Автори /
Ігор Міф Маковійчук (1967)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Новорічне SMS від Міфа
•
* * *
•
* * *
•
18-00
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
*ЖОВТІ КВІТИ*
•
АГОНІЯ ГРОЗИ
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Великоднє привітання від Міфа
•
„НЕ ЗГАС ТАРАС”
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
На березі березня
•
* * *
•
Будун Помаранч...
•
* * *
•
НОВОРІЧНИЙ ГОРБУЛЬ ВІД МІФА
•
З Новим 2010 роком!
•
* * *
•
Третя свіча
•
* * *
•
* * *
•
Злочин
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Дві свічі
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
ДОЩ
•
* * *
•
ОСІННІЙ ПЛЯЖ
•
МАЛЮНОК
•
* * *
•
ДВІ ОДИНОКОСТІ
•
* * *
•
МОНОЛОГИ ДОЩУ НА ОКОЛИЦЯХ СНІВ
•
* * *
•
Дві краплини дощу
•
Черемоше-брате...
•
Оранжево-осінній блюз
•
ГОДИНА ТЕПЛА
•
ІКОНА ЛЮБОВІ
•
P.S.
•
ПТАХА
•
Небоокий ноктюрн
•
ПЕЛЮСТКА
•
МАРЕВО
•
Симфонія стихій стрімкого вітру
•
КРАПЛИНА ХВИЛІ ОКЕАНУ
•
Світом править Любов
•
ОНУК ЧЕРВОНОЇ КАЛИНИ
•
ЕМІГРАЦІЯ
•
Вік амністованих варавв...
•
Квиток
•
Ти пригорни мене до себе, мамо
•
Він все життя шукав Її
•
Небо в журбі
•
Осінні дощі у липні
•
Міф
Сади вплітають яблука у коси.
Голосять небом вітряні дощі.
Голосять небом вітряні дощі.
Біла птаха зима
розкорковує кригу ріки.
розкорковує кригу ріки.
Втопи мене у яблуневім цвіті.
Запамороч парфумами бузку.
Запамороч парфумами бузку.
Щиро вітаю митців, колег та побратимів по перу з ДНЕМ ПОЕЗІЇ!!!
Весна розвіює парфум
коханця Березня.
коханця Березня.
Вино осіннього листя,
келих – зими кришталь.
келих – зими кришталь.
Щиро вітаю зі святом закоханих і дарую “міфічну троянду”
Бокал вина...
Приємний спомин...
Приємний спомин...
Меланхолійна діва осінь
надламує зів’ялі квіти,
надламує зів’ялі квіти,
Верби розплетена коса
лоскоче озера долоню,
лоскоче озера долоню,
Відчинені двері. Холодне вікно.
Ніч крильця пелюсток змикає в бутон.
Ніч крильця пелюсток змикає в бутон.
Щиро вітаю колег з ДНЕМ ПОЕЗІЇ!!!
В зимову ніч
напівовальний місяць
напівовальний місяць
Щиро вітаю усіх митців ПМ
з наступаючим Новим Роком
з наступаючим Новим Роком
Холодні дощі, листовії і ...осінь.
Туманами сонце полонить вуаль.
Туманами сонце полонить вуаль.
Щиро вітаю всіх митців ПМ зі святом ВІРИ, НАДІЇ і ЛЮБОВІ!!!
Діткнувся океан піщинки берега...
Буяють берег з океаном...
Буяють берег з океаном...
Не дивися на мене з печаллю,
Не потрібно оздоб співчуття.
Не потрібно оздоб співчуття.
Зректися почуття в льоту.
Чи ж ти не збожеволів, пташе?
Чи ж ти не збожеволів, пташе?
Краплина поту в надвечір'я
Перетинає скроню втоми.
Перетинає скроню втоми.
Забути на мить про обдурену душу,
Негоєні рани з нерівних боїв.
Негоєні рани з нерівних боїв.
В моєму світі я самотній.
В Твоєму світі я чужинець.
В Твоєму світі я чужинець.
Давай забудемо про час
У час, коли ми тільки двоє,
У час, коли ми тільки двоє,
Розвіялися вії віт.
Бруньками сад гукає втіху.
Бруньками сад гукає втіху.
Ніч великодня. Величаві дзвони.
Позаду хресна путь, розп’яття, гріб.
Позаду хресна путь, розп’яття, гріб.
Літеретурна композиція за творами
Тараса.Шевченка та Ігоря Міфа
Тараса.Шевченка та Ігоря Міфа
Всіх дівчаток на ПМ
Вітаю із ЖІНОЧИМ ДНЕМ!
Вітаю із ЖІНОЧИМ ДНЕМ!
Щиро вітаю всіх митців ПМ з настанням весни!
Натхнення, творчих знахідок і...ЛЮБОВІ!!!
Натхнення, творчих знахідок і...ЛЮБОВІ!!!
Ми випили вино вини.
Порожня чаша...
Порожня чаша...
Упасти в сніг, аби не чути болю,
судоми хрипу серця скреготінь,
судоми хрипу серця скреготінь,
Мої найщиріші вітання усіх митців ПМ
із Днем закоханих.
із Днем закоханих.
Людські очі, читаючи, Отче,
Виглядаю любові і сили,
Виглядаю любові і сили,
Народе мій, ти все-таки народ,
А не бридке збіговисько васалів,
А не бридке збіговисько васалів,
Мурує уява
для мене хатину.
для мене хатину.
Розтятий кінь .
Підтятий вершник .
Підтятий вершник .
Листає життя
імена.
імена.
