ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.01 00:17
Прошу тебе! Не помирай!" -
Слова відверті та безцінні,
Коли здається, що каміння
Востаннє вкрило небокрай.

Красива рятівна надіє,
Прошу тебе! Не помирай!
І не потрібен вогнеграй -

Ілахім Поет
2024.06.01 00:04
Формула щастя в теперішнім світі проста.
Гроші-товар… І з коханням щось схоже, як звісно.
Так, особистого ніц, але це не біда.
Бізнес, дівчатка і хлопчики, все тільки бізнес.
В щире кохання повірять хіба в дитсадку.
То є казки, актуальні, можливо, в

Влад Лиманець
2024.05.31 18:18
губи всихають
рельєфом скелястих гір
на шкірі рожевій
подих сплітається
з рухами грудної клітини
сльози-кришталь
стікають у море
мандрівниця в тісноті

Світлана Пирогова
2024.05.31 10:49
Червня полуничний смак цілує сонце,
Ллються пахощі меліси, м*яти.
І малини аромати у долонях,
Трави поглядом небес прим*яті.

Подих літа із спекотної Трезени,
І думки у нас тепер синхронні,
Бо закоханість ураз біжить по венах,

Володимир Каразуб
2024.05.31 09:13
Обмовитись словом; не більше рукостискань.

Найкраще не знати, ні хто він, ні звідки, ні пристань

З якої відправилось слово у море зітхань
Піднявши вітрило з малюнком сліпучого сонця.

Найкраще не знати яким він насправді був.

Микола Соболь
2024.05.31 05:53
Коли я чую: великий русский язык,
то розумію, які ми неповноцінні,
хтось просто, до болю, вторинним бути звик
і тягне у ярмо прийдешні покоління,
нате, їжте Єсеніна, Блока натще,
або ковтайте Бодрова збочені фільми.
Цікаво, що треба суспільству дати

Віктор Кучерук
2024.05.31 05:24
Красу весни в обіймах літа
Уже не видно так, як слід,
Хоча продовжує жаріти
З останніх сил весняний цвіт.
Він ще повсюди погляд гріє
І трохи пахне на зорі,
Але менш зроджуються мрії
Біля цвітінь цих у дворі.

Артур Курдіновський
2024.05.31 00:10
Софійка. Шість років. Чернігів.
Сьогодні з'явилась нова
Сторінка злочинної книги,
Яку написала москва.

Софійка. Чернігів. Шість років.
Ракетний удар. Тільки мить.
Вивчати багато уроків

Ілахім Поет
2024.05.31 00:04
Він інший. Він - мачо. А я – звичайнісінький хлопець.
Він впорає бізнес; розкрутить занедбаний блог.
З ним точно не в'яжуться «дурість» або «вузьколобість».
А в мене життя – послідовність дурних помилок.

У нього душа - наче Оз, там суцільні смарагд

Євген Федчук
2024.05.30 20:32
Зимова ніч спустилася на ліс.
Сніг припинився, але що від того?
Усе біліло навкруги від нього,
Лежав на гіллі сосен і беріз.
У верховіттях вітер завивав,
Дарма старався між дерев сховатись.
Ліс не збирався вниз його пускати.
Тож він сердито голос п

Микола Соболь
2024.05.30 14:08
Струмки шукають виходу із ринв,
збігаються до склепу річки Либідь,
не чує небо молитовних злив,
якщо не чує, певно, і не треба.
Почайна обернулася на Стікс,
ріка Монашка всохла у скорботі,
скоро й Дніпро поверне не в той бік,
стає тісніше і душі у

Володимир Каразуб
2024.05.30 09:40
Вам тут сподобається. На вибір багато міст.

Безліч вулиць, кафе, філософських концепцій, танців.

До пари – поети, злочинці, верховні правителі,
Посадовці із міністерств,

Чи хтось із демократичної більшості.

Іван Потьомкін
2024.05.30 08:50
Відтоді, як Україна стала
Лиш чеканням стрічі,
Де б не довелося бути,
Шукаю гору, на яку зійти спроможен.
З літами нижча вона й нижча,
Але незмінно одна й та ж – Чернеча.
І коли сходжу на ту гору,
Дозбирую думки про Україну,

Віктор Кучерук
2024.05.30 05:00
Хоч мав безліч інших справ, –
Лікувальний душ прийняв,
Адже мав надію,
Що волосся відросте
Кучеряве та густе,
Й чорне, як на віях.
Потім дощик – кап-кап-кап
На відкритий мій пікап

Ілахім Поет
2024.05.30 02:13
Моє терпіння стегнами її,
Здається, спокушає сам диявол.
Спокійна зовні, хоч веде бої
З собою без пощади та без правил.

Де битий шлях в нікуди з усіма,
Їй ближче одиноке бездоріжжя.
Яскраве світло, затишна пітьма…

Артур Курдіновський
2024.05.30 00:37
Зелений оксамит... Він міг би стати
Обкладинкою, сутністю та змістом,
Настільки неспаплюженим та чистим,
Що налякав би злодія чи ката.
Нав'язливий, оманливий туман
Перемогла б нечувана прозорість,
Коханням міг завершитись роман.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 Стоїш мені – мов зірка над хрестом.
Образ твору Стоїш мені – мов зірка над хрестом.
Мов пташки зойк над скіфськими бабами.
У нас дітей нема.
Лиш віршів том
Я написав –
Скидав із серця камінь...

