ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.08.21 11:55
Sacculi caducorum
В кишенях тріщить сухоцвіт,
А росли ж асфоделі…
Коли заблукаєш у горах —
Залишся на скелі!

Думками полинь до безодні, стурбованих сонцем,
До крайніх, до смертних у грозах зійди охоронцем,
Що бачить очима, як майстер нуги — метадані,

Віктор Кучерук
2026.08.21 07:11
* * *
Почуваюся нівроку
Біля темної води, -
Прохолода пестить щоки
Й освіжає, як завжди.
Закидаю вудки знову
Ще у темряві густій,
Наче справжні риболови,
Позабув про супокій.

Ірина Вовк
2026.08.21 05:33
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 4)
Вага Римського золота «Ті, хто хотів бачити моє приниження, побачили власну жорстокість». З уст царівни Єгипту Арсіної Мої пальці торкаються срібного амулета на шиї жриці. Він легкий, майже невагомий – не те що ланцюги, які римський це

Світлана Пирогова
2026.08.20 21:59
А попереду - осінь сердечна (експромт)
Скоро осінь...за вікнами серпень
Вже останні дарує ромашки.
Що диктує тобі твоє серце,
Прислухайся - не буде промашки.

А воно відчуває немало...
Десь кленовий листочок жовтіє.
Хоч ця осінь, мабуть, не примара,

Іван Потьомкін
2026.08.20 21:41
Це нагода заглянуть у завтрашню днину...
Жовкне лист на верхів”ї беріз,
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туманіє зір під навалою сліз,
І на все озивається серце.
Це пора призабуть ким ти був, ким ти є.
Це нагода заглянуть у завтрашню днину.
...Що так хутко павук на ожині снує –
Ка

Ольга Садкова
2026.08.20 20:36
Розгубився
В річці пуголовок плаче,
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —

хома дідим
2026.08.20 19:04
* 179 *
падати із тобою
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим

Артур Курдіновський
2026.08.20 18:08
Паром серпня
Той серпень, що ближче до осені,
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,

Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями

Юрко Бужанин
2026.08.20 17:38
***
Копирсаються спомини в часі -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?

Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -

Євген Федчук
2026.08.20 17:33
Як у старовину перетворювали старих людей на молодих
Дід Микола любить «молодь» розуму навчати,
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То

Борис Костиря
2026.08.20 13:29
* * *
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.

Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,

Тетяна Левицька
2026.08.20 12:53
Радників багато...
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна

Ірина Вовк
2026.08.20 08:07
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 3)
Залізна «черепаха» «Коли фортуна зраджує царів, золото їхніх обладунків стає їхньою труною». Давньоримський афоризм часів Александрійської війни Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу

Віктор Кучерук
2026.08.20 07:04
* * *
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.

Тетяна Левицька
2026.08.19 21:33
То ти мене.
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.

Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила

Віктор Насипаний
2026.08.19 21:09
* * *
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.

Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Божественне
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-05-24 08:27:40
Переглядів сторінки твору 3211
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-24 11:06:59 ]

Тезами, якщо автор не проти.
1. Відчувається поетична школа (вишкіл). Це коли в одному з класів привчають до наголосів, яких немає, але за силабо-тонікою вони начебто є. А ті, які мають бути, замулені.
Це я про "го́лосок".
І про подальший збіг приголосних кдзв. Майстрам, звісно, це все байдуже. От і вивчилися, і навчають науці майструвати.
2. Знову автосатира. Та ми до неї звикли. Тут така ж мало не щодня. Бо школярі таки є і крім Вас.
3. Знову ті ж самі образи з ногами та всім іншим добром. Хіба що з новими римами. Це вже краще.
Побачимо ще і педікюри.
4. Мені (це вже за особисте) здавалося, що автор, який наробив галасу на сайті з приводу його невизнання як метра, а потім зник (а сайт призвичаївся до Вашого щоденного чергування), повернеться з чимось новим. Може, мову яку-небудь опанував, поетів цікавих почитав - і виникли враження. Або після відрядження. Бо теж мали би бути згадки з оповідками.
Та ні.
Практично все як і раніше.
І я теж як і раніше, подякую. Ага, є ж за що.
І скажу, що не критикував. Бо і немає за що.
Бо це все назавжди: школа (вишкіл), стиль.
Та послідовники тих учителів і завпедів.

