ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.09 23:45
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих

С М
2026.11.09 16:15
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“

Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі

Марія Дем'янюк
2026.11.09 15:58
Усі шишки на ялинці
Усміхаються хмаринці.
Вітер віти колихає —
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!

Та ялинці геть не спиться:

Володимир Бойко
2026.11.09 14:35
Дід в гірському селі під Женевою
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.

На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.

Сергій Губерначук
2026.11.09 12:39
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Світлана Пирогова
2026.11.09 11:24
А вже листопад із сумними вітрами,
Літає і падає листя-метелик.
І джерги осінні на душі нам стелить.
Не знає ніхто, що за синню й горами,
Бо крутиться світ, наче зірвана хвіртка.
І стіни замовкли, а серце тріпоче.
А далі що буде? Все знає лиш Отче.

Вячеслав Руденко
2026.11.09 09:29
Де ті духи що дрімають,
Духам вічним спати треба?—
У надриві зволікання
Їх нетлінне — не від Неба!
Хто відчує — буде вільним
Від зневіри і шляхетства,
Буде плавати в ефірі,
Називатися мистецтвом,

Віктор Кучерук
2026.11.09 06:57
Жовтіють вікна, рожевіє обрій,
Кричать ворони - все, як і раніш, -
Мені сьогодні невимовно добре
Отут, де досі краєвиди ті ж.
Мене сюди завжди ведуть дороги,
І тільки тут душа моя - своя, -
Зникають зразу болі і тривоги,
Коли знайоме роздивляюсь я.

Євген Федчук
2026.11.08 15:06
Московський карлик світ увесь ляка,
Що ядерну він зброю в діло пустить,
Свої ракети ядерні запустить.
І кінець світу всіх тоді чека.
Всі москалі відправляться у рай,
А вороги згорять в огні пекельнім.
Ну, звісно, перспективи невеселі,
Від москалів

Борис Костиря
2026.11.08 14:41
Чи буду далі я писати
Лиш кров'ю у сумних листах,
Які долатимуть пасати?
І з клітки визволиться птах.
Чи буду я писати ранок,
Чудовий виснажений день
І присмерк, як відкрита рана,
Як приспів зболених пісень?

хома дідим
2026.11.08 12:35
політ нормальний
чим би не політ
знайти слова
в обіймах
із незримим
тобі до снаг тонкий
осяжний світ
сяйливий часом

Юрій Гундарів
2026.11.08 10:00
Кохатися між тривогами,
наче крізь дощ між краплями, -
до останнього стогону,
між ночами і ранками.

2026 рік

Ірина Вовк
2026.11.08 08:56
ІІ. ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ: Тріумф і трагедія людського Генія

4. «ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ: Сфумато, або Серпанок для Мони Лізи»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три дії)

Дійові особи:
Леонардо да Вінчі – геніальний італійський митець, уче

Віктор Кучерук
2026.11.08 06:13
Вітер видмухнув з-під тину
Поруділий лист, -
Я дивлюсь на цю картину
І шукаю зміст.
Небо хмарами провисло,
Далина німа, -
За оцим останнім листом
Вже іде зима.

Іван Потьомкін
2026.11.07 18:17
Андрій Розумовський
Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ?

Бетховен
З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не

Борис Костиря
2026.11.07 16:32
Мені часу постійно бракує.
Я не хочу втрачати на сон
Цілу вічність. Стоїть одесную
Невблаганний, жорстокий клаксон.

Океан промовляє безмежно
Уві сні, наче сага сторіч.
Я навшпиньках іду обережно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Н Кап (1978) / Вірші

 Port Lligat




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-12-11 09:40:02
Переглядів сторінки твору 3379
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.249 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.249 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.01.23 12:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-12-11 14:05:28 ]
Ох-ох, як модерно. Як легковажно ми намагаємося позбутися міщанських орнаментальних традицій українського фундаменталізму! Бо що натомість? О, здається - от воно! Потрібно не ногами спертися на все наше, а одним пальчиком, далі картину перевертаємо - і маємо нове мистецтво. Хоча це вже буде зватися постмодернізмом.
Взагалі сподобалося, цікаво, хоча деякий диктат ідей дещо заважають милозвучності, а отже і осяйності простору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Н Кап (Л.П./М.К.) [ 2019-12-11 19:46:12 ]
ой... аж розгубилася...) мушу признатись - семантика виразу "орнаментальні традиції фундаменталізму" залишається для мене таємничим, хоч і вельми красивим набором букв - вже не гнівайтесь на тьму єгипетську... Потребую перекладу на більш доступну мову))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-12-11 20:52:45 ]
)) Ах, як мене занесло. Це все хуга за вікном і слизьке наше бездоріжжя (

На жаль, ще й не знаю, як до вас звертатися, тому бездоріжжя ще те. Так ось - є в нас неймовірно талановитий автор Олександр Сушко, котрий двома своїми сторінками стійко і незмінно іронізує саме над цим ось духом "міщанських орнаментальних традицій українського фундаменталізму". І скільки його не просили більше не мучити "наше все", але ні - не просто покинути. Ніхто не може покинути - бо це як покинути батьківщину. Оту, добре відому. А ви раз - і навіть не торкаєтесь. А це так не просто - орнамент вишиванки, тіні лелек, надглибоке кохання, вічне наше страждання і така ж дрібна в'їдливість у сіру буденність (що в запилюженому дзеркалі). Так от, приємно, коли немає пилу на дзеркалах, і в них щось літає - чудернацьки допотопне. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Н Кап (Л.П./М.К.) [ 2019-12-11 23:47:55 ]
Моє ім'я - Надія


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-12-13 09:14:49 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-12-14 22:57:13 ]
"там, де відчай у губи цілує безкрайнє море..." Не дуже зрозуміло, хто кого цілує. Хоча це, може, й неважливо.