ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

С М
2026.11.19 23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань

Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші / гумор

 Київський слоновник

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Олександр Сушко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Чорногуз 3.5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-06 16:47:40
Переглядів сторінки твору 2446
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 3.955 / 4.5  (4.942 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 3.063 / 3.5  (5.283 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2026.11.11 17:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 20:12:49 ]
Панове! Тут така проблема: мені сказали, що незрозуміло про що тут йдеться. Я так не чиню ніколи, але сьогодні зроблю виключення, оскільки проблема вийшла далеко за межі написання цього твору.
Але спрочатку коротенькі пояснення: тут ідеться про київського слона, який здох улітку в зоопарку. Публіці сказали, що від старості. Насправді - від голоду.
По друге: хто такий лабух? Теж поясню: це музикант, який підхалтурює на весіллях, похоронах тощо. В даному випадку - та публіка, яка грає на цвинтарях.

Проблема в іншому: мені закинули, що я не орієнтуюся на читача і на те, чи зрозуміє він написане мною. Але тут така дилема: я перестав зважати на те, чи зрозуміє мене читач, чи ні. Я коли пишу - думаю виключно про полотно картини та про її деталі. Але точно не про читача. Просто така постановка питання мене не цікавить. А пояснювати усім речі, які для мене є очевидними - ніякого часу не вистачить.
І провини, що мене не зрозумів читач - точно ніякої не відчуваю. Не зрозумів? Ну й Бог з ним. Не моя проблема.
Вдумайтеся: якщо художник буде бігати до кожного відвідувача і перепитувати: "Ви зрозуміли, що я тут намалював?" - як це буде виглядати?
Хай читач сам дотумкає що до чого, або спитає у когось. Наприклад, хтось грає у шахи. Але не бачить кожної пастки, яку готує супротивник. А він її готує. І майстерно. А з Майстром однозначно шансів виграти немає. Бо людина НЕ БАЧИТЬ глибини задуму апріорі.. І не вина гросмейстера в тому, що опонент не зрозумів комбінації. Це - його проблеми.
А Ви як гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 20:33:49 ]

Це вам Лесь Українець закиди робив, я читала.
Вірша цього і я не вельми зрозуміла, каюся.....
треба знати історію про столичного слона.


Перестати зважати можна лише тоді, коли внутрішній цензор безпомильний.
Якщо ви впевнені, що "гросмейстер". На мою думку, ще рости потрібно......

Архітектоніка має бути прозорішою.

Хропе муха...

Звомплені щури ----- це образ із мого вірша......не посперечаєтеся?
перетягнений.
Мудруваті зморшки на задку...це таки щось...
Мудруватий - важкий, складний для розуміння.
Тлумачний словник
Отже, не те слово.
хрон - хрін
надібно не знаю слова
надобно.... калька з російської, певно.


Вступ до поетичної майстерності

В будь-якому випадку, авторові-початківцю варто завжди пам’ятати дві тези:

1) кожне сприйняття тексту – суб’єктивне апріорі; 2) суб’єктивне – не означає «неправильне». Прогрес, рух уперед, або навпаки регрес, деградація залежать від дуже багатьох чинників – виховання, досвід, поріг чутливості, самокритика, самоіронія, здатність до навчання тощо. Однак ми схильні вважати найголовнішим чинником уміння почути думку, відмінну від власної. На цьому, певно, й базується робота усіх на світі літературних майстерень, семінарів та практикумів з поезії – дізнатися, що про тебе думають інші з метою самовдосконалення, вибору шляхів і орієнтирів тощо.

С. Осока


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 20:54:02 ]
Стосовно хрону - мав розмову з С.К. Сказала - хай буде хрон, так цікавіше, соковитіше. "Звомплені щури" - це вже усталений вираз, зажив своїм життям, незалежно від волі автора. У В.Стуса було "звомплене небо", у Вас - "звомплені щури". "Надібний" слово є, означає корисний, потрібний тощо. "Надібно" - похідне - корисно, потрібно. З мудруватими зморшками - подумаю. Це ж сатира. Хоча й опоетизована.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 21:16:18 ]
Як це зажив... Та ви смикаєте мої маловживані слова..... ...тепер вже образ... саме я написала "звомплені щури"...а далі що?
Ваші вірші (після прочитання моєї книги) пістрявіють маловживаними словами.
Може, це цікаво. Та що мені думати?
я звомплена)))))))))))
Але образи перетягувати, це ж не маслину із салату в інший...
Хоч би не з таким апетитом)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 21:22:21 ]
На те вона й сатира, аби харчуватися отакими от образами як "звомплені щури". Але гаразд. Якщо цю словесну грядку приватизовано - не буде ні звомплених щурів, ні звомпленого неба. Будуть звомплені...миші. Годиться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 21:24:26 ]
Чудово. Миші це вже не мої звомплені гризуни....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 21:35:47 ]
Ну, тоді хай так і буде. А слона жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-27 19:13:13 ]
Якась тупа абракадабра. Капець!