ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.07 06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.

С М
2026.10.06 23:23
Старий розповідав казки

Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні

хома дідим
2026.10.06 22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе

Мирон Шагало
2026.10.06 18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.

Борис Костиря
2026.10.06 13:59
Пам'яті Віталія Коротича

Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.

Колись він був трибун, глашатай, лицар

Володимир Бойко
2026.10.06 12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.

Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,

Вячеслав Руденко
2026.10.06 12:09
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!

Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,

Тетяна Левицька
2026.10.06 10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?

Віктор Кучерук
2026.10.06 07:40
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.

М Менянин
2026.10.05 23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 un albo pıccolo

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-11-13 00:36:49
Переглядів сторінки твору 10658
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.10.01 08:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-11-14 09:38:43 ]
Така от невеличка книжка.
І великі вони чи ні, ті книжки, чийого вони авторства та літературного напрямку, але всі вони десь відлежуються. Одні набираються пилу на полицях крамниць перш ніж їх письменники заберуть назад як неліквідні, другі - в чернетках або на літературних порталах. Їх, можливо, будуть корегувати, читати, від них утікати та до них повертатися. Вони лежать розкритими на тій чи іншій сторінці або закритими з закладкою чи з загнутим куточком сторінки.
Десь так вийшло з Вашою un albo piccolo. Якщо закривав, то відкриваю, читаю та рухаюся далі.
І ось воно як було.
Читав, забігав уперед, повертався, вивчав і переглядав удруге, а то і втретє.
Знайшов і зустрів те, що не тримає читача у стану байдужості.
І про доломіти, і про клуб, і з іконою, і Джонні…
Оскільки мій перелік мало чого дає, крім мого зізнання, і навряд чи дасть більше автору, який, можна сказати, відбувся у цілому, а для себе як оце зараз, учорашньою piccolo, то я його призупиняю. До всього можна повернутися. Були би при розумі, живими та здоровими.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-16 05:05:43 ]
щиро зворушений, Юрію
& подячний авжеж, хоч дяка не те слово, але яке слово - те -
це вже риторичний момент...

мислити трохи широкими форматами непросто
так вже вийшло, небезпідставно, вірте
т.б.м., еволюційно~онтологічно, при настійному пошуку
й допитуванні самого себе, якнайвідповідальнішому ~
основна текстова одиниця, що має сенс у цей час
компресії, мікротехнологій, надшвидкостей
це мініатюра, афоризм, а романтиками розроблений фрагмент
прапрадід цього культурального світо- & словобачення, мабуть
але іронія, в її трохи вищому прочитанні, саме тут є в тім,
що водночас, мислити варто саме ~ книжками
мініатюрними книжками, із яких складаються більші і т.д.
і це знову-таки, геть непросто, але час, витрачений
на вчування в оцей неявний на позір взаємозв’язок, він
недаремно втрачений, бо, звикши мислити відпочатку
саме у цей, щойно викладений спосіб, можна будувати
життєві конструкції будь-якого масштабу....

не завжди вдається впихнути в кінцеву композицію все,
що мало би мати місце, але оскільки Вам припав до
смаку (вочевидь) цей італійський альбомчик ~
можу додати в якості марґналії ще оригінальний перелік
назв кожного із фрагментів, може, це Вас потішить,
і я правдиво був би щасливий з того, без будь-яких інтенцій

ı. black-mamba, ıı. ripresa, ııı. suprematico,
ıv. players, v. andante, vı. s.amnesia

все записано протягом другого тижня червня місяця, літа господнього 2019,
пробігом через північну італію, часу на все було надто мало,
але така ось пам’ять




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Скоропис (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-14 12:01:39 ]
Вітаю, Сонце-Місяцю!


Був би фізиком, то може міг би казати що зчитується і форматується інформація з такого собі "Large Hadron Collider"...
Геж, і без того є рівні випромінення, де енергії, що черпаються і зі тих контекстів, котрі "всі як є безперспективні згідно з..." - теж не потребують ще якогось заземлення...

Тож за оті енергії - без-і поза контекстами:

Щиро,
Ваш вдячний читач,

Петро

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-16 04:30:30 ]
Петре, щиро радий & вдячний щоразу за емоцію

все так, безперечно
змагання енергії, занадто багато всього поза рамками
часом нема місця практично ані для чого більшого
хоча здавалося би місця є ~ нескінченність

але чи потрібна кому ось та нескінченність, забита вщерть
текстом, хай там який би він не був

читач спроможний всякчас на все вужчу концентрацію
один пустий тон чи несуголосний на долю секунди пульс ~

і нема читача...


це щодо читання й читачів загалом, як таких
але постійні читачі часом ще прискіпливіш, вірите-ні

атож, кожен раз якоїсь енергетичної змоги
це якби навіть шматок життя, не абстрактний ’факт життя’, але
конкретно втрата, без повернень
але навіщо ж про сумне, хоч би навіть по сезону

радіймо, що є і досі приводи стрітися ось так
у невимушений спосіб, і

небезрезультатно, навіть


*

із усіма належностями
вірний Вам
так само, всяк час




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2019-12-07 11:17:51 ]
о лабіринти химерної печери...

дотики готики...

вищири розуму...

і Платон десь тут... і Вітгенштайн...

і мужність бути...

довго тут засидівся...
о СоМі



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-12-13 05:02:05 ]

безперечно, бо все якби на межі
прогулюючись проз безмежності
До...

часто в тих краях нагадували собі Крим ~
доста подібно, хоч Крим мовби дитинніший загалом
десь-дикунськіший, як наче необроблений належно алмаз
бо ґардівська рів’єра така дуже зріла &
перезріла навіть

й зусібіч якби сузір’я арт-об’єктів
в’яззю емоційного~снореального
із належними нотками жамевю

з іншого боку, нема болісно сліпучого
як оце в замках баварських королів

належна така м’яка гармонія, мандельштамівські позолоти
& флер д’аннунціонізму...