, котрі звикли чемно розмовляти.

    Невихований він, такий-сякий,
    Культурне товариство епатує!
    Судіть, судіть. Та перш, ніж брати кий,
    Чи ви святі, скажіте, чистоплюї?!

    Ви на кохання чисте поговір
    Пускаєте, усі плітки погані.
    Вони смердять брехнею, наче тхір,
    Хіба так чинять люди бездоганні?!

    Гидка потворо, ти живеш сама.
    І заздриш тим, у парі хто щасливий.
    Так виховано, чемно, крадькома
    Плетеш інтриги підлі, нечестиві.

    Бо треба знищить тих, хто не такий,
    І не вписався, бач, у схеми звичні.
    І поза спиною летять плювки -
    Бридню не хтять казати ув обличчя.

    Бо справедливості у тому й суть,
    Вона лама шаблони дерзновенно.
    Вже краще грубіяном п'яним буть,
    Ніж вихованим покидьком мерзенним!

    7.03. 7529 р. (Від Трипілля) (2021)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (6)


  21. Юрій Гундарєв - [ 2023.10.11 20:46 ]
    Музичні хокку 19-21
    19.
    Наче Марсель Пруст,

    Збираю час в долоні...

    Пісок поміж рук.

    20.
    Видіння чи сон:

    Дарує ієрогліф

    Мацуо Басьо.

    21.
    Візьми чорнило,
    
Постав останню крапку...

    Перо застигло.

    Автор: Юрій Гундарєв
    2023 рік


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.49)
    Коментарі: (4)


  22. Ярослав Чорногуз - [ 2023.10.05 20:13 ]
    Розколовся цей світ, як горіх
    Скоро листя додолу впаде,
    І поволі сивіє, жовтаве.
    Тільки небо вгорі — молоде,
    Як розвихрений чуб — величаве.

    Унизу все — печаллю взялось,
    І похнюпились в тузі дерева.
    Тільки вись поміж хмарних волось
    Квітне, ніби усміхнене мрево.

    Розколовся надвоє цей світ,
    Як горіх у сталевих лещатах.
    Уклоняюсь мінору я віт,
    І угору лечу, як на свято!

    5 жовтня 7531 р. (Від Трипілля) (2023)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (4)


  23. Юрій Гундарєв - [ 2023.09.27 09:05 ]
    Музичні хокку 16-18
    16.
    Дівчинка руда
    
Дарує тобі квітку...

    Наче сонця дар.

    17.
    Дай сили, Боже,
    
Битись у двері глухі!
    
Пустить хто, може...

    18.
    На горизонті
    
Хмар виноградне гроно...
    
Чи брати зонтик?

    Автор: Юрій Гундарєв
    2023 рік


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.49)
    Коментарі: (2)


  24. Олена Лоза - [ 2023.09.26 06:42 ]
    Осінь
    Чаєчки безголосі
    Вервицями на пляжі.
    Нишком підкралась осінь
    В берцях і камуфляжі.
    На деревце-сирітку
    Сіру, тонку ряднинку -
    Вдягнуто павутинку,
    Мов маскувальну сітку.
    Спалені городища
    Вітер баский розвіє.
    Тліють на попелищах
    Марні чиїсь надії.
    Десь, на крихкому денці
    Розпачу і скорботи
    Гріє змарніле серце
    Сонячна позолота.

    Вересень 2023 р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" 5.5 (5.45)
    Коментарі: (2)


  25. Ольга Олеандра - [ 2023.09.21 15:26 ]
    Обрій
    Обрій.
    А на ньому суцільна чорнильна пітьма
    опадає з небес нескінченим гнітючим потоком.
    Крадькома.
    Ницість ходить завжди крадькома.
    Під саваном пітьми набирають свій яд її соки.

    Поза обрієм кублиться щось, наче зріє й росте.
    За пітьмою поки навіть обрисів тьмяних не видно.
    Щось вродитися має, щось гідне та сильне, проте
    зволікати з народженням задля поживи – негідно.