Також технічні помилки при наборі текстів.
Палець на нозі "засмикась" [sic] чи щось інше з ним коїлось?

Дякую,
Ю. С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-05-24 14:14:02 ]
Так і є, дорогий друже. Теми відомі, стилістика також, мовна палітра стандартна. Я й сам дивуюся: нащо люди мене читають? І книжки розкуповують миттєво. Є ж інші автори: могутні, потужні, талановиті. Аж ні - хочуть людяного, земного, цікавого. Тут я безсилий, звиняйте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-24 14:28:23 ]
Я писав про сьогоднішній.
Про читачів нічого не скажу, бо не знаю, що вони там по електричках читають.
Ваша проза, безумовно, цікава. А оце, що бачу...
Звиняйте Ви :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-06-07 17:08:21 ]
І це велика правда, пане Юрію. Але не вся. Інакше й бути не може, оскільки люди - істоти іраціональні, увічнюють чи, принаймні. Читають те, чого від них не очікуєш. Декого це дратує, а я вже звик.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-05-24 15:12:22 ]
Не страшно, дорогий друже. Це сайт з підрощування гігантів мислі. Щось обросте пишним мохом образності, щось усохне. А щось візьмуть на озброєння онуки. То чого переживати?
У червні виходить книжка гумору та сатири.
До речі - Ви хочете придбати "Берегиню"? Зосталося дві книжки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-24 21:17:26 ]
Дякую, але двотомника я не осилю.
В Йо-тубі, може, хтось розмістить аудіоверсію, то я на сон послухаю. По параграфу щовечора.
Все одно ж бестселери так чи інакше з'являються у масовому доступі. То і Ваш не буле винятком. Це нормальна практика.
Природно, я Вас вітаю з таким здобутком.
А щоб за гроші - і щось купувати? Кота в мішку?
Спочатку аудіоверсія. Однозначно. Потім побачу.

Мені приємне Ваше запрошення увійти у світ книжкового бізнесу.
Та я краще заочно десь тут. І в Йо-тубі.
З подякою,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-05-25 05:27:05 ]
Ну що ж,- розумію Вас. Нині модно все отримувати на халяву. От тільки з котом у мішку промашка вийшла, бо книжка ця стала відомою і отримала хорошу рецензію. Прикро, що тираж маленький, всього 20 тисяч. Всім охомим не вистачить. Але це деталі. Головне - є результат. Шануймося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-25 10:02:04 ]

Все воно замовляється - і замовите і Ви собі не лише наступний наклад. Нічого страшного.
У нас суспільство споживачів. Замовив товар у постачальника - і маєш. І з виконавцями робіт - так само.
Будуть у кожного, хто бажає, Ваші "вишневі усмішки".
І нові рецензії замовите. Вони однаково пишуться на всяке друковане добро. Тим більше, якщо воно бодай чогось варте.
Я от щойно на форзац однієї з моїх улюблених книжок подивився, а там вказано, що лише 10 000 примірників.
А в мене вона є. І якось натрапив. І письменник - не до пари багатьом з сьогоднішніх. Шкода, вмер від вічної письменницької хвороби.
І я до перечитування його книжок час від часу повертаюсь.
І такий письменник не один.
Друкувалися-купувалися книжки на десятому році існування нашої молодої держави. Щоправда, це наклад одного з видавництв. І десь вони напевно друкувалися ще.
От і у Вас є "вікно", як зараз модно писати-казати, можливостей, практично невичерпне. До того ж нинішній читач живе, своєму життю радіючи, вже з більшим, як пишете, "гаманом". Що таке зараз 200 грн. Це навіть не питання.
Вантузом або тросом сантехніку в клієнта злив пробити.
Таксі на 15 хв. їзди. Квиток у кіно.

То зичу Вам успіхів.
Позитив у Ваших творах є. На що попит є - те й робиться. До чого душа лежить, щоб заробити, - те й діється.
Про інше не хочу казати, бо бачу, що Ви вже ставили умовний тонарм на "стару платівку".
Ю. С.