ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.09 13:36
Осінні дощі невгамовні й протяжні
Ідуть невмолимо, як військо звитяжне.

Вони проспівають відомі псалми,
В яких загубитися зможемо ми.

Осінні дощі все бринчать на гітарі
В своєму столітньому репертуарі.

Юрко Бужанин
2026.04.09 12:50
В моменти втрат оголюються нерви -
Аж хочеться від відчаю завити.
Живе ж на світі довго різне стерво,
А кращі і на Небі в дефіциті.

9.04.2026

В Горова Леся
2026.04.09 12:01
Розчахнута акація цвіте.
Щосили гонить живоносні соки
По знівеченім стовбуру високім -
Медовий дух летить в село пусте.

Там гулко-говірливі зазвичай
Зніміли вулики в траві, Сірком примятій.
Під ґанком спаленим буяє густо м'ята,

Федір Паламар
2026.04.09 11:48
Попивав сивуху зо червоним перцем
(Ох, мені погано - принесіть відерце),
Весело гуляли на весільнім герці:
Стрелив з арбелета тамаді у серце.

хома дідим
2026.04.09 09:01
фак оф алле
але нормально взагалі
пасхальний зайчик
білий кролик
що усього всього
ворожого на тлі
не треба рими
почервонілі очі голубі

Віктор Кучерук
2026.04.09 06:00
Безликий день без місяця й числа, -
Без запахів, без звуків і без зблисків, -
Лише сіріє непроглядна мла
І всюди мокро та підступно слизько.
Мов сонний сум весь простір оповив
І тишу заколисує навмисно,
Щоб понад лугом не лунав мотив
Веснянками за

Артур Курдіновський
2026.04.09 03:50
Холодний квітень розриває душу.
І сіра злива - в серце арбалет.
Ну як же так, мій незамінний Друже?
Зарано обірвався Ваш сонет!

Поставити питання зараз мушу:
Якщо не Ви, то хто ж тоді - Поет?
Хай заздрість чорна сяде у калюжу

Борис Костиря
2026.04.08 20:03
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.

Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби

хома дідим
2026.04.08 19:30
покинуті тексти
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі

Артур Курдіновський
2026.04.08 17:10
ЯРОСЛАВ ОЛЕГОВИЧ ЧОРНОГУЗ
(20.07.1963 - 08.04.2026)

ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?

Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес

Костянтин Ватульов
2026.04.08 16:11
Західний вітер на згарищах сонної вулиці,
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.

Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі

Юрій Гундарів
2026.04.08 11:14
Укотре бюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка! По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це облич

Віктор Кучерук
2026.04.08 08:21
Якби не рвався навпростець
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.

Артур Курдіновський
2026.04.08 06:03
Я не хочу рятувати світ,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.

Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,

Світлана Пирогова
2026.04.07 22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе

хома дідим
2026.04.07 20:39
валандався усяко шлявся
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Пазлики

 ***



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-09-13 09:52:49
Переглядів сторінки твору 4085
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-13 10:50:55 ]
А розірвавши коло - як, чим жити?
Буття це і є біг по колу.
"Життя по колу йде" - назва книги полтавського поета В. Мирного.
Для мене щастя це відсутність нещасть, а ілюзії навчилася переливати у поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-09-13 10:59:09 ]
У кожного своє коло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-13 11:12:48 ]
Я подеколи жалкувала за втраченим...навчитися жити у цьому колі - можливо, а рвати і вийти у вакуум...?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-09-13 11:31:52 ]
Та звісно, можна й до ходіння по колу звикнути і не уявляти собі іншого життя... скажімо, як ослик по арені ходити. Але варто іноді замислитись - за колом можуть бути прекрасні соковиті луки, багато сонця і любові) Головне не втрапити в інше кабальне коло.
Життя таке різноманітне)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-13 12:11:35 ]
Та осликом я, не уявляла себе), не з тих жінок... І навряд чи старий Мирний називав книгу у стані приреченості, певно, ж мав на увазі чергування подій, зустрічі з прекрасним і високим, а ще - наближення старості, яку прийняти доведеться, уявляв плоди з дерев, які посадив. І кожен хоче не червивих, не падалиць.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-09-13 12:31:11 ]
Аж ніяк не мала на увазі ні тебе, ні Мирного))) Ні тим паче образити.
Я - про свою ЛГ. І про її коло. У цьому колі - багато червивих плодів. Треба шукати. Або просто звернути взір за межі "порочного" кола.

П.С. Мене тішить, що ці мої чотири рядки викликають стільки роздумів) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-13 12:41:20 ]
Лапідарність, філігрань - ознака таланту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-09-16 11:38:13 ]
Дякую, Світлано Майє!
В таланту багато ознак, це - лиш одна з них)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-09-16 11:45:12 ]
От я, наприклад, натрапила на Твій вірш тут - "Поверх п'ятий" - і досі розганяю мурах на спині) Наче фільм переглянула, чи цілу книгу прочитала... Дякую ще раз!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-09-13 21:24:43 ]
І не варто це коло розривати. Вартніше бути самим собою без нарікань на біль і невдачі. Сприймати саме життя як радість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-09-16 11:40:16 ]
Воно то так, пане Іване... Але часом через ті зачаровані кола, в які потрапляємо, забуваємо про істинну свою дорогу. Ходити на місці по колу... десь на узбіччі, то таки не дуже добре.
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-09-14 13:49:14 ]
У цьому колі тільки я і ти
і нам у ньому ще іти й іти
і певно, що не вийдемо ніколи
із цього завороженого кола.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-09-16 11:41:04 ]
Отож бо й воно...
Дякую за влучний експромт!