Автори /
Василь Кузан (1963)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Малює промінь на стіні
•
Глинобитне усе… І Едем, і дорога до пекла
•
Душа навиворіт…
•
У тимчасовому житті
•
Сидить… Висиджує тепло
•
Тепло задиратся зо мнóв
•
плакучій вербі дощик коси розчісує
•
жовтим листочком вечора
•
сачком натхнення звізди ловлю щоночі
•
Про надії і строки
•
лезо літа вирізало острів
•
дзень
•
Премія Ордену Карпатських Лицарів
•
чорне море ночі
•
Мала мама три сини
•
Нема тунелю – тільки крок
•
Кȕлько тóї жизни
•
Відстань до того світу
•
Свята таємниця ховається в чорне
•
Вітер такий, що згинає проміння –
•
Колиска, дорога, готель.
•
Ми по крові брати – наші вени шліфують ножі
•
Цицька місяця поїть ранок
•
Прошиті жилами дротів
•
Про рядочки (пародія)
•
Чи хочуть москалі війни?
•
Ніхто не підставить плече
•
Як зима зустрічає весну
•
Вечір загинає жовті пальці
•
А сонце – павук на нитці
•
Коли тебе немає – холодає
•
Зима, як жінка, міняє позу
•
Подарую тобі цю ніч
•
Містичний місяць дивиться на нас
•
У суботу зрана
•
Сколомыйко, сколомыйко
•
Сніг не такый, ги вата
•
Лише лінивый женится лиш раз
•
Поезія – ото, ги кüнь
•
Понад ярком, понад звором
•
Життя припнуло диваків на повідці, неначе мопсів
•
Коли ідеш із темряви у темінь
•
День – перекотиполе.
•
Сокотіт цімборȕв
•
И динь прогűрк, ги влűй домашньий
•
На межі життя і жита
•
Вітер гойдає колиску життя
•
Про амплітуду (пародія)
•
Вздовж дороги свічі та лампадки…
•
Мольфарять гори над тобов
•
***
•
І увігнав я меч у серце каменя
•
Анатолію Криловцю
•
Квітнева віхола сміялась ялово
•
Душа нанизує думки, немов намистинки прозорі
•
Відстань до серця вимірює куля. Вона
•
Плететься музика по струнах
•
Не живеш – закарбовуєш дати
•
Твою осяяну красу
•
Жовтий смайлик – усміхнене щастя
•
Очі дзеркал огидно множать порожність мас
•
Проходження навпомацки крізь ніч.
•
Привид солодкого сонця упав на пісок
•
Час витікає із пляшки, неначе вино.
•
Зима збирає спогади до торби
•
Не блудний син, а блудний муж
•
І перша сотня… Й легіон
•
Фізіологія (пародія)
Пародія:
•
Ще один світ – у яму.
•
Вітання із Новим роком Півня!
•
І знов народжується той
•
***
•
***
•
Другові Ярославу Чорногузу у день його народження (за старим стилем 20.07.7524 року від Трипілля)
•
***
•
Товро німих клонованих історій
•
Дітям у День батька
•
Наше ліжко пахне серпнем
•
Джамала-лунгма
•
Імплантація пам’яті.
•
Акорди безсоння
•
Вітання з Новим 2016 роком
•
Злизує травень з обкладинки грудня
•
* * *
•
* * *
•
Довкола молитви
•
А корабель дитинства відплива
•
День примирення
•
* * *
•
Освячення
•
Вербовим котикам хотілося тепла
•
Поклик весни
•
* * *
•
Пам’яті Героя-кіборга Олександра Данільченка
•
рани вкривають кадри
•
У ніч Різдва
•
Зерна порфіри
•
Привітання з Новим 2015 роком
•
Адажіо
•
Закономірність
•
Келихи безсонь
•
Тобі, кохана
•
32-33…
•
Політ комара над маревом тіла
•
Зневіра долі
•
Кіборги
•
Погляд
•
Не пишеться…
•
Богиня хризантем
•
Мокра осінь
•
Завантаження осені
•
На сіні…
•
Під повнею
•
Швидкоплинний рай
•
Моя Королева
•
Журавлина колискова
•
Ти – янгол
•
Передчуття Праги
•
На порозі вересня
•
Ложка перцю
•
Під музику дощу
•
Мавка
•
Липовий мед
•
Орда
•
З королевою…
•
Словозброя
•
Пара яблук
•
Душ
•
Біля могили Юрія Вербицького
•
Війна…
•
Афганське братство
•
Без пляшки не...
•
Без пляшки не...
•
Сніжно…
•
Вперед!
•
Кровохреща
•
Побажання на Різдво
•
Сонет новорічного Майдану
•
Привітання з Новим роком
•
Іванові Андрусяку в день народження
•
Пісенька Ялинковича
•
Брати по долі
•
Марш мільйонів
•
Герої не плачуть
•
Себе не вберіг
•
Де?
•
Вечір-ніч
•
Бути студентом…
•
Осінь-мачуха
•
Спогад про тебе
•
Табу
•
Зачаття пісні
•
Осанна красі
•
Наближення мудрості
•
Коло друзів
•
Облатки щастя
•
Ранкова мить під музику Леграна
•
Німе кіно
•
Прогноз
•
Про сумне. З надією
•
М’які вогні
•
Пригощу
•
Інтелектуальне
•
Щастя
•
Білі гладіолуси
•
Передранкове
•
Про лося
•
Питаннячко
•
Поет у полоні
•
Воно
•
Богиня і сонце
•
Ворожіння
•
Смайлик
•
Сплю?
•
Мій кіт
•
Янголе мій…
•
Ідилія і ти
•
Українська Джоконда
•
День без...
•
Більше ніж…
•
Не бий! (пародія)
•
Життя
•
Маріонетки
•
Про нас
•
Відносить…
•
Ікона сну
•
Вiдпускаю
•
Майстриня
•
Вона мовчить СМСками
•
Кутя
•
Лелеки вертаються
•
Новорічне (2013) повзуче
•
Натхнення неба
•
Доторкнутись…
•
Музика пристрасті
•
Хлібороб
•
Усвідомлюю…
•
Колискова для зайчика
•
Зневіра
•
Межа
•
Ти – збуджена
•
Уявний сюжет
•
Розчарування
•
Повернення
•
Люблю
•
Калина
•
Ранкова кава в альтанці
•
Покара...
•
Не сьогодні
•
Мости
•
Гріх - 3
•
Гріх - 2
•
Гріх...
•
Життя - вода...
•
За годинниковою стрiлкою
•
Про географію і не тільки
•
Колумб
•
Печальне
•
Плаче повня
•
Стомлені горбочки
•
Себе не чую
•
Інша путь
•
Спека
•
Піф-паф у пах
•
Про ямочки і стояння на чатах
•
Лампочка (пародія)
•
Пісня про вільний Львів
•
Про природу ревнощiв
•
Оплески
•
На листя клена...
•
Лякливий сон
•
Еклектика
•
Про душу
•
Жіноча пісня про щастя
•
Ниже села, за Облазом
•
Так нiхто...
•
Соглашайся быти мǒйов
•
Пори року
•
Вже достигла киндириця
•
Ти моя волошка
•
Сколомийка лисичівських ковалів
•
Ти...
•
Світлячок
•
Про наслiдки припущення
•
Мимрення - 3 (ремікс -2) Пародія
•
Гумові (з Андрія Вознесенського)
•
Гримить
•
Завiконне
•
Дивина...
•
Напівсонне
•
Любов і яйця (пародія)
•
Нездара
•
Про пекло
•
Розлука
•
Повiр
•
Зневіра
•
Погано...
•
Вже сьогоднi
•
Безсоння
•
Моя розпуснице свята
•
Посічи мене, січню...
