ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже борги йому вертати,
Прийшла пора за все дав

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Мандри в космосі 59. 33. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-27 11:34:35
Переглядів сторінки твору 5677
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.18 16:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-04 09:35:48 ]
Коли мерзне голова (сезон, стрижка etc), то звертаюся до Ваших творів.
Починають пухнути мізки. Виділяється тепло.
Голова працює.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-23 12:21:49 ]
... на здоров'я - дякую... за оптимізм...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-09-23 13:19:24 ]

А ось для мене цікаво було би почути мотивовані заперечення мого, наразі, абсолютного переконання в тому, що т.з. "розум" - це "простір" існування. )
І цих просторів вистачає )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 12:21:07 ]
... загалом... Кант розділяє розум-Vernunft та розсудок-Verstand – буття-Dasein і снування-Existenz... - думаю - якщо говорити про конкретний предмет та метод.
... але - коли узагальнювати - то, певне, "... просторів вистачає"... хоч - переконуюсь - що всяке мислення відбувається по Канту... його метод в різних перекладах - надто спрощено - важко сказати, що не розумієш Канта... якщо маєш себе за розумного... каюсь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 13:16:03 ]
Якщо "розум" особи - це таки простір його буття, тобто, - простір, освітлений його особистою свідомістю, тоді, за логікою, "зрозуміти" Канта - це повністю його охопити?
"Мати себе за розумного", начебто, теж не обов'язково за "дуже розумного", аби Канта охопити ).

Щодо "мислення" - то воно теж навряд чи відбувається по Канту. Все живе "мислить". Багато нових даних з'явилося з часів Канта. І цих даних значно більше, аніж все, на що опирався "мислитель".
До речі, "мислення", це і вибудова голографічних перспектив на, скажімо, т.з. "тілесних" рівнях нашого буття.От задля чого вибудовувати ці перспективи, і за для кого , навряд. чи в Канта є відповідь. Бо це, скажімо, "нові" питання - над архаїкою тогочасного бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 14:07:28 ]
... так - воно звісно... але коли "мислення" як метод, має у собі спосіб сумніву... і ось цитата, з останньої публікації, навмання: "А кінцевий намір, до чого зведуться спекуляції розуму в трансцендентальному (задля виходу за межі) вживанні, стосуватиметься трьох предметів, конкретно: свободи намірів (Freiheit des Willens), безсмертя душі, і буття Бога"... Зрештою Кант впирається у пошуках... що той пошук-якоїсь миті, мусить бути, останній... (übrig-зайвий), але я собі вільний... у вічних пошуках... завжди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 14:27:02 ]
Схоже, що це навіть критики не потребує, настільки вже архаїчна інформативна база. Звідси і архаїчне використання термінів. Бо і "мислення", нмсд, не є методом, ні "спекуляції розуму" також не існує в більш широкому плані,аніж погляд на це Ніцше, ні Бога в уявленні Ніцше, ні "пошуку", який виходить з поняття "розум"...

Кожен "мислитель", вже не кажучи про тих, які претендують на статус "філософа", мав би дати прості і зрозумілі, не суперечні хоча би людському досвіду, означення що таке "буття", а що "небутття", що таке "живе", і що "неживе", "існує" - "не існує", "є" - "не має". І тільки після того ускладнювати, і бажано ускладнювати від "початків" - тобто, не "звідси", а від "існує" - "не існує", "є" -немає" - просто і зрозуміло. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 18:28:47 ]
... мене особисто... подібне наближення до абсурду - влаштовує... як існуюче-Existenz в свідомості...
... щоб зрештою: "свободі намірів (Freiheit des Willens), безсмерттю душі, і буттю Бога" - зрештою бути-Dasein поза свідомістю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 19:31:16 ]
Тут я з вами повністю згоден, особисте сприйняття завжди доленосно невипадкове. Отже, все недарма.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 18:42:53 ]
...ще маю сказати, що простої правди, в Канта, - годі шукати...
Вірніше - в цілому світі - Ейнштейн - зрештою - показує нам язика - а ракети в космос літають і ... практичний розум в Канта є... а я - поміж того всього - люблю себе відчути дурнем - повним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 19:40:55 ]
Можливо Ейнштейн не переконливий приклад, він, схоже, помилявся в більшості своїх заплутаних поглядів. Ще за життя йому довели, що він помилявся і зі сталою швидкістю світла, і з ефіром. Тож, нмсд, Ейнштейн, як і Ніцше, як і безліч інших науковців і ненауковців, коли не здатні формулювати просто і ясно свої доктрини, починають всіх і себе заплутувати.
І якшо вам цікаво, ракети літають не з огляду на теорії Ейнштейна (хоча він сам нічого такого, фундаментального, здається, і не народив, лише узагальнював чужі винаходи). А ракети літають з огляду на купу силенну емпіричних поправок. Без них кудись потрапити, кажуть, проблематично...
Щодо "дурня" не все так просто, як на мене, щось не зрозуміти пристойніше, аніж обманювати людство, навіть не навмисно...