Шикарний вірш! Дуже ніжний і теплий! Натхненний!

"Як то добре коли серце не затьмарить зради тінь."
Ударение в наречии "коли", по-моему, подбарахливает.
А улучшить звучание строки в целом - сущий пустяк.
Со всего обилия поэтических образов пленяет все тот же - это шепот всего, что умеет шептать.
"Як" без запятой впереди - это животное, как мне кажется. Я тупо читаю, и получается, что именно так.
"Про глибокі океани і великі кораблі" - как-то уж больно приземленно, как мне кажется, хотя попахивает водорослями, рыбинами исполинских величин, мощным океаническим бризом. И даже закладывает уши - настолько хорошо дорисовывается в воображении только лишь стандартный намек на океан.
Хорошее стихотворение, сентиментальное. Насчет романтизма я не уверен.

Удач-дач-дач )
Спасибон.

Дуже гарно.
Малесенька блішка -"душаМ Милі". Якщо знайдете чим, то краще замінити.

Чудовий вірш, Володимире. Погоджуюсь з Маріанною - шикарний.

Файно, молодець!
Лиш заувага до слова прокльовує: це, здається, росіянізм, бо в нас птахи дзьобають, від слова дзьоб (у рос. мові - клюють, від слова клюв).

А й правда! (Беру свої слова назад, і не гнівайтесь)

гарна дзвінка лірика. Я би сказав переплетіння образів природи із почуттями. Мелодійно, справжньо, щиро, от тільки не знаю, чи варто використовувати хорей для написання таких довгих рядків. У Вас вийшов восьмистопний хорей. В ньому немає нічого поганого, але рядок ритмічно розбивається на невеликі уривки (на мою думку)

Напевно трохи дивно про вірш говорити - поетично. Але саме це слово прийшло мені першим після прочитання. Поетично!

Прочитала добірку Ваших віршів. Світлі, добрі, задумливі. Є робота і для редактора, проте найбільше радує те, коли з-під руки творця не виходять химери якісь - важкі і темні.
Натхнення Вам і радості.