Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.07
14:08
Вода розлилася в долини.
Мовчання панує в степах.
І правда тополі й калини
Кричить, як поранений птах.
Чекаємо світлої днини,
Яка відкидатиме страх.
Вода розлилася степами,
Мовчання панує в степах.
І правда тополі й калини
Кричить, як поранений птах.
Чекаємо світлої днини,
Яка відкидатиме страх.
Вода розлилася степами,
2026.09.07
13:38
Холодний бовдур
Скляної печі,
Рукою злидня
Під плач малечі,
Ще теплій миші —
Шпаркій, голодній —
Даруй зернину,
Як преподобний!
Скляної печі,
Рукою злидня
Під плач малечі,
Ще теплій миші —
Шпаркій, голодній —
Даруй зернину,
Як преподобний!
2026.09.07
09:48
Старі бульбульці - публіка нервова,
Вони самі для себе сомельє.
Глитають чикилдиху із полови,
Носи вмочають потім в олів'є.
Сивуха з часником - найліпша страва ,
А шнапс із пивом - це делікатес!
За штоф винця кумасю кум вкривавив,
Вони самі для себе сомельє.
Глитають чикилдиху із полови,
Носи вмочають потім в олів'є.
Сивуха з часником - найліпша страва ,
А шнапс із пивом - це делікатес!
За штоф винця кумасю кум вкривавив,
2026.09.07
07:43
Занадився тхір
У бабусин двір, -
Уночі проник
Знову у курник.
Ухопив курча
І мерщій помчав
Звично до нори,
Де малі тхори
У бабусин двір, -
Уночі проник
Знову у курник.
Ухопив курча
І мерщій помчав
Звично до нори,
Де малі тхори
2026.09.07
07:40
ЦИКЛ V: АНТИЧНИЙ СВІТ (ТРОЯ-ІЛІАДА)
ГЕКТОР І АНДРОМАХА: Захід сонця над Іліоном
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Гектор – царевич, вождь троянського війська, надія Іліона, щит і жертовна кров троянського роду
ГЕКТОР І АНДРОМАХА: Захід сонця над Іліоном
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Гектор – царевич, вождь троянського війська, надія Іліона, щит і жертовна кров троянського роду
2026.09.07
03:17
Ми всі складаємось з нічого,
Із вакууму, пустоти.
І тільки наша віра в Нього
Нас робить гідними мети.
Наше життя- то плід реакцій,
Плюсів та мінусів зв'язок,
Розділення на сотні фракцій
Із вакууму, пустоти.
І тільки наша віра в Нього
Нас робить гідними мети.
Наше життя- то плід реакцій,
Плюсів та мінусів зв'язок,
Розділення на сотні фракцій
2026.09.06
20:46
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.
Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.
Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас
2026.09.06
19:12
Перегортаю я альбом світлин з дитинства,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...
А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...
А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,
2026.09.06
18:52
«Ти дослухайся звітних!» —
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…
2026.09.06
16:41
Здавалося, що усе добре йшло.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.
2026.09.06
15:10
1
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них?
2026.09.06
11:41
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;
2026.09.06
08:46
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше
2026.09.06
07:34
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.
2026.09.06
00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте
2026.09.05
22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Герман (1991) /
Публіцистика
Ціна контролю та цінність моменту
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ціна контролю та цінність моменту
Постійне прагнення контролювати все — від найменших дрібниць до невизначеного майбутнього — насправді є величезним тягарем. Це не просто неефективно, а й трагічно. Уявіть: ви безперервно виснажуєте себе занепокоєнням, мозок постійно прокручує найгірші сценарії, ніби щомиті наближається катастрофа. Ми опиняємося в пастці цих тривожних думок, а життя просто проходить повз нас, наче пісок крізь пальці. Ми втрачаємо можливість жити зараз, відчувати справжню радість.
Ця одержимість контролем призводить до відчуття безсилля. Адже скільки речей навколо ми не можемо змінити? Постійне передбачення невдач і переймання через те, що ніколи не станеться, перетворює кожен наш день на суцільні тортури. Життя може стати просто нескінченним стресом, якщо ми не зупинимося.
Але є інший шлях! Справжня свобода і повнота життя криються у здатності цінувати й проживати кожен момент. Коли ми дозволяємо собі бути присутніми — помічати красу довкола, відчувати власні емоції без осуду, — світ відкривається зовсім інакше. Це не про бездіяльність, а про прийняття: багато чого ми не можемо контролювати, і це нормально. Натомість, ми можемо сфокусуватися на тому, на що справді можемо вплинути зараз, у цю мить. Живучи в моменті, ми відчуваємо глибину сьогодення, помічаємо маленькі радощі та краще розуміємо себе.