•
Колискова для Любчика
•
Ми схожі
•
Василі
•
Рояль
•
А серце любить
•
Творець
•
Нова радiсть
•
Богиня сонця
•
Сумно...
•
Про спокусу
•
Спогад про 2011-й
•
Новорiчне диво
•
Не королівська справа
•
Намалюй...
•
Про розрядку
•
Про змагання
•
Снігова королева
•
Я не буду з тобою...
•
Наближення романсу
•
Миколай
•
Доброго ранку
•
На відстані
•
Час просто...
•
Співпадають мрії наші
•
Сон-казка
•
Лілея літа
•
Солодких снів
•
У білому халаті міжсезоння
•
Ранковий сон
•
Сонячно
•
Вагітна Муза
•
Легенда Iнкерману
•
Йой! (пародія)
•
Холодно
•
Снайпер твого тіла. З Душі Хрустальної
•
Закохані берези
•
Шипшина
•
Бажання
•
Передзим'я
•
Колібрі (пародія)
•
Тобі... Чи іншій?
•
Осінь нашого саду
•
Вечір, наче вітер
•
* * *
•
Кайдани осені згорають
•
Просто-непросто
•
Сон-незбуда
•
Блондинки не рулять (пародія)
•
Про штани (пародія)
•
Відцвітає повінь літа
•
Парадокси (пародія)
•
Спасибі, Господи
•
Нема сп’яніння (пародія)
•
Без таємниць
•
Форсаж
•
Біле і чорне (пародія)
•
Живу... Для чого?
•
Тут...
•
Я не цілувався ще ніколи
•
Здогадка ІІ
•
Жорстоке
•
Нарвати літа...
•
Після зустрічі (пародія)
•
Вона
•
Лиш би... (пародія)
•
Ого!
•
Я загорівся, затремтів
•
Емоційне
•
У тебе всі закохані
•
Про труси (пародія)
•
Я прийшов тебе перемогти
•
Останній воїн
•
Сьогодні ти так мальовничо відсутня
•
Не той розмір (пародія)
•
Іди до неї! (пародія)
•
Продовження експерименту (пародія на пародію на пародію)
•
Десь там...
•
Наші діти вже випускники
•
Жінка -павук
•
У цього вірша
•
Вікна
•
Зірки бажань
•
Щось між нами було...
•
А стежка до тебе...
•
17
•
Можна?
•
Ніч
•
Шепіт трави
•
Плаче квітень садом
•
Любов і голуби
•
Образ образи
•
НЕ...
•
Пісня розчулить нас...
•
Вона каже:
•
Знову не туди! (пародія)
•
в провалля сну
•
Твоя маленька мокра пісня
•
Розбилось дзеркало
•
Айседора
•
Букет із орхідей
•
Тобі потрібен інший чоловік
•
Все буде добре
•
Де?
•
О! Як...
•
Не виходь
•
Усе для себе
•
Готельні бузьки
•
Ваба
•
Про жар любові
•
Під ключем до вирію зустрілися...
•
Не змінилася. Лише...
•
Інь і Янь
•
Передчуття (вінок сонетів)
•
Мрія
•
Ніби книжку, гортати слова
•
Ти мовчиш по особливому
•
З Новим Роком!!!!!!!!
•
Палітра ніжних почуттів
•
Потяг зник… (пародія)
•
О, Адаме! (пародія)
•
Ці дні... (пародія)
Ці дні найважчі від усіх припущень…
•
А могло би бути… (пародія)
•
Душі обважніли...
•
хочу сонну
•
Я замучу тебе...
•
Припущення
•
Романс про нас
•
Поет у коханні...
•
слухаю пульс твого сну
•
ВИЩЕ ПУПА (пародія)
•
І ЩО ТОБІ ДО ТОГО! (пародія)
•
НІЧНИЙ СОНЕТ
•
Висновок мандрівника
•
Загадка (пародія)
•
НЕСВОБОДА
•
Видимість твого бажання
•
Осінь. Дощ.
•
* * *
•
Ніч виходить за межі світу
•
Н.К. (пародія)
•
Я прощаюся з минулим
•
Зникають межі
•
Ти мене...
•
Перестигла осінь саду
•
Поезія твого тіла
•
Я тебе напою словами
•
Нерішучість. Пародія
•
Ти мене надихаєш на сповідь
•
Любове, виведи мене…
•
Ти на Марсі, а я на Венері. Пародія
•
Я думав, це радість...
•
Можеш мене не чекати
•
Моя кохана, ти вже спиш
•
Рапсодія
•
Зізнайтесь, Вам просто потрібен мужчина
•
Впала перша позолота...
•
ПРОЩЕННЯ
•
Ти сама себе боїшся...
•
І твого наближення чекав
•
Сіро жив, повитий пустотою
•
В пестощах… Про тебе я не знав.
•
Й поєднався в пахощах з тобою
•
Променя, що простір пронизав
•
Квітко підфарбована красою
•
Чи до Пана? Панно польова...
•
Руки піднімаються до Феба…
•
Повниться передчуттями небо
•
Переддень визбирує слова
•
Ранок став. Пробудження пора.
•
Зорі зникли. З ангелом на рівень
•
Вилупився з ночі перший півень...
•
Між нами повня...
•
Жив поет, як і належить - бідно
•
Над Ужем
Новини і кава. Будень.
•
Ти настояна на слові
•
Розпач (П’ятниця, тринадцяте)
•
Зіграй мені...
•
Лунає голос. Потяг. Промінь
•
День набряк на кінчику пера
•
Оранжева лампа. Дитячий годинник
•
Сльоза, немов роса на сонці
•
У тебе місячна ментальність...
•
Не шукай мене...
•
В утробі вересня – зима
•
Земля вмивається...
•
Страхосфера… Поле ночі
•
Бути? Не бути… Набуте в дорозі
•
Було, чи не було...
•
Якого зілля випити?...
•
Небесна діва
•
Якби зустрітись...
•
Коли весна згадає перший сніг
•
Подарунок
•
Я квітень увінчав присутністю твоєю
•
Розкинула ноги по полю дорога
•
Посмішка кохання
•
За вікнами вічність
•
КАРПАТСЬКА СІЧ
•
БОГИНЯ
•
І сняться сни...
•
* * *
•
ПОРИ РОКУ
•
Це не минеться...
•
Соло на віолончелі
•
* * *
•
Відвідати Відень
•
Мені наснились дивні речі...
•
ЧОРНА КВІТКА КОХАННЯ
•
Тут
•
* * *
•
ТАНГО
•
Новий яскравий календар
•
Роби зі мною все, що хочеш...
•
Поети вмирають часто
•
Дівчатам
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Малює промінь на стіні
Мурали, наскрізно холодні,
Мурали, наскрізно холодні,
Глинобитне усе… І Едем, і дорога до пекла,
І вино, що у істині й славі шукає себе.
І вино, що у істині й славі шукає себе.
Душа навиворіт…
Німих нема воріт.
Німих нема воріт.
У тимчасовому житті
Усе крихке і тимчасове.
Усе крихке і тимчасове.
Сидить… Висиджує тепло
На помежів’ї сну і грудня,
На помежів’ї сну і грудня,
Тепло задиратся зо мнóв:
То кліпне оком, то ся спряче.
То кліпне оком, то ся спряче.
плакучій вербі дощик коси розчісує
чи гілка верби робить зачіску хмарі
чи гілка верби робить зачіску хмарі
жовтим листочком вечора
відірвався твій поцілунок від мого бажання
відірвався твій поцілунок від мого бажання
сачком натхнення звізди ловлю щоночі
приколюю їх не як метеликів
приколюю їх не як метеликів
Віктор Кучерук
лезо літа вирізало острів
з жовтого окрайчика тепла
з жовтого окрайчика тепла
дзенькає монетою крапля роси
падаючи з листочка у порожнє відро
падаючи з листочка у порожнє відро
Друзі, оголошено 4 конкурс на здобуття поетичної Премії "Ордену Карпатських Лицарів"!!!