В конвульсіях переплетінь
Образ, терпінь, долання болю
Образ, терпінь, долання болю
Щиро вітаю всіх митців з
Новим роком і Різдвом Христовим!
Новим роком і Різдвом Христовим!
Щиро вітаю всіх колег по перу
з Новим роком і Різдвом Христовим
з Новим роком і Різдвом Христовим
Надумане
одвічне
одвічне
Світлій пам’яті Тараса Мельничука
Шелест крила.
Блукаючі зорі.
Блукаючі зорі.
кадрами днів
нерозгаданого століття,
нерозгаданого століття,
На порозі останніх дверей
Я востаннє згадаю про Тебе.
Я востаннє згадаю про Тебе.
Місячний відблиск у вирі гірської ріки –
дорога, якої насправді немає,
дорога, якої насправді немає,
Сніг наче дощ,
дощ наче сніг
дощ наче сніг
Не ліпиться розбита ваза,
Мовчить зашторене вікно,
Мовчить зашторене вікно,
Танець листопаду за вікном.
Догорає на столі свіча.
Догорає на столі свіча.
Ти – мрія, я – мрійник,
Ти – фарби, я – пензель,
Ти – фарби, я – пензель,
По листю мною вітер віє віршем.
По вітру дощ стрясає мною дощ.
По вітру дощ стрясає мною дощ.
Ти бачила, як помирають квіти?
Меланхолійний пелюстковий дощ…
Меланхолійний пелюстковий дощ…
Він був не те що птах чи вільний вітер,
Самотньо жив у затишку небес.
Самотньо жив у затишку небес.
Розвіює віття
роздягнену осінь.
роздягнену осінь.
Зрадливий дощ…
Зрадлива сива злива.
Зрадлива сива злива.
Не запитуй чому,
я сьогодні якийсь не такий.
я сьогодні якийсь не такий.
Передзима на зиму хилить квіти.
Сльота сплітає дощ і мокрий сніг.
Сльота сплітає дощ і мокрий сніг.
В поемі згаслої блакиті
Безвинно спалені рядки.
Безвинно спалені рядки.
Грайлива осінь хмарою вгортає
моє,
моє,
Безмовність над вулканами чуття
Судоми оживаючої лави.
Судоми оживаючої лави.
Троянда на затоптанім асфальті.
Пекучий шум жіночих каблучків.
Пекучий шум жіночих каблучків.
мокрими руками відчинив моє вікно.
Тільки за вікном він уже давно не гість, а лиш холодний дощ.
Тільки за вікном він уже давно не гість, а лиш холодний дощ.
На душу накотилася сльоза.
Хоч, нібито, не чоловіча справа.
Хоч, нібито, не чоловіча справа.
Осінній пляж – осінній і не наш.
А Черемош розгойдує мости.
А Черемош розгойдує мости.
Намалюй диво-край,
Де немає жорстокості й фальші.
Де немає жорстокості й фальші.
Непомітно зотліла цигарка.
Між завмерлих у часі годин.
Між завмерлих у часі годин.
Вінчали нас не у Церковнім Храмі.
Не грав орган, мовчав бенкетний зал.
Не грав орган, мовчав бенкетний зал.
Усіх вітаю зі святом Віри, Надії, Любові!!!
Інтерпретація однойменного прозового твору
Юлії Косинської
Юлії Косинської
Над головою пролетів осінній птах.
Я не помітив хто він, а у небі
Я не помітив хто він, а у небі
Понад морок подій
сяйвом спалених літ
сяйвом спалених літ
Прийшов до тебе, Черемоше-брате,
Упасти
Упасти
Оранжево-осінній блюз .
Тужливий відголос прощання.
Тужливий відголос прощання.
Заметіллю пелюсток троянд
Ти в самотність мою увійшла.
Ти в самотність мою увійшла.
А Любов не хотіла вмирати,
Хоч і знала, що Їй не жити.
Хоч і знала, що Їй не жити.
Постскриптум. Я назавтра вмер.
Не треба сліз, образ і квітів.
Не треба сліз, образ і квітів.
Доле моя заплутана,
Коню життя без упряжі,
Коню життя без упряжі,
Острах шепоче безвихідь,
Вітер – надію наївну,
Вітер – надію наївну,
Поперед – прірви глиб і безмір неба.
Позаду – збездоріження доріг.
Позаду – збездоріження доріг.
Пробач,ненароджений сину,
Страх народити тебе
Страх народити тебе
Симфонія стихій стрімкого вітру
В палітрі танцю і дощу.
В палітрі танцю і дощу.
Уже не той, що був колись.
Усе ж, не той, котрим ще стану.
Усе ж, не той, котрим ще стану.
Спину мені стріляє друг.
Другом плече обіймає ворог.
Другом плече обіймає ворог.
Не син червоної чуми –
Онук червоної калини.
Онук червоної калини.
Вознесися, моя Україно,
Із руїни скалічених доль.
Із руїни скалічених доль.
Вік амністованих варавв і премійованих іуд,
Перейменованих паскуд у непаскудні імена.
Перейменованих паскуд у непаскудні імена.
Пече душа пекельним пеком
Від спеки холоду життя.
Від спеки холоду життя.
Ти пригорни мене до себе, мамо,
Забудьмо вдвох про мій дорослий вік,
Забудьмо вдвох про мій дорослий вік,
Самотня ніч. Порожній ранок.
Холодний день. Байдужий світ.
Холодний день. Байдужий світ.
Витрусив дощ
останню краплину.
останню краплину.
Осінні дощі у липні.
Холодом дихає небо.
Холодом дихає небо.
Не вір мені, я – просто міф.
Втікаючи від сміху снігу,
Втікаючи від сміху снігу,
Огляди