Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
Юлька Гриценко
(1990)
Кажуть, щасливі не мають
на вірші часу,
я, мабуть, абсолютно інша —
неправильна...
Автор
Вірші (224)
Інша поезія (21)
Поеми (0)
Аналітика (0)
Проза (58)
Рецензії (0)
Публіцистика (0)
Коментарі
Інтерв’ю
Рубрики
•
Римами...
•
Із весною віч-на-віч...
•
After rain...
•
Незаймане
•
Мережковський / Переклади
•
Душа писала...
•
Це моя ОСІНЬ.
•
миТІ
•
Після неба
За оцінками читачів
За оцінками "Майстерень"
За коефіцієнтом прозорості
За змістом
За назвою тексту
За кількістю коментарів
Останні прокоментовані
Огляди ⁄
Переглянути все відразу
•
Навігатор
Завтра вранці гірчитиме кава,
А наївний смішний навігатор
•
Ляльководи
Ляльководи, як завше, збираються в зграї,
А ляльки, як годиться, самі по собі.
•
Знаєш, вірші, як мамонти, вимерли
Знаєш, вірші, як мамонти, вимерли
І давно вже не пахне римами
•
Втекти
Мені б тікати з цього міста якнайдалі,
палити спогади, немовби цигарки,
•
Про справжність
Набридне бігти – кажи, не бійся,
застелю спокій, мов чисту постіль,
•
Відверті будні
Відверті будні, забутий спротив,
втомився погляд – шукає райдуг.
•
Терпи
Навесні нові сенси ростуть із глибин,
Кожна мрія натхненно вдягається в ціль.
•
Мовчки
Вимикаю розмови, вмикаю тишу,
і кричи, не кричи – я сьогодні глуха.
•
Як навмисно
Пахне димом і паленим листям:
літо всохло між сотень безмеж.
•
Коли ти заплющиш очі
Коли Ти заплющиш очі,
наспівуючи щось знайоме
•
Забуваймо
Забуваймо провини вчорашні завтра –
хай, мов камінь, під серцем не тиснуть,
•
Про ранок
Моя безодня Твою самотність
ввібрала в себе.
•
Мій солод
Мій солод солодкий, розтоплений дотиком,
відвертий, як постріл, кумедний і впертий.
•
Корабель, що втонув у болоті
Аргументи, підозри й люди –
уже завчені, різні, рідні.
•
Роль щасливої
Намалюй мені день –
звичайнісінький, як і всі,
•
Заболіли слова
Заболіли слова і від того затерпли пальці,
захитались оголені нерви повік:
•
Собі вчорашній
Чуєш, крихітко, зеленооке створіння з минулого,
Я не схлипую більше, торкаючись думкою мрії.
•
Про птахів
Збери всі речі у довгий ящик
і сотню кроків зроби назустріч:
•
Ми сьогодні
Розростається дивною квіткою вічність,
Набираючи обертів, кличе за обрії.
•
Про пошуки
Я, здається, ще трохи шукатиму слів –
довгих, коротких чи будь-яких інших.
•
хтось і всі
Для себе завжди буде мало слів,
словосполучень, зворотів, речень.
•
Відверта ніжність
Відверта ніжність тече із глибин
напівпрозорим воложистим мусом.
•
Час
Час бруньками на голому гіллі
Розпускався й писав у минуле
•
Моя епоха
Моя епоха – епоха сильних:
Кар’єри, гроші і власне еґо,
•
крит(ор)ичне
Треба просто тебе зі сльозою пустити
десь назовні, щоб далі не мучило.
•
Життєве
- Найсумніше, здається, те,
що колись ти була хорошою:
•
зАмок
Я бачила зАмок, людьми не зіпсований:
без довгих трактатів, фальшивих історій
•
для/від
Ти для кожного з них відбивалась єдиним звуком,
холод в пальці пускала, зривала слабкі дахи.
•
не/бо
На бруківці у центрі міста
розляглося захмарене небо
•
***
І хочеш йди - сюди або туди,
і хочеш стій - нічий, її чи мій,
•
Ти гадала, що ви доживете принаймні до осені
Ти гадала, що ви доживете принаймні до осені
у тій квартирі, де неба торкаєшся поглядом,
•
післянебо
Дівчинко, що ночами ковтає літери,
не пиши про погане, нарешті дощить,
•
про світ
У моєму надміру дитячому світі
Ти, дорослий, собі не знаходиш місця,
•
Так часто
Так часто людям замало слів:
думки босоніж по битому склі,
•
Не від щастя помру
Мить і вічність живуть між хмарами,
і спадають краплинами з даху.
