ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 un albo pıccolo

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-11-13 00:36:49
Переглядів сторінки твору 10797
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.11 21:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-11-14 09:38:43 ]
Така от невеличка книжка.
І великі вони чи ні, ті книжки, чийого вони авторства та літературного напрямку, але всі вони десь відлежуються. Одні набираються пилу на полицях крамниць перш ніж їх письменники заберуть назад як неліквідні, другі - в чернетках або на літературних порталах. Їх, можливо, будуть корегувати, читати, від них утікати та до них повертатися. Вони лежать розкритими на тій чи іншій сторінці або закритими з закладкою чи з загнутим куточком сторінки.
Десь так вийшло з Вашою un albo piccolo. Якщо закривав, то відкриваю, читаю та рухаюся далі.
І ось воно як було.
Читав, забігав уперед, повертався, вивчав і переглядав удруге, а то і втретє.
Знайшов і зустрів те, що не тримає читача у стану байдужості.
І про доломіти, і про клуб, і з іконою, і Джонні…
Оскільки мій перелік мало чого дає, крім мого зізнання, і навряд чи дасть більше автору, який, можна сказати, відбувся у цілому, а для себе як оце зараз, учорашньою piccolo, то я його призупиняю. До всього можна повернутися. Були би при розумі, живими та здоровими.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-16 05:05:43 ]
щиро зворушений, Юрію
& подячний авжеж, хоч дяка не те слово, але яке слово - те -
це вже риторичний момент...

мислити трохи широкими форматами непросто
так вже вийшло, небезпідставно, вірте
т.б.м., еволюційно~онтологічно, при настійному пошуку
й допитуванні самого себе, якнайвідповідальнішому ~
основна текстова одиниця, що має сенс у цей час
компресії, мікротехнологій, надшвидкостей
це мініатюра, афоризм, а романтиками розроблений фрагмент
прапрадід цього культурального світо- & словобачення, мабуть
але іронія, в її трохи вищому прочитанні, саме тут є в тім,
що водночас, мислити варто саме ~ книжками
мініатюрними книжками, із яких складаються більші і т.д.
і це знову-таки, геть непросто, але час, витрачений
на вчування в оцей неявний на позір взаємозв’язок, він
недаремно втрачений, бо, звикши мислити відпочатку
саме у цей, щойно викладений спосіб, можна будувати
життєві конструкції будь-якого масштабу....

не завжди вдається впихнути в кінцеву композицію все,
що мало би мати місце, але оскільки Вам припав до
смаку (вочевидь) цей італійський альбомчик ~
можу додати в якості марґналії ще оригінальний перелік
назв кожного із фрагментів, може, це Вас потішить,
і я правдиво був би щасливий з того, без будь-яких інтенцій

ı. black-mamba, ıı. ripresa, ııı. suprematico,
ıv. players, v. andante, vı. s.amnesia

все записано протягом другого тижня червня місяця, літа господнього 2019,
пробігом через північну італію, часу на все було надто мало,
але така ось пам’ять




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Скоропис (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-14 12:01:39 ]
Вітаю, Сонце-Місяцю!


Був би фізиком, то може міг би казати що зчитується і форматується інформація з такого собі "Large Hadron Collider"...
Геж, і без того є рівні випромінення, де енергії, що черпаються і зі тих контекстів, котрі "всі як є безперспективні згідно з..." - теж не потребують ще якогось заземлення...

Тож за оті енергії - без-і поза контекстами:

Щиро,
Ваш вдячний читач,

Петро

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-16 04:30:30 ]
Петре, щиро радий & вдячний щоразу за емоцію

все так, безперечно
змагання енергії, занадто багато всього поза рамками
часом нема місця практично ані для чого більшого
хоча здавалося би місця є ~ нескінченність

але чи потрібна кому ось та нескінченність, забита вщерть
текстом, хай там який би він не був

читач спроможний всякчас на все вужчу концентрацію
один пустий тон чи несуголосний на долю секунди пульс ~

і нема читача...


це щодо читання й читачів загалом, як таких
але постійні читачі часом ще прискіпливіш, вірите-ні

атож, кожен раз якоїсь енергетичної змоги
це якби навіть шматок життя, не абстрактний ’факт життя’, але
конкретно втрата, без повернень
але навіщо ж про сумне, хоч би навіть по сезону

радіймо, що є і досі приводи стрітися ось так
у невимушений спосіб, і

небезрезультатно, навіть


*

із усіма належностями
вірний Вам
так само, всяк час




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2019-12-07 11:17:51 ]
о лабіринти химерної печери...

дотики готики...

вищири розуму...

і Платон десь тут... і Вітгенштайн...

і мужність бути...

довго тут засидівся...
о СоМі



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-12-13 05:02:05 ]

безперечно, бо все якби на межі
прогулюючись проз безмежності
До...

часто в тих краях нагадували собі Крим ~
доста подібно, хоч Крим мовби дитинніший загалом
десь-дикунськіший, як наче необроблений належно алмаз
бо ґардівська рів’єра така дуже зріла &
перезріла навіть

й зусібіч якби сузір’я арт-об’єктів
в’яззю емоційного~снореального
із належними нотками жамевю

з іншого боку, нема болісно сліпучого
як оце в замках баварських королів

належна така м’яка гармонія, мандельштамівські позолоти
& флер д’аннунціонізму...