    Чи попереду тьми залишились хоча б півтони?
    Чи лишилися світла, хоч бляклого, деякі плями?
    Поможи йому, чуєш, або у пітьми потони!
    Бо пітьму у тобі я ненавиджу всіма чуттями!

    Перед обрієм я розливаюсь.
    Бери.
    Вимивай всю гидоту, що мороком кублиться в тілі.
    Чистий дотик повітря. Прозорість. Тепло.
    Кольори.
    Різнобарвні. Стійкі. І усі недоторканно білі.

    21.09.23


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" 5.5 (5.34)
    Коментарі: (1)


  26. Юлія Щербатюк - [ 2023.09.21 12:28 ]
    Сум'яття
    Твої чаруючі обійми.
    Щоночі сну її омана,
    Жага, закута у видіннях,
    Що обриваються так рано

    Обудою, яка мов кара,
    Буває часом недоречна.
    Жадану відігнавши мару,
    Лишає полум'я сердечне.

    А з ним, і пам'яті ошмаття,
    Де миті тої насолоди,
    Зоставили п'янке багаття,
    Що, як і спомин, не проходить.

    Неначе танці на вугіллі...
    У вирі часу жало болю.
    Сльоза, в якій вода із сіллю,
    Омиє тугу за любов'ю.


    Розлука вплетена у долю,
    Усе іще турбує снами,
    І виривається на волю
    Безмежжя, збурене між вами.





    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (4)


  27. Паша Броський - [ 2023.09.18 21:37 ]
    Вона варить каву (Дівчина-бариста)
    ВОНА ВАРИТЬ КАВУ (Дівчина-бариста)

    Горнятко вулиць вечір сутінками сповнив.
    Вона варить каву, осіння, стомлена, сонна...
    Кава грає відтінками смаку столикими.
    Бариста за фахом,
    Художниця за покликанням..

    Й було відчуття, що диво ось-ось і станеться,
    І тіні вечірні з'являлись, мов привид Станіса...
    - Чекайте хвилинку, кава ще трошки й звариться...
    У ній уся суть, у ній уся мудрість Варіса...

    Кава - це вірші поетів у стані рідкому,
    Кава - це в почуттях замість крапки - кома,
    Людина без кави, мов Курт Кобейн без конверсів..
    Кава - це магія,
    Кав'ярні - маленькі Гоґвортси..

    Ти входиш до неї смиренно, мов грішник до храму,
    Просиш, як покаяння, міцного, мов сталь, еспрессо
    І дудлиш його до останнього міліграма,
    Замість молитви - чорна ранкова месса..

    Замість молитви - очі, лагідні і знайомі,
    Замість кадила - чашка, замість свічок - цукерки,
    Замість хрестів - кориця, турка - замість ікони,
    Запах її парфюмів - ніжно-солодко-терпкий..

    І висне над головами спокуса, мов меч Дамоклів,
    І висне свідомість, наче старий процесор,
    І зорі спостерігають нас крізь біноклі,
    Вони усе знають ліпше, ніж Ванга та Мессінг..

    І світло дарують, далекі такі й молочні...
    Шкода, що не можна їх замість вершків у мокко..
    А може і можна, якби ми були молодші,
    Якби час не вкрив наші душі буденності мохом..

    Якби був не Київ, а був би, наприклад, Гоґсмід,
    Якби все було, мов у казці дитячій, просто..
    Якби я був Гаррі, а ти, ну приміром, Джині,
    Якби ми знайшли лампадку з чарівним джином,
    Якби всі проблеми зникали велінням щуки,
    Якби враз всі війни і катаклізми вщухли...
    Ще сотні ''якби'', що серце шрамують лезом...
    Бариста за фахом,
    У душі поетеса..

    Туман-чародій затягнув щільно небо димкою,
    Злива дурна вкрила місто плащем-невидимкою,
    Один помах палички — день перевтілився в спомин.
    Вона варить каву, осіння, стомлена, сонна..

