ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.09 21:29
віршики
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі

Ольга Садкова
2026.09.09 19:40
Ніч наблизилась тихенько.
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:

Кока Черкаський
2026.09.09 14:59
Де ж нам знайти королеву,
Де ж украсти один міліон???

Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?

Тетяна Левицька
2026.09.09 13:21
Пробач, мій хороший, іще не готова
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз

Ірина Вовк
2026.09.09 12:53
«АХІЛЛЕС: Кров на вівтарі Стріловержця»

(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)

«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,

Борис Костиря
2026.09.09 12:31
Так не хоче мороз відступати
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.

Вячеслав Руденко
2026.09.09 12:01
Для меншої частки минулого серпня,
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.

Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи

Мирон Шагало
2026.09.09 08:50
Втікаємо — від поглядів байдужих круговерті,
в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.

Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають

Віктор Кучерук
2026.09.09 06:08
Ніжно і закохано дивлюся,
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.

Артур Курдіновський
2026.09.09 01:17
Сопе і пише - все ніяк!
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.

Володимир Бойко
2026.09.09 00:44
Пілігрими із Хайфи до Умані
Прокладають маршрути задумані.
І ніяке пуйло
Ні за яке бабло
Не завадить дістатися Умані.

Ураган прошумів над Карпатами,
Позмітав москалів разом з матами,

С М
2026.09.08 21:50
Усе, що ухопиш
Усе, що узрієш
Усе, що скуштуєш
Що відчуєш
Усе, що полюбиш
Усе, що зненавидиш
Усе, що зневажиш
Що збереш

хома дідим
2026.09.08 20:53
сни все не йдуть
бажається
віри / майни / верлібрів
необовязково зіркових
необовязково печаль або
зрада це
просто буває часом
у всьому завше

Охмуд Песецький
2026.09.08 20:44
Незвичний біль душевної знесили
Живе, як нерозпізнаний мікроб.
А вижити його – слабкі посили,
Як і десятки порухів і спроб.

Вже й серце призвичаїлось страждати,
Не кожний сон – як тимчасова смерть.
Для справжньої не вийшов час розплати

Віктор Насипаний
2026.09.08 19:47
А пам’ять, як стара в селі криниця,
Що жде щодня тебе чи інших мовчки.
В її глибіні часу таємниця,
У темних водах щастя й смутку роки.

Хоч спрага є, - минуле п’єм поволі.
Згадаймо всіх, що жили з чистим серцем,
Хто слід залишив свій колись у долі,

Світлана Пирогова
2026.09.08 18:17
Київ поринув у дронову січ :
Спалах за спалахом - підлість.
Жах у очах, втома блідих облич -
Лине безрадісна дійсність.

Зранку ракета летить навмання,
Димом затягнуте небо.
Мама з дитиною йде в укриття,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Ідеальний

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-11-06 09:10:08
Переглядів сторінки твору 4960
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.621 / 6.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.703 / 6.34)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.10 01:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-06 11:58:07 ]
Таню! Не можна переносити значення одного явища або предмета на інший без порівняння чи підрядного зв'язку з різними відмінками. Ось це місце має смисловий розрив: "
І ультрамаринові очі небес,
й усмІшка у нього медова. Перша частина відповідає на питання "що", а не яка. Друга - "яка". Третя і четверта теж -"яка".
Можна так: "А очі у нього - блакиття небес!
УсмІшка - солодка, медова... І так далі.
Можна було би написати "і очі...і усмішка...медові". Тоді все було би вірно. А так очі ультрамаринові у неба, а усмішка медова - у нього. Тобто звабника. Це зовсім різні персонажі. Не образив?
І ще одне зауваження:
Прихожа - суржик. Його українські аналоги - вітальня, передпокій, фойє, приймальня, почекальня.
З повагою, Олександр