Поспішайте надіслати добірки віршів!
Поспішайте надіслати добірки віршів!
чорне море ночі
змиває світло з обличчя
змиває світло з обличчя
Мала мамка три сыны,
Та всі были русины.
Та всі были русины.
Нема тунелю – тільки крок.
Немає світла – біла вічність.
Немає світла – біла вічність.
Кȕлько тóї жизни,
Кȕлько тых рокȕв…
Кȕлько тых рокȕв…
Відстань до того світу
Менша від міліметра.
Менша від міліметра.
Свята таємниця ховається в чорне,
Де душі огорнуті в стогін акордів,
Де душі огорнуті в стогін акордів,
Вітер такий, що згинає проміння –
Буря наснилася травню сьогодні.
Буря наснилася травню сьогодні.
Колиска, дорога, готель.
Світанок, розмови, вечеря.
Світанок, розмови, вечеря.
Ми по крові брати – наші вени шліфують ножі.
Наші предки крізь камінь бентежать ментальну свідомість.
Наші предки крізь камінь бентежать ментальну свідомість.
Цицька місяця поїть ранок
Молоком. І цілує медом.
Молоком. І цілує медом.
Прошиті жилами дротів
Дороги, гнізда бузьків…
Дороги, гнізда бузьків…
(пародія)
Чи хочуть москалі війни?
Ніхто не підставить плече –
Усі зі своїми хрестами.
Усі зі своїми хрестами.
Як зима зустрічає весну,
Так і я тебе, Пташко, зустрів.
Так і я тебе, Пташко, зустрів.
Вечір загинає жовті пальці,
Цілиться у око сіль землі,
Цілиться у око сіль землі,
А сонце – павук на нитці –
Гойдає прозорий спокій.
Гойдає прозорий спокій.
Коли тебе немає – холодає
Якось раптово. Пролітає сніг.
Якось раптово. Пролітає сніг.
Зима, як жінка, міняє позу,
Морочить душу, туманить розум.
Морочить душу, туманить розум.
Подарую тобі цю ніч –
Не будитиму, не чіпатиму.
Не будитиму, не чіпатиму.
Містичний місяць дивиться на нас
Крізь товщу літ, спресовану у космос,
Крізь товщу літ, спресовану у космос,
У суботу зрана
Нüч ся ймила, п’яна,
Нüч ся ймила, п’яна,
Сколомыйко, сколомыйко, серце ми ся вдрыват.
Дощ танцює по цимбалах и голосит дрымба.
Дощ танцює по цимбалах и голосит дрымба.
Сніг не такый, ги вата.
Вата у многых в копони.
Вата у многых в копони.
Лише лінивый женится лиш раз,
Бо раз – ото такоє, ги зашпотався.
Бо раз – ото такоє, ги зашпотався.
Поезія – ото, ги кüнь.
Летит, лиш іскры з-пуд копыта.
Летит, лиш іскры з-пуд копыта.
Понад ярком, понад звором
З позолоченым узором
З позолоченым узором
Життя припнуло диваків на повідці, неначе мопсів.
Ідуть вони, як ті сліпці, і у казкове вірять досі.
Ідуть вони, як ті сліпці, і у казкове вірять досі.
Коли ідеш із темряви у темінь,
Міняючи упевненість на страх,
Міняючи упевненість на страх,
День – перекотиполе.
Ночі трясовина…
Ночі трясовина…
Расул Гамзатов
И динь прогűрк, ги влűй домашньий,
Лиш сары мастити, а бűльше – нич.
Лиш сары мастити, а бűльше – нич.
На межі життя і жита
Жорна мелють зерна днів.
Жорна мелють зерна днів.
Вітер гойдає колиску життя,
Ніч зазіхає на сну таємницю.
Ніч зазіхає на сну таємницю.
Все в мене добре. Мозок прояснів.
Тримає серце межі амплітуди.
Тримає серце межі амплітуди.
Вздовж дороги свічі та лампадки…
Розтривожені квіти і тіні.
Розтривожені квіти і тіні.
Мольфарять гори над тобов,
А ти, задивлений у простір,
А ти, задивлений у простір,
Любомиру Гузару
І увігнав я меч у серце каменя,
І зойкнула твердиня із віків.
І зойкнула твердиня із віків.
Твоя вселенська тимчасовість –
Твоє несказане прощай
Твоє несказане прощай
Квітнева віхола сміялась ялово,
І ранок пробував тепло на смак.
І ранок пробував тепло на смак.
Душа нанизує думки, немов намистинки прозорі,
На павутинку почуттів, на нитку нашої любові.
На павутинку почуттів, на нитку нашої любові.
Відстань до серця вимірює куля. Вона
Знає коли наступити на горло герою.
Знає коли наступити на горло герою.
Плететься музика по струнах
Лекалами сліпих прозрінь,
Лекалами сліпих прозрінь,
Не живеш – закарбовуєш дати
І чекаєш від Бога й світів
І чекаєш від Бога й світів
Твою осяяну красу
Малюю ніжною пастеллю,
Малюю ніжною пастеллю,
Жовтий смайлик – усміхнене щастя
Кровоточить на дикому Сході.
Кровоточить на дикому Сході.
Очі дзеркал огидно множать порожність мас.
Натовп долає сумнів масою пустофраз.
Натовп долає сумнів масою пустофраз.
Проходження навпомацки крізь ніч.
Шукання сну – блукання в порожнечі.
Шукання сну – блукання в порожнечі.
Привид солодкого сонця упав на пісок.
Сік витікає з берези промерзлого ранку.
Сік витікає з берези промерзлого ранку.
Час витікає із пляшки, неначе вино.
Слово стискає обійми петлею на шиї.
Слово стискає обійми петлею на шиї.
Зима збирає спогади до торби.
Прозоре лезо сонця лиже край
Прозоре лезо сонця лиже край
Не блудний син, а блудний муж
У переродженому тілі
У переродженому тілі
І перша сотня… Й легіон
Невинних, щирих, незіпсутих
Невинних, щирих, незіпсутих
Пародія:
Ще один світ – у яму.
Світ, що не став ще мамою.
Світ, що не став ще мамою.
Що рік прийдешній принесе?
Ніхто не викупить «Рошен».
Ніхто не викупить «Рошен».
І знов народжується той,
Кого не змучаться ніколи
Кого не змучаться ніколи
Час тіні спогадів вкриває бронзою,
Онуків міфи годують цицькою,
Онуків міфи годують цицькою,
стікає дощ по шклу
неначе
неначе
з невеличким запізненням (два місяці і вісім днів)
та побажанням натхнення і кохання, досягнень і перемог у житті та житі
та побажанням натхнення і кохання, досягнень і перемог у житті та житі
Відстань до серця вимірює лезо
Гострого слова, прицільної фрази.
Гострого слова, прицільної фрази.
Тавро німих клонованих історій
Повисло, наче сонце, у петлі,
Повисло, наче сонце, у петлі,
Серед облуплених століть,
Поміж обвуглених історій
Поміж обвуглених історій
Наше ліжко пахне серпнем,
Наше літо – просинанням.
Наше літо – просинанням.
Імплантація пам’яті.
Прижилося.
Прижилося.
Акорди безсоння ховають у книгу
Думок неприборканий рій.
Думок неприборканий рій.
У році мавпи вогняної
Щоб Ви завжди були собою.
Щоб Ви завжди були собою.
Злизує травень з обкладинки грудня
Снігу шершаву печать.
Снігу шершаву печать.
у передмісті незнаних істин
у топці світу
у топці світу
ти борсаєшся в пошуках чуттів
без радості
без радості
Проростають кроки на бруківці…
Перебором пальці – по словах.
