Поеми - Останні надходження - Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2023.09.21 19:02

Юркодар - 45

Враження від нарису Олександра Сушка «Релігія та знання»

В оці огидні хвилини
соромно, що ти - читач…
Повільно стаю на коліна:
«Пречиста Діво, пробач!»

Автор: Юрій Гундарєв

Шон Маклех

2023.09.21 16:23

Свічада світу

Що ми шукаємо
У нетрях диких своєї свідомості?
Свічадо втомилось розказувати
І відчиняти двері потойбіч,
Темрява втомилась бути,
Небуття втомилось не бути.
Знайти хотілось п’ятьох великих магістрів
Таємного вчення порцелянових горняток,
А знайшл

Ольга Олеандра

2023.09.21 15:53

Обрій

Обрій.
А на ньому суцільна чорнильна пітьма
опадає з небес нескінченим гнітючим потоком.
Крадькома.
Ницість ходить завжди крадькома.
Під саваном пітьми набирають свій яд її соки.

Поза обрієм кублиться щось, наче зріє й росте.
За пітьмою поки н

Юлія Щербатюк

2023.09.21 12:05

Сум'яття

Твої чаруючі обійми.
Щоночі сну її омана,
Жага, закута у видіннях,
Що обриваються так рано

Обудою, яка мов кара,
Буває часом недоречна.
Жадану відігнавши мару,
Лишає полум'я сердечне.

Іван Потьомкін

2023.09.21 09:53

***

Щоденників не вів.
Життя поміж рядками залягло.
Був певен, щось таки мене вело
І днями, і впродовж років.
І якщо хтось захоче прочитати,
Хай поспішає, доки ще живий,
Щоб здогади в інші світи не слати
І не сказать: «Якийсь він не такий...»
Такий, я

Наталія Кравченко

2023.09.21 08:58

Пліткарка осінь

https://youtu.be/ceo2QnH9QDk?feature=shared на задвірках гуляє пліткарка - осінь, пліткарка - осінь віє, плітки віє, то вітер осіннє листя - плітки руді - розносить по світу, вона розповсюджує листям плітки скрізь, падають, шумлять ... шепочут

Віктор Кучерук

2023.09.21 05:34

Саші про кашу

Стала дужою Світланка,
Бо куштує гарно манку, -
І почне хворіти Саша,
Як відмовиться від каші.
Сумуватиме родина,
Що нема здоров'я в сина, -
Тож бери слухняно ложку
І смачну смакуй потрошку.
21.09.23

Микола Соболь

2023.09.20 17:23

Юроваката бикує (ХХХ).

Мовчи, писака, маєш Божий дар,
коли мовчиш – одне суцільне чудо.
У світі й так немало бід та чвар,
іще і ти всіх поливаєш брудом.
Навіщо нам російської карт-бланш?
Русня уміє тільки убивати,
пускає байстрюків своїх на фарш,
за правовірно-путінські

Ольга Олеандра

2023.09.20 15:39

І скільки б не тікав

І скільки б не тікав, вона наздоганяє.
І як тут утечеш, якщо вона – в тобі?
Випалює пусте. Без осуду картає.
Звертається щораз у пристрасній мольбі.

Щоб їй закрити рот, ти затуляєш душу.
Замотуєш її в непроникні шари.
Неначе мертву вже, остиглу до

Юрій Гундарєв

2023.09.20 12:02

Месія - 8

Здається, Ніколай Погорєлов (Соболь) саме від мене вперше почув такі слова, як: Стефан Турчак, Ігор Римарук, Академічний театр імені Франка, Іван Марчук тощо. Але він чомусь вважає це «русским миром». І це не дивно, адже його ерудиція на тому самому рівні

Володимир Каразуб

2023.09.20 10:38

Ґудзики

Твої ґудзики нагадують юферси корабля,
Що, здається, невидимі ванти до мене тягнуть,
І сковують. Надимились груди, що наче вітрила, і я —
До тебе прагну.
Тону і тану в тобі, тону,
Углиб жагою в тобі зникаю,
І зірвані юферси корабля
Тріщать по пал