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 12:56:53 ]
Прихожу виправила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 12:32:01 ]
Очі у злодія - ультрамаринові, такі самі, як у неба! Солодко медова - приторно масло масляне. Перша строка - зовнішня характеристика ЛГ
Прихожа від слова приходити у словнику є.
Дякую, Олександре, за розлогий коментар! Ще подумаю над першими рядками, щоб більш було зрозуміло, що малося на увазі!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-06 15:39:41 ]
Таню! Очі небесні чудові, а не очі небес. Це ж різні речі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 17:14:09 ]
Думаю, що так написати можна. Дякую, Олександре!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 22:07:28 ]
Ой, не довіряйте мужикам.
В Україні все-таки злочинність.
Завітає нібито до дам,
а візьме і украде невинність:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 22:49:31 ]
Це ще не саме страшне!))) Дякую, Ігорю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-07 19:27:05 ]
Гарний вірш.
Але підтримую Олександра Сушка щодо першого рядка.
У ньому - про очі неба, а не про очі кольору неба.
Я б таки радила подумати.
І ще одне. Мене тут на ПМ навчили на таке звертати увагу) Звукопис може часом підсунути "свиню":

та кака линова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-07 23:59:46 ]
Дякую, дорога Любове! "Ка-ка" виправила, а перший рядок поки ні. Радилася з багатьма і ніхто не вбачає неузгодження. Ще подумаю над тим.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-08 10:02:54 ]
Подумай))
Вибір все одно за Тобою. Як зробиш, так буде правильно для Тебе.

І ще. Сподіваюсь, Ти не думаєш, що своїми ненав'язливими зауваженнями, я якось намагаюсь Тобі зашкодити)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-08 21:11:00 ]
Дорога, Любо, дякую тобі за всі ті поради, які отримувала від тебе. Дуже поважаю, ціную і люблю тебе, як редактора, поета і людину.
У мене є один варіант, як замінити перший рядок, але там ще більш протиріч, тож ще буду думати. Не хочеться так зопалу виправити на гірше. Обіймаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-11-08 00:35:55 ]
Підтримую Любу стосовно звукопису - та кака линова, не красить вірш. Може - і мова краса калинова, Таню, як тобі?
А от щодо ультрамаринових очей, даруйте, сперечатимусь дуже і дуже!
Давно хтось вважає із класиків, що первісний варіант вірша, найдосконаліший.
Мені здається, що відносити "ультрамаринові очі небес" до небес - поверховий погляд. Після ультрамарину іде перелік: і мова калинова і очі ультрамаринові небес - це - УСКЛАДНЕНЕ ОЗНАЧЕННЯ образу. А ми робимо цьому образу на самому початку - обрізання! Як зараз сучасна молодь цитує романс Тютчева в скороченому вигляді: Я встретил Вас, и все!.. І на цьому все обривається. Мовляв, досить розпускати соплі поетичні, час переходити до сексу...
Так і тут. Треба читати вірш і сприймати його далі. Тим більше, що чудова знахідка - ультрамаринові очі, на відміну від красивості, вжитої раніше - блаватні - несе ще в собі таємничу інтригу - це очі злодія - в них темінь ультрамаринова, а не блаватне світло, хоч і те і те - красиве.
Треба при читанні вдумуватись в образ, в кожне слово, а не поверхово присікуватись, відчувати ГЛИБИНУ образу.
І панове, закликаю, коли робите зауваги - не тіште свої амбіції наставників - от я сказав чи сказала - і слабохарактерна Таня виправила! От я молодець який чи яка! Думати треба про головне - не нашкодь талановитому автору!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-08 21:19:18 ]
Дякую, дорогий Ярославе, за підтримку і поради! Я думаю, що всі мої друзі на майстернях хочуть допомогти один одному і мені також. Ми всі ж інколи даємо поради іншим, але автор сам вирішує, чи потрібно щось змінювати у тексті, чи ні. У даному випадку є сумніви, тож ще буду думати. З повагою та теплом,