•
телефонне
У потоці незмінно сумних годин
Напрям думки, як завше, один,
•
Одними із
З лихої чаші чужих гріхів
на тебе небо три краплі вилило.
•
Азарт
Розкинь на двох наш перший бій —
маленьку гру, ціною в ліжко.
•
За п'ятнадцять хвилин до літа
Ти мене не шукай між думок:
я між люду. І сильно змерзла.
•
***
Я сьогодні уперше за вічність
Опишу типологію ранків,
•
не можна так писати
Коли ти пишеш про кохання,
Про те, як боляче, як сумно,
•
Спинити б лік
В душі, як завше, вічні революції,
Сама з собою розгортаю битву,
•
Дивно
Трохи дивно, що перша цигарка
вже не збуджує - просто сліпить,
•
***
Я люблю засинати під звук його дихання,
гартувати сумління несказаним “буду з тобою”,
•
Тому, хто псевдо
Забагато вже вас, забагато:
Адекватних, культурних і вічних,
•
Про музику
Рояль і скрипка своє зіграли,
Останні ноти і пустка в залі.
•
Щиро
У душ є безліч публічних масок,
Лише сміливий шукає справжність.
•
Про зло
“Зла мало, а зламало не одного”,
Ламає вічно, множиться на правду.
•
Sensor
Я більше не плачу в своїх смс-ах,
То крок назустріч твоїй свободі.
•
Про сон
Він кидає мене на ліжко
І зриває із мене одяг.
•
***
Не допила тебе і лишила засохнути в пляшці,
До сердечних атак і себе, і весь світ довела.
•
***
Ти минувся мені. Відпекло? Відболіло?
Відтерзало думки батогом
•
З тобою тепло
Засвітилися зорі далеко не всі!
•
Сьогодні двісті і вчора двісті
Сьогодні двісті і вчора двісті. Суцільна хмара.
Культурні тости. Окремі гості вже сплять у барі.
•
Піщана правда
З піску і глини будуєш правду -
В морях обману примарний острів.
•
Зіпралось плаття
Зіпралось плаття і видно груди:
Полився сором крізь теє сито.
•
Боже
Загуби мене, Боже, благаю
І нехай я сліпою зостанусь.
•
Між нас
Зовсім сухо між нас — голі факти.
Загубилися думи, аналізи, біль.
•
Чай
Не вкидати б хоч раз до гіркого, як відповідь, чаю
Модний цитрус (насправді звичайний лимон).
•
Якось так
Я згубила весь світ за твоїми плечима.
А душевні стежки відчай вкрив, наче мох.
•
А тобі не до мене...
А тобі не до мене, мабуть.
Не тобі, а Тобі зовсім іншому.
•
Держава хвора
Не слухай пісню — чужою стала.
Послухай серце, послухай совість.
•
Гола
Слухняно й вірно свою одежу
Скидаю поруч із мертвим листям.
•
Приречена
Я приречена дихати вірністю
І блукати на ярмарку слів.
•
Дивлюся в очі
Дивлюся в очі — хай погляд скаже,
Все те, що губи, на жаль, не можуть.
•
Я не згадую
Я не згадую більше. Я згадую.
Все ще падаю листям у ніч.
•
Моє намисто
Мою, здавалось, безстрашну душу
Побили снігом і мокрим листям:
•
***
Вже по осені, близько холод:
Завтра вранці сльоза на шовк.
•
Кленова душа
Співчутливо колише вітер
Майже мертвий кленовий лист,
•
Звичне
На твоєму столі тихо плавиться сир.
Визираєш з вікна на байдуже авто:
•
Восени
Восени хтось вітрами розвінчує долі,
Надриваючи голос холодних ночей.
•
Недопите
Хтось поставив на душу дві чашки:
Пахне болем ота рідина,
•
***
Я торкалась думок обережно.
Розламала себе і віддалась напів.
•
Три "з"
Зупинись не на мить, а на дотик.
Зупинися не завтра, а вже.
•
***
- Чашку вітру мені, трохи диму,
Якнайменше тих сонячних променів.
•
Роман між мріями
Перші дні пунктуальної осені
Надто вчасно у місто ввійшли.
•
***
Наче вчора, ввійшли ми у літо.
Наче вчора, весняний мотив.
