ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн

Юрій Гундарєв
2025.06.29 11:45
Кілька днів просто не міг відійти від трагікомедії «Мій карпатський дідусь». Пронизливе враження - справді велике кіно, навіть не за форматом, а передусім, за художнім рівнем. Міжнародна творча команда (режисер і сценарист фільму - грузин Заза Буадзе, спі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 un albo pıccolo
Образ твору  
ось & танці що яничари
їхні чари ~ твої божі квіти
незвичайне понадзвичайне
доломіти початку літ
 
& огнів попелиста приязнь
прояв здогадів & відтінку
клеопатро моя провинносте
забуттєва моя ти жінко
 
ось тамтами незлецькі бонги
& прочовгане передчасне
їхні ритми ~ рими зворотні
ледь завершені та хоча б
 
 
 ѱ
 
 
із пекла вийшовши
вертаюся сумлінно
усе туди ж
в його неквапну млу
 
контексти всі як є
безперспективні
згідно з
у шиби в’ївся чад
узяв зо світлом шлюб
 
запрошую в
сей клуб
гінкі панí й панове
 
до будь~ чого оттак
диктує мить мені
 
облиш надії всяк
ні віри ні любови в
збиткових цих місцях
не обіцяють ні
 
 
 ѱ
 
 
ікона зосталася бога не стало
бо він був словом подихом духом
 
ні скарбу ні краму лиш вітер & вітер
& син що трудився на залізниці
 
а скону немає & смерті немає
відкинуті сенси волають з беззмісту
 
заходить сонце чи сходить місяць
у помислах світло сріблястих
 
щодалі —
 
 
 ѱ
 
 
джонні хоче набраться
у відведеній зоні
загубити порядність
перейшовши свідомість
прогуляти все все
до останніх кальсонів
& не треба жодних
резонів джонні
 
що повідати вам
про життя на кордоні
імператор у ложі
гарцює на поні
гайнріх гайне услід
понівеченій донні
витягає листа до
своєї колоні
& пройдешня краса
у прийдешнім бонтоні
смітники нуво~ арт
в аромі півоній
ящерка~ принчіпесса
на смарагдовім фоні
мідна решта з еспрессо
в долоні у джонні
 
делікатне lo stesso
відправляє з перонів
квіт богемних рядків
болоньєз ~ маскарпоне
чудернацькі заплети в
безладній канцоні
& судомне мементо
на задвірках дуомо
але в джонні є місія
щось подібне як меса
при соломці при чіпсах
відпускати з припонів
ті думки ніби жести
почуття мовби десь там ~
 
& захекані пси
споглядають джонні
 
 
 ѱ
 
 
ось для поезій вечір
бо завтра ужеж запізно
затісно в грудях &
ще б пак
 
іще по одній лютняре
розкрилені леви
праворуч ~ ліворуч
тьмяніючі гори
їх обертони тунельні
in nomine
spiritus sancti
 
& парапетний мармур
усе недослівне дивно
як нас перепросить
прощання ~
леза його двосічні
 
зіниці його
альковні
 
 
 ѱ
 
 
о душе не зважай
відкіль ~ здалека
зблизька
до тебе мовить прах
глузливий хай німий
 
о душе не змалій
від істин сяйнозвісних
не вір нікому ні
а в людях буревій
 
& пломеніють в ніч
автівки швидкісні
ходім кажу тобі
з дороги на узлісся
 
ходім за брами снів
між нетлі та зірки
що діамантів низка в
небеснім полотні
 
із ними всюди скрізь
раюють пекла зблиски
колодязем лунким
& моцарт ~ nachtmusik
 
дивися червень твій
зриває перше листя
воно
жовтіє десь
& сковзає до ніг
 
 
 
 
 
 
 
 

 
_______________________________
Art : Nanni di Bartolo : Mausoleo di Cortesia Serego : 1429
 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-11-13 00:36:49
Переглядів сторінки твору 9019
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.01 13:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-11-14 09:38:43 ]
Така от невеличка книжка.
І великі вони чи ні, ті книжки, чийого вони авторства та літературного напрямку, але всі вони десь відлежуються. Одні набираються пилу на полицях крамниць перш ніж їх письменники заберуть назад як неліквідні, другі - в чернетках або на літературних порталах. Їх, можливо, будуть корегувати, читати, від них утікати та до них повертатися. Вони лежать розкритими на тій чи іншій сторінці або закритими з закладкою чи з загнутим куточком сторінки.
Десь так вийшло з Вашою un albo piccolo. Якщо закривав, то відкриваю, читаю та рухаюся далі.
І ось воно як було.
Читав, забігав уперед, повертався, вивчав і переглядав удруге, а то і втретє.
Знайшов і зустрів те, що не тримає читача у стану байдужості.
І про доломіти, і про клуб, і з іконою, і Джонні…
Оскільки мій перелік мало чого дає, крім мого зізнання, і навряд чи дасть більше автору, який, можна сказати, відбувся у цілому, а для себе як оце зараз, учорашньою piccolo, то я його призупиняю. До всього можна повернутися. Були би при розумі, живими та здоровими.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-16 05:05:43 ]
щиро зворушений, Юрію
& подячний авжеж, хоч дяка не те слово, але яке слово - те -
це вже риторичний момент...