Перебором пальці – по словах.
Вітаю матусю і всіх мам зі святом!
З піджаків облетіли маки,
День примирення тихо згас.
День примирення тихо згас.
Перетікає море в небо
На виднокрузі міражів.
На виднокрузі міражів.
Вітер гасить свічки у корзинах.
Пахне паска святами і снігом.
Пахне паска святами і снігом.
Вербовим котикам хотілося тепла
А їх у іній квітень загортає…
А їх у іній квітень загортає…
Весна приходить восьмого чомусь,
Крізь квіти зазирає в нескінченність.
Крізь квіти зазирає в нескінченність.
ні літа ні зими
нема
нема
Сьогодні діти стали на коліна,
Мов на коліна стала Україна,
Мов на коліна стала Україна,
* * *
Сьогодні місяць – мов звізда
В руках у хлопця з Бетлегема.
В руках у хлопця з Бетлегема.
Моє «добраніч» зникло в темноті,
Упало в порожнечу недовіри.
Упало в порожнечу недовіри.
У році синьої кози, щоб вам ні горя, ні сльози.
А ця коза ще й дерев’яна – щоб доля не бувала п’яна.
А ця коза ще й дерев’яна – щоб доля не бувала п’яна.
Отак живу…
На перехресті.
На перехресті.
Пустеля Сходу сипле камінці
На конус часу. Коромисло долі,
На конус часу. Коромисло долі,
На таці повні – келихи безсонь.
Сонати слів, сліпі котятка щастя…
Сонати слів, сліпі котятка щастя…
Пускає грудень метастази
У вени рік, у м’язи гір…
У вени рік, у м’язи гір…
Лишилися пустими села…
Вовки і пси обгризли кості
Вовки і пси обгризли кості
Коли ілюзій тонкі суцвіття
Стають химерами й міражами,
Стають химерами й міражами,
Ядуче світло крізь олжу
І маски, що вросли в обличчя…
І маски, що вросли в обличчя…
Війна як дім. Жаскі реалії…
Вростає тіло у бетон
Вростає тіло у бетон
Так повно смутку у твоїх очах,
Неначе сліз у українських віршах.
Неначе сліз у українських віршах.
Не пишеться. Поранені слова
Висять, немов думки егоцентричні
Висять, немов думки егоцентричні
У пелюстках ти – квіти, мов тотем
Тобі дають натхнення й низку тем,
Тобі дають натхнення й низку тем,
Ця осінь схожа на жебрачку,
То злота просить, то тепла.
То злота просить, то тепла.
Завантаження осені. Сорок відсотків.
Пожовтіли зіниці у старого крота.
Пожовтіли зіниці у старого крота.
Просвічують, немов Пулюй, слова осінні…
Ти, легковажачи усім, лежиш на сіні.
Ти, легковажачи усім, лежиш на сіні.
Сіла повня на старий горіх
І казки закоханим
І казки закоханим
Кава з коханою – радість.
Радість з коханою – рай!
Радість з коханою – рай!
Моя Королева світанків
У коконі сумніву тче
У коконі сумніву тче
Співає мама колискову,
А журавлі: «Курли-курли…»
А журавлі: «Курли-курли…»
У горобини листя золоте,
А ягоди – мов молоді рубіни…
А ягоди – мов молоді рубіни…
Десь горобина обпікає мрії
Торкаючись до пальців, мов до струн.
Торкаючись до пальців, мов до струн.
Бринить роса на павутинні літа,
Гойдає сонця зайчиків малих –
Гойдає сонця зайчиків малих –
На тому боці, там де ти
Стоять хрести, що при дорозі
Стоять хрести, що при дорозі
Доброго ранку, кохана.
Нині у світі дощ.
Нині у світі дощ.
Стернею серпня музика тече,
Стіною слова постає молитва.
Стіною слова постає молитва.
Цей вечір пахне липою… Проміння – наче мед.
Стікає ніжність пальцями, проймає лінь мене.
Стікає ніжність пальцями, проймає лінь мене.
Російсько-чеченська орда,
Фашистсько-московська навала.
Фашистсько-московська навала.
Пригубивши любові смак –
Полуниці тепло сметанне,
Полуниці тепло сметанне,
Голос мого мовчання
Важчає кожен день.
Важчає кожен день.
Твій сон, оголений і чистий,
Окутує спокуса-ніч.
Окутує спокуса-ніч.
Змию із себе війну.
Ненависть, злість, образу
Ненависть, злість, образу
А мій ровесник нині вже герой…
Хоча ішов на барикади весело
Хоча ішов на барикади весело
Складаються пазли волі
У долю Вкраїни. Кров’ю
У долю Вкраїни. Кров’ю
Афганська сотня на Майдані.
І не одна. І так завжди,
І не одна. І так завжди,
Пародія
Ми з кумом пили на коня.
Ми з кумом пили на коня.
Пародія
Ми з кумом пили на коня.
Ми з кумом пили на коня.
Сніг укриває кров
На барикадах січня.
На барикадах січня.
Двадцять перше століття.
Наша зброя – каміння,
Наша зброя – каміння,
Кровохреща нашої свободи…
Певно, нас благословляє Бог,
Певно, нас благословляє Бог,
Друзі, родичі, знайомі
Віртуальні та реальні,
Віртуальні та реальні,
Почати рік із чистого листа.
Змія, чи кінь – нема у тім різниці,
Змія, чи кінь – нема у тім різниці,
У році синього коня,
Щоб вас достаток доганяв,
Щоб вас достаток доганяв,
Користаючи всі неможливості мови,
Іван Андрусяк нехай буде здоровий!
Іван Андрусяк нехай буде здоровий!
Я вам гречку вузькооку привозив уже,
Кукурудзи із Китаю привезу вам ще,
Кукурудзи із Китаю привезу вам ще,
Ми з тобою брати. Одне лиш
Розділяє тебе й мене:
Розділяє тебе й мене:
Десь далеко чути голос – то іде мільйон.
І батьки, і діти стали дружно до колон.
І батьки, і діти стали дружно до колон.
Герої не плачуть, герої стоять
Плечем до плеча і обличчям до неба.
Плечем до плеча і обличчям до неба.
Лікуючи інших себе не вберіг.
Над берегом лети здивовані крики:
Над берегом лети здивовані крики:
(Патріотичний сонет)
І троянда стікає кров’ю,
І слова без води у вазі,
І слова без води у вазі,
Бути студентом – бити
Денно свою свідомість,
Денно свою свідомість,
Заплітає осінь коси, обсипає неба синь
У стрімкі струмочки часу, у потоки.
У стрімкі струмочки часу, у потоки.
Пензель малює спогад. Спогад малює пензлем
Контури твого тіла, літо твого тепла.
Контури твого тіла, літо твого тепла.
На табуйовані місця твоєї вроди
Лягають місячні блакитні пластівці
Лягають місячні блакитні пластівці
Солодкий запах спогадів,
Терпка мікстура пам'яті
Терпка мікстура пам'яті
Твою красу канонізовано
У книгах і на полотні.
У книгах і на полотні.
Відриваються ґудзики ночі,
Сукню неба заповнює сумнів.
Сукню неба заповнює сумнів.
Розламати смуток ніби кусень хліба
І розлити горе в келихи старі,
І розлити горе в келихи старі,
Облатки листя крутяться у танці,
У срібло місяць кутає думки,
У срібло місяць кутає думки,
Саксофоном розплакався ранок
І за комір стікає роса.
І за комір стікає роса.
У генах мого натхнення
Коріння твого кохання.
Коріння твого кохання.
Повзе по лезу ночі лінь,
Ховає тінь свою під липи,
Ховає тінь свою під липи,
Екзистенційний настрій вересня.