•
неЗАЛЕЖНІСТЬ
-Давай не зараз? У мене справи:
Мої рахунки на перших шпальтах.
•
Про славу, квіти і псевдодрузів
А що є слава? Світ ілюзій,
Бурхливих оплесків букет,
•
Ранкове
Краплі солоду в голосі марились,
І на листі іскрилась роса.
•
Павутина
На годиннику північ і дим цигарковий.
Мовчить календар про застиглі літа.
•
Sorry
Поміж небом моїм і землею
Загубились солодкі слова.
•
Почуттєва скоромовка
Я не стану тобі білим світом.
Я не стану тобі на життя.
•
Про еліксир
Смакувати б тебе на сніданок,
І по крихтах збирати літа.
•
Нам би
Нам би в літо ввірватись осіннім дощем.
Нам би плакати щиро від сміху.
•
Колос
Розплела колоски із думок
Розплела і пустила за вітром.
•
Я не та
Я не та, що колись зазіхала на світ.
Я не та, що хотіла безсмертя і сили.
•
Я помру молодою
Я помру молодою і сильною.
Я проситиму смерті у Бога.
•
Я назву Твоїм іменем
Я назву Твоїм іменем осінь:
Ти приходиш із холодом теплим.
•
УСІМ
Вже перші зорі позіхали.
Й палали сонні небеса.
•
Замість слів подяки
Втопи в мені свій вічний біль
І влий у мене сонний відчай.
•
Рай моїх мрій
Рука тремтить.
Малюю мить.
•
Мені б Тебе так не любити
Весняним сміхом, сонцем сита,
Вже досить прагнень і бажань!
•
Кімната
Голі стіни зітхали знеможено.
На підлозі валялись старезні квитки.
•
Перехід
На червоне всі дружно спинилися.
Пронеслось ностальгійне “до зустрічі”.
•
Падав сніг
І падав сніг, і гілля ворушилось,
Земля біліла за вікном.
•
Тобі
Понад жовтим колоссям ланів,
Серед синього-синього неба,
•
Не видихай мене
По склі гарячою рукою
Малюй історію про нас.
•
Наболіле
Згорить ця мить і день мине.
В думках яснітиме лиш спалах.
•
Іще одна присвята осені
Пролетіла, промерзла, проплакала.
Ти як щастя на мить лиш дароване.
•
І я туди ж...
Пахнуть ранком, розмиті стандартом газети.
Манить простором, шматтям забите вікно.
•
P. S.
Заспокоїти серце пригодами,
І забутись у келиху запахів.
•
Він вмів
Він мене, наче книгу вивчав,
Між рядками блукаючи легко.
•
Душевний грип
Зеленим шарфом накрила мрії.
І разом з ними погасло небо.
•
Лист у жовтень
Ти пишеш листям по асфальті
Слова до спалених пісень.
•
Осіннє (2)
На клаптики, на друзки, на шматки
Ламаєш те, що не ламають.
•
Не так, як
Не так до осені хотілось,
Як просто вирватись з тенет.
•
Осіннє
Ти ввірвалась у сон вітром дужим.
Календар позривав літні спогади.
•
Зраджені
Між здорових лиш я занедужала,
Споглядаючи сонце на відстані.
•
Неосяжне
На дисплеї світилось салатовим,
І кричало про зраджену розумом.
•
Зальвовлені
Покотилися спогади краплями,
Наче перли намиста погублені.
•
Без назви
Чергова доза йде у кров,
Свідомість плавиться на сонці.
•
Твій слід болить мені ще й досі
Твій слід болить мені ще й досі,
Невинним плюшевим «прости».
•
Почуттєва аналітика
Ми спалили міст,
Щоб сховати зміст
•
Настусі
А знаєш, двадцять - лиш початок,
То спалах радісних очей,
•
Занадто
Занадто літньо,
Пливуть століття
•
Ота заплакана душа
Ота заплакана душа,
Нарешті сонцю усміхнулась.
•
Із роздумів (закінчення)
Зацвіло і запахло жоржинами,
У повітрі, на дотик гарячому.
•
Із роздумів (продовження)
Літні ночі стають небезпечніші,
Я ненавиджу їх, м"яко кажучи.
•
Із роздумів
Заблоковані виходи з відчаю,
І навколо печально сигналили.
•
МРІЯ
Мені з тобою не зустрітись,
Роками довго буду йти.
•
***
У тиші плаче крихітне НІЩО,
І обтирає сльози, мов дитина.
•
Десь плакав дощ
Десь плакав дощ
У тиші темноокій.
•
Згадую
У травні сніг буває часом,
Кружляє тихо над життям.
•
Трамвай
Блукаю в погляді чужому,
Неначе рідні очі ті.
•
У Львові дощ
У Львові дощ, постійно-тимчасово,
Торкнувся спраглої душі.
•
Про сердечний вокзал
Стоп зневірам і сльозам,
Хай покинуть совість.
•
Ранок
Звучить думкам команда "Струнко",
Бо ранок стукав у вікно.
•
Для тих, хто є, були і будуть на вокзалі мого серця
Коли зима блукала світом,
Мороз по шибці малював,
•
Я буду сильною
Чогось чекати я втомилась :
Сама ж знайшла і загубила.
•
Моїй Наталечці Крісман
Життя і смерть - дороги різні.
Життя і смерть - то два світи.
•
Моїм думкам присвячую
Мої ріднесенькі, летіть,
Де небо плаче світанкове,
•
Титанік
Між думок витає паніка,
Бо душевного "Титаніка"
•
Мій світлий ангел
Мій світлий ангел ховає крила,
Вуста шепочуть : “Куди ідеш?”.
•
Загубилася
Заримована коханням,
Редагована життям,
•
***
Я боюсь лягати спати,
Хоч сон то засіб від недуг.
•
“Що ти можеш? Постійно б”ючись...”
“Что ты можешь? В безумной борьбе “
•
“Ти пішла, та пізно...”
“Ты ушла, но поздно..”
•
“О дитя, живе ти серце”
“О дитя, живое сердце”
•
“У ЛІТНІМ САДУ ВОСЕНИ”
“ОСЕНЬЮ В ЛЕТНЕМ САДУ”
•
Люблю дощі
Люблю дощі за те, що втому
Проганяють із душі.
•
“Я всіх любив й зрадливі мрії...”
“Я всех любил, и всех забыли”
•
Самотність кохання
ОДИНОЧЕСТВО В ЛЮБВИ
•
І знов весна
ОПЯТЬ ВЕСНА
•
Я
Розфарбована
І замріяна.
•
Дуети
Дует байдужості із горем
Мене хапає за живе.
•
Сірість
У цьому світі блукають мрії,
Яким не доля уже здійснитись.
•
Іди за мрією!
Люби життя своє безцінне,
Воно дається тільки раз.
•
Ховаю в дощ
Ховаю в дощ свою свідомість.
Щоб дати їй останній шанс.
•
Ще раз про любов
Любов і вічність - як комічно!
Нічого ж вічного нема!
•
***
В моєму світі
Життя - то миті,
•
ПроЗОРІ
Ти шукаєш мене іще в небі,
Щоб сказати останнє "пробач".
•
About autumn
Кохати осінь-
То гарний спосіб
•
Не зривайте квітів.
Спокійно. Тихо.
У шию дихав.
•
Востаннє
У небі - сонце,
У серці - Моцарт.
•
Знаю
Я знаю: в чудо
Хороші люди
•
* * *
Питаєш втретє:
"Ну як ти? Де ти?".
•
Його Нема.
Його нема, немає поруч.
Його нема і ти сама.
•
Кому?
Куди подіти шматочки світла?
Кому віддати душевне літо?
•
Ми для світу
Наталія Крісман:
•
Діалог двох душ...
Наталія Крісман:
•
Про операторів
Я мовчання як солод смакую,
А мобільник все плаче : "Пробач".
•
Сьогодні вранці
Сьогодні вранці спіймала вітер,
Тепер не знаю куди подіти
•
Усе забути.. (дует)
Юлька Гриценко:
•
Коли я зможу...
Коли я зможу тебе забути,
То світ, напевно, почне тонути
•
Я - Богові
Я Богові
Віддам своє життя.
•
Театр
Моє життя
І почуття
•
Ти слухав дощ...
Ти слухав дощ, не чуючи мене.
Твоя свідомість мріями сповита.
•
Для рідної душі
Не станеш німою ніколи!
Щоб вчитися я змогла,
•
Комірець сорочки
Комірець сорочки,
Як провісник лиха.
•
Люблю
Люблю Тебе
Замріяно-осінню.
•
До мого Львова
Пора радіти :
Сміються діти,
•
Чоловікам до 1 квітня
Він у мене справжній мачо,
Супер-пупер, таки клас!
•
Крила
- Мене давно вже ждуть вокзали,
Немає виходу з біди.
