ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.19 18:39
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі

Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар

Іван Потьомкін
2025.12.19 17:46
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,

Ігор Шоха
2025.12.19 17:02
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.

***
А мафіозі офісу(у френчі)

Артур Курдіновський
2025.12.19 15:48
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!

Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!

Ігор Терен
2025.12.19 15:32
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.

***
А реактивний шут сягає неба,

Борис Костиря
2025.12.19 13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У магмі страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.

Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,

В Горова Леся
2025.12.19 12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.

Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,

Пиріжкарня Асорті
2025.12.19 12:11
Даний вірш розглядався на одному з профілактичних засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями. І от що привернуло увагу, окрім усього іншого, а саме техніки і технології виживання в умовах війни. Це була тема новин. Висновки за результатами за

Тетяна Левицька
2025.12.19 09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.

Віктор Кучерук
2025.12.19 06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Ідеальний

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-11-06 09:10:08
Переглядів сторінки твору 3000
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.548 / 6.18)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.628 / 6.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 18:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-06 11:58:07 ]
Таню! Не можна переносити значення одного явища або предмета на інший без порівняння чи підрядного зв'язку з різними відмінками. Ось це місце має смисловий розрив: "
І ультрамаринові очі небес,
й усмІшка у нього медова. Перша частина відповідає на питання "що", а не яка. Друга - "яка". Третя і четверта теж -"яка".
Можна так: "А очі у нього - блакиття небес!
УсмІшка - солодка, медова... І так далі.
Можна було би написати "і очі...і усмішка...медові". Тоді все було би вірно. А так очі ультрамаринові у неба, а усмішка медова - у нього. Тобто звабника. Це зовсім різні персонажі. Не образив?
І ще одне зауваження:
Прихожа - суржик. Його українські аналоги - вітальня, передпокій, фойє, приймальня, почекальня.
З повагою, Олександр

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 12:56:53 ]
Прихожу виправила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 12:32:01 ]
Очі у злодія - ультрамаринові, такі самі, як у неба! Солодко медова - приторно масло масляне. Перша строка - зовнішня характеристика ЛГ
Прихожа від слова приходити у словнику є.
Дякую, Олександре, за розлогий коментар! Ще подумаю над першими рядками, щоб більш було зрозуміло, що малося на увазі!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-06 15:39:41 ]
Таню! Очі небесні чудові, а не очі небес. Це ж різні речі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 17:14:09 ]
Думаю, що так написати можна. Дякую, Олександре!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 22:07:28 ]
Ой, не довіряйте мужикам.
В Україні все-таки злочинність.
Завітає нібито до дам,
а візьме і украде невинність:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 22:49:31 ]
Це ще не саме страшне!))) Дякую, Ігорю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-07 19:27:05 ]
Гарний вірш.
Але підтримую Олександра Сушка щодо першого рядка.
У ньому - про очі неба, а не про очі кольору неба.
Я б таки радила подумати.
І ще одне. Мене тут на ПМ навчили на таке звертати увагу) Звукопис може часом підсунути "свиню":

та кака линова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-07 23:59:46 ]
Дякую, дорога Любове! "Ка-ка" виправила, а перший рядок поки ні. Радилася з багатьма і ніхто не вбачає неузгодження. Ще подумаю над тим.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-08 10:02:54 ]
Подумай))
Вибір все одно за Тобою. Як зробиш, так буде правильно для Тебе.

І ще. Сподіваюсь, Ти не думаєш, що своїми ненав'язливими зауваженнями, я якось намагаюсь Тобі зашкодити)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-08 21:11:00 ]
Дорога, Любо, дякую тобі за всі ті поради, які отримувала від тебе. Дуже поважаю, ціную і люблю тебе, як редактора, поета і людину.
У мене є один варіант, як замінити перший рядок, але там ще більш протиріч, тож ще буду думати. Не хочеться так зопалу виправити на гірше. Обіймаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-11-08 00:35:55 ]
Підтримую Любу стосовно звукопису - та кака линова, не красить вірш. Може - і мова краса калинова, Таню, як тобі?
А от щодо ультрамаринових очей, даруйте, сперечатимусь дуже і дуже!
Давно хтось вважає із класиків, що первісний варіант вірша, найдосконаліший.
Мені здається, що відносити "ультрамаринові очі небес" до небес - поверховий погляд. Після ультрамарину іде перелік: і мова калинова і очі ультрамаринові небес - це - УСКЛАДНЕНЕ ОЗНАЧЕННЯ образу. А ми робимо цьому образу на самому початку - обрізання! Як зараз сучасна молодь цитує романс Тютчева в скороченому вигляді: Я встретил Вас, и все!.. І на цьому все обривається. Мовляв, досить розпускати соплі поетичні, час переходити до сексу...
Так і тут. Треба читати вірш і сприймати його далі. Тим більше, що чудова знахідка - ультрамаринові очі, на відміну від красивості, вжитої раніше - блаватні - несе ще в собі таємничу інтригу - це очі злодія - в них темінь ультрамаринова, а не блаватне світло, хоч і те і те - красиве.
Треба при читанні вдумуватись в образ, в кожне слово, а не поверхово присікуватись, відчувати ГЛИБИНУ образу.
І панове, закликаю, коли робите зауваги - не тіште свої амбіції наставників - от я сказав чи сказала - і слабохарактерна Таня виправила! От я молодець який чи яка! Думати треба про головне - не нашкодь талановитому автору!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-08 21:19:18 ]
Дякую, дорогий Ярославе, за підтримку і поради! Я думаю, що всі мої друзі на майстернях хочуть допомогти один одному і мені також. Ми всі ж інколи даємо поради іншим, але автор сам вирішує, чи потрібно щось змінювати у тексті, чи ні. У даному випадку є сумніви, тож ще буду думати. З повагою та теплом,