    Паша Броський
    2015


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (1)


  28. Юрій Гундарєв - [ 2023.09.18 10:43 ]
    Ігор Римарук
    У мене особливе ставлення до Ігоря. Ми вчилися на одному факультеті,
    він опікувався моїми першими творчими кроками... Римарук справляв
    зворушливе враження - тоненький, довге волосся, окуляри з потужним склом.
    Але у цьому тендітному тілі відчувався незламний дух. І, найголовніше, - Дар.
    Деякі викладачі жартома лякали його, мовляв, от прийдеш на іспит із такою зачіскою, тоді… А він приходив і неодмінно отримував «відмінно»…
    Ігор Римарук пішов за небокрай молодим. І це зовсім не дивно, адже він завжди жив ближче до неба…

    Тихий, сумний і ввічливий.
    Вдумливі очі-скельця.
    Тендітний, стрункий, наче дівчина.
    Але незламний - мов скеля.

    Поруч реальні, впевнені
    випробувані мужі…
    Доступ до всякого генія -
    навшпиньках і до межі.

    В захмарному десь ефірі,
    далека від земних ігор
    лунає божественна ліра…
    Прислухайтеся уважно: Ігор!

    Автор: Юрій Гундарєв
    2023 рік


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.49)
    Коментарі: (4)


  29. Віктор Кучерук - [ 2023.09.18 05:21 ]
    Дитяче бажання
    Обстріли ворожі
    Не страшні йому,
    Хоч від них і схоже
    Світло на пітьму.
    У сирім підвалі,
    Де він другий рік, –
    Куля не ужалить
    В голову, чи в бік.
    Та і поруч мати
    Прагне залюбки
    Синові читати
    Про добро казки.
    В пам’яті потрошку
    Вже закарбував,
    Чим Котигорошко
    Змія подолав.
    Скарги для дорослих
    Геть не по літах:
    Чом не має досі
    Булави в руках?
    Щоб чуму злодійську
    Нищити щомить, –
    Щоби українську
    Землю захистить.
    18.09.23



    Рейтинги: Народний 5.75 (5.6) | "Майстерень" 5.75 (5.86)
    Коментарі: (2)


  30. Ярослав Чорногуз - [ 2023.09.16 14:48 ]
    Спрага любові
    Промайнуло засушливе літо,
    Достигають навкруг врожаї.
    Я так хочу від тебе сп’яніти
    І відчути обійми твої.

    Кольори скрізь осінні, медові...
    І душа — молода — там горить.
    Невмируща ця спрага любові
    Породила мою ненасить.

    Чую в серці Амурові стріли,
    Кров сочиться із них, наче хміль.
    Чом же ми ще раніш не зустрілись?
    Не зазнали п’янких божевіль?!

    О напни, мій Амуре, ти лука,
    Не у сні, а тепер — наяву.
    Як же довго триває розлука!
    Подаруй нам хмільне рандеву*.

    *Рандеву — побачення (фр.)

    16 вересня 7531 р. (Від Трипілля) (2023)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (4)


  31. Ярослав Чорногуз - [ 2023.09.13 01:47 ]
    Хочу
    Я хочу пестощів твоїх,
    Я хочу любощів, кохана.
    Хай голову вкриває сніг,
    Та ти навік мені жадана.

    Обіймів хочу я палких,
    Цілунків хочу полум’яних.
    І чути, як лунає сміх,
    Аж чорнота у небі в’яне.

    Я хочу всю тебе, до дна,
    Тобі віддати спраглу силу...
    Хай ув очах твоїх весна
    Буяє щастям буйнокрило.

    І хай несе увись обох
    В шаленому стрімкому леті.
    Як музику, дарує Бог
    Красу кохання для дуету!

    13 вересня 7531 р. (Від Трипілля) 92023)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (2)


  32. Тетяна Левицька - [ 2023.09.12 14:05 ]
    Добре разом
    Згадай, як добре нам було удвох
    Світанки смакувати малинові,
    Купати душі в озері любові,
    Минаючи лячний чортополох.
    Згадай, як добре нам було удвох.

    Не забувай, ніщо не забувай
    У час розпуки, чи сяйної миті,
    Коли волієш думкою творити
    З роси й води яскравий водограй.
    Не забувай, ніщо не забувай!

    Таку як є і грішну, і святу,
    Нестримну, зачаровану, рахманну —
    Кохай завжди, як вперше і востаннє.
    Від божевільної хандри рятуй,
    Таку, як є і грішну, і святу.

    Я буду поряд поки мрієш ти
    Шляхи здолати, що ведуть до мене,
    Допоки ще нам хочеться шалено
    Від сумоти до радості втекти.
    Я буду поряд поки мрієш ти!

    10.09.2023р.


    Рейтинги: Народний 7 (6.1) | "Майстерень" 7 (6.19)
    Коментарі: (4)


  33. Віктор Кучерук - [ 2023.09.10 09:44 ]
    Лисичка
    Від людських очей лисичка
    Заховалася в копичку
    І чаїлася там доти,
    Поки люди від спекоти
    Не вмостились під копицю,
    Налякавши вкрай лисицю,
    Бо, немов вогниста куля,
    Мимо них вона майнула
    До гайка отак вже швидко,
    Що було хвоста лиш видко, –
    Той стовбурчився позаду
    І смішив людей до впаду.
    10.09.23



    Рейтинги: Народний 5.75 (5.6) | "Майстерень" 6 (5.86)
    Коментарі: (6)


  34. Сергій Губерначук - [ 2023.09.06 20:32 ]
    О, ретельна…
    О, ретельна.
    О, скільки в тобі терпіння!
    Скільки засобів для існування!
    Ти враховуєш кожне веління
    і найменше моє побажання!

    Я вродився примхливим на славу
    і на диво собі м’якосердим.
    П’ю твою ексклюзивну каву,
    щоб не спати з тобою так твердо.

    Ой, набридла.
    Ця правда тобі не потрібна.
    Я – гора, за якою твій біль пролягає.
    Тільки скарга твоя за двериною рипне –
    так і гнів у мені, як вулкан, ремиґає.

    Не приходь!
    Не тягнися в мої лещата.
    На інакший манір побудуй своє серце.
    Не терпи нелюбові, не вчись прощати, –
    бо я вип’ю тебе, як горілку з перцем.

    9 вересня 1995 р., Київ




    Рейтинги: Народний 6 (5.76) | "Майстерень" 6 (5.87)
    Коментарі: (1) | ""Поезії розбурханих стихій", стор. 142"


  35. Ярослав Чорногуз - [ 2023.09.04 16:00 ]
    Золоті панчохи
    Вже вересень прийшов у сад,
    Все підфарбовує потроху.
    Осіння ніжиться краса,
    Вдягає золоті панчохи.

    І легіт, вічно-молодий,
    До них, спокушений, прилинув --
    Не знає, дітися куди,
    Благає ласки на колінах.

    Вона сміється іздаля,
    Сережки-блискітки чіпляє.
    А він -- закохане маля --
    Припав до ніг посеред гаю.

    3 вересня 7531 р. (Від Трипілля) (2023)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (2)


  36. Ярослав Чорногуз - [ 2023.09.03 17:08 ]
    Вересневе літо
    Чарівниця осінь сіє жовте листя,
    Що, мов по спіралі, спурхує з гілля.
    І співає птаство жваве, голосисте
    І усе навколо співом звеселя.

    ПРИСПІВ:
    Вересневе літо, вересневе літо –
    Трішки прохолодна зелень у меду.
    Я прийшов до тебе душу обігріти,
    Радісний і ніжний я від тебе йду.

    І хоч день коротший все стає дедалі,
    Відлетять у вирій скоро журавлі.
    Тихо у багряній розчинюсь вуалі,
    Зацілую осінь у ясні жалі.

    ПРИСПІВ:
    Вересневе літо, вересневе літо –
    Трішки прохолодна зелень у меду.
    Я прийшов до тебе душу обігріти,
    Радісний і ніжний я від тебе йду.

    Гаю мій коханий і природо люба,
    Де іще так гарно я розкошував –
    Підставляє осінь для цілунку губи
    І гублю від щастя я усі слова.

    ПРИСПІВ:
    Вересневе літо, вересневе літо –
    Трішки прохолодна зелень у меду.
    Я прийшов до тебе душу обігріти,
    Радісний і ніжний я від тебе йду.

    10.09.7524 р. (Від Трипілля) (2016)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (4)


  37. Хельґі Йогансен - [ 2023.09.03 08:21 ]
    Моя весна (рондель)
    Моя весна, як сон, скороминуща
    І цвіт на землю впав, неначе сніг.
    Спливають дні, іде за роком рік,
    Марніє час, втонувши у спокусах.

    Чому так стрімко?.. В жалі та спокуті
    Зробила крок за вічності поріг
    Моя весна, як сон, скороминуща
    І цвіт на землю впав, неначе сніг.

    Завмер, стою, мов камінь на розпутті.
    Невже життя — брудний, опалий цвіт?
    Чи міг інакшим бути, чи не міг —
    Не знаю я, та в пам'яті розпусна
    Моя весна, як сон, скороминуща.


    03.09.2023


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (10)


  38. Хельґі Йогансен - [ 2023.08.24 19:09 ]
    Непроханий гість
    У твоєму житті я був гостем незваним.
    Ти чекала когось. Не мене.
    Защеміло в душі,  а чому — я не знаю
    І ніколи не знатиму вже.

    У безодні очей віддзеркалення неба...
    Може, радість? Та ні, швидше біль.
    Задивлявся у них,  остовпівши смиренно
    Та нічого сказати не міг.

    Час тягнувся змією нестерпно повільно,
    Споглядав я цей світ, наче сон,
    Де не бачив людей, замість них — сірі тіні,
    Навкруги лише бруд і бетон.

    Все змінилось не раз із тих пір у природі.
    Ми проклали і знищили міст.
    То чому ще болить — зрозуміти не можу.
    Чи я досі непроханий гість?..



    11.06.2014


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (5)


  39. Ігор Шоха - [ 2023.08.22 17:58 ]
    Основи братньої любові
    Наїлися ми братньої любові
    лукавої, лихої кацапні
    і напилися горя на війні.
    Скажений ворог нації і мови
    не відпускає дійної корови
    у лоно європейської рідні.

    Майбутньому нема альтернативи,
    та поки не палає вся земля,
    нема чого дивитися здаля,
    а треба гнати гадину паршиву
    сьогодні разом і у хвіст, і в гриву
    від Балтії до самого кремля.

    Оновлюємо Україну-матір...
    хай захищає наші рубежі...
    із тризубом стаємо на межі
    добра і зла і кожен цьому автор
    і неофіт, і профі, і аматор –
    литаври української душі.

    Поширюємо кращу із традицій
    у колі друзів, а не ворогів,
    чаруємо і музикою слів,
    і піснею... гуртом і наодинці...
    чим більше люди чують українців,
    тим більше ненавидять москалів.

    08.2023


    Рейтинги: Народний 6 (5.56) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (1)


  40. Тетяна Левицька - [ 2023.08.21 11:04 ]
    В саду
    Ніжився у гамаку мармеладовім
    ягідний вечір під кронами слив,
    яблучка райські в отавах смарагдових —
    ніби рубіни тут хтось розгубив.

    Тиха розмова на лавочці кованій
    про незабутні минулі роки,
    спогад бентежив і ти зачаровано
    потай торкався моєї руки.

    Пазли не склалися, рейки не сходяться —
    пізно лишатись і рано піти.
    В липні обсипалась чорна шовковиця,
    не відшукати і до сліпоти.

    Здмухував куряву легітко віялом,
    пестив губами терпку череду.*
    Та твої чари на мене не діяли,
    хоч феромонами пахло в саду.

    Череда* — рослина

    20.08.2023р.


    Рейтинги: Народний 6 (6.1) | "Майстерень" 6 (6.19)
    Коментарі: (6)


  41. Микола Соболь - [ 2023.08.21 07:03 ]
    З поетичного безсоння
    Ранок шукає слово до вірша.
    Ходять кімнатою тихо думки,
    мозок волає: «Спав би ти ліпше!» –
    треба ж нічниці* збирати в роки.
    Як же без цього жити поету?
    З безсоння сотає вічний бальзам.
    Фабула є і нарис сюжету…
    Можна усе. Тільки спати – харам*!
    Так і минають ночі щоночі,
    благословляючи ранки та дні.
    Он і пегасик ледве шепоче:
    «Дайте хоч трохи поспати мені.»
    21.08.23р.
    *Нічниці – безсоння;
    Харам – не можна (табу) в ісламі.


    Рейтинги: Народний 6 (5.15) | "Майстерень" 6 (5.58)
    Коментарі: (2)


  42. Ярослав Чорногуз - [ 2023.08.18 22:14 ]
    Пестить навмання
    Сідає сонце за дерева,
    І прохолоди благодать
    Тебе наповнює хвилево,
    Немов цілюща та вода.

    Жовтавий відсвіт залишає
    Світило денне у гіллі,
    Готуючи смарагди гаю
    Вже до осінніх барв і слів.

    А вітер у пориві шалу
    Всі хмари пестить навмання --
    За те, що геть позакривали
    Від нього люту спеку дня.

    18 серпня 7531 р. (Від Трипілля) (2023)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (2)


  43. Ярослав Чорногуз - [ 2023.08.15 00:24 ]
    Кодло
    А це кодло чемних подонків,
    Ох не любить воно матюків.
    Носить маски, як ті іконки -
    Ну й фальшиві споконвіків.

    А це кодло подонків чемних —
    Мов з облуди зіткане слів.
    На душі у них справді темно,
    Це - різновид в.о. віслюків.

    На красу вони так охоче
    Задирають хвости кожну мить,
    Це не лицарі. Просто хочуть
    Чемно любку в когось відбить.

    А мегери “закалки” тої!
    Ох не треба, їх чемних, злить!
    Зроблять курву вони з святої,
    Пересудами втопчуть в гидь.

    Ріже слух ПРАВДИ кожна з’ява,
    Уп’ялися в неї — кліщем.
    Важко генієм буть між козявок -
    Це - Раневська казала іще.

    14 серпня 7531 р. (Віж Трипілля) (2023)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (2)


  44. Тетяна Левицька - [ 2023.08.14 18:49 ]
    Моє
    Хіба не бачили його:
    Сердитим, чуйним, романтичним,
    І поетичним, і скептичним?
    Ой там намішано всього —
    В тонкій душі, як в океані:
    Корали, рифи і цунамі.

    Чи ви не знаєте, що він
    В судомах корчиться від болю,
    По мінному крокує полю,
    Щоб вдарити востаннє в дзвін?
    Його душа немов криниця —
    Напитись можна і втопиться.

    Ми звикли ганити за гріх,
    Красиві зріти феєрверки,
    А він, як чортик з табакерки,
    Нестримністю дивує всіх.
    Та я люблю таким, як є.
    Від п'яток до очей — моє!

    14.08.2023р.


    Рейтинги: Народний 7 (6.1) | "Майстерень" 7 (6.19)
    Коментарі: (6)


  45. Ярослав Чорногуз - [ 2023.08.13 22:42 ]
    Про що співали цикади?
    Сідає сонце злоточубе,
    І чути ніжний спів цикад --
    Мов розливає диво-сад
    Тепло душі твоєї, люба.

    Мені здалося, тінь твоя
    Десь між деревами майнула...
    На мить занурився в минуле,
    І все воно мені сія

    І навіває щастя миті,
    І спогади прекрасні ті,
    Що в нашому були житті --
    Плоди кохання соковиті.

    І знову — ніжний спів цикад
    Шепоче: радощів тих мало...
    Нехай би вічність це тривало,
    Й теплом нас пестив диво-сад!

    13 серпня 7531 р. (Від Трипілля) (2023)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (4)


  46. Володимир Невесенко - [ 2023.08.12 11:19 ]
    Як розвіялись вітром згари

    Як розвіялись вітром згари
    і навколо все стало зримим,
    вийшли янголи прати хмари
    закіптюжені чорним димом.

    Он вони, від біди подалі,
    ніжним сяєвом оповиті,
    розтяглись ланцюжком на пралі
    і полощуть хмарки в блакиті.

    Променяться небесні шати.
    Носять ангели хмари чисті
    і чіпляють їх просихати
    на веселок стрічки барвисті...

    А ми видивом очі ніжим,
    споглядаємо ті картини,
    де на райдузі хустям свіжим,
    лопотять угорі хмарини...

    13.07.23


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" 5.5 (5.58)
    Коментарі: (2)


  47. Леся Горова - [ 2023.08.10 08:36 ]
    Сьогоднішній вечірній дощ не плакав
    Сьогоднішній вечірній дощ не плакав,
    Він шкрібся тихо до вікна, мов котик,
    Зривалось листя під вагою крапель
    В миттєвість невибагливого льоту.

    Зливався в шурхіт рівний стук по блясі,
    В дитинстві так звучало слово " Тишшша..."
    І в осені розміреному часі
    Я слухала, як дощ мене колише.

    І теплі руки мамині згадала,
    І палець біля губ, і ніжний легіт
    За шерхітливим звуком, що бувало
    Маленьку дзиґу гамував так легко.

    2022.11.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.78) | "Майстерень" 5.5 (5.95)
    Коментарі: (8)


  48. Світлана Пирогова - [ 2023.08.09 08:19 ]
    Гуляю, мов в садах Семіраміди

    Гуляю, мов в садах Семіраміди,
    Бо ж навкруги серпнева благодать:
    Чарівність сонця із відтінком міді,
    Червоні в глянці яблука горять.

    Гуляю, мов в садах Семіраміди...
    У захваті від літньої пори.
    Хмарки у небі - білії лебідки
    Несуть на крилах Божії дари.

    Гуляю, мов в садах Семіраміди...
    Душі і серцю любий рідний край.
    Як хочеться, щоб відступили біди,
    І вічно був цей український рай.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.81) | "Майстерень" 5.5 (5.94)
    Коментарі: (6)


  49. Микола Соболь - [ 2023.08.09 05:19 ]
    Чортоязиччя

    Чорти московські сплять і бачать,
    як проростає їх язик.
    Сьогодні ця війна, козаче,
    важливіша за ту, що звик.
    Бо зникне мова, щезнуть люди,
    повимре плем’я козаків…
    Осики кіл убий у груди
    чортоязичників-рабів.
    На те хай буде Божа ласка,
    бо триста літ іде війна.
    Пора зірвати звіру маску
    під нею – ірод, сатана.
    Звільни себе сьогодні, брате,
    це, як ніколи нині тре…
    не буде ворог воювати,
    коли москальщина помре.
    09.08.23р.


    Рейтинги: Народний 6 (5.15) | "Майстерень" 6 (5.58)
    Коментарі: (7)


  50. Леся Горова - [ 2023.08.07 08:05 ]
    Не замовкай
    Не замовкай в мені, звучи, брини,
    Щоб я росла, тягнулася до неба!
    Дощем холодним, сонцем осяйним,
    Туманом, вітром, та для мене - Фебом!

    Що крила чорні маєш, то нехай,
    Вони мені не затуляють світла,
    Ти підіймай на них, ти обіймай!
    І не зважай, що з остраху я зблідла.

    То тільки мить, я опаную страх.
    Неси у вись, чи обрієм по колу!
    Зловлю я краплю із твого пера,
    Зловлю, як зірку, що опала долу.

    А ти не замовкай, як та струна.
    Зриватись римам з неї і летіти!
    Бо як твоє в мені і відлуна,
    Чим заміню тоді зів'ялі квіти?


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.78) | "Майстерень" 5.5 (5.95)
    Коментарі: (7)



  51. Сторінки: 1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   159