мислити трохи широкими форматами непросто
так вже вийшло, небезпідставно, вірте
т.б.м., еволюційно~онтологічно, при настійному пошуку
й допитуванні самого себе, якнайвідповідальнішому ~
основна текстова одиниця, що має сенс у цей час
компресії, мікротехнологій, надшвидкостей
це мініатюра, афоризм, а романтиками розроблений фрагмент
прапрадід цього культурального світо- & словобачення, мабуть
але іронія, в її трохи вищому прочитанні, саме тут є в тім,
що водночас, мислити варто саме ~ книжками
мініатюрними книжками, із яких складаються більші і т.д.
і це знову-таки, геть непросто, але час, витрачений
на вчування в оцей неявний на позір взаємозв’язок, він
недаремно втрачений, бо, звикши мислити відпочатку
саме у цей, щойно викладений спосіб, можна будувати
життєві конструкції будь-якого масштабу....

не завжди вдається впихнути в кінцеву композицію все,
що мало би мати місце, але оскільки Вам припав до
смаку (вочевидь) цей італійський альбомчик ~
можу додати в якості марґналії ще оригінальний перелік
назв кожного із фрагментів, може, це Вас потішить,
і я правдиво був би щасливий з того, без будь-яких інтенцій

ı. black-mamba, ıı. ripresa, ııı. suprematico,
ıv. players, v. andante, vı. s.amnesia

все записано протягом другого тижня червня місяця, літа господнього 2019,
пробігом через північну італію, часу на все було надто мало,
але така ось пам’ять




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Скоропис (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-14 12:01:39 ]
Вітаю, Сонце-Місяцю!


Був би фізиком, то може міг би казати що зчитується і форматується інформація з такого собі "Large Hadron Collider"...
Геж, і без того є рівні випромінення, де енергії, що черпаються і зі тих контекстів, котрі "всі як є безперспективні згідно з..." - теж не потребують ще якогось заземлення...

Тож за оті енергії - без-і поза контекстами:

Щиро,
Ваш вдячний читач,

Петро

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-16 04:30:30 ]
Петре, щиро радий & вдячний щоразу за емоцію

все так, безперечно
змагання енергії, занадто багато всього поза рамками
часом нема місця практично ані для чого більшого
хоча здавалося би місця є ~ нескінченність

але чи потрібна кому ось та нескінченність, забита вщерть
текстом, хай там який би він не був

читач спроможний всякчас на все вужчу концентрацію
один пустий тон чи несуголосний на долю секунди пульс ~

і нема читача...


це щодо читання й читачів загалом, як таких
але постійні читачі часом ще прискіпливіш, вірите-ні

атож, кожен раз якоїсь енергетичної змоги
це якби навіть шматок життя, не абстрактний ’факт життя’, але
конкретно втрата, без повернень
але навіщо ж про сумне, хоч би навіть по сезону

радіймо, що є і досі приводи стрітися ось так
у невимушений спосіб, і

небезрезультатно, навіть


*

із усіма належностями
вірний Вам
так само, всяк час




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2019-12-07 11:17:51 ]
о лабіринти химерної печери...

дотики готики...

вищири розуму...

і Платон десь тут... і Вітгенштайн...

і мужність бути...

довго тут засидівся...
о СоМі



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-12-13 05:02:05 ]

безперечно, бо все якби на межі
прогулюючись проз безмежності
До...

часто в тих краях нагадували собі Крим ~
доста подібно, хоч Крим мовби дитинніший загалом
десь-дикунськіший, як наче необроблений належно алмаз
бо ґардівська рів’єра така дуже зріла &
перезріла навіть

й зусібіч якби сузір’я арт-об’єктів
в’яззю емоційного~снореального
із належними нотками жамевю

з іншого боку, нема болісно сліпучого
як оце в замках баварських королів

належна така м’яка гармонія, мандельштамівські позолоти
& флер д’аннунціонізму...