•
* * *
Ночами дим
Терпкий ковтаючи,
•
Вона нагадує весну
Вона нагадує весну.
Привітну, сонячну, красиву.
•
Стань рабом
А хочеш -- будь моїм рабом!
Лови за мною кожен подих,
•
Про Доступ
Весна так тихо
Зламала кригу.
•
Я не плачу
Не плачу я,не плачу зовсім!
То просто сонце так пече,
•
Смак весни
Сніданок, змазаний душею,
А на обід пусті слова.
•
Давай
Давай закінчимо, що розпочали.
Над "і" крапки ще не стоять.
•
Слухаючи Моцарта
Не стій - іди.
Твої сліди
•
Про слова
Поет насправді теж художник.
У нього фарби — то слова.
•
Буде син...
Життя розбігалось по шпалах,
І не спинити часу плин.
•
Люби життя...
Не плач!
Не плачуть сильні люди...
•
У моєму сні...
Зупинись, будь ласка,
Підніми листок.
•
Сніжинки навесні
Сніжинок крихітних рої
Усе кружляють білим птахом.
•
Я не буду пташкою...
Я ручною пташкою
Вже не буду - важко так!
•
У світі символів
“Як бракує мужності!”,-
Шепотів листок.
•
Для тих, хто планує одружитися 10.10.10.
Пам'ятай щасливою,
і забудь сумне.
•
Я завагітніла...
Я завагітніла думками,
І третю ніч уже не сплю.
•
Коли сніги розтанули
Зима вернулася у Львів
І знову вулиці засніжені.
•
Впусти мене
Присвячую усім, хто втрачаючи кохання, боявся жити...
•
* * *
Беріг в душі частинку літа,
І сіяв промені на сніг.
•
Під знаком STOP
На дворі плюс,
А я не сплю,
•
Здавалось, всі ми українці...
Здавалось, всі ми українці...
Здавалось, справжні патріоти.
•
Осінь
Десь далеко, у вільному світі,
Який не зберігся досі.
•
***
Летіти, бігти і пливти,
Щоб кроки чулися до неба.
•
До Ангела
Привіт, мій Ангел Золотий!
Пишу тобі, як в перший раз.
•
Вірші
В моїй душі нарешті тиша
І я нарешті знову плачу.
•
Лист від Осені
Ти надіслала жовті квіти
І підписала: "Я люблю".
•
Під знаком STOP
Під знаком STOP
Сухий листок
•
Симфонія
Я дихала тобою все життя,
Хоча зустріла тільки вчора.
•
Ти мене всю випив
Ти мене до дна всю випив.
Усі кордони зруйнував.
•
Твоя колишня
Пустий вокзал. Важка валіза.
Вдома.
•
Пахне вітром
Пориви вітру.
Так весняно.
•
Дорога в рай
Ми впали духом, ми заснули,
І ждем покаяння в небес.
•
The flow of spring
З коханням, щастям і думками
Прощаюсь. Вільний ти тепер.
•
LOST
Він тихо плакав у кутку.
Ковтаючи солоні сльози.
•
Сhoking
У дівчинки забрали сонце.
Темно.
•
Про щастя
Зима, а в мене ще осінні ночі,
І купи листя золоті.
•
Німе кіно
Німе кіно. Без голосу. Без тиші.
Зал пустий. І глядачів нема.
•
Мовчи
Мовчи. Слова вже не потрібні.
Усе, що міг ти вже сказав.
•
«Відпусти»
Відпусти, я так більше не можу.
Відпусти, я забуду тебе.
•
Тобі
Стою над прірвою, як ніч,
Така щаслива й екстремальна.
•
Зима
Вже зима,
Так важко звикнути до цього.
•
Крізь осінь
Чому осінні дні минули?
Наказ природи?Чи таке життя?
•
«Поезія»
Слова сплітаються в рядки,
І їм уже немає ліку.
•
«Дощ»
Дощ сьогодні просто падав,
Просто літніх крапель стук.
•
«Дозволь»
Дозволь мені світанком бути,
І з неба бачити тебе.
•
«Віддам»
Давній Львів мене покличе
За легендами у сни.
•
Ти надто сірий
Ти надто сірий, як для мене,
Ти надто добрий для людей.
•
Не я. Не тобі.
Зима мій світ собі забрала,
А грудень сон у мене вкрав.
•
ТИ
Ти той, кому властиво забувати,
Що осінь не приходить без дощу.
Переглянути всі твори з цієї сторінки