Я жив тобою сотні різних літ
(На вік душі вік тіла мало вплинув…).
По суті й зовсім не змінився світ…
По суті – зовсім:
Був і є калиновим.

І я тебе розмінював на… все,
На рвані грішні зустрічі, на вина,
Безпечний секс і небезпечний сенс,
На батька, сина… і на батьківщину.

Чекає нас давно самотній Бог
Там, де ж дерева хлібні й коренасті.
І біс також хотів би нас обох,
А не окремо заманити в снасті.

Природа ж бо – великий драматург –
Нас розділила, щоби знов спаяти
В єдину пісню трепетну, густу –
Й покласти спати…




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-04 09:27:27
Переглядів сторінки твору 6970
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.09.11 21:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Криничанка (Л.П./М.К.) [ 2010-05-04 09:39:05 ]
якби то знати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:49:38 ]
Якби все знати - пора вже спати, Наталю...
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:52:47 ]
+Наталю, я ж просив "не оцінювати"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Криничанка (Л.П./М.К.) [ 2010-05-04 09:53:58 ]
а хто оцінював????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Криничанка (Л.П./М.К.) [ 2010-05-04 09:55:08 ]
таке ціни немає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:58:48 ]
:)
Оцінка у мене стоїть Твоя...
А хто на Твоїй сторінці хазяйнує - Тобі видніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 09:59:23 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-04 10:02:45 ]
А жаль, Ігорчику, що не можна оцінювати... Я прочитала вголос і закохалася у ваш твір. Дуже гарно. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 10:06:02 ]
Оце ж, Патарочко Бачія, бачу я: й оцінили - словоми, а не цифрами...
Так мені набагато миліше.

Із взаємною любов*ю
Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-04 10:13:58 ]
А й справді, як можна оцінити стан душі, коли вона тріпоче, як можна оцінити сльози, котрі котяться, бо знаєш, що для тебе так ніхто не напише?.. Всього вам хорошого, Ігорку!!! :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Криничанка (Л.П./М.К.) [ 2010-05-04 10:14:40 ]
У Поетичних майстернях завівся привид. Оцінює без дозволу, вихопив з контексту слово "якби" і завтоматизував.
Але поезія,як явище метафізичне з привидами техніки впорається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 10:16:54 ]
Ваші б слова та на небі написати ранковому... :)
Не забувайте, Бачієчко.
Удачі і світла попутнього.
Ігорко. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 10:20:28 ]
А видиш, Наталі, як воно все!..
Ну нам до привидів не звикати.
Будем їх ми розважати, щоб самими ними стати...:)

Полетіли.
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 10:31:33 ]
+Вітання "прекрасному чоловікові"!..
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Линдюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-04 13:00:08 ]
Стоїш мені, мов зірка над хрестом... Постійна, ясноока і велична... Як увесь вірш. Жаль, що я не "метр" - оцінила би на десятку! Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 20:51:56 ]
Справді неоціненно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-04 21:21:04 ]
... мов зірка за хрестом, чи пташки зойк над скіфськими бабами.
"Немає в нас дітей, є віршів том"...
...
Відбуваючи у далеку подорож, я залишаю Вам те, що чую я, промовляючи про себе рядки Вашого вірша.
Збіги приглосних погано витримують навіть сучасні мікрофони, а до того ж вони впливають на звукограму.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 22:36:44 ]
Цілую Ваше ліричне, легкосприйнятливе серце, Іро.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 22:41:44 ]
Ех , пане Гаррі, пане Гаррі!
І на кого ж Ви нас?.. :(
І як же ми тепер без Вас із приголосними розберемось?!. :(

Дякую за увагу, але цитуйте акуратно! (у мене:
"У нас дітей нема.
Лиш віршів том"), а не так: "Немає в нас дітей, є віршів том", - якщо вже цитуєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-04 23:57:41 ]
Відписую з дороги.
Я промовляю про себе - і відчуваю, що так, як процитував, милозвучніше. Принаймні, для мене.
А Ви - як бажаєте :)))) Воно Ваше.
Бувайте здоровим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-05-04 22:59:59 ]
Несподіване закінчення. Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Пухонська (М.К./М.К.) [ 2010-05-24 17:33:32 ]
!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-06 21:24:57 ]
Пане Ігорю! Дякую Вам за Вашу Поезію. Вона багатовимірна, безмежна і неповторна, та незбагненно близька моїй душі. Навіть десь суголосна. Судіть самі:

Сто життів, як уперше кохаю.
Сто віків про невічне турбуюсь.
Не боюсь більше пекла. А раю,
Навіть вічного, не потребую.

А щодо коментарів, де йдеться про припинення творчого росту, так скажу - повний абсурд. Досягнути найвищого рівня майстерності у поетів, це як у співаків поставити голос. Ваш "Голос" - поставлений. Ось і все. Інші ж (наприклад - я) ще повинні трудитися над процесом.