Повітря, повне смутку й колючок.
Повітря, повне смутку й колючок.
Цей вітер грається вогнями,
Запалює між нами міражі.
Запалює між нами міражі.
Тримаючи в обіймах насолоду
І колючки відчувши на вустах
І колючки відчувши на вустах
Пародія
Прокинешся вранці сьогодні щасливою
Бо травень вночі цілував твої коси нечесані,
Бо травень вночі цілував твої коси нечесані,
Сріблив тіла язичник-повня,
Пив чай із липи липень-сад,
Пив чай із липи липень-сад,
Вкушене яблуко повні
На моніторі небес.
На моніторі небес.
Лінива пародія
Пародія
Пародія
Пародія
Ламкими крилами душі,
Крихкими променями слова
Крихкими променями слова
(із циклу «Вона каже»)
Ти прокинешся нині щасливою,
Бо у сні обіймала коханого,
Бо у сні обіймала коханого,
Примирення наче марення.
Чи марення ніби примирення.
Чи марення ніби примирення.
Третій день кіт кашляє.
Ввечері я відніс його в сад,
Ввечері я відніс його в сад,
Янголе-охоронцю,
Як нам з тобою добре:
Як нам з тобою добре:
Спросоння син торкається грудей.
Маленькі руці ковзають по шкірі,
Маленькі руці ковзають по шкірі,
Намалюю тебе… Чи наллю нам по сто коньяку?
Бо тебе малювати повинен лиш геній чи янгол.
Бо тебе малювати повинен лиш геній чи янгол.
День без розмов з тобою…
Зброю ховаю в піхви.
Зброю ховаю в піхви.
Це дружба чи кохання – що у нас?
Трансформерами стали почуття.
Трансформерами стали почуття.
Пародія:
Ми в одному човні.
Ти тримаєш мені
Ти тримаєш мені
Маріонетки граються людьми.
То смикають за руки і за нерви –
То смикають за руки і за нерви –
Ти малювала хижий всесвіт
На білім аркуші зими…
На білім аркуші зими…
Солом’яну надію нації,
До таці процвітання прип’яту,
До таці процвітання прип’яту,
Ранковий сон солодший меду.
Дивлюсь на вас: і ти, і він
Дивлюсь на вас: і ти, і він
Відпускаю тебе, відпускаю.
Я не знаю, чи з пекла, чи раю?
Я не знаю, чи з пекла, чи раю?
І перебродить віра на вино,
Від нього ти хмелітимеш до ранку,
Від нього ти хмелітимеш до ранку,
(із циклу «Вона каже»)
Насипле зірок у горщик,
Принесе мірку чорного маку
Принесе мірку чорного маку
Лелеки вертаються, друже.
Летять спозаранку додому.
Летять спозаранку додому.
Повзе змія тринадцятого року
Зелена, мудра, сповнена надій,
Зелена, мудра, сповнена надій,
М.
Зачерпнути б зірку згірклу
В пригорщі грудневих
В пригорщі грудневих
М.
Гірка пора розчарувань.
Вагання небо обпікає,
Вагання небо обпікає,
Поплавок сонця
Гойдається на хвилі
Гойдається на хвилі
Щоб ні вовка не боявся,
Ні біди –
Ні біди –
Нитку відстані намотаю
На клубок мовчазного серця.
На клубок мовчазного серця.
Межа терпінню мусить бути.
Устати різко і… – Піти!
Устати різко і… – Піти!
Ти збуджена, ніби вечір,
Що пестощі не ховає,
Що пестощі не ховає,
П’янкий поцілунок гарячої осені,
Мінливість захоплень у плинності літ
Мінливість захоплень у плинності літ
(пародія)
Повернення висмоктує не менш
Енергії, упевненості, сили,
Енергії, упевненості, сили,
Завтра в Харкові маю дві зустрічі з читачами. Перша об 11-ій в педагогічному університеті ім. Сковороди, друга - о 17-ій у Спілці письменників. Як ви думаєте, друзі мої дорогі, котру з цих зустрічей можна почати віршем:
Таку журбу навіяла оця
Сумна калина ягодами-слізьми,
Сумна калина ягодами-слізьми,
Заварюю осінь. Із дерева ночі
Зриваю кислиці маленьких зірок
Зриваю кислиці маленьких зірок
Отак завжди… Ні віри, ні довіри,
Ні слова, що лікує і п’янить,
Ні слова, що лікує і п’янить,
Ні, коханий, не сьогодні.
Виспимося – отоді.
Виспимося – отоді.
Будуємо удвох мости,
Щоб з пекла в пекло
Щоб з пекла в пекло
Робити вибір з тисячі доріг
І думати –
І думати –
Собою бути на очах у всіх
Неприпустимо!
Неприпустимо!
Життя любити на очах у всіх
Неприпустимо.
Неприпустимо.
Життя - вода, що скрапує в пісок
Із пальців Бога
Із пальців Бога
Хмари розчісує вечір
Гребінцем золотого
Гребінцем золотого
Пародія:
Відчуваю себе Колумбом,
Хоч Америку і не бачив,
Хоч Америку і не бачив,
Я тобі заздрю. Ти можеш усе
Просто забути… Забити красиво
Просто забути… Забити красиво
Повниться повнею глянець очей…
Мало ночей, що приносять натхнення.
Мало ночей, що приносять натхнення.
пародія:
Згасає день. Зубчастим колесом
Іде по тілу часу тінь.
Іде по тілу часу тінь.
Пародія:
Розпечене повітря
Прилипає до свідомості
Прилипає до свідомості
Пародія:
Пародія:
пародія:
Стара бруківка гріє ніжно,
Слова з фонтану воду п’ють,
Слова з фонтану воду п’ють,
Шумить, гримить… Це буря наближається.
Вулкан клекоче, хмуриться цунамі…
Вулкан клекоче, хмуриться цунамі…
Світає...
Гучніють оплески дощу
Гучніють оплески дощу
На листя клена, мов на клавіші,
Липневий дощ
Липневий дощ
По акварелі неба
Лякливий сон
Лякливий сон
Теорія… Непізнаної музики сліди
На погляді, що заблукав у стінах,
На погляді, що заблукав у стінах,
Не думай, що поет душі не має.
Він просто сльози сіє у росу,
Він просто сльози сіє у росу,
(На русинському діалекті української мови)
Ниже села, за Облазом
Два коникы пасут разом,
Два коникы пасут разом,
Так ніхто не ображав мене, як ти,
Так ніхто не міг зібрати злість у слово.
Так ніхто не міг зібрати злість у слово.
Горы хмурят мудрі чола,
Нӧч накрыла всьо довкола,
Нӧч накрыла всьо довкола,
Така незаймана зима –
Ні сліду "до", ні сліду "після".
Ні сліду "до", ні сліду "після".
Вже достигла киндириця,
Моя мила – молодиця.
Моя мила – молодиця.
Ти моя волошка, ти моя ворожка,
Ти читаєш легко долю по руці.
Ти читаєш легко долю по руці.
Ковалику, будь здоровый, гея-гой!
Укуй ми таку пудкову, гея-гой!
Укуй ми таку пудкову, гея-гой!
Ти казала: трохи далі трьох горіхів ліс.
Хто тебе під ті горіхи на руках відніс?
Хто тебе під ті горіхи на руках відніс?
Коли година ця скінчиться,
Вросте прощання в кожен день,
Вросте прощання в кожен день,
(Із циклу «Вона каже»)
Порадій, що прийшов… Я ж тобі не чужий.
Хоч до тебе сьогодні вернувся ніякий:
Хоч до тебе сьогодні вернувся ніякий:
Ненавиджу вас, люди із гуми
Вас розтягають режими-глуми.
Вас розтягають режими-глуми.
І квіти в’януть невчасно,
І потяг приходить запізно.
