Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.27
07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
2025.11.27
06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.
Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.
Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,
2025.11.26
16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.
І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.
І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
2025.11.26
15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…
В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…
В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель
2025.11.26
13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.
2025.11.26
12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!
2025.11.26
11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
2025.11.26
09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би
ще дурня
збочена дурня
ще дурня
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би
ще дурня
збочена дурня
ще дурня
2025.11.26
05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
2025.11.26
00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
2025.11.25
22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
2025.11.25
18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
2025.11.25
15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
2025.11.25
13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
2025.11.25
13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
2025.11.25
12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Герман (1991) /
Публіцистика
Ціна контролю та цінність моменту
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ціна контролю та цінність моменту
Постійне прагнення контролювати все — від найменших дрібниць до невизначеного майбутнього — насправді є величезним тягарем. Це не просто неефективно, а й трагічно. Уявіть: ви безперервно виснажуєте себе занепокоєнням, мозок постійно прокручує найгірші сценарії, ніби щомиті наближається катастрофа. Ми опиняємося в пастці цих тривожних думок, а життя просто проходить повз нас, наче пісок крізь пальці. Ми втрачаємо можливість жити зараз, відчувати справжню радість.
Ця одержимість контролем призводить до відчуття безсилля. Адже скільки речей навколо ми не можемо змінити? Постійне передбачення невдач і переймання через те, що ніколи не станеться, перетворює кожен наш день на суцільні тортури. Життя може стати просто нескінченним стресом, якщо ми не зупинимося.
Але є інший шлях! Справжня свобода і повнота життя криються у здатності цінувати й проживати кожен момент. Коли ми дозволяємо собі бути присутніми — помічати красу довкола, відчувати власні емоції без осуду, — світ відкривається зовсім інакше. Це не про бездіяльність, а про прийняття: багато чого ми не можемо контролювати, і це нормально. Натомість, ми можемо сфокусуватися на тому, на що справді можемо вплинути зараз, у цю мить. Живучи в моменті, ми відчуваємо глибину сьогодення, помічаємо маленькі радощі та краще розуміємо себе.
Практичні поради для "життя в моменті":
- Свідомо дихайте. Коли ви помічаєте, що думки блукають, зробіть кілька глибоких вдихів і повільних видихів, повністю зосереджуючись на відчуттях дихання. Це миттєво повертає вас у теперішнє.
- Задійте органи чуття. Під час повсякденних дій, таких як їжа, прогулянка або прийняття душу, свідомо звертайте увагу на те, що ви бачите, чуєте, нюхаєте, смакуєте та відчуваєте. Помічайте деталі, які зазвичай пропускаєте.
- Виконуйте одну справу за раз. Прагніть зосереджуватися на одній дії, повністю занурюючись у неї. Якщо ви працюєте, приберіть усі відволікаючі фактори. Якщо розмовляєте, слухайте активно, не переглядаючи телефон.
- Створюйте "паузи присутності". Протягом дня виділяйте кілька коротких моментів (1-2 хвилини), щоб просто зупинитися і спостерігати. Можете просто подивитися у вікно, послухати звуки навколо або відчути своє тіло. Без суджень, просто спостерігайте.
- Обмежте цифровий шум. Часто телефон та інтернет відволікають нас від реального життя. Спробуйте встановити часові рамки для використання гаджетів або вимикайте сповіщення, щоб менше відволікатися.
Пам'ятайте, що головна мета — не контролювати думки та емоції, а змінити своє ставлення до них, прийняти. Не існує техніки, яка б змінила наші відчуття, але можна уникнути зайвого стресу, якщо їм просто не надавати оцінки з позиції "добре/погано". Замість того, щоб бути заручниками постійних тривог і прагнення контролювати майбутнє, ви стаєте господарями свого внутрішнього світу, знаходячи спокій та ясність у кожній миті життя.
Ця одержимість контролем призводить до відчуття безсилля. Адже скільки речей навколо ми не можемо змінити? Постійне передбачення невдач і переймання через те, що ніколи не станеться, перетворює кожен наш день на суцільні тортури. Життя може стати просто нескінченним стресом, якщо ми не зупинимося.
Але є інший шлях! Справжня свобода і повнота життя криються у здатності цінувати й проживати кожен момент. Коли ми дозволяємо собі бути присутніми — помічати красу довкола, відчувати власні емоції без осуду, — світ відкривається зовсім інакше. Це не про бездіяльність, а про прийняття: багато чого ми не можемо контролювати, і це нормально. Натомість, ми можемо сфокусуватися на тому, на що справді можемо вплинути зараз, у цю мить. Живучи в моменті, ми відчуваємо глибину сьогодення, помічаємо маленькі радощі та краще розуміємо себе.
Практичні поради для "життя в моменті":
- Свідомо дихайте. Коли ви помічаєте, що думки блукають, зробіть кілька глибоких вдихів і повільних видихів, повністю зосереджуючись на відчуттях дихання. Це миттєво повертає вас у теперішнє.
- Задійте органи чуття. Під час повсякденних дій, таких як їжа, прогулянка або прийняття душу, свідомо звертайте увагу на те, що ви бачите, чуєте, нюхаєте, смакуєте та відчуваєте. Помічайте деталі, які зазвичай пропускаєте.
- Виконуйте одну справу за раз. Прагніть зосереджуватися на одній дії, повністю занурюючись у неї. Якщо ви працюєте, приберіть усі відволікаючі фактори. Якщо розмовляєте, слухайте активно, не переглядаючи телефон.
- Створюйте "паузи присутності". Протягом дня виділяйте кілька коротких моментів (1-2 хвилини), щоб просто зупинитися і спостерігати. Можете просто подивитися у вікно, послухати звуки навколо або відчути своє тіло. Без суджень, просто спостерігайте.
- Обмежте цифровий шум. Часто телефон та інтернет відволікають нас від реального життя. Спробуйте встановити часові рамки для використання гаджетів або вимикайте сповіщення, щоб менше відволікатися.
Пам'ятайте, що головна мета — не контролювати думки та емоції, а змінити своє ставлення до них, прийняти. Не існує техніки, яка б змінила наші відчуття, але можна уникнути зайвого стресу, якщо їм просто не надавати оцінки з позиції "добре/погано". Замість того, щоб бути заручниками постійних тривог і прагнення контролювати майбутнє, ви стаєте господарями свого внутрішнього світу, знаходячи спокій та ясність у кожній миті життя.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Аб'юзивні стосунки: коли межі розмиті, а трактування неоднозначні"
• Перейти на сторінку •
"Психотравма, як подарунок від матері"
• Перейти на сторінку •
"Психотравма, як подарунок від матері"
Про публікацію
