ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.22 22:27
Пишу я ампулою ці
Такі стражденні вірші.
Стікають кров'ю на лиці
Рядки, осінні, грішні.

Пишу сльозами у собі,
Молитвою і криком.
Спалю на давньому вогні

Артур Курдіновський
2026.11.22 18:55
Усе життя - велике синє поле,
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві

Ірина Вовк
2026.11.22 18:46
ІІІ. ЕПОХА БАРОКО: Тінь, пристрасть і застигла мить

8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»

(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий

Володимир Бойко
2026.11.22 18:27
Напівбрати-напівкати,
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!

Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину

Вячеслав Руденко
2026.11.22 17:22
Спить підступне у в’язниці,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.

Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,

Євген Федчук
2026.11.22 14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі

Борис Костиря
2026.11.22 13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.

Квіти язиками небо молять

Віктор Кучерук
2026.11.22 07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

С М
2026.11.21 20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі

Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Ідеальний

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-11-06 09:10:08
Переглядів сторінки твору 5628
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.635 / 6.27)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.715 / 6.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.22 10:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-06 11:58:07 ]
Таню! Не можна переносити значення одного явища або предмета на інший без порівняння чи підрядного зв'язку з різними відмінками. Ось це місце має смисловий розрив: "
І ультрамаринові очі небес,
й усмІшка у нього медова. Перша частина відповідає на питання "що", а не яка. Друга - "яка". Третя і четверта теж -"яка".
Можна так: "А очі у нього - блакиття небес!
УсмІшка - солодка, медова... І так далі.
Можна було би написати "і очі...і усмішка...медові". Тоді все було би вірно. А так очі ультрамаринові у неба, а усмішка медова - у нього. Тобто звабника. Це зовсім різні персонажі. Не образив?
І ще одне зауваження:
Прихожа - суржик. Його українські аналоги - вітальня, передпокій, фойє, приймальня, почекальня.
З повагою, Олександр

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 12:56:53 ]
Прихожу виправила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 12:32:01 ]
Очі у злодія - ультрамаринові, такі самі, як у неба! Солодко медова - приторно масло масляне. Перша строка - зовнішня характеристика ЛГ
Прихожа від слова приходити у словнику є.
Дякую, Олександре, за розлогий коментар! Ще подумаю над першими рядками, щоб більш було зрозуміло, що малося на увазі!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-06 15:39:41 ]
Таню! Очі небесні чудові, а не очі небес. Це ж різні речі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 17:14:09 ]
Думаю, що так написати можна. Дякую, Олександре!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 22:07:28 ]
Ой, не довіряйте мужикам.
В Україні все-таки злочинність.
Завітає нібито до дам,
а візьме і украде невинність:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 22:49:31 ]
Це ще не саме страшне!))) Дякую, Ігорю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-07 19:27:05 ]
Гарний вірш.
Але підтримую Олександра Сушка щодо першого рядка.
У ньому - про очі неба, а не про очі кольору неба.
Я б таки радила подумати.
І ще одне. Мене тут на ПМ навчили на таке звертати увагу) Звукопис може часом підсунути "свиню":

та кака линова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-07 23:59:46 ]
Дякую, дорога Любове! "Ка-ка" виправила, а перший рядок поки ні. Радилася з багатьма і ніхто не вбачає неузгодження. Ще подумаю над тим.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-08 10:02:54 ]
Подумай))
Вибір все одно за Тобою. Як зробиш, так буде правильно для Тебе.

І ще. Сподіваюсь, Ти не думаєш, що своїми ненав'язливими зауваженнями, я якось намагаюсь Тобі зашкодити)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-08 21:11:00 ]
Дорога, Любо, дякую тобі за всі ті поради, які отримувала від тебе. Дуже поважаю, ціную і люблю тебе, як редактора, поета і людину.
У мене є один варіант, як замінити перший рядок, але там ще більш протиріч, тож ще буду думати. Не хочеться так зопалу виправити на гірше. Обіймаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-11-08 00:35:55 ]
Підтримую Любу стосовно звукопису - та кака линова, не красить вірш. Може - і мова краса калинова, Таню, як тобі?
А от щодо ультрамаринових очей, даруйте, сперечатимусь дуже і дуже!
Давно хтось вважає із класиків, що первісний варіант вірша, найдосконаліший.
Мені здається, що відносити "ультрамаринові очі небес" до небес - поверховий погляд. Після ультрамарину іде перелік: і мова калинова і очі ультрамаринові небес - це - УСКЛАДНЕНЕ ОЗНАЧЕННЯ образу. А ми робимо цьому образу на самому початку - обрізання! Як зараз сучасна молодь цитує романс Тютчева в скороченому вигляді: Я встретил Вас, и все!.. І на цьому все обривається. Мовляв, досить розпускати соплі поетичні, час переходити до сексу...
Так і тут. Треба читати вірш і сприймати його далі. Тим більше, що чудова знахідка - ультрамаринові очі, на відміну від красивості, вжитої раніше - блаватні - несе ще в собі таємничу інтригу - це очі злодія - в них темінь ультрамаринова, а не блаватне світло, хоч і те і те - красиве.
Треба при читанні вдумуватись в образ, в кожне слово, а не поверхово присікуватись, відчувати ГЛИБИНУ образу.
І панове, закликаю, коли робите зауваги - не тіште свої амбіції наставників - от я сказав чи сказала - і слабохарактерна Таня виправила! От я молодець який чи яка! Думати треба про головне - не нашкодь талановитому автору!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-08 21:19:18 ]
Дякую, дорогий Ярославе, за підтримку і поради! Я думаю, що всі мої друзі на майстернях хочуть допомогти один одному і мені також. Ми всі ж інколи даємо поради іншим, але автор сам вирішує, чи потрібно щось змінювати у тексті, чи ні. У даному випадку є сумніви, тож ще буду думати. З повагою та теплом,