І потяг приходить запізно.
Ніч настовбурчила гриву,
Грім покотився полями.
Грім покотився полями.
Тривоги вологий відбиток
На погляді міста у ніч.
На погляді міста у ніч.
Розтираю зерна маку,
Макогоном долю гну.
Макогоном долю гну.
Пародія:
(пародія)
Коли живеш у пеклі цілий вік,
Але живеш: не скиглиш, не ламаєшся –
Але живеш: не скиглиш, не ламаєшся –
Коли тебе немає поруч –
Міняє покруч
Міняє покруч
Коли сльози пускають коріння
У потріскану шкіру обличчя,
У потріскану шкіру обличчя,
Сніги згорнути у сувій
І винести за межі сцени…
І винести за межі сцени…
Так погано на серці… Млосно…
А учора ж… Ласкава пані!
А учора ж… Ласкава пані!
Хтось пальцем написав на плесі ночі,
Що я тебе вже завтра не захочу…
Що я тебе вже завтра не захочу…
Ніч, як легенда літа,
Лягає без тебе спати…
Лягає без тебе спати…
Моя ласкава чарівнице,
Посічи на стрічки мене, січню,
Пошматуй мою душу на клапті,
Пошматуй мою душу на клапті,
Спи, маленький Любчику, спи малий козаче,
Плаче мама віршами – стразами, неначе.
Плаче мама віршами – стразами, неначе.
Романтики ми обоє
Невиправні… Бо щасливі.
Невиправні… Бо щасливі.
Як зберуться Василі –
Веселішає в селі.
Веселішає в селі.
Сумні думки навіює рояль
У цій кімнаті без дверей і вікон.
У цій кімнаті без дверей і вікон.
І ти одна… І я один…
А разом нас немає.
А разом нас немає.
А почуття вже зародилося. Росте
Його маленька копія під серцем.
Його маленька копія під серцем.
Приходить перший колядник,
Приносить радісні новини:
Приносить радісні новини:
Проклинаєш мене? Проклинай!
Хай тобі допоможе Бог.
Хай тобі допоможе Бог.
Повітря, як мокра вата,
Важке і холодне. Вранці
Важке і холодне. Вранці
Погладьте мене по спині,
Неначе кота уранці,
Неначе кота уранці,
А рік таки багатим був, мов кішка, або кріль,
Хоч ріки й не молочними і берег – не кисіль.
Хоч ріки й не молочними і берег – не кисіль.
Такий же день, як і учора…
Сіріє мокрий сніг,
Сіріє мокрий сніг,
Ти лежиш, мов королева,
Пальці віялом:
Пальці віялом:
Намалюй хоч лівою рукою
Нашу зустріч, літо і зірки.
Нашу зустріч, літо і зірки.
Хіба між нами спалено мости?
Хіба я йду до тебе по канату?
Хіба я йду до тебе по канату?
Нас ображати є кому
І є кому нас не любити.
І є кому нас не любити.
Я тебе шукав не для розлуки,
Я тобою марив стільки літ!
Я тобою марив стільки літ!
Я не буду з тобою сьогодні
Ділити хвилини навпіл…
Ділити хвилини навпіл…
Мені тебе намалювала ніч.
Із голосу зв’язала покривало,
Із голосу зв’язала покривало,
Постукали тихо – вставай, відчиняй…
Доброго ранку, Сонечко!
Доброго гарного дня.
Доброго гарного дня.
Позлітаються спогади круками,
Перетворяться на голубів
Перетворяться на голубів
Тіні днів стають густіші,
Мед – солодшим, довшим – сон.
Мед – солодшим, довшим – сон.
Обіймає ніченька лагідно крилом,
Накриває ковдрою, кутає теплом
Накриває ковдрою, кутає теплом
Лілеї літа плеканий бутон
Лоскоче пелюстками поцілунків,
Лоскоче пелюстками поцілунків,
Солодких снів тобі, кохана.
М’якого ліжечка й перини,
М’якого ліжечка й перини,
Росте бажання бачити тебе. Чи вас? Обох
Вітати поцілунком. Нас розлучає ненавмисно Бог –
Вітати поцілунком. Нас розлучає ненавмисно Бог –
Щебечуть ластів’ята у гнізді
Під стріхою старої хати,
Під стріхою старої хати,
Наламаю проміння, як хворосту,
На руці до хати занесу.
На руці до хати занесу.
Вагітна Муза плаче цілу ніч,
Стікають сльози на подушку римами.
Стікають сльози на подушку римами.
Розкажу тобі білу легенду Інкерману.
Йой, пан Тарзан неправду каже –
Він любить Галю і Наталю,
Він любить Галю і Наталю,
Складають листочків гривні
Дерева у банк ощадний.
Дерева у банк ощадний.
Те, що ти нікого не вбила – це дивна справа.
І те, що тебе не вбили це – теж загадка.
І те, що тебе не вбили це – теж загадка.
На тому березі бажань
Берези березнем сповиті.
Берези березнем сповиті.
На шиї осені шипшинове
намисто,
намисто,
Припаду вустами
До глибин криниці,
До глибин криниці,
Набридло, набрякло, намерзло,
Намокло від рогу до рогу.
Намокло від рогу до рогу.
Пародія
Життя сюрпризів повне.
І поразок –
І поразок –
Повна яблук спокуси
Осінь нашого саду.
Осінь нашого саду.
Вечір, наче вітер, грається волоссям,
Золотий підсвічник свічку запалив,
Золотий підсвічник свічку запалив,
Нехай помру – в тім горя мало,
Одне лякає розум мій:
Одне лякає розум мій:
Кайдани осені згорають,
Згортають крила пелюстки
Згортають крила пелюстки
Це просто брудна білизна
Бездомних блідих заручин,
Бездомних блідих заручин,
Сон-незбуда присів на груди,
День-небудень гойдає час.
День-небудень гойдає час.
Пародія
Пародія:
Відцвітає повінь літа
Гріє ніздрі запах трав,
Гріє ніздрі запах трав,
Ліпше порпатись в багні, ніж перо узявши в руки
І перспіви нудні про життя шалені муки,
І перспіви нудні про життя шалені муки,
Зіграти місячну сонату
На саксофоні почуттів,
На саксофоні почуттів,
Нема сп’яніння, бо лиш запах хмелю
Збентежив нас у «живопиві» сексу.
Збентежив нас у «живопиві» сексу.
І вже між нас немає таємниць...
Усе відоме нам, і достеменно.
Усе відоме нам, і достеменно.
Не вистачало форсажу – віраж!
У центрі міста білий день – купаж!
У центрі міста білий день – купаж!
Рідше на лоні природи й брюнетки
Звершую любі труди:
Звершую любі труди:
Я живу в твоєму домі,
Заважаю у житті...
Заважаю у житті...
Тут пахне спекою і літом.
А, може, спрагою й дощем?
А, може, спрагою й дощем?
Я не цілувався ще ніколи
В літаку, в підводному човні.
В літаку, в підводному човні.
Не мав Адам тещі,
А Єва - свекрухи,
А Єва - свекрухи,
Відрубую руки ранкам,
Що в чергу стають без тебе.
Що в чергу стають без тебе.
Нарвати літа піввідра
Червоного, мов кров із вишні.
Червоного, мов кров із вишні.
Після зустрічі
(пародія)
(пародія)
Вона приходить тихо, як печаль.
Сідає біля ніг на сонне ліжко,
Сідає біля ніг на сонне ліжко,
лиш би, коханий, хотілося і моглось,
лиш би, мій сонячний, діло дійшло до діла...
лиш би, мій сонячний, діло дійшло до діла...
А у тебе ґудзик розстібнувся.
Розстібнувся ґудзик випадково
Розстібнувся ґудзик випадково
Я загорівся, затремтів,
В жагу жахливу полетів.
В жагу жахливу полетів.
Коли приймають рішення емоції,
Єдина фраза розриває світ,
Єдина фраза розриває світ,
М.
Живіт мій всихає – спадають труси,
Бо голод у шлунку – мов жало оси.
Бо голод у шлунку – мов жало оси.
Я прийшов тебе перемогти.
Спокій твій розхлюпати у склянці
Спокій твій розхлюпати у склянці
У перестиглий простір літа вплітає срібло павутинь
Бліда рука. Повісив смуток, неначе глечика, на тин,
Бліда рука. Повісив смуток, неначе глечика, на тин,
Сьогодні ти так мальовничо відсутня
У сутінках сотень всесвітніх столиць.
У сутінках сотень всесвітніх столиць.
І коса така у неї,
Як коняча грива!
Як коняча грива!
Признайся, що накоїв, пташко.
Чи знов утратив ти дар мови?
Чи знов утратив ти дар мови?
…Спробуй себе уявити
На місці собачки Му-Му.
На місці собачки Му-Му.
Десь там, на згарищі надій
Сидить печально Ворон Чорний
Сидить печально Ворон Чорний
Наші діти вже випускники,
Їм вручають атестати зрілості.
Їм вручають атестати зрілості.
Сік зі слова висмокчеш соломкою,
Випрасуєш правду перед тим,
Випрасуєш правду перед тим,
У цього вірша страждань по вінця.
Він плаче тихо, немов душа.
Він плаче тихо, немов душа.
Прочитані вікна будинку навпроти:
Історії смерті, хвороби, страждань…
Історії смерті, хвороби, страждань…
Зорі падають у порожнечу...
Загадай бажання,
Загадай бажання,
Щось між нами було... Ні розмови, ні дії
Тільки відблиск вогню впав у тишу зіниць,
Тільки відблиск вогню впав у тишу зіниць,
А стежка до тебе ще мріє про день,
Натхненно і щемко занурена в роси.
Натхненно і щемко занурена в роси.
Блукає по небу блакитна троянда,
Пливе в піднебессі планета пісень
Пливе в піднебессі планета пісень
Можна прожити без хліба
Тиждень, а може, і два.
Тиждень, а може, і два.
Ціаніста кава із калієм ночі
Вбиває майбутнє відсутністю мрій.
Вбиває майбутнє відсутністю мрій.
Розквітає депресія – шепіт трави.
І не хочеться жити, а йти у нікуди.
І не хочеться жити, а йти у нікуди.
Білі крила яблунь туляться до скроні
Запахом медвяним, подихом тепла.
Запахом медвяним, подихом тепла.
На підвіконні білі голуби
Кохаються. Якби лише кохалися –
Кохаються. Якби лише кохалися –
О́браз обра́зи…
У чорному смерть.
У чорному смерть.
Невідворотність перспективи упасти в прірву перевтілень.
Недосконалість переходу із точки А у інше тіло.
Недосконалість переходу із точки А у інше тіло.
Юрій Лоза співає пісню про тридцять років –
Час, коли жити добре, час, коли мріяти час.
Час, коли жити добре, час, коли мріяти час.
Нової шуби запах, нових бажань натхнення…
Пельмені наліпити й сховатися в думки.
Пельмені наліпити й сховатися в думки.
В свято вічно чарівних фей
По весняному вітер свище.
По весняному вітер свище.
в провалля сну
в тепло весни
в тепло весни
Твоя маленька мокра пісня
Стискає, стримує... Стривай,
Стискає, стримує... Стривай,
Щойно розбилось дзеркало – випало з рук на підлогу.
Від цього втрачаєш віру, з-під ніг випускаєш дорогу.
Від цього втрачаєш віру, з-під ніг випускаєш дорогу.
Так порожньо, так боляче… Печаль
Пустила корінь, ніби метастази.
Пустила корінь, ніби метастази.
Віршований букет із орхідей
Тобі дарую – усмішка й цілунок.
Тобі дарую – усмішка й цілунок.
Тобі потрібен інший чоловік.
Він дбатиме про тебе кожну днину,
Він дбатиме про тебе кожну днину,
А я любив тебе тоді,
Але і сам не знав. Сьогодні,
Але і сам не знав. Сьогодні,
І де та дика орхідея?
І де ті пахощі, що снять
І де ті пахощі, що снять
О! Як ти дихаєш, коли
Столи накриті світлом ночі.
Столи накриті світлом ночі.
Поведи. Поведи, поведи
На вершину, на пік, на Говерлу,
На вершину, на пік, на Говерлу,
Підійду до тебе тихо,
Увійду у тебе ззаду –
Увійду у тебе ззаду –
Я сьогодні спав на животі…
Обіймав скуйовджену подушку
Обіймав скуйовджену подушку
Ти народжена для спокуси.
Хто побачить – одразу хоче:
Хто побачить – одразу хоче:
Стовпи, закутані в гірлянди,
Зігрітися ніяк не можуть,
Зігрітися ніяк не можуть,
Під ключем до вирію зустрілися...
Жовтих вулиць вишуканий дим,
Жовтих вулиць вишуканий дим,
Не змінилась ти ні крапельки:
Десять років – ніби рік.
Десять років – ніби рік.
Так неприховано-картинні
Свічки, фіранки і Мартіні,
Свічки, фіранки і Мартіні,
День набряк на кінчику пера,
Як вербовий котик на вершині,
Як вербовий котик на вершині,
Твоє волосся пахне медом.
В обіймах сонних медуниць,
В обіймах сонних медуниць,
Ніби книжку, гортати слова.
Чути клич у гортанному голосі,
Чути клич у гортанному голосі,
Ти мовчиш по-особливому.
Це мовчання видає,
Це мовчання видає,
Хай в ніч Новорічну на таці із льоду
Вам ангел бокал з кришталю піднесе.
Вам ангел бокал з кришталю піднесе.
Аксіоми еросу і лісу,
Береги, борги, болотизна,
Береги, борги, болотизна,
Хвилююсь:
Раптом, Новий рік
Раптом, Новий рік
Що ти хочеш від мене, Адаме?
Ти не бачиш? Я – сучасна Єва
Ти не бачиш? Я – сучасна Єва
Ці дні найважчі від усіх припущень…
Вечір сіє з неба втому,
У крові доволі млості...
У крові доволі млості...
Кров нуртує живо, та чомусь не в жилах –
В просторі, довкола, в кулуарах...
В просторі, довкола, в кулуарах...
хочу сонну
тебе
тебе
Я замучу тебе коханням,
Вип’ю пружність твою і пристрасть,
Вип’ю пружність твою і пристрасть,
Може тебе поцілує
Ангел у пружні перса
Ангел у пружні перса
Ми з тобою будемо коханцями,
Ми з тобою будемо удвох
Ми з тобою будемо удвох
Поет у коханні шукає натхнення.
Живе не майбутнім, а нинішнім днем.
Живе не майбутнім, а нинішнім днем.
слухаю пульс твого сну
дихання спокою
дихання спокою
Твій живіт засріблиться лукаво…
………………………
………………………
Моя вина - у тім, що я живу
Із поглядом вагітної корови?
Із поглядом вагітної корови?
Жовтнева ніч, як світ оцей – одна.
І посмішка – гаряча, ніби сонце.
І посмішка – гаряча, ніби сонце.
Потинявся по світу я, об’їздив сто країн,
Побачив вежі схилені, фантазії Далі…
Побачив вежі схилені, фантазії Далі…
Любов гаряча і безтямна
Пірнала з берега у річку.
Пірнала з берега у річку.
Переситився, пересипався
У піщанім годиннику світ,
У піщанім годиннику світ,
Видимість твого бажання,
Босоногі бані динь.
Босоногі бані динь.