Практичні поради для "життя в моменті":
- Свідомо дихайте. Коли ви помічаєте, що думки блукають, зробіть кілька глибоких вдихів і повільних видихів, повністю зосереджуючись на відчуттях дихання. Це миттєво повертає вас у теперішнє.
- Задійте органи чуття. Під час повсякденних дій, таких як їжа, прогулянка або прийняття душу, свідомо звертайте увагу на те, що ви бачите, чуєте, нюхаєте, смакуєте та відчуваєте. Помічайте деталі, які зазвичай пропускаєте.
- Виконуйте одну справу за раз. Прагніть зосереджуватися на одній дії, повністю занурюючись у неї. Якщо ви працюєте, приберіть усі відволікаючі фактори. Якщо розмовляєте, слухайте активно, не переглядаючи телефон.
- Створюйте "паузи присутності". Протягом дня виділяйте кілька коротких моментів (1-2 хвилини), щоб просто зупинитися і спостерігати. Можете просто подивитися у вікно, послухати звуки навколо або відчути своє тіло. Без суджень, просто спостерігайте.
- Обмежте цифровий шум. Часто телефон та інтернет відволікають нас від реального життя. Спробуйте встановити часові рамки для використання гаджетів або вимикайте сповіщення, щоб менше відволікатися.
Пам'ятайте, що головна мета — не контролювати думки та емоції, а змінити своє ставлення до них, прийняти. Не існує техніки, яка б змінила наші відчуття, але можна уникнути зайвого стресу, якщо їм просто не надавати оцінки з позиції "добре/погано". Замість того, щоб бути заручниками постійних тривог і прагнення контролювати майбутнє, ви стаєте господарями свого внутрішнього світу, знаходячи спокій та ясність у кожній миті життя.
Ця одержимість контролем призводить до відчуття безсилля. Адже скільки речей навколо ми не можемо змінити? Постійне передбачення невдач і переймання через те, що ніколи не станеться, перетворює кожен наш день на суцільні тортури. Життя може стати просто нескінченним стресом, якщо ми не зупинимося.
Але є інший шлях! Справжня свобода і повнота життя криються у здатності цінувати й проживати кожен момент. Коли ми дозволяємо собі бути присутніми — помічати красу довкола, відчувати власні емоції без осуду, — світ відкривається зовсім інакше. Це не про бездіяльність, а про прийняття: багато чого ми не можемо контролювати, і це нормально. Натомість, ми можемо сфокусуватися на тому, на що справді можемо вплинути зараз, у цю мить. Живучи в моменті, ми відчуваємо глибину сьогодення, помічаємо маленькі радощі та краще розуміємо себе.
Практичні поради для "життя в моменті":
- Свідомо дихайте. Коли ви помічаєте, що думки блукають, зробіть кілька глибоких вдихів і повільних видихів, повністю зосереджуючись на відчуттях дихання. Це миттєво повертає вас у теперішнє.
- Задійте органи чуття. Під час повсякденних дій, таких як їжа, прогулянка або прийняття душу, свідомо звертайте увагу на те, що ви бачите, чуєте, нюхаєте, смакуєте та відчуваєте. Помічайте деталі, які зазвичай пропускаєте.
- Виконуйте одну справу за раз. Прагніть зосереджуватися на одній дії, повністю занурюючись у неї. Якщо ви працюєте, приберіть усі відволікаючі фактори. Якщо розмовляєте, слухайте активно, не переглядаючи телефон.
- Створюйте "паузи присутності". Протягом дня виділяйте кілька коротких моментів (1-2 хвилини), щоб просто зупинитися і спостерігати. Можете просто подивитися у вікно, послухати звуки навколо або відчути своє тіло. Без суджень, просто спостерігайте.
- Обмежте цифровий шум. Часто телефон та інтернет відволікають нас від реального життя. Спробуйте встановити часові рамки для використання гаджетів або вимикайте сповіщення, щоб менше відволікатися.
Пам'ятайте, що головна мета — не контролювати думки та емоції, а змінити своє ставлення до них, прийняти. Не існує техніки, яка б змінила наші відчуття, але можна уникнути зайвого стресу, якщо їм просто не надавати оцінки з позиції "добре/погано". Замість того, щоб бути заручниками постійних тривог і прагнення контролювати майбутнє, ви стаєте господарями свого внутрішнього світу, знаходячи спокій та ясність у кожній миті життя.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Аб'юзивні стосунки: коли межі розмиті, а трактування неоднозначні"
• Перейти на сторінку •
"Психотравма, як подарунок від матері"
• Перейти на сторінку •
"Психотравма, як подарунок від матері"
Про публікацію
