Я вже писав (напівжартома) про переклади словами не зовсім жартівливого забарвлення.
Мені самому іноді хотілося б перекласти який-небудь з творів, щоб обережно доторкнутись до вічного джерела читацького натхнення. Я щиро заздрю будь-кому з тих, хто опанував, а не строчить зі словником, кілька мов.
І я берусь за роботу.
Просякаю ідею та змістом.
Визначаю віршовий розмір.
Складаю ритмограму. Це майже те ж саме.
Підраховую стопи.
Починаю - і закінчую відмовою від цієї роботи.
Бо знаходжу майже непримітні вади, але помітні, якщо їх відтворювати у перекладі, зізнаюсь собі в тому, що це - не моє (з моїм підходом) і повертаюсь до свого. Віршую.
А якщо перекладати, відходячи від звукопису та ритмограми авторського твору, то може вийти щось нове - за мотивами чи недосконало відтворене.
У першій строфі (куплети у піснях) чотиривірша у останньому рядку не вистачає одного склада. І виникає якась міні-зупинка.
А переклад в цілому мені подобається.
Якщо моя думка Вас цікавить, то в даному випадку я тримаюсь такої.

З повагою.
Г.П.С.

Олександре, я щиро вдячна вам за те, що ви робите! Навіть не уявляєте, чого навчаєте мене цими коментарями! Щодо перекладів, то зі словником перекласти може кожен, а от зробити із цього щось гідне? Перекласти вірш - фактично скласти новий! Мені не даються переклади також. Не давались, поки не знайшла СВОГО. Так, вважаю Мережковського відображенням власної душі. Чи навпаки...себе відображенням його душі...не знаю. Але кожною частинкою тіла відчуваю рядки його віршів...

Ваша думка мене цікавить! Із радістю приймаю завжди критику!

З повагою,
Г.Ю.Ю.

Юль, можливо оригінал краще подавати після вашого перекладу - в "Пояснення до публікації".
Принаймні буде помітний саме ваш коеф.прозорості тексту.

Дякую за підказку!! надалі так і робитиму!