Приїхала я по лисички
в село до рідної сестрички.
І тиждень витріщала беньки
на кулінарні витребеньки!
На рульку, голубці, печінку,
борщ, запіканку, зрази, шинку,
салат, кулагу, квашенину,
язик, тефтелі, смаженину,
ковбаски, бограч, бануш, фляки,
сир, галушки, рубець, форшмаки,
вареники, суп, бараболю,
гречаники, гарбуз, квасолю,
кров’янку, деруни, паштети,
биточки, «Київські» котлети,
шпик, підчеревину, сардельки,
реберця з чорносливом, стейки,
грибочки, шубу з оселедця,
налисники, теляче серце,
млинці, оладки, верещаку,
пиріг з корицею і маком,
мочанку, кльоцки, полядвиці,
і коровай, і паляниці!
Лящів, карасиків та щуку!
Коньяк, горілку, медовуху,
вино, спотикач, калганівку,
лікер, слив’янку, пунш, перцівку,
настоянку, глінтвейн, сивуху,
ситу, шампанське, хріновуху,
калинник, самогон, зубрівку,
третяк, наливку, цитринівку.
Квас, лимонад, узвар і пиво!
Щоб всім жилось отак щасливо!
Смаколиками хлібосольно
гостей частуєш, Україно!

Не вірю, що хтось таку "поезію" може напам'ять вивчити...

Маю на увазі "Гостинну".

Оце сила! А я пригадав свого, ще дитячого, вірша на застільну тему, - у порівнянні таке враження. що у мене було голодне дитинство:
Я бачив дивний сон, неначе на столі
Пляшки стояли і великі і малі,
Горілка «Українська» і «Мисливська» і «Московська»,
Та ще водичка мінеральна «БерезОвська».

Ще й сир і сальтисони і ковбаси
І огірки в тарілці із пластмаси
І хрін і помідори і салат
І вінігрету п’ять тарілок вряд.

Мабуть, тоді я ще не читав "Енеїди".

О, щиро дякую, Володимире, за вірш, гарно! Раніше на Свят вечір готували з того, що мали дванадцять пісних блюд, а після розговлялися. Не завше була скрута.