ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.20 22:08
Я іду у широкім роздоллі,
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.

Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні

Євген Федчук
2025.11.20 21:46
Прем’єр угорський Орбан заграє
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди

Іван Потьомкін
2025.11.20 21:20
Ой учора ізвечора сталася новина:
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня

Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в

Володимир Мацуцький
2025.11.20 13:41
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.20 10:40
Хмар білосніжні вузлики
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?

Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою

С М
2025.11.20 07:42
За рогом тут кіношку
Про Бетмена крутили
Як він літає по небесах –
Чому і я не міг би сам?

Придбавши пару крил
Стіною вліз нагору
Майже стрибав у повітря

Тетяна Левицька
2025.11.20 00:03
На її повіках чорна сажа,
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?

Борис Костиря
2025.11.19 22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами

Іван Потьомкін
2025.11.19 18:50
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю

Тетяна Левицька
2025.11.19 17:30
Над прірвою я балансую, а ти
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.

Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів

Юлія Щербатюк
2025.11.19 13:12
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.

Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна

Ігор Шоха
2025.11.19 13:01
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.

***
А мафії не писані закони

Ігор Терен
2025.11.19 12:24
А ми теляті довіряли мало,
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.

***
А вибір означає за і проти

М Менянин
2025.11.19 01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.

Борис Костиря
2025.11.18 22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -

Ярослав Чорногуз
2025.11.18 19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.

Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.

Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Ідеальний

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-11-06 09:10:08
Переглядів сторінки твору 2866
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.537 / 6.17)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.617 / 6.26)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.20 20:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-06 11:58:07 ]
Таню! Не можна переносити значення одного явища або предмета на інший без порівняння чи підрядного зв'язку з різними відмінками. Ось це місце має смисловий розрив: "
І ультрамаринові очі небес,
й усмІшка у нього медова. Перша частина відповідає на питання "що", а не яка. Друга - "яка". Третя і четверта теж -"яка".
Можна так: "А очі у нього - блакиття небес!
УсмІшка - солодка, медова... І так далі.
Можна було би написати "і очі...і усмішка...медові". Тоді все було би вірно. А так очі ультрамаринові у неба, а усмішка медова - у нього. Тобто звабника. Це зовсім різні персонажі. Не образив?
І ще одне зауваження:
Прихожа - суржик. Його українські аналоги - вітальня, передпокій, фойє, приймальня, почекальня.
З повагою, Олександр

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 12:56:53 ]
Прихожу виправила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 12:32:01 ]
Очі у злодія - ультрамаринові, такі самі, як у неба! Солодко медова - приторно масло масляне. Перша строка - зовнішня характеристика ЛГ
Прихожа від слова приходити у словнику є.
Дякую, Олександре, за розлогий коментар! Ще подумаю над першими рядками, щоб більш було зрозуміло, що малося на увазі!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-06 15:39:41 ]
Таню! Очі небесні чудові, а не очі небес. Це ж різні речі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 17:14:09 ]
Думаю, що так написати можна. Дякую, Олександре!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 22:07:28 ]
Ой, не довіряйте мужикам.
В Україні все-таки злочинність.
Завітає нібито до дам,
а візьме і украде невинність:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-06 22:49:31 ]
Це ще не саме страшне!))) Дякую, Ігорю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-07 19:27:05 ]
Гарний вірш.
Але підтримую Олександра Сушка щодо першого рядка.
У ньому - про очі неба, а не про очі кольору неба.
Я б таки радила подумати.
І ще одне. Мене тут на ПМ навчили на таке звертати увагу) Звукопис може часом підсунути "свиню":

та кака линова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-07 23:59:46 ]
Дякую, дорога Любове! "Ка-ка" виправила, а перший рядок поки ні. Радилася з багатьма і ніхто не вбачає неузгодження. Ще подумаю над тим.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-08 10:02:54 ]
Подумай))
Вибір все одно за Тобою. Як зробиш, так буде правильно для Тебе.

І ще. Сподіваюсь, Ти не думаєш, що своїми ненав'язливими зауваженнями, я якось намагаюсь Тобі зашкодити)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-08 21:11:00 ]
Дорога, Любо, дякую тобі за всі ті поради, які отримувала від тебе. Дуже поважаю, ціную і люблю тебе, як редактора, поета і людину.
У мене є один варіант, як замінити перший рядок, але там ще більш протиріч, тож ще буду думати. Не хочеться так зопалу виправити на гірше. Обіймаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-11-08 00:35:55 ]
Підтримую Любу стосовно звукопису - та кака линова, не красить вірш. Може - і мова краса калинова, Таню, як тобі?
А от щодо ультрамаринових очей, даруйте, сперечатимусь дуже і дуже!
Давно хтось вважає із класиків, що первісний варіант вірша, найдосконаліший.
Мені здається, що відносити "ультрамаринові очі небес" до небес - поверховий погляд. Після ультрамарину іде перелік: і мова калинова і очі ультрамаринові небес - це - УСКЛАДНЕНЕ ОЗНАЧЕННЯ образу. А ми робимо цьому образу на самому початку - обрізання! Як зараз сучасна молодь цитує романс Тютчева в скороченому вигляді: Я встретил Вас, и все!.. І на цьому все обривається. Мовляв, досить розпускати соплі поетичні, час переходити до сексу...
Так і тут. Треба читати вірш і сприймати його далі. Тим більше, що чудова знахідка - ультрамаринові очі, на відміну від красивості, вжитої раніше - блаватні - несе ще в собі таємничу інтригу - це очі злодія - в них темінь ультрамаринова, а не блаватне світло, хоч і те і те - красиве.
Треба при читанні вдумуватись в образ, в кожне слово, а не поверхово присікуватись, відчувати ГЛИБИНУ образу.
І панове, закликаю, коли робите зауваги - не тіште свої амбіції наставників - от я сказав чи сказала - і слабохарактерна Таня виправила! От я молодець який чи яка! Думати треба про головне - не нашкодь талановитому автору!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-08 21:19:18 ]
Дякую, дорогий Ярославе, за підтримку і поради! Я думаю, що всі мої друзі на майстернях хочуть допомогти один одному і мені також. Ми всі ж інколи даємо поради іншим, але автор сам вирішує, чи потрібно щось змінювати у тексті, чи ні. У даному випадку є сумніви, тож ще буду думати. З повагою та теплом,