Тепло, ніжно і волого…
Попід вікна осінь ходить.
Попід вікна осінь ходить.
Тобі довірив вогнище
Кохання.
Кохання.
Ніч виходить за межі світу.
Моніторами вікна світять, –
Моніторами вікна світять, –
...над рудими покосами
тихо вийшла із осені
тихо вийшла із осені
Я прощаюся з минулим.
Протираю скло думок.
Протираю скло думок.
Зникають межі. Мерехтять слова
На вітрі часу під дощем світання.
На вітрі часу під дощем світання.
Ти мене полюбила таким
Не причесаним, неідеальним.
Не причесаним, неідеальним.
Перестигла осінь саду,
Пересохло сіно днів,
Пересохло сіно днів,
Поезія твого тіла,
Вповільнена плинність ночі…
Вповільнена плинність ночі…
Я тебе напою словами –
При свічках читатиму вірші.
При свічках читатиму вірші.
Закохані
Ти мене надихаєш на сповідь,
Як весна на любов – голубів.
Як весна на любов – голубів.
Любове, виведи мене
З війни, що роз'їдає душу,
З війни, що роз'їдає душу,
МАРСІАНСЬКЕ КОХАННЯ
Я думав, це радість, а вийшло, що смуток,
Я думав, це небо, а вийшло, що дощ.
Я думав, це небо, а вийшло, що дощ.
Можеш мене не чекати.
Знову ставати на чати?
Знову ставати на чати?
Моя кохана, ти вже спиш
У пісні колисковій,
У пісні колисковій,
Рапсодія ранку, симфонія смутку,
В минуле вертає покинутий рай.
В минуле вертає покинутий рай.
Зізнайтесь, Вам просто потрібен мужчина,
Простий дегустатор прощань і кохання,
Простий дегустатор прощань і кохання,
Впала перша позолота
На покров сумних дерев,
На покров сумних дерев,
Прощаю всім
За те, що не зуміли,
За те, що не зуміли,
Ти сама себе боїшся.
Ти приховуєш від себе
Ти приховуєш від себе
І твого наближення чекав,
І твою відсутність пив із медом,
І твою відсутність пив із медом,
Сіро жив, повитий пустотою,
Пасткою прикутий до проблем,
Пасткою прикутий до проблем,
В пестощах… Про тебе я не знав.
Жодного таємного бажання…
Жодного таємного бажання…
Й поєднався в пахощах з тобою,
Надихнувся подихом твоїм.
Надихнувся подихом твоїм.
Променя, що простір пронизав,
Леза, що обрізало вітрила…
Леза, що обрізало вітрила…
Квітко підфарбована красою,
Янголя ранкової роси,
Янголя ранкової роси,
Чи до Пана? Панно польова,
Пройнята ромашками і болем,
Пройнята ромашками і болем,
Руки піднімаються до Феба…
Хто цей Бог? А, може, чоловік?
Хто цей Бог? А, може, чоловік?
Буде буря. Буря – не бурлеск.
Лоскотом лопатками, що ніби
Лоскотом лопатками, що ніби
Переддень визбирує слова,
Ніби півень зерна по городу.
Ніби півень зерна по городу.
Ранок став. Пробудження пора.
Ти така просвітлена сьогодні! –
Ти така просвітлена сьогодні! –
Зорі зникли. З ангелом на рівень
Я піднявся. Сонце припекло,
Я піднявся. Сонце припекло,
Вилупився з ночі перший півень,
Піснею горлянку сполоскав
Піснею горлянку сполоскав
Між нами повня. Простір коливань.
Мовчання не ягнят, а кіз. У коси
Мовчання не ягнят, а кіз. У коси
Жив поет, як і належить – бідно.
Вмер собі, то й що? – Так має бути.
Вмер собі, то й що? – Так має бути.
Новини і кава. Будень.
Ти настояна на слові,
Ніби ніч оця на травах,
Ніби ніч оця на травах,
Хочеться перевтілення,
Простору медитації.
Простору медитації.
Зіграй мені на саксофоні літа,
Брудних примар облізлі кажани
Брудних примар облізлі кажани
Лунає голос. Потяг. Промінь
В осіннім полум’ї печалі.
В осіннім полум’ї печалі.
День набряк на кінчику пера,
Як вербовий котик на вершині,
Як вербовий котик на вершині,
Оранжева лампа. Дитячий годинник.
Показує вісім, показує п’ять.
Показує вісім, показує п’ять.
Сльоза, немов роса на сонці,
Із печалі всотує вагу.
Із печалі всотує вагу.
У тебе місячна ментальність
Циклічно кругла, мов гарбуз.
Циклічно кругла, мов гарбуз.
Не шукай мене у місті,
Я вже виріс із квартири.
Я вже виріс із квартири.
В утробі вересня – зима.
Росте, впирається у двері.
Росте, впирається у двері.
Земля вмивається...
Так мило змивається.
Так мило змивається.
Страхосфера… Поле ночі,
Жахів, криків і мерців.
Жахів, криків і мерців.
Бути? Не бути… Набуте в дорозі
Муляє плечі, тягне у розпач…
Муляє плечі, тягне у розпач…
С. .
Оця цнотливість у сорок років,
Оця цнотливість у сорок років,
Якого зілля випити, щоби тебе забути?
Яку натиснуть клавішу, щоб дійсність повернути,
Яку натиснуть клавішу, щоб дійсність повернути,
Серп місяця повісить на межі
Небесна діва, купана у росах.
Небесна діва, купана у росах.
Якби зустрітись на рік раніше
А досвід мали такий же самий,
А досвід мали такий же самий,
Коли весна згадає перший сніг
І побіжить назустріч зорепаду,
І побіжить назустріч зорепаду,
Ти молилась: Боже, Боже!
Я самотня, я одна!
Я самотня, я одна!
Я квітень увінчав присутністю твоєю,
Я з космосу дістав твоїх утіх вуста.
Я з космосу дістав твоїх утіх вуста.
Розкинула ноги по полю дорога,
Чи з пагорбів збігла в шовкову траву,
Чи з пагорбів збігла в шовкову траву,
Холодний відгомін зими
Керує й досі почуттями.
Керує й досі почуттями.
За вікнами вічність.
У сонячнім світлі
У сонячнім світлі
А на Красному Полі - зима,
Поміж краплями снігу – кров.
Поміж краплями снігу – кров.
Можливо, ти богинею була,
Венерою в закоханому Римі,
Венерою в закоханому Римі,
І сняться сни...
Твоя рука,
Твоя рука,
Микола Добролюбов
1.
Така незаймана зима –
Така незаймана зима –
Коли це минеться? Все вітер, все протяг...
Юлія Бережко-Камінська
Юлія Бережко-Камінська
Н.С.
Був мокрий грудень. Чи майже грудень.
І сірий будень топтали люди,
І сірий будень топтали люди,
Відвідати Відень. Вагоном вагання
Ввігнати у серце вагому весну
Ввігнати у серце вагому весну
Мені наснились дивні речі...
Речитативом перевтілень
Речитативом перевтілень
"Потік, наче коник, грає...", Марія Матіос
Тут фрески зім’яті, ікони спалені,
А хрест на підлогу під ноги упав,
А хрест на підлогу під ноги упав,
Дмитрові Кременю
Па – падолистом, тактом і хистом,
Руку у руку, плече до плеча.
Руку у руку, плече до плеча.
Новий яскравий календар –
Суддя жорстокий, злющий кат –
Суддя жорстокий, злющий кат –
Роби зі мною все, що хочеш...
Цілуй мене у кожну букву,
Цілуй мене у кожну букву,
Поети вмирають часто,
Частіше, ніж не поети.
Частіше, ніж не поети.
Поету краще не женитись,
Бо він шукатиме вночі
Бо він шукатиме вночі