Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.27
00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї.
Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди.
Фальсифікації
2026.02.26
22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.
***
А ми поперек горла глитаям
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.
***
А ми поперек горла глитаям
2026.02.26
20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах
2026.02.26
20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.
Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.
Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь
2026.02.26
20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…
До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз
До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз
2026.02.26
19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –
2026.02.26
17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,
2026.02.26
12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту:
«Що бачить читач, який натрапив на публікацію
2026.02.26
11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
2026.02.26
11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
2026.02.26
09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
2026.02.26
09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
2026.02.26
06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
2026.02.25
18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
2026.02.25
18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
2026.02.25
17:32
І
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.
ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.
ІІ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Герман (1991) /
Публіцистика
Ціна контролю та цінність моменту
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ціна контролю та цінність моменту
Постійне прагнення контролювати все — від найменших дрібниць до невизначеного майбутнього — насправді є величезним тягарем. Це не просто неефективно, а й трагічно. Уявіть: ви безперервно виснажуєте себе занепокоєнням, мозок постійно прокручує найгірші сценарії, ніби щомиті наближається катастрофа. Ми опиняємося в пастці цих тривожних думок, а життя просто проходить повз нас, наче пісок крізь пальці. Ми втрачаємо можливість жити зараз, відчувати справжню радість.
Ця одержимість контролем призводить до відчуття безсилля. Адже скільки речей навколо ми не можемо змінити? Постійне передбачення невдач і переймання через те, що ніколи не станеться, перетворює кожен наш день на суцільні тортури. Життя може стати просто нескінченним стресом, якщо ми не зупинимося.
Але є інший шлях! Справжня свобода і повнота життя криються у здатності цінувати й проживати кожен момент. Коли ми дозволяємо собі бути присутніми — помічати красу довкола, відчувати власні емоції без осуду, — світ відкривається зовсім інакше. Це не про бездіяльність, а про прийняття: багато чого ми не можемо контролювати, і це нормально. Натомість, ми можемо сфокусуватися на тому, на що справді можемо вплинути зараз, у цю мить. Живучи в моменті, ми відчуваємо глибину сьогодення, помічаємо маленькі радощі та краще розуміємо себе.
Практичні поради для "життя в моменті":
- Свідомо дихайте. Коли ви помічаєте, що думки блукають, зробіть кілька глибоких вдихів і повільних видихів, повністю зосереджуючись на відчуттях дихання. Це миттєво повертає вас у теперішнє.
- Задійте органи чуття. Під час повсякденних дій, таких як їжа, прогулянка або прийняття душу, свідомо звертайте увагу на те, що ви бачите, чуєте, нюхаєте, смакуєте та відчуваєте. Помічайте деталі, які зазвичай пропускаєте.
- Виконуйте одну справу за раз. Прагніть зосереджуватися на одній дії, повністю занурюючись у неї. Якщо ви працюєте, приберіть усі відволікаючі фактори. Якщо розмовляєте, слухайте активно, не переглядаючи телефон.
- Створюйте "паузи присутності". Протягом дня виділяйте кілька коротких моментів (1-2 хвилини), щоб просто зупинитися і спостерігати. Можете просто подивитися у вікно, послухати звуки навколо або відчути своє тіло. Без суджень, просто спостерігайте.
- Обмежте цифровий шум. Часто телефон та інтернет відволікають нас від реального життя. Спробуйте встановити часові рамки для використання гаджетів або вимикайте сповіщення, щоб менше відволікатися.
Пам'ятайте, що головна мета — не контролювати думки та емоції, а змінити своє ставлення до них, прийняти. Не існує техніки, яка б змінила наші відчуття, але можна уникнути зайвого стресу, якщо їм просто не надавати оцінки з позиції "добре/погано". Замість того, щоб бути заручниками постійних тривог і прагнення контролювати майбутнє, ви стаєте господарями свого внутрішнього світу, знаходячи спокій та ясність у кожній миті життя.
Ця одержимість контролем призводить до відчуття безсилля. Адже скільки речей навколо ми не можемо змінити? Постійне передбачення невдач і переймання через те, що ніколи не станеться, перетворює кожен наш день на суцільні тортури. Життя може стати просто нескінченним стресом, якщо ми не зупинимося.
Але є інший шлях! Справжня свобода і повнота життя криються у здатності цінувати й проживати кожен момент. Коли ми дозволяємо собі бути присутніми — помічати красу довкола, відчувати власні емоції без осуду, — світ відкривається зовсім інакше. Це не про бездіяльність, а про прийняття: багато чого ми не можемо контролювати, і це нормально. Натомість, ми можемо сфокусуватися на тому, на що справді можемо вплинути зараз, у цю мить. Живучи в моменті, ми відчуваємо глибину сьогодення, помічаємо маленькі радощі та краще розуміємо себе.
Практичні поради для "життя в моменті":
- Свідомо дихайте. Коли ви помічаєте, що думки блукають, зробіть кілька глибоких вдихів і повільних видихів, повністю зосереджуючись на відчуттях дихання. Це миттєво повертає вас у теперішнє.
- Задійте органи чуття. Під час повсякденних дій, таких як їжа, прогулянка або прийняття душу, свідомо звертайте увагу на те, що ви бачите, чуєте, нюхаєте, смакуєте та відчуваєте. Помічайте деталі, які зазвичай пропускаєте.
- Виконуйте одну справу за раз. Прагніть зосереджуватися на одній дії, повністю занурюючись у неї. Якщо ви працюєте, приберіть усі відволікаючі фактори. Якщо розмовляєте, слухайте активно, не переглядаючи телефон.
- Створюйте "паузи присутності". Протягом дня виділяйте кілька коротких моментів (1-2 хвилини), щоб просто зупинитися і спостерігати. Можете просто подивитися у вікно, послухати звуки навколо або відчути своє тіло. Без суджень, просто спостерігайте.
- Обмежте цифровий шум. Часто телефон та інтернет відволікають нас від реального життя. Спробуйте встановити часові рамки для використання гаджетів або вимикайте сповіщення, щоб менше відволікатися.
Пам'ятайте, що головна мета — не контролювати думки та емоції, а змінити своє ставлення до них, прийняти. Не існує техніки, яка б змінила наші відчуття, але можна уникнути зайвого стресу, якщо їм просто не надавати оцінки з позиції "добре/погано". Замість того, щоб бути заручниками постійних тривог і прагнення контролювати майбутнє, ви стаєте господарями свого внутрішнього світу, знаходячи спокій та ясність у кожній миті життя.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Аб'юзивні стосунки: коли межі розмиті, а трактування неоднозначні"
• Перейти на сторінку •
"Психотравма, як подарунок від матері"
• Перейти на сторінку •
"Психотравма, як подарунок від матері"
Про публікацію
