ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.08.10 08:53
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / "Дарунок Сізіфа"

 По слідах...



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-11-01 12:18:31
Переглядів сторінки твору 4716
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2019-11-01 17:53:12 ]
Настроєво...передзимово, з родзинкою " мадам, ви хто? "

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-02 08:47:41 ]
Дякую, Роксоланко!
Трохи з минулого, трохи з майбутнього) І майже все правда, особливо цей вислів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2019-11-01 18:10:15 ]
Люблю Вашу поезію, пані Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-02 08:48:13 ]
Дякую, Нінель!
(Можна без пані)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2019-11-01 21:36:58 ]
З мене, певно, поганий порадник, і до експромтів я не схильний, але наважусь спробувать. Ні першим, ні другим, а читачем з якимось стажем.
"Хто? Кінь в пальто". Цей діалог є досить відомим. У нього є варіанти иншого етичного забарвлення.
Можна згадать і шедевр російського кінопрокату.
"Утомльонниє солнцем". Був цей діалог і там.
Гарний Ваш вірш. Ситуативний такий. Не без гумору з домішкою чогось більш серйозного.
З Вашого дозволу я собі його запам'ятаю трішки иншим.

Пальто нове вдягну,
Підбори. Аж присвисне
Сусід: "Це Ви? Та ну."
Не відповім навмисне.

І сам собі гадаю, що з якого дива сусід має право "хтокать". Комендант, староста він чи якесь инше цабе?

Про всяк випадок прошу вибачить мені мої міркування майже вголос.
Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-02 08:49:51 ]
Упс! )))))))))))
У мене в цьому напрямку ні фантазія, ні пам'ять не спрацювала...
Хм. Але Ви мене змусили замислитись.
Думаю... Може, підшукаю інший варіант)

Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-02 09:42:42 ]
Накину шарф новий -
те "накину" теж крутилось у моїй голові...

Дякую ще раз)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-02 09:12:55 ]
На плечі – шарф новий.
Підбори. Аж присвисне
Сусід: «Мадам, це Ви?»
Не озирнусь навмисне.

Як Вам такий варіант? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2019-11-02 09:29:27 ]
Будь-який з нових варіантів буде кращим за варіант з "хтоканням", яке римується з пальто, і цей також.
Плащ, сак, накину (це вже дієслово).
Можна ЛГ переодягать і переодягать.
Слава Йсусу, що не при Совітах живем.
Я справді поганий порадник. Свої вірші подеколи правлю по
декілька разів. То одне побачу недоладне, то друге.
Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-03 16:19:23 ]
Цікавий вірш, Любове! У ньому і ритм незвичний, і грація, і кокетство жіноче! Живі образи, чудово поєднані із настроєм ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-05 09:54:33 ]
Дякую, Тетяно! Як приємно, що ти підмітила стільки гарнних нюансів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Катрич (Л.П./Л.П.) [ 2024-12-20 18:12:20 ]
Такий приємний та оптимістичний вірш. Як хочеться цього відчуття, що ти царівна, попри все...