Віктор Кучерук

2023.09.20 08:58

* * *

За віконцем дощ гугняво
Лебедіти розпочав,-
Мов немає більше справи
Осінь крім таких забав.
Сіє осінь, мов крізь сито,
Крапелиночки дрібні
І не хоче відпочити
Від цієї маятні.
20.09.23

Володимир Бойко

2023.09.20 08:51

Москалячі парадокси - 4

Росія ніде не закінчується, адже ніде і не починалась. Що москва, що вся росія – одне суцільне Чертаново («чертовщина»). Державна дума росії думає думу здихаючої курки. Дума і дупа – різниця лишень в одну букву. Хто пропагандона годує, той йог

Іван Потьомкін

2023.09.20 08:17

***

З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,
І навіть усезнайки-атеїст

Микола Соболь

2023.09.20 04:16

Грибна пора

Напоїть дощ сосновий бір,
гриби потягнуться до хмар
і осені наперекір
горить на ясенях пожар,
палають красені дуби
й берізоньки, мов у вогні,
і де здіймаються горбки,
там губи* видяться мені,
аж уповільнить рух земля,

Микола Соболь

2023.09.20 04:16

* * *

Слова молитви линуть із душі.
Хіба важливо в голос чи про себе?
Зоря запалить горизонти неба…
У світі Божім стільки на межі.
А скільки в нім іще й за небокраєм?
Здогадуємось ми, але не знаєм.
Зовуть нас невідомі рубежі.
Ти не шукай суцвіття м’яти-р

Юрій Гундарєв

2023.09.19 22:06

Браво, бравый солдат Швейк!

На сцене Национального академического драматического
театра им. Ивана Франко в Киеве многие годы с неизменным
успехом идёт спектакль «Швейк» по знаменитому роману
Ярослава Гашека.

Немой реквизит
трансформируе

Володимир Каразуб

2023.09.19 12:35

В кімнаті

В кімнаті, де хіба що бракує фрески з кімнат Геркуланума,
І ваза скляна, мов цілунками сповнене серце твоє,
Водою втамовує спрагу пелюсток розгорнутих орхідей,
А хвилі у зборах завіски неначе волосся
Спадає в кімнаті великим потопом нічним.

26.06.

Наталія Кравченко

2023.09.19 10:01

* * *

Проєкт «я - жива, я - людина» Розумну людину неможливо образити; ображаєшся рівно на стільки, на скільки почуття перевершують розум Справедливість запанує тоді, коли кожен сприйматиме чужу образу як свою. Ворог не той, хто завдає образу, але

Олександр Сушко

2023.09.19 09:30

Могутнім віршотворцям

Дременули в Африку стрижі,
Зрадники! Покинули домівку!
Осінь - не пора, а стан душі,
Любять люди хлипати одвіку.

Ти візьми тупого колуна,
Заготуй батькам дрівцят на зиму.
Ні, не хочеш? Манить...таїна
Місяця, який у висях блима?

Віктор Кучерук

2023.09.19 05:58

Прощавай

Світлій пам'яті Володі Б...

Видалити з пам'яті не вдасться
Навіть у глухому забутті
Близькості й довіри довге щастя,
Що нас супроводило в житті.
Боляче і тоскно розуміти,
І думкам зарадить, далебі,
Що ти більше не побачиш світу,

Ігор Шоха

2023.09.18 20:31

Уособлення всього в одному

ІВ поезії як у глухому лісі
немає уторованих доріг
ліричному герою до своїх:
котові до казкової Аліси,
до Пенелопи – грекові Улісу,
а то, буває іноді, на сміх
даються ролі іншому гульвісі
Енею... на пораду до Анхіза,
де не посій, герой один за

Ярослав К

2023.09.18 14:24

Життя – між вічностями мить...

На вулицях осінній дим,
обволікає душу сирість.
Я чую серцем молодим,
що трапив долі у немилість.

Без поривань проводжу дні,
в думках утома і понурість.
Подовгу в парків тишині
кляну свою прив’ялу юність.

Юрій Гундарєв

2023.09.18 10:44

Ігор Римарук

У мене особливе ставлення до Ігоря. Ми вчилися на одному факультеті,
він опікувався моїми першими творчими кроками... Римарук справляв
зворушливе враження - тоненький, довге волосся, окуляри з потужним склом.
Але у цьому тендітному тілі відчувався незл

Іван Потьомкін

2023.09.18 09:33

***

І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув,
Що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді наче хтось прошептав:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Віктор Кучерук

2023.09.18 05:21

Дитяче бажання

Обстріли ворожі
Не страшні йому,
Хоч від них і схоже
Світло на пітьму.
У сирім підвалі,
Де він другий рік, –
Куля не ужалить
В голову, чи в бік.
Та і поруч мати

Сергій Губерначук

2023.09.17 22:13

Веґетація

Ми стільки років процвітали,
що, врешті, зовсім процвіли…
І мимоволі загнили…
І нас не стало…

6 березня 1989 р., Київ

Євген Федчук

2023.09.17 15:11

Легенда про коростенських титанів

Дідусь з онуком у Древлянськім парку
Гуляли у спекотний літній день.
Палило сонце з неба,було парко,
Здавалося, що скоро дощ піде.
Та поки в небі хмарок було мало,
Від річки прохолодою несе,
Вони собі спокійненько гуляли
Й уважно роздивлялися усе.

Наталія Кравченко

2023.09.17 11:48

* * *

Проєкт «я - жива, я - людина» Кожен може розізлитися - це легко; Але розізлитися на того, на кого треба, і настільки, наскільки треба, і тоді, коли треба, і по тій причині, по котрій треба, і так, як треба, - це дано не кожному. З усіма людьми

Володимир Каразуб

2023.09.17 11:36

Твій голос

Він подумки схопився за голос теплий.
Навпроти вечірнього сонця початку осені,
За його плечима розсіювалась мала циферблатна стрілка,
Без хвилинної стрілки.
З її ходою,
А точніше, з її відходом виникали питання,
На які не знаходиш жодних пристойних

Тетяна Левицька

2023.09.17 11:24

Не люблю

І чому ж ти не зводиш очей?
Не люблю похітливих усмішок,
Пліткувань і токсичних людей,
Злих собак і подряпини кішок.

Не терплю голосінь без жалю,
Й тих, хто лізе у дупу без мила,
На сосні смертоносну петлю
І пташині обпалені крила.

Козак Дума

2023.09.17 09:30

Повернення

Мій Алібанте, Граде кімерійський,
на берегах Гіпаніса-ріки
шумів ще до колоній ти ольвійських,
за сотні три минувшини віків!

Нарешті повернувся в рідне місто,
що зупинило полчища орди.
Не мирний Миколаїв, але чистий,
та де-не-де лишилися сліди…

Віктор Кучерук

2023.09.17 05:39

* * *

Стали мутними пейзажі
І посиливсь вітру спів, -
Спорожніли смуги пляжів
Трав'янистих берегів.
Непривабливо темніє
Раннім холодом вода
І за літом ностальгія
Все частіше напада...
17.09.23

Юрій Гундарєв

2023.09.16 20:54

Юркодар - 44

Ірині Бесчетновій

«Я подивилась в дзеркало і сказала собі:
ти поетеса, письменниця і артистка»
Ірина Бесчетнова «Синдром Самоназванця»

Я подивився в дзеркало і сказав собі:

Іван Потьомкін

2023.09.16 20:30

***

Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю

Олена Побийголод

2023.09.16 17:47

1972. З’їзду істориків «братніх» народів

Із О.А.Галича

Епоха – в тенетах військових шерег;
й спливає на пам’ять недаром:
«Як нині збирається віщий Олег
помститися клятим хазарам...»

І ці, ніби міддю дзвенячі, слова
ми всі промовляли